Ухвала

від 14.08.2024 по справі 953/9728/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/9728/23

н/п 1-кс/953/5964/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2024 р. м. Харків

Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, подане у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023220000000867,

у с т а н о в и в:

1. Процедура.

1.1.До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, яким прокурор просить накласти арешт на майно у кримінальному провадженні №12023220000000867.

2. Зміст поданого клопотання та його обґрунтування.

2.1.Вимогиклопотання прокурор обґрунтовує тим, що слідчим управлінням ГУНП в Харківській області під процесуальним керівництвом Харківської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023220000000867 від 28.07.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.3 ст.332 КК України.

Встановлено, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №42022220000000473 від 18.11.2022 за ч.2 ст.369-2 КК України, 28.07.2023 прокурором було виділено матеріали досудового розслідування в окреме кримінальне провадження під №12023220000000867 від 28.07.2023 за ч.1 ст.366 КК України за фактом того, що в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №42022220000000473 від 18.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України встановлено, що службовими особами структурних підрозділів КЗОЗ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у змові з службовими особами медичних закладів м.Харкова та Харківської області, внесено завідомо неправдиві відомості до офіційних документів, а саме: до актів огляду медико-соціальною експертною комісією (форма №157/о Затверджена Наказом МОЗ України №577 від 30.07.2012) та інших офіційних медичних документів щодо проходження огляду (лікування, осбтеження) хворими в період 2022-2023 рр. та по теперішній час..

Крім того встановлено, що протягом 2022- по теперішній час службові особи КЗОЗ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у змові з службовими особами медичних закладів м.Харкова та Харківської області, діючи умисно з корисливих мотивів, шляхом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, а саме: до актів огляду медико-соціальною експертною комісією (форма № 157/о Затверджена наказом МОЗ України №577 від 30.07.2012) сприяють незаконному перетину державного кордону України особами, з метою ухилення від мобілізації до лав Збройних сил України.

В ході досудового розслідування, слідчим в порядку ст.40 КПК України надано доручення оперативному підрозділу Управління СБ України в Харківській області на проведення відповідних слідчих (розшукових) дій. В ході виконання доручення оперативним підрозділом Управління СБ України в Харківській області встановлено, що службовими особами Міжрайонних Шевченківської та Слобідської МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ» налагоджено протиправну схему з отримання неправомірної вигоди за встановлення статусу інваліда громадянам України призовного віку, чоловічої статі. Також результатами проведення оперативних заходів встановлено, що службовими особами Міжрайонних Шевченківської та Слобідської МСЕК КЗОЗ «ОЦМСЕ» разом з невстановленими співробітниками медичних закладів м. Харкова та Харківської області підроблюють документи щодо проходження лікування осіб у лікувальних закладах.

Зокрема, особи фактично не проходили обстеження та лікування у медичних закладах, в результаті отримали підроблені виписки про лікування для подальшого отримання статусу інваліда. В подальшому, підроблені довідки використовуються для виїзду за межі України та уникнення мобілізації до лав Збройних сил України (ЗСУ). При цьому проведеним аналізом встановлено, що протягом 2022-2023 рр. статус інваліда вперше встановлено 1400 особам чоловічої статі, з яких понад 300 осіб виїхало за межі України та на теперішній час не повернулися. Крім того досудовим розслідуванням встановлено, що протиправної діяльності причетні службові особи ТОВ «Медичний центр Бонамед» (код ЄДРПОУ 31983996), які налагодили протиправний механізм з підроблення медичної документації (виписки з медичних карт стаціонарних хворих (форма №027/о) щодо проходження лікування осіб у вказаному лікувальному закладі.

07.08.2024 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 08.07.2024 проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 під час якого виявлено та вилучено: - мобільний телефон Іphone 8 в синьому чохлі з сім картою НОМЕР_1 ; - медична документація на ім`я ОСОБА_4 на 38 арк.; - заява про виплату пенсії на 1 арк.; - пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 ; - довідка акту огляду МСЕК № 688625 на 1 арк. 08.08.2024 слідчим проведено огляд документів та речей, вилучених у ОСОБА_4 , та яким встановлено, що вилучено наступні документи та речі, які представляють значення речових доказів у вказаному кримінальному провадженні: - довідка до акта огляду МСЕК №688625 від 15.03.2023 на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1 арк.; - пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1 арк.; - заява про виплату пенсії або грошової допомоги ОСОБА_4 на 1 арк.; - мобільний телефон Іphone 8 в синьому чохлі з сім картою НОМЕР_1 .

Вказані речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

3. Позиції учасників у судовому засіданні.

3.1. У судове засідання прокурор, належним чином у передбаченому ст. 135 КПК порядку повідомлений про час та місце розгляду справи, не з`явився.

За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.

Отже, слідчий суддя, приймаючі рішення про розгляд справи за відсутності заявника, приймає до уваги положення частини 6 статті 9 КПК, згідно з якою, у разі якщо норми положення КПК не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 7 КПК до таких засад, зокрема, відносяться доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, а доступ до правосуддя іншим шляхом, окрім ухвалення відповідних судових рішень неможливий.

Таким чином, з метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, на думку слідчого судді, клопотання можливо розглянути по суті і у відсутності сторони кримінального провадження, яка подала клопотання.

3.2. У судове засідання володілець майна,належним чином у передбаченому ст. 135, ч. 1 ст. 172 КПК порядку повідомлений про час та місце розгляду справи, не з`явився, будь-яких клопотань суду не надав.

Зважаючи на викладене, а також виходячи зі встановлених ч. 1 ст. 172 КПК строків та засад їх розумності, передбачених ст. 28 КПК, слідчим суддею визнано можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутностіволодільця майна на підставі наданих сторонами матеріалів.

При цьому, слідчий суддя керується положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 22 КПК, згідно яких, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

3.3. Через неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 4 ст. 107 КПК.

4. Нормативне регулювання арешту майна, як заходу забезпечення кримінального провадження.

4.1. В силу ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК.

Відповідно до ст. 317 ЦК власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 321 ЦК визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об`єктом власності, можливе виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, загальні вимоги щодо порядку застосування яких, визначені статтями 131 та 132 КПК.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: (1) збереження речових доказів; (2) спеціальної конфіскації; (3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; (4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); (3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); (3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); (4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); (5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК).

Відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна (ч. 3 ст. 173 КПК).

5. Мотиви та оцінка слідчого судді.

5.1. Матеріали кримінального провадження свідчать, що вилучене під час огляду майно має значення для забезпечення кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є знаряддям вчинення злочину, зберегло на собі його сліди, та існує можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.

5.2. З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, слідчий суддя вважає доведеним, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки сприятимуть досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів, таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , - задовольнити.

Накласти арешт на майно вилучене 07.08.2024 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом заборони його користування, розпорядження та відчуження, власником якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (к.т. НОМЕР_3 ), відносно наступного майна: - довідка до акта огляду МСЕК №688625 від 15.03.2023 на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1 арк.; - пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1 арк.; - заява про виплату пенсії або грошової допомоги ОСОБА_4 на 1 арк.; мобільний телефон Іphone 8 в синьому чохлі з сім картою НОМЕР_1 з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зберігання речових доказів визначити згідно Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою КМУ № 1104 від 19.11.2012..

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка не була присутньою під час її постановлення, у той самий строк з моменту отримання копії ухвали.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник майна або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя ОСОБА_1