Постанова
від 12.08.2024 по справі 911/2386/14
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/2386/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 (колегія суддів: Руденко М. А. - головуючий, Пономаренко Є. Ю., Барсук М. А.) і ухвалу Господарського суду Київської області від 06.02.2024 (суддя Наріжний С. Ю.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп", 2) Фізичної особи - підприємця Войного Олександра Валентиновича

про стягнення 19 546,71 грн,

за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Малиновського відділу Державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст обставин справи, що передували зверненню із заявою про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні

1.1. Згідно з рішенням Господарського суду Київської області від 21.07.2014 у справі № 911/2386/14 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (далі - ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс") задоволено повністю, стягнуто солідарно із Фізичної особи - підприємця Войного Олександра Валентиновича (далі - ФОП Войний О. В.) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" (далі - ТОВ "ПК Трейдсервісгруп") на користь ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" 3975,48 грн 3 % річних, 15571,23 грн інфляційних втрат, 1900,00 грн витрат на оплату адвокатських послуг та 1 827,00 грн судового збору.

1.2. 18.08.2014 на виконання рішення у цій справі Господарський суд Київської області видав наказ. Наказ Господарського суду Київської області від 18.08.2014 № 911/2386/14 не виконаний.

1.3. Відповідно до постанови Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 22.04.2016 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу від 18.08.2014 № 911/2386/14.

1.4. Згідно з постановою Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 30.10.2018 прийнято до подальшого примусового виконання виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу від 18.08.2014 № 911/2386/14.

1.5. У зв`язку з реорганізацією органів примусового виконання рішень згідно з постановою Малиновського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 24.05.2023 прийнято до подальшого примусового виконання виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу від 18.08.2014 № 911/2386/14.

1.6. Згідно зі свідоцтвом про смерть, яке видане Васильківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

1.7. У Васильківській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу за № 338/2022 після смерті ОСОБА_3 . Спадкоємцями, які подали заяви про прийняття спадщини, є: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

2. Короткий зміст заяви про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні

2.1. 16.11.2023 до Господарського суду Київської області надійшла заява ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" від 15.11.2023 № 15-2/11 (вх. № 21577/23) про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні, в якій заявник просив замінити боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо виконання наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/2386/14 від 18.08.2014 з ФОП Войного О. В. на двох боржників: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

2.2. Заяву про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні мотивовано тим, що згідно з матеріалами виконавчого провадження № НОМЕР_1 щодо виконання наказу Господарського суду Київської області від 18.08.2014 № 911/2386/14 встановлено, що ОСОБА_1 як дружиною боржника подано заяву про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 та зняття арешту зі всього майна (нерухомості, рухомого майна, корпоративних прав у суб`єкта господарювання тощо), оскільки боржник - ОСОБА_3 помер згідно з актовим записом від 27.05.2022 № 913. Проте, на думку ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 у зв`язку зі смертю боржника неможливе без вирішення питання щодо його правонаступництва. Заявник зазначав, що спадкоємцями боржника, які подали заяви про прийняття спадщини, є: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Тому просив замінити боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 на спадкоємців ОСОБА_3 , а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

3. Короткий зміст судових рішень

3.1. Згідно з ухвалою Господарського суду Київської області від 06.02.2024 у справі № 911/2386/14, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024, заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" від 15.11.2023 № 15-2/11 (вх. № 21577/23) про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні задоволено. Замінено боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 щодо виконання наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/2386/14 від 18.08.2014 з ОСОБА_3 на двох боржників: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

3.2. Суд першої інстанції виходив із того, що звернення кредитора безпосередньо до суду, зокрема, із заявами про процесуальне правонаступництво та (або) про заміну сторони виконавчого провадження, слід розглядати як пред`явлення кредитором вимог до спадкоємця боржника відповідно до статті 1281 Цивільного кодексу України. Суд першої інстанції зазначив, що ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" стало відомо про відкриття спадкової справи за заявами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час примусового виконання наказів Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2009 у справі № 26/95-09 та від 13.10.2020 у справі № 904/817/20. При цьому суд першої інстанції зауважив, що ОСОБА_1 не надано до суду доказів про дотримання нею вимог частини 1 статті 1281 Цивільного кодексу України. Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надано доказів про отримання свідоцтв про право на спадщину, тому дійшов висновку, що кредитор спадкодавця - ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" не пропустило строк пред`явлення вимоги до спадкоємців.

Суд першої інстанції зазначив, що оскільки наявні спадкоємці померлого боржника ОСОБА_3 , щодо якого існує судове рішення та відкрито виконавче провадження, заява ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" від 15.11.2023 № 15-2/11 про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні підлягає задоволенню.

3.3. Суд апеляційної інстанції, посилаючись на вимоги статей 52, 334 Господарського процесуального кодексу України, статті 5 Закону України "Про виконавче провадження", зазначив, що у спірних правовідносинах до складу спадщини входить, зокрема, обов`язок сплатити кошти згідно з наказом суду, що належав спадкодавцю ОСОБА_3 за життя. При цьому суд апеляційної інстанції зауважив, що цей обов`язок не є таким, що нерозривно пов`язаний з особою спадкодавця, тому не припинився внаслідок смерті боржника та продовжує існувати.

Суд апеляційної інстанції з урахуванням вимог статей 1281, 1282 Цивільного кодексу України зауважив, що строк на пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців боржника у випадку, якщо кредитор не знав і не міг знати про прийняття спадщини, становить шість місяців із дня, коли кредитор дізнався про прийняття спадщини спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Суд апеляційної інстанції зазначив, що у матеріалах справи відсутні докази того, що позивач дізнався про прийняття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до отримання відповіді з Васильківської Державної нотаріальної контори (органу, який офіційно реєструє коло спадкоємців) від 07.06.2023. Суд також зазначив, що з цього моменту і до моменту звернення із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні минуло шість місяців. Відтак, суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що кредитор не пропустив строк пред`явлення своїх вимог відповідно до статті 1281 Цивільного кодексу України, і тому заява ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" від 15.11.2023 № 15-2/11 про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні підлягає задоволенню, оскільки наявні спадкоємці померлого боржника, щодо якого існує судове рішення та відкрито виконавче провадження.

4. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї

4.1. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати повністю ухвалу Господарського суду Київської області від 06.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 і направити справу на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

4.2. ОСОБА_1 , обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, зокрема, статті 1281, 1282, 1286 Цивільного кодексу України, не дослідили обставини справи, тому неправильно визначили коло спадкоємців ОСОБА_3 . Скаржник також вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 14.04.2018 у справі № 14-53цс18, від 11.07.2018 у справі № 495/1933/15-ц, від 18.09.2019 у справі № 640/6274/16-ц, від 19.02.2020 у справі № 607/98/17, щодо застосування зазначених норм матеріального права.

4.3. ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" зазначає про безпідставність і необґрунтованість доводів скаржника і законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Відповідно до частин 1- 3 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

5.2. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзивах доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити з огляду на таке.

5.3. Предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні. Оскаржувані судові рішення ухвалені з посиланням на статті 52, 334 Господарського процесуального кодексу України і частину 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" та обґрунтовані тим, що заява ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" від 15.11.2023 № 15-2/11 про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні підлягає задоволенню, оскільки наявні спадкоємці померлого боржника, щодо якого існує судове рішення та відкрито виконавче провадження.

5.4. Колегія суддів зауважує, що Конституція України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Основного Закону).

5.5. Згідно з положеннями статей 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

5.6. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у Законі України "Про виконавче провадження", органів та осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

5.7. Питання щодо процесуального правонаступництва регламентовані частиною 1 статті 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

5.8. Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин 1- 3, 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

5.9. Згідно із частиною 1 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

5.10. Відповідно до пункту 12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.

5.11. Згідно з пунктом 13 розділу 2 цієї Інструкції правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.

5.12. У справі, що розглядається, заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснювалася у порядку, передбаченому статтею 334 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 цього Кодексу, а саме, у зв`язку зі смертю боржника - фізичної особи - підприємця.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 зазначила, що звернення кредитора безпосередньо до суду, зокрема, із заявами про процесуальне правонаступництво та (або) про заміну сторони виконавчого провадження слід розглядати як пред`явлення кредитором вимог до спадкоємця боржника відповідно до статті 1281 Цивільного кодексу України.

5.13. Колегія суддів зазначає, що статтями 1216, 1218 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

5.14. Згідно із частиною 1 статті 1281 Цивільного кодексу України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

5.15. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (частини 2, 3 статті 1281 Цивільного кодексу України).

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами 2 і 3 цієї статті, позбавляється права вимоги (частина 4 вказаної статті 1281 Кодексу).

5.16. Вирішувати питання про заміну сторони виконавчого провадження відповідно до статті 334 Господарського процесуального кодексу України суд може лише після виконання кредитором вимог, встановлених статтею 1281 Цивільного кодексу України.

5.17. Водночас стаття 1281 Цивільного кодексу України не встановлює певного порядку пред`явлення вимог кредиторів. Пред`являння вимог може відбуватися як безпосередньо спадкоємцю, так і через нотаріуса (аналогічні висновки викладені у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 495/1933/15-ц).

5.18. Відповідно до положень статті 1282 Цивільного кодексу України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

5.19. За змістом частин 1-3 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання.

5.20. Отже, не визначення вартості успадкованого майна не впливає на вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Водночас задовольняючи заяву про заміну учасника справи, боржника у виконавчому провадженні, який помер, його спадкоємцем, суд відповідно до частини 1 статті 1282 Цивільного кодексу України має визначити розмір боргу, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та вказати, що така заміна здійснюється в межах вартості майна, одержаного у спадщину (пункт 109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/617/17).

5.21. Строки пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 Цивільного кодексу України, оскільки зі смертю боржника грошові зобов`язання включаються до складу спадщини. Стаття 1281 Цивільного кодексу України, яка визначає преклюзивні строки пред`явлення таких вимог, застосовується і до боргових зобов`язань. Сплив цих строків має наслідком позбавлення кредитора права вимоги (припинення його цивільного права), а також припинення таких зобов`язань (подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного суду від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17).

5.22. Відповідно до положень статті 1281 Цивільного кодексу України кредитор повинен пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину або ж із дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

5.23. Вирішувати питання про заміну сторони в порядку, передбаченому статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, суд може лише після виконання кредитором вимог, встановлених статтею 1281 Цивільного кодексу України.

За таких обставин при вирішенні питання про заміну учасника справи правонаступником у порядку, передбаченому статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, та заміну сторони виконавчого провадження в порядку, передбаченому статтею 334 цього ж Кодексу, у разі смерті фізичної особи (боржника, відповідача) судам перш за все необхідно з`ясувати коло всіх спадкоємців померлої особи, а також встановити, чи пред`явлено кредитором вимоги до спадкоємців боржника. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/617/17.

5.24. У спірних правовідносинах до складу спадщини ОСОБА_3 входить, зокрема, обов`язок зі сплати коштів, стягнутих з ФОП Войного О. В. згідно з рішенням Господарського суду Київської області від 21.07.2014 у справі № 911/2386/14. Як зауважили суди попередніх інстанцій, цей обов`язок не є таким, що нерозривно пов`язаний з особою спадкодавцем, тому не припинився внаслідок смерті боржника та продовжує існувати.

5.25. У справі № 911/2386/14, що розглядається, суд першої інстанції встановив, що згідно з витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі від 25.07.2022 № 69562424 зареєстровано спадкову справу № 69506901, спадкодавець - ОСОБА_3 .

За змістом відповіді Васильківської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 07.06.2023 № 230/01-16 у Васильківській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу за № 338/2022 після смерті ОСОБА_3 ; спадкоємцями, які подали заяви про прийняття спадщини, є: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Спадкоємцями боржника не подано заяв про відкликання прийняття спадщини.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про заміну боржника у виконавчому провадженні, виходив із того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надано доказів отримання свідоцтв про право на спадщину. Тому суд першої інстанції, посилаючись на положення частини 2 статті 1281 Цивільного кодексу України, дійшов висновку, що кредитор спадкодавця - ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" не пропустило строк пред`явлення вимоги до спадкоємців. Відтак суд першої інстанції зазначив, що заява ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні підлягає задоволенню, оскільки наявні спадкоємці померлого боржника ОСОБА_3 , щодо якого існує судове рішення та відкрито виконавче провадження.

5.26. Суд апеляційної інстанції, посилаючись на статті 1281, 1282 Цивільного кодексу України, зазначив, що строк на пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців боржника у випадку, якщо такий кредитор не знав і не міг знати про прийняття спадщини, становить шість місяців із дня, коли він дізнався про прийняття спадщини спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Суд апеляційної інстанції установив, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач дізнався про прийняття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до отримання відповіді з Васильківської Державної нотаріальної контори (органу, який офіційно реєструє коло спадкоємців) від 07.06.2023. Суд також зазначив, що з цього моменту і до моменту звернення із заявою про зміну боржника у виконавчому провадженні минуло шість місяців. Відтак суд апеляційної інстанції визнав обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що кредитор не пропустив строк пред`явлення своїх вимог відповідно до статті 1281 Цивільного кодексу України, тому заява ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" від 15.11.2023 № 15-2/11 про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні підлягає задоволенню, оскільки наявні спадкоємці померлого боржника, щодо якого існує судове рішення та відкрито виконавче провадження.

5.27. ОСОБА_1 , не погодившись із судовими рішеннями, звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій зазначила, що суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального права, зокрема, статті 1281, 1282, 1286 Цивільного кодексу України, не дослідили обставини справи, тому неправильно визначили коло спадкоємців ОСОБА_3 . Також скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду про застосування зазначених норм, викладені у постановах від 14.04.2018 у справі № 14-53цс18, від 11.07.2018 у справі № 495/1933/15-ц, від 18.09.2019 у справі № 640/6274/16-ц, від 19.02.2020 у справі № 607/98/17.

5.28. Колегія суддів установила, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2018 у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18), на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки (спадкове майно) та визнання на нього права власності. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що сплив визначених статтею 1281 Цивільного кодексу України строків пред`явлення кредитором вимоги до спадкоємців має наслідком позбавлення кредитора права вимоги за основним і додатковим зобов`язаннями, а також припинення таких зобов`язань.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду, за встановленими у справі № 522/407/15-ц обставинами, позивач 28.11.2012 набув у кредитодавця право вимоги щодо предмета іпотеки на підставі договору факторингу; згідно з листом ОСОБА_4 від 08.05.2012 кредитодавець знав про набуття спадкоємцями предмета іпотеки, проте позивач вимогу про погашення боргу та звільнення предмета іпотеки надіслав спадкоємцям лише 23.12.2014, тобто пропустив строки, визначені статтею 1281 Цивільного кодексу України. Верховний Суд погодився з висновком суду у справі № 522/407/15-ц про те, що встановлення факту пропуску кредитором преклюзивного строку зумовлює відмову у позові.

5.29. Постанова Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 495/1933/15-ц, на яку посилається скаржник, ухвалена за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про стягнення боргу за договором позики із спадкоємця. У цій постанові Верховний Суд, посилаючись на положення частини 2 статті 1281 Цивільного кодексу України, зазначив, що строки пред`явлення кредиторами спадкодавця вимог до спадкоємців є обмежувальними (преклюзивними), ці строки не призупиняються, не перериваються й не поновлюються.

У справі № 495/1933/15-ц суди установили, що ОСОБА_7 дізнався про відкриття спадщини у червні 2014 року, а вимогу до спадкоємиці, яка прийняла спадщину, пред`явив у березні 2015 року. Тому Верховний Суд зазначив, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недотримання позивачем передбаченого статтею 1281 Цивільного кодексу України шестимісячного строку пред`явлення вимоги, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

5.30. Колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14.04.2018 у справі № 14-53цс18, від 11.07.2018 у справі № 495/1933/15-ц, оскільки у наведених справах зміст спірних правовідносин, фактичні обставини та їх матеріально-правове регулювання є неподібними зі справою № 911/2386/14, що розглядається.

5.31. Правовідносини у справах № 14-53цс18, № 495/1933/15-ц були врегульовані частиною 2 статті 1281 Цивільного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, відповідно до якої кредиторові спадкодавця належало протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Натомість спірні правовідносини у справі, що розглядається, врегульовано, зокрема, статтею 1281 Цивільного кодексу України, проте в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" № 2478-VIII від 03.07.2018. Згідно з редакцією від 03.07.2017 (чинною з 04.11.2018) частина 2 статті 1281 Цивільного кодексу України передбачає, що кредитор повинен пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину або ж із дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Отже, преклюзивний строк пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців згідно з частиною 2 статті 1281 Цивільного кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин у справі № 911/2386/14, визначається не з дня, коли кредитор дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, а з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину або ж із дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Крім того, у справі № 522/407/15-ц встановлено обставини отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, у той час як у справі № 911/2386/14, що розглядається, судом першої інстанції встановлено, що таке свідоцтво відсутнє в матеріалах справи.

У справі № 495/1933/15-ц суди зазначили про відсутність доказів прийняття спадщини позивачем, у той час як у справі № 911/2386/14, що розглядається суди попередніх інстанцій зазначили, що спадкоємцями, які подали заяви про прийняття спадщини, є: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

5.32. Колегія суддів установила, що Верховний Суд ухвалив постанову від 18.09.2019 у справі № 640/6274/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", до ОСОБА_9 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, та постанову від 19.02.2020 у справі № 607/98/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до ОСОБА_10 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У зазначених постановах Верховний Суд дійшов таких висновків:

"При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:

- чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1281 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;

- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

- при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1281 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);

- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України".

5.33. Колегія суддів установила, що у справі № 640/6274/16-ц Верховний Суд, скасовуючи судові рішення та направляючи справу на новий розгляд, зазначив, що висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про відмову у задоволенні позову є передчасним, оскільки суди при вирішенні питання про стягнення із спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора не встановили всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

5.34. У справі № 607/98/17 Верховний Суд, скасовуючи судові рішення та направляючи справу на новий розгляд, зазначив, що висновки суду про відмову в позові з тих підстав, що позивачем не зазначено переліку спадкового майна, не надано доказів, які підтверджують, яке саме майно одержано спадкоємцями у спадщину та яка вартість цього майна, суперечать вимогам процесуального закону, оскільки суд безпідставно поклав обов`язок доказування наведених обставин на позивача.

5.35. Колегія суддів зазначає, що висновки, наведені у постановах Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 640/6274/16-ц та від 19.02.2020 у справі № 607/98/17, на які посилається скаржник, стосуються застосування норм процесуального права, зокрема, необхідності дослідження судами першої та апеляційної інстанції зібраних у справі доказів, оскільки їх недослідження унеможливлює встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. У наведених скаржником постановах Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 640/6274/16-ц та від 19.02.2020 у справі № 607/98/17 зазначено, що при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати, зокрема, коло спадкоємців, які прийняли спадщину.

5.36. Як зазначає в касаційній скарзі ОСОБА_1 , до кола спадкоємців першої черги за законом ОСОБА_3 належать його неповнолітній син - ОСОБА_11 , а також його мати - ОСОБА_12 . Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не з`ясували фактичних обставин щодо кола спадкоємців ОСОБА_3 . При цьому ОСОБА_1 зауважує, що відомості про зазначених осіб містилися в апеляційній скарзі, а також у поясненні на заяву ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про заміну боржника у виконавчому провадженні та в листі Васильківської державної нотаріальної контори Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19.01.2024 № 9/01-16 у відповідь на адвокатський запит № 10/01-16 від 10.01.2024.

5.37. Колегія суддів зауважує, що при вирішенні питання про заміну учасника справи правонаступником у порядку, передбаченому статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, та про заміну сторони виконавчого провадження в порядку, передбаченому статтею 334 цього ж Кодексу, у разі смерті фізичної особи (боржника, відповідача) судам перш за все необхідно з`ясувати коло всіх спадкоємців померлої особи, а також встановити, чи пред`явлено кредитором вимоги до спадкоємців боржника. Задовольняючи заяву про заміну учасника справи, боржника у виконавчому провадженні, який помер, його спадкоємцем, суд відповідно до частини 1 статті 1282 Цивільного кодексу України має визначити розмір боргу, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та вказати, що така заміна здійснюється в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Подібні висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/617/17.

5.38. Натомість суди попередніх інстанцій не встановили коло всіх спадкоємців померлого ОСОБА_3 , які прийняли спадщину, а також обсяг спадкування кожним із них. Крім того, вирішуючи питання про заміну боржника у виконавчому провадженні, який помер, його спадкоємцями, суди відповідно до частини 1 статті 1282 Цивільного кодексу України не визначили розмір боргу, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та не зазначили, що така заміна здійснюється в межах вартості майна, одержаного у спадщину

5.39. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

5.40. Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

5.41. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції складається з мотивувальної частини із зазначенням, зокрема, мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

5.42. Колегія суддів, перевіривши доводи скаржника, вважає, що суд апеляційної інстанції, всупереч вимогам частини 1 статті 269, пункту 3 частини 1 статті 282 Господарського процесуального кодексу України, не навів мотивів щодо аргументів скаржника про невстановлення судом першої інстанції кола всіх спадкоємців ОСОБА_3 .

5.43. З огляду на викладене доводи касаційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 640/6274/16-ц, від 19.02.2020 у справі № 607/98/17 підтвердилися.

5.44. Оскільки при вирішенні питання про заміну сторони відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України суду належить встановити коло всіх спадкоємців померлого ОСОБА_3 , які прийняли спадщину, а також обсяг спадкування кожним із них, проте суди попередніх інстанцій не встановили коло всіх спадкоємців померлого боржника, тому наявні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи № 911/2386/14 на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.45. Щодо доводів скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій обставин, встановлених під час розгляду справи № 911/2973/13, зокрема, про обізнаність ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про дату смерті ОСОБА_3 у період із 27.10.2022 до 31.10.2022, колегія суддів зазначає таке.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надано доказів отримання свідоцтв про право на спадщину, а також відсутні докази того, що позивач дізнався про прийняття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до отримання відповіді з Васильківської Державної нотаріальної контори (органу, який офіційно реєструє коло спадкоємців) від 07.06.2023.

Оскільки строк пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців відповідно до частин 2 та 3 статті 1281 Цивільного кодексу України пов`язаний із моментом одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна або моментом, коли кредитор дізнався про прийняття спадщини, тому доводи ОСОБА_1 про обізнаність ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про дату смерті ОСОБА_3 (дату відкриття спадщини) та пропуск строку звернення із заявою до суду про заміну боржника у виконавчому провадженні є безпідставними.

5.46. З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що під час розгляду справи суди не дотрималися вимог статей 86, 236, 269, 282 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права.

5.47. Доводи скаржника, наведені у касаційній скарзі, які стали підставами для відкриття касаційного провадження, у цьому випадку підтвердилися.

5.48. Вирішуючи спір у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій не врахували вимог процесуального права, не надали належної оцінки доводам сторін, доказам, наявним у матеріалах справи, що були подані сторонами на підтвердження своїх вимог і заперечень, а відтак висновки судів попередніх інстанцій є передчасними.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Відповідно до частин 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

6.3. За змістом частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

6.4. Ураховуючи допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм процесуального права та беручи до уваги, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, касаційну скаргу слід задовольнити, а оскаржувані у справі судові рішення - скасувати із направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

6.5. Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду слід урахувати наведене, дослідити та об`єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з`ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

7. Розподіл судових витрат

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2024 та ухвалу Господарського суду Київської області від 06.02.2024 у справі № 911/2386/14 скасувати, справу № 911/2386/14 передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення12.08.2024
Оприлюднено15.08.2024
Номер документу120994621
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —911/2386/14

Ухвала від 02.12.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Наріжний С.Ю.

Ухвала від 24.10.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Рябцева О.О.

Ухвала від 07.10.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Рябцева О.О.

Ухвала від 03.09.2024

Господарське

Господарський суд Київської області

Рябцева О.О.

Постанова від 12.08.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Багай Н.О.

Ухвала від 12.07.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Багай Н.О.

Ухвала від 01.07.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Руденко М.А.

Ухвала від 24.06.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Багай Н.О.

Ухвала від 20.05.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Руденко М.А.

Постанова від 14.05.2024

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Руденко М.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні