Рішення

від 20.06.2024 по справі 911/858/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2024 р. м. Київ Справа № 911/858/24

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технофорс», м. Київ

до Публічного акціонерного товариства «Центренерго», Київська обл., Обухівський р-н., смт. Козин

про стягнення 152350,30 грн.

секретар судового засідання: Самусь В.С.

За участю представників:

від позивача: Цяпа І.М. (керівник), Горбачов О.О. (ордер серії АІ № 1579171);

від відповідача: Кулініч В.О. (самопредставництво).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технофорс» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Центренерго», в якому позивач (з урахуванням позовної заяви в новій редакції) просить стягнути 152350,30 грн., з яких 109800,00 грн. боргу, 35413,89 грн. інфляційних втрат та 7136,41 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги (з урахуванням позовної заяви в новій редакції) обґрунтовано тим, що відповідачем порушено зобов`язання зі сплати поставленого позивачем товару у строк, встановлений п. 3 Додатку № 1 до Договору про закупівлю (поставку) товарів № 14/01 від 23.03.2021 р., укладеного між позивачем та відповідачем, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 109800,00 грн. Враховуючи наявну заборгованість відповідача, позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано 35413,89 грн. інфляційних втрат та 7136,41 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.04.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строк протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду: заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін; відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків.

08.05.2024 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити повністю в задоволенні позовних вимог, а у випадку якщо суд дійде висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог, просить зменшити розмір 3 % річних та інфляційних втрат на 99 %. Відповідач посилається на те, що оскільки позивачем рахунок на оплату не було надано відповідачу, а матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про протилежне, то у відповідача відсутній обов`язок щодо оплати суми основного боргу зважаючи на умови договору та ч. 2 ст. 613 ЦК України. Відповідач вказує, що не має жодної первинної документації, що підтверджує чи спростовує постачання продукції за договором, оскільки договір було укладено в особі директора Вуглегірської теплової електричної станції ПАТ «Центренерго», що є відокремленим підрозділом ПАТ «Центренерго» та здійснює свою діяльність поза місцем знаходження юридичної особи, зокрема, в м. Світлодарськ, Бахмутського району, Донецької області, яке було окуповане російським агресором.

08.05.2024 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про витребування оригіналів письмових доказів, в якому він просить витребувати у позивача оригінали документів, а саме: договір № 14/1 про закупівлю (поставку) товарів від 23.03.2021 р.; додаток 1 до договору № 14/1 про закупівлю (поставку) товарів від 23.03.2021 р.; видаткову накладну № Т-00000286 від 08.12.2021 р.; довіреність № 458 від 08.12.2021 р.; акт приймання-передачі продукції від 24.12.2021 р.; письмову заявку ПАТ «Центренерго» на поставку продукції (товарів) згідно договору № 14/1 про закупівлю (поставку) товарів від 23.03.2021 р. із доказами її отримання позивачем.

08.05.2024 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, в якому він просить здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.05.2024 р. клопотання представника Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про розгляд справи у судовому засіданні задоволено; розгляд справи поставлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи; судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 04.06.2024 р.

15.05.2024 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач вказує, що хоча в договорі й зазначено, що оплата здійснюється «на підставі рахунку», однак за змістом ст. 692 ЦКУ та пункту 3 додатку № 1 до договору така умова договору не змінює строк виконання грошового зобов`язання, який обраховується «з дня отримання товару», а не рахунку. Позивач посилається на те, що оскільки товар отриманий відповідачем за актом приймання-передачi продукції від 24.12.2021 р., то строк оплати за товар у відповідача настав 25.01.2022 р., і отримання, але нездійснення відповідачем оплати товару є порушенням договірних зобов`язань. Позивач вважає безпідставними посилання відповідача на форс-мажорні обставини, оскільки станом на дату настання форс-мажорних обставин зобов`язання відповідача з оплати товару вже настало та мало бути виконане належним чином.

20.05.2024 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Клопотання відповідача про витребування оригіналів письмових доказів, яке надійшло до суду 08.05.2024 р., в якому відповідач просить витребувати оригінали документів, перелік яких зазначений в клопотанні, судом не задоволено, оскільки в судовому засіданні представник позивача надав для огляду оригінали документів.

У судовому засіданні 04.06.2024 р. оголошувалась перерва до 20.06.2024 р.

18.06.2024 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому він просить прийняти до розгляду докази у справі, а саме: додаткову угоду № 1 від 26.05.2021 р. до договору про закупівлю (поставку) товарів № 14/01 від 23.03.2021 р.; лист Вуглегірської ТЕС ПАТ «Центренерго» до ТОВ «Технофорс» «Про постачання продукції» від 15.06.2021 р. № 02-08/3332. Вказаний лист був наданий позивачем з огляду на твердження відповідача, що у нього відсутня документація, що підтверджує чи спростовує постачання продукції за договором, оскільки вона знаходиться у Вуглегірської ТЕС, територія якої є окупованою. З огляду на вказане, клопотання позивача судом задоволено.

Представники позивача у судових засіданнях 04.06.2024 р. та 20.06.2024 р. позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача у судових засіданнях 04.06.2024 р. та 20.06.2024 р. проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

23.03.2021 р. між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технофорс» (постачальник) було укладено договір поставки № 14/1.

Відповідно до п. 1.1, 1.2 договору постачальник зобов`язується поставити покупцю товари (продукцію) згідно умов договору. Покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється відповідно до умов договору.

Згідно з п. 1.3 договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість, строки поставки та інші характеристики продукції зазначені в додатку № 1 до договору.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що ціною договору є загальна сума цін на продукцію (вартість) з ПДВ, що поставляється за даним поговором.

Ціни на продукцію визначаються в додатку № 1 до договору (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.5 договору розрахунки за продукцію здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунку постачальника в порядку, передбаченому додатком № 1 до договору.

Згідно з п. 3.1 договору постачальник здійснює поставку продукції за умовами згідно додатку № 1 до договору.

Місце, строк (термін) поставки продукції визначається в додатку № 1 до договору (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 5.7 договору відпуск продукції покупцю здійснюється на підставі оригіналу відповідної довіреності на отримання товарно-матеріальної цінності, оформленої покупцем на свого представника.

Згідно з п.п. 7.1.1, 7.1.2 договору покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлену продукцію; приймати поставлену продукцію згідно з актом приймання-передачі продукції.

Пунктом 7.3.1 договору встановлено, що постачальник зобов`язаний забезпечити поставку продукції у строки, встановлені цим договором.

Згідно з п. 13.11 договору постачальник зобов`язаний своєчасно скласти та зареєструвати податкові накладні (розрахунок коригування до податкових накладних).

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє протягом строку, зазначеного в додатку № 1 до договору (п. 12.1 договору).

Публічним акціонерним товариством «Центренерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технофорс» підписаний додаток № 1 до договору про закупівлю (поставку) товарів № 14/1 від 23.03.2021 р.

Пунктом 1 додатку № 1 до договору про закупівлю (поставку) товарів № 14/1 від 23.03.2021 р. сторони узгодили найменування, асортимент, кількість та ціну продукції.

Згідно з п. 2 додатку № 1 до договору загальна вартість продукції: 109800,00 грн, в т.ч ПДВ 20 %: 18300,00 грн.

Розрахунки за продукцію здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника у наступному порядку: протягом 30 календарних днів з дати підписання покупцем акта приймання-передачі продукції (п. 3 додатку № 1).

Відповідно до п. 5 додатку № 1 до договору строк поставки 30 календарних днів (з правом дострокової поставки) після отримання постачальником заявки покупця (лист).

Строк дії договору обчислюється з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.05.2021 р. включно, а в частині щодо розрахунків до повного виконання зобов`язань сторонами (п. 9 додатку № 1 до договору).

26.05.2021 р. між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технофорс» було укладено додаткову угоду № 1 до договору про закупівлю (поставку) товарів № 14/1 від 23.03.2021 р.

Пунктом 1 додаткової угоди № 1 сторони дійшли згоди змінити п. 9 додатка № 1 до договору про закупівлю (поставку) товарів № 14/1 від 23.03.2021 р., та викласти його в новій редакції, а саме: «Строк дії договору обчислюється з моменту його підписання обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2021 р. включно, а в частині щодо розрахунків до повного виконання зобов`язань сторонами».

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач звернувся до позивача з листом від 15.06.2021 р. № 02-08/3332 на виконання пункту 3.3 договору № 14/1 від 23.03.2021 р., в якому просив здійснити постачання продукції на загальну суму 109800,00 грн, а саме:

- вантажопідіймальний механізм у складі: домкрат гідравлічний з гідравлічним циліндром односторонньої дії з пружинним поверненням у початкове положення Д100П165 у кількості 4 шт., маслостанція гідравлічна з електричним приводом, НЕП 70212, ТУ У 29.1-36560388-002:2010, загальною вартістю 69948,00 грн без ПДВ;

- рукав високого тиску 700 bar довжина 12 м д. 6 мм G3/8 з полумуфтами ТУ У 22.1-30971648-001:2013 у кількості 4 шт, загальною вартістю 10064,00 грн без ПДВ;

- рукав високого тиску 700 bar довжина 4 м д. 6 мм G3/8 з полумуфтами ТУ У 22.1-30971648-001:2013 у кількості 4 шт, загальною вартістю 4304,00 грн без ПДВ;

- рукав високого тиску 700 bar довжина 8 м д. 6 мм G3/8 з полумуфтами ТУ У 22.1-30971648-001:2013 у кількості 4 шт, загальною вартістю 7184,00 грн без ПДВ.

Позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 109800,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № Т-00000286 від 08.12.2021 р. на суму 109800,00 грн, яка підписана директором позивача та представником відповідача на підставі довіреності № 458 від 08.12.2021 р., виданої відповідачем економісту ВМТП Суховерхову С.В. на отримання від ТОВ «Технофорс» цінностей за договором № 14/1 від 23.03.2021 р.

На виконання п. 13.11 договору за фактом поставки товару позивачем складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 9402484744 від 30.12.2021 р. податкова накладна № 8 від 08.12.2021 р., що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі продукції.

24.12.2021 р. Публічним акціонерним товариством «Центренерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технофорс» підписаний акт приймання-передачі продукції між ТОВ «Технофорс» і ПАТ «Центренерго» Вуглегірською ТЕС до договору № 14/1 від 23.03.2021 р., відповідно до якого постачальник передав, а покупець прийняв продукцію для Вуглегірської ТЕС загальною вартістю 109800,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3 додатку № 1 до договору встановлені умови розрахунків, а саме: розрахунки за продукцію здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника у наступному порядку: протягом 30 календарних днів з дати підписання покупцем акта приймання-передачі продукції.

Таким чином, у відповідача винило зобов`язання з оплати поставленої позивачем продукції у строк до 24.01.2022 р. (23.01.2022 р. вихідний день).

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що оскільки позивачем рахунок на оплату не було надано відповідачу, а матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про протилежне, то у відповідача відсутній обов`язок щодо оплати суми основного боргу зважаючи на умови договору та ч. 2 ст. 613 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Як вже зазначалось, згідно з п. 2.5 договору розрахунки за продукцію здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на підставі рахунку постачальника в порядку, передбаченому додатком № 1 до договору.

В матеріалах справи наявний рахунок-фактура № Т-00000185 від 13.07.2021 р. на суму 109800,00 грн, проте докази направлення позивачем вказаного рахунку відповідачу відсутні.

Водночас, за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за отриманий товар, тобто, носить інформаційний характер.

Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 Цивільного кодексу України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар.

При цьому, порядок розрахунків передбачений пунктом 3 додатку № 1 до договору, яким встановлено, що розрахунки за продукцію здійснюються покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з дати підписання покупцем акта приймання-передачі продукції.

Таким чином, з дати підписання акта приймання-передачі продукції у відповідача виникло зобов`язання протягом 30 календарних днів оплатити поставлену позивачем продукцію незалежно від виставлення позивачем рахунку.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем позивачу 109800,00 грн за поставлений товар.

Отже, заборгованість відповідача за поставлений позивачем на підставі договору поставки № 14/1 від 23.03.2021 р. товар становить 109800,00 грн.

17.01.2024 р. позивач направив відповідачу вимогу № 24/528 від 16.01.2024 р. щодо сплати заборгованості за поставлений товар, в якій вимагав сплатити заборгованість у розмірі 109800,00 грн з ПДВ протягом 5 робочих днів з моменту отримання даного листа, що підтверджується описом вкладення у цінний лист № 0221804471975 від 17.01.2024 р. та накладною № 0221804471975 від 17.01.2024 р.

Проте, вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з приписами статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 109800,00 грн за поставлений позивачем товар станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то позовна вимога про стягнення з відповідача 109800,00 грн заборгованості підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 7136,41 грн 3 % річних та 35413,89 грн інфляційних втрат.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 7136,41 грн 3 % річних, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 109800,00 грн за період з 25.01.2022 р. по 25.03.2024 р.

Оскільки наданий позивачем розрахунок 3 % річних є арифметично правильним, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача 7136,41 грн 3 % річних.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 35413,89 грн інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 109800,00 грн за період з лютого 2022 р. по лютий 2024 р.

Оскільки наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є арифметично правильним, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача 35413,89 грн інфляційних втрат.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить зменшити розмір 3 % річних та інфляційних втрат на 99 %.

Обґрунтовуючи клопотання про зменшення розміру 3 % річних та інфляційних витрат на 99 %, відповідач посилається на те, що внаслідок збройної агресії у 2022-2024 роках повністю перестала функціонувати одна з трьох ТЕС ПАТ «Центренерго», а інші дві також впродовж збройної агресії неодноразово зупиняли свою роботу, а після ремонту функціонували не на повну потужність, що істотно вплинуло на виробничі потужності з виробництва електричної енергії, та унеможливило її виробництво та відпуск у обсягах, які планувались. Як наслідок ПАТ «Центренерго» не лише зазнало майнових втрат (збитків) у вигляді знищення та пошкодження майна, а також недоотримало чималу частину грошових коштів за невироблений обсяг електроенергії; несе значні втрати на придбання природного газу, використання якого є дорожчим за вугілля.

Заперечуючи проти задоволення клопотання, позивач вказує про безпідставність посилання відповідача на форс-мажорні обставини, оскільки станом на дату настання форс-мажорних обставин зобов`язання відповідача з оплати товару вже настало та мало бути виконане належним чином.

Як вже зазначалось, частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 вказала, що відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.

У справі № 902/417/18 Велика Палата Верховного Суду допустила зменшення розміру відсотків річних з урахуванням конкретних обставин справи, а саме встановлення процентної ставки річних на рівні 40 % та 96 % і її явної невідповідності принципу справедливості.

В той же час, у цій справі позивачем до стягнення заявлено відсотки річних у розмірі, передбаченому законом (частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України) 3 %.

Позиції щодо відсутності можливості зменшення відсотків річних нижче 3%, встановлених чинним законодавством, дотримується Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у справі 921/94/21.

Щодо зменшення інфляційних втрат суд зазначає, що інфляційна складова боргу не підлягає зменшенню на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та ст. 551 Цивільного кодексу України, оскільки інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Подібної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 07.09.2022 у справі № 910/9911/21.

Суд зазначає, що збитковість діяльності підприємства та відсутність у відповідача необхідних коштів, в тому числі у зв`язку із скрутним фінансовим станом не є підставами невиконання зобов`язань за договором.

Крім того, у відповідача винило зобов`язання з оплати поставленої позивачем продукції на підставі договору поставки № 14/1 від 23.03.2021 р. у строк до 24.01.2022 р., тобто до настання обставин, на які відповідач посилається як на підставу зменшення розміру 3 % річних та інфляційних втрат.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних та інфляційних втрат також підлягають задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська обл., Обухівський р-н, селище міського типу Козин, вулиця Рудиківська, будинок 49, код 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технофорс» (01021, місто Київ, вулиця Михайла Грушевського, будинок 28/2, н/п № 43, код 36560388) 109800,00 грн (сто дев`ять тисяч вісімсот грн 00 коп.) боргу, 7136,41 грн (сім тисяч сто тридцять шість грн 41 коп.) 3 % річних, 35413,89 грн (тридцять п`ять тисяч чотириста тринадцять грн 89 коп) інфляційних втрат та 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 коп.) судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 14.08.2024 р.

Суддя О.О. Рябцева