Ухвала

від 10.12.2024 по справі 911/2386/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"10" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2386/14

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» від 23.04.2024 № 23-1/11 на дії державного виконавця Малиновського ВДВС у місті Одеса Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса)

у справі № 911/2386/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс», м. Київ

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп», Київська обл., Васильківський р-н, с. Мархалівка

2) Фізичної особи-підприємця Войного Олександра Валентиновича, Дніпропетровська обл., смт Васильківка

про стягнення 19546,71 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Вовк Я.Р.

Представники учасників у справі не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

рішенням Господарського суду Київської області від 21.07.2014 позов задоволено повністю; вирішено солідарно стягнути з ФОП Войного О.В. та ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 3975,48 грн 3% річних, 15571, 23 грн інфляційних втрат, 1900,00 грн витрат на оплату адвокатських послуг та 1827,00 грн судового збору.

18.08.2014 на виконання рішення у даній справі Господарським судом Київської області було видано відповідний наказ.

26.11.2024 до Господарського суду Київської області від ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» надійшла скарга від 23.04.2024 № 23-1/11 (вх. № 43/24) на дії державного виконавця Малиновського ВДВС у місті Одеса Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 50958689.

Ухвалою суду від 02.12.2024 розгляд вказаної скарги призначено в судовому засіданні на 10.12.2024.

10.12.2024 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла заява скаржника від 09.12.2024 б/№ (вх. № 14136/24) про проведення судового засідання за відсутності представника скаржника; повідомлено суд про підтримання скарги в повному обсязі.

10.12.2024 в судове засідання представники учасників у справі не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши подану скаргу ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на дії державного виконавця Малиновського ВДВС у місті Одеса Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 50958689 та матеріали справи № 911/2386/14 в цілому, суд зазначає наступне.

У поданій скарзі скаржник просить суд:

-визнати незаконними дії державного виконавця Малиновського ВДВС у місті Одеса Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 50958689 щодо виконання наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/2386/14 від 18.08.2014, котрі виразились у винесенні постанови Малиновського ВДВС у місті Одеса Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) від 05.11.2024 про повернення наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/2386/14 від 18.08.2014 стягувачеві на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»;

-скасувати постанову Малиновського ВДВС у місті Одеса Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) від 05.11.2024 про повернення наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/2386/14 від 18.08.2014 стягувачеві на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування скарги скаржник зазначає, що державним виконавцем порушено положення п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» при визначенні підстави повернення виконавчого документа стягувачеві; не вжито в повному обсязі всіх можливих та необхідних, своєчасних, належних, допустимих та об`єктивних виконавчих дій, спрямованих на виконання судового рішення; не встановлено складу правонаступників померлого боржника та не вжито заходів щодо заміни вибулої сторони.

Таким чином скаржник вважає наявними підстави для задоволення скарги на дії державного виконавця.

Статтею 326 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Згідно з приписами статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Так, постановою Малиновського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області від 22.04.2016 відкрито виконавче провадження № 50958689 щодо примусового виконання наказу від 18.08.2014 № 911/2386/14.

З матеріалів справи судом встановлено, що згідно постанови Малиновського ВДВС у місті Одеса Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) від 05.11.2024 наказ Господарського суду Київської області від 18.08.2014 № 911/2386/14 повернуто стягувачеві без виконання на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

За вказаною нормою, боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Водночас, згідно описової/мотивувальної частини постанови від 05.11.2024 органом ДВС не зазначено:

- за наслідком встановлення органом ДВС у липні 2023 року факту смерті Боржника, який є стороною виконавчого провадження, наявність за період з липня 2023 року по листопад 2024 року вжиття заходів щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за відповідною заявою факт звернення до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження;

- норму та положення чинного законодавства України, котре визначає та надає органу ДВС за наслідками встановлення відсутності Боржника, його майна та доходів на території дислокації Малиновського ВДВС у місті Одеса Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) безпосередньо завершити виконавче провадження, а не передати його за місцем реєстрації Боржника до відповідної територіальної дислокації Синельниківського ВДВС у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса);

- дата оголошення в розшук рухомого майна Боржника, та відповідно обрахунок річного терміну спливу строку його розшуку - оскільки за даними АСВП майно Боржника було виявлено, проте відомості про його оголошення в розшук відсутні.

Відповідно до офіційних та достовірних відомостей, котрі містяться в АСВП, в силу дії обов`язкових норм Закону України «Про виконавче провадження», всіх можливих та необхідних, своєчасних, належних, допустимих та об`єктивних виконавчих дій Малиновським ВДВС у місті Одеса Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) не вчинялось.

Згідно відомостей щодо ВП № 50958689 стосовно виконання наказу Господарського суду Київської області від 18.08.2014 № 911/2386/14, котрі розміщені в АСВП та додатково зазначені в оскаржуваній постанові, встановлено, що відсутні відомості та/або докази відповідного безпосереднього оголошення Малиновським ВДВС у місті Одеса Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах ВП № 50958689 рухомого майна Боржника, в той час, як таке майно було виявлене органом ДВС.

Відповідно до Закону України від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», запроваджено на території України воєнний стан; на даний час строк дії воєнного стану продовжено до 09.02.2025.

Відповідно до положення п. 10-2 Розділу ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону України «Про внесення зміни до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» № 2129-ІХ від 15.03.2022, який набрав чинності 26.03.2022), тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану».

Таким чином, термін перебігу строку розшуку рухомого майна Боржника, починаючи з 24.02.2022 є перерваним, та станом на 05.11.2024 не сплив.

Отже дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачеві саме на цій підставі є передчасними.

Відтак, дії державного виконавця Малиновського ВДВС у місті Одеса Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 50958689 щодо виконання наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/2386/14 від 18.08.2014, котрі виразились у винесенні постанови Малиновського ВДВС у місті Одеса Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) від 05.11.2024 про повернення наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/2386/14 від 18.08.2014 стягувачеві на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», є протиправними та незаконними.

Крім того, згідно матеріалів ВП № 50958689, ОСОБА_1 , як дружиною Боржника, подано заяву про закінчення виконавчого провадження № 50958689 та зняття арешту з усього майна з огляду на те, що Боржник помер, згідно актового запису № 913 від 27.05.2022.

Згідно ч. 2 ст. 128 ГК України, громадянин - підприємець відповідає своїми зобов`язаннями всім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.

Відповідно до ст. 52 ЦК України, фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Згідно ч. 1 ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині (ч. 1 ст. 1282 ЦК України).

Таким чином, обов`язок сплатити кошти за наказом Господарського суду Київської області у справі № 911/2386/14 від 18.08.2014 не є особистим немайновим правом чи таким, що нерозривно пов`язане з особою спадкодавця, тому підлягає відшкодуванню правонаступниками Боржника.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постанові від 27.07.2020 у справі № 591/7886/19.

У день відкриття спадщини виникає право на спадкування, яке мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності такого, спадкування здійснюється за законом, у порядку, визначеному ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223, 1224 ЦК України).

Згідно ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Отже, виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження.

Смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов`язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/617/17.

Згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу (ч. 1 ст. 52 ГПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 334 ГПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Таким чином, завершення ВП № 50958689 щодо виконання наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/2386/14 від 18.08.2014 у зв`язку зі смертю Боржника неможливе без вирішення питання його правонаступництва.

З матеріалів справи вбачається, що згідно постанови Малиновського ВДВС у місті Одеса Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) від 04.03.2024 було зупинено ВП № 50958689 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки «державним виконавцем вживаються заходи щодо заміни вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»».

Проте, станом на дату прийняття оскаржуваної постанови органу ДВС від 05.11.2024 відсутні відомості щодо вирішення питання процесуального правонаступництва Боржника у даній справі.

При цьому, приймаючи постанову від 29.10.2024 про поновлення вчинення виконавчих дій у ВП № 50958689, державний виконавець послався на іншу справу - № 26/95-09 Господарського суду Дніпропетровської області, в межах якої розглядалось питання заміни сторони у виконавчому провадженні. Однак, вказана справа має інший суб`єктний склад сторін і не має відношення до даної справи № 911/2386/14 та відповідно до ВП № 50958689.

Зазначене вище є підставою для висновку про недотримання державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» при вирішенні питання про поновлення ВП № 50958689 та подальшого прийняття оскаржуваної постанови від 05.11.2024 про повернення наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/2386/14 від 18.08.2014 стягувачеві.

Згідно ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку про задоволення скарги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» від 23.04.2024 № 23-1/11 (вх. № 43/24) на дії державного виконавця Малиновського ВДВС у місті Одеса Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 50958689.

Крім цього судом встановлено, що у скарзі скаржник зазначає про понесення ним судових витрат на правничу допомогу у зв`язку з оскарженням дій державного виконавця, розмір яких буде заявлений скаржником в порядку п. 8 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 232-235, 255, 343 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» від 23.04.2024 № 23-1/11 (вх. № 43/24) на дії державного виконавця Малиновського ВДВС у місті Одеса Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 50958689 задовольнити.

2. Визнати незаконними дії державного виконавця Малиновського ВДВС у місті Одеса Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) у виконавчому провадженні № 50958689 щодо виконання наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/2386/14 від 18.08.2014, котрі виразились у винесенні постанови Малиновського ВДВС у місті Одеса Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) від 05.11.2024 про повернення наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/2386/14 від 18.08.2014 стягувачеві на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

3. Скасувати постанову Малиновського ВДВС у місті Одеса Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) від 05.11.2024 про повернення наказу Господарського суду Київської області у справі № 911/2386/14 від 18.08.2014 стягувачеві на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

4. Копії ухвали надіслати учасникам у справі та Малиновському ВДВС у місті Одеса Південного МРУ Міністерства юстиції (м. Одеса) (65036, м. Одеса, вул. Старицького, 10-А).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати складення та підписання повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Дата виготовлення і підписання повного тексту ухвали 29.01.2025.

Суддя С.Ю. Наріжний