Постанова

від 23.01.2025 по справі 320/6132/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року

м. Київ

справа № 320/6132/21

адміністративне провадження № К/990/30100/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Чиркіна С.М., судді Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до ОСОБА_1

про припинення права на виконання будівельних робіт та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта,

за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Київського окружного адміністративного суду у складі судді Лапій С.М. від 05 грудня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Шведа Е.Ю., Голяшкіна О.В., Заїки М.М. від 02 липня 2024 року

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 18 травня 2024 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент з питань ДАБК; позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідачка), у якому просив:

- припинити право на виконання будівельних робіт, набуте відповідачкою на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів з незначним класом наслідків (СС1), а саме: «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 », від 09 грудня 2020 року, реєстраційний номер КВ 051201204546;

- скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації з незначним класом наслідків (СС1), а саме: «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 », від 28 грудня 2020 року, реєстраційний номер КВ 101201221878, замовником будівництва якого є ОСОБА_1 .

2. На обґрунтування позовних вимог Департамент з питань ДАБК зазначав, що не здійснював державний архітектурно-будівельний контроль через відсутність суб`єктів містобудування або їхніх представників на об`єкті будівництва; ОСОБА_2 не прибула на запрошення Департаменту та не надала документи, необхідні для проведення позапланової перевірки, а головний архітектор проєкту реконструкції ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) листом від 12 квітня 2021 року повідомив, що не виконував розробку проєктної документації «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 » та не здійснює авторський нагляд. На думку позивача, наведення ОСОБА_2 таких недостовірних даних достатньо для припинення будівельних робіт та скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

3. Відповідачка не визнала позов, у відзиві вказувала на те, що зареєструвала право власності на садовий будинок на АДРЕСА_1 , тому повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність до експлуатації об`єкта вичерпали свою дію фактом виконання; позивач не складав акт перевірки на підтвердження недостовірних даних у зазначених документах. Вказане, на думку ОСОБА_2 , виключає втручання з боку суб`єкта владних повноважень у її право на користування майном.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 05 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року, відмовив у задоволенні позову.

5. Суди першої та апеляційної інстанцій мотивували свої рішення тим, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларація про готовність об`єкта до експлуатації вичерпали свою дію після реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна; у разі наявності всіх визначених законом підстав вважати об`єкт самочинним будівництвом, відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України позивач або інший уповноважений законом орган зобов`язаний звернутися з позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта (об`єктів) у порядку, встановленому законом. Попри те, що архітектор заперечує, що саме ним складено проєктну документацію, позивач не здійснював перевірки будівництва відповідачки, тому не мав підстав стверджувати, що об`єкт будується чи збудований без належно затвердженого проєкту або без авторського нагляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Департамент з питань ДАБК подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

7. ОСОБА_1 подала відзиву, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. Департамент з питань ДАБК у касаційній скарзі зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення частини восьмої статті 36, статті 38, частини десятої статті 39, статті 39-1 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), статті 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон № 687-XIV), статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також вважає необхідним відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2023 року в справі № 640/12885/21, щодо необхідності здійснення органом державного архітектурно-будівельного контролю перевірки у разі отримання від уповноваженої особи (головного архітектора) відомостей, які можуть свідчити про зазначення недостовірних даних у повідомленні/декларації, які відносять об`єкт до самочинного будівництва, як підстави для скасування у судовому порядку повідомлення про початок виконання будівельних робіт та/або декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

У разі технічної помилки в документах замовник будівництва зобов`язаний надіслати до органу архітектурно-будівельного контролю виправлену декларацію, проте замовник ОСОБА_1 не подала такої декларації щодо даних про головного архітектора та особу, відповідальну за авторський нагляд, і не зазначила у відзивах на позовну заяву та апеляційну скаргу Департамент з питань ДАБК про наявність проєктної документації на об`єкт.

9. ОСОБА_1 у відзиві на касаційну скаргу продовжує притримуватися позиції, що після реєстрації за нею права власності на об`єкт нерухомого майна, відсутні підстави для скасування (припинення) права на виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Позивач не надав до суду акт перевірки на підтвердження виявленого Департаментом факту зазначення недостовірних даних у повідомленні та декларації.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

10. Департамент з питань ДАБК 31 липня 2024 року подав касаційну скаргу.

11. Верховний Суд ухвалою від 13 серпня 2024 року відкрив касаційне провадження у справі.

12. ОСОБА_1 05 вересня 2024 року подала відзив на касаційну скаргу.

13. Верховний Суд ухвалою від 22 cічня 2025 року призначив справу до розгляду у письмовому провадженні за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи з 23 січня 2025 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що 09 грудня 2020 року Департамент з питань ДАБК зареєстрував повідомлення № КВ 051201204546 про початок будівельних робіт за об`єктом «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 »; вид робіт - реконструкція; замовник і генпідрядник - ОСОБА_1 ; технічний нагляд здійснює ОСОБА_4 ; проєктна документація розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектна майстерня "Архітектор"» (далі - ТОВ «Проектна майстерня "Архітектор"»); головний архітектор проєкту - ОСОБА_3 (сертифікат НОМЕР_1); проєкт затверджено замовником 23 листопада 2020 року; авторський нагляд здійснює ОСОБА_3 .

15. 28 грудня 2020 року відповідач подав до Департаменту з питань ДАБК декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, яку зареєстровано в реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва під номером КВ 101201221878; об`єкт віднесено до класу незначних наслідків (СС1); проєктну документацію розроблено ТОВ «Проектна майстерня «Архітектор», головним архітектором проєкту та відповідальною особою з авторського нагляду вказано ОСОБА_3 .

16. 31 грудня 2020 року на підставі Декларації про готовність об`єкта до експлуатації серія та номер КВ 10120122187 ОСОБА_1 зареєструвала право власності на об`єкт житлової нерухомості - садовий будинок загальною площею 198 кв. м, житловою площею 113,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05 січня 2021 року № 239831142.

17. 12 квітня 2021 року Департамент з питань ДАБК зареєстрував за вхідним номером 073/2239 заяву ОСОБА_3 , у якій він зазначив, що не виконував жодних робіт на об`єкті будівництва «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 » та просив скасувати відповідні дані про початок або закінчення будівельних робіт.

18. Департамент з питань ДАБК, вважаючи, що позивачка здійснила будівельні роботи (реконструкцію) без належно затвердженого проєкту та без авторського нагляду, звернувся до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд виходить з такого.

20. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

21. Відповідно до частин першої, другої і третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

22. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

23. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

24. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є частково обґрунтованими з огляду на таке.

25. У статті 1 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі - Закон № 687-XIV) визначено терміни:

- архітектурна діяльність як діяльність по створенню об`єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування, забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю і авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері;

- суб`єкти архітектурної діяльності - архітектори, інші особи, які беруть участь у підготовці і розробленні містобудівної документації, проектної документації для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд, благоустрою, ландшафтних та садово-паркових об`єктів, науково-дослідній і викладацькій роботі, замовники проектів та будівництва об`єктів архітектури, підрядники на виконання проектних і будівельних робіт, виробники будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, власники і користувачі об`єктів архітектури, а також органи влади, що реалізують свої повноваження у сфері містобудування;

- архітектурне рішення - авторський задум щодо просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду й інтер`єру об`єкта архітектури, а також інженерного та іншого забезпечення його реалізації, викладений в архітектурній частині проекту на всіх стадіях проектування і зафіксований у будь-якій формі.

26. У статті 9 Закону № 687-XIV передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

27. У пункті 11 статті 1 Закону № 3038-VI наведено визначення:

проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

28. Проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником (стаття 31 Закон № 3038-VI).

29. Тобто, проєктна документація розробляється для забезпечення відповідності будівництва об`єктів архітектури законодавчим вимогам, державним стандартам, нормам і правилам. Така документація визначає архітектурні, інженерні, просторові та функціональні рішення, необхідні для реалізації задуму об`єкта, а також координації дій усіх учасників будівельного процесу.

30. Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам норм і правил (частина друга статті 26 Закону № 3038-VI).

31. Для об`єктів з незначними наслідками (СС1), а також об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, замовник подає повідомлення про початок виконання будівельних робіт до органу державного архітектурно-будівельного контролю (пункт 1 частини першої статті 34 Закон № 3038-VI).

32. Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення (частина восьма статті 36 Закон № 3038-VI).

33. Отже, будівництво об`єктів здійснюється на основі затвердженої проєктної документації, яка відповідає законодавчим вимогам, будівельним нормам і правилам, а відповідальність за її якість несуть проєктувальники. Замовник відповідає за достовірність даних у повідомленні про початок робіт і за виконання будівництва без належного повідомлення.

34. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви (абзац перший частини першої статті 39 Закон № 3038-VI).

35. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 39-1 Закон № 3038-VI у редакції, чинній до 15 листопада 2024 року, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.

36. Тобто, якщо орган державного архітектурно-будівельного контролю виявляє недостовірні дані у повідомленні або декларації, які можуть свідчити про самочинне будівництво (наприклад, будівництво на непередбаченій для цього земельній ділянці, без необхідних дозвільних документів чи затвердженого проєкту), він має право звернутися до суду з вимогою скасувати реєстрацію таких документів або припинити право на виконання будівельних робіт.

37. Орган державного архітектурно-будівельного контролю може виявити факт подання недостовірних даних у повідомленні чи зареєстрованій декларації, що свідчать про самочинне будівництво, не лише за результатами перевірки. Встановлення факту подання замовником недостовірної інформації про правові підстави для виконання будівельних робіт без належних документів або з відхиленням від проєктної документації є достатньою правовою підставою для скасування реєстрації повідомлення чи декларації. Закон не вимагає проведення перевірки органами державного архітектурно-будівельного контролю, якщо недостовірність поданих даних є очевидною.

38. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 22 січня 2021 року в справі № 640/11869/20, від 25 жовтня 2021 року в справі № 802/2080/16-а, від 14 лютого 2023 року в справі № 826/16509/18 та від 22 березня 2023 року в справі № 826/11759/18.

39. Між тим, у постанові від 20 грудня 2023 року в справі № 640/12885/21 Верховний Суд дійшов висновку, що для встановлення наявності належно затвердженого проєкту необхідно перевірити достовірність даних про генерального проєктувальника, головного архітектора проєкту та авторський нагляд, що може бути з`ясовано лише під час проведення перевірки контролюючим органом.

40. У справі, що розглядається, Департамент з питань ДАБК у позовній заяві зазначав, що посадові особи Департаменту виходили за адресою об`єкта «Реконструкція приміщень садового будинку на вул. Садовій, 66, діл. 54 (с/т «Озера») у Дарницькому районі м. Києва» для проведення перевірки, на підтвердження чого надав до суду направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 14 січня 2021 року № б/н, проте через відсутність суб`єктів містобудування або їхніх представників на об`єкті будівництва цей захід контролю не відбувся.

41. Позивач також долучив до позовної заяви лист від 14 січня 2021 року № 073-145, який адресувався ОСОБА_1 та ТОВ «Проектна майстерня «Архітектор», про надання до Департаменту, зокрема, вихідних даних на проєктування та проєктної документації на об`єкт будівництва, розробленої та затвердженої у встановленому порядку.

42. Зазначені документи суди першої та апеляційної інстанцій жодним чином не оцінювали у мотивувальній частині судових рішень.

43. Наявність цих документів дає підстави вважати, що фактичні обставини цієї справи не є подібними обставинам справи № 640/12885/21, в якій Верховний Суд у постанові від 20 грудня 2023 року сформулював висновок, від якого скаржник просить здійснити відступ.

44. З огляду на це, Верховний Суд не вбачає підстав для вирішення питання відступу від висновку, сформульованого у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2023 року в справі № 640/12885/21, що обумовлюється істотною відмінністю фактичних обставин цієї справи, які не дозволяють наразі застосувати зазначений висновок як релевантний.

45. Верховний Суд зауважує, що кожна справа потребує індивідуального розгляду з урахуванням специфіки обставин, наданих доказів та змісту спірних правовідносин.

46. Відповідно до пункту 7 частини третьої статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

47. Тобто, органи державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірок суб`єктів містобудування мають право перевіряти наявність проєктної документації, розробленої та затвердженої у встановленому порядку.

48. Згідно з абзацом 8 пункту 12 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

49. Суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили аргументи позивача щодо проведення перевірки, зокрема, чи був складений відповідний акт за відсутності уповноваженої особи на об`єкті будівництва під час перевірки. Також не було надано оцінки дотриманню Департаменту з питань ДАБК процедур, передбачених Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

50. З огляду на невстановлення судами попередніх інстанцій обставин, що мають істотне значення для вирішення спору, суди попередніх інстанцій застосували у цій справі правову позицію, сформульовану у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2023 року в справі № 640/12885/21, лише з огляду подібність категорії спору, не переконавшись у подібності фактичних обставин справи.

51. Частиною другою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

52. Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина перша статті 36 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).

53. З огляду на положення статті 341 КАС України суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а тому не має можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.

54. Аналогічні застереження містяться у Рекомендаціях R(95)5 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо введення в дію та покращення функціонування систем та процедур оскарження судових рішень від 07 лютого 1995 року (Recommendation R(95)5 concerning the introduction and improvement of the functioning of appeal systems and procedures in civil and commercial cases). Зокрема, у пункті «g» статті 7 Рекомендацій R(95)5 зазначено, що у суді третьої (касаційної) інстанції не можна представляти нові факти та нові докази.

55. Відсутність процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає Верховному Суду ухвалити нове рішення у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

56. З огляду на частину другу статті 353 КАС України порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, є підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд.

57. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

58. Суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили зібрані у справі докази та не встановили обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

59. Суд касаційної інстанції може повернутися до питання необхідності відступу від висновку щодо застосування норм права, сформульованого у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2023 року в справі № 640/12885/21, якщо суди попередніх інстанцій встановлять подібність фактичних обставин цієї справи.

60. З урахуванням зазначеного, Суд вважає, що касаційну скаргу Департаменту з питань ДАБК слід задовольнити частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року скасувати, а справу - направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

61. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

62. Оскільки Верховний Суд не змінює судових рішень та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року скасувати.

Справу № 320/6132/21 направити до Київського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: Я.О. Берназюк

Судді: С.М. Чиркін

В.М. Шарапа