Ухвала

від 09.08.2024 по справі 2308/1754/2012

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2308/1754/2012

Провадження № 4-с/697/2/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2024 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Колісник Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Румини М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Канів Черкаської області цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Федоренко Анастасії Віталіївни по виконавчому провадженню № 72128758,-

ВСТАНОВИВ:

До Канівського міськрайонного суду Черкаської області звернувся представник заявника ОСОБА_1 -адвокат Капустін М.В. зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Федоренко А. В. по виконавчому провадженню № 72128758, в якій просить поновити строк на оскарження бездіяльності державного виконавця Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Федоренко А.В. по виконавчому провадженню № 72128758; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Федоренко А.В. по виконавчому провадженню № 72128758, яка полягає у невчиненні державним виконавцем усіх визначених Законом України "Про виконавче провадження" дій щодо розшуку майна боржника, строку та порядку перевірки стану боржника у виконавчому провадженню № 72128758; зобов`язати державного виконавця Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Федоренко А.В. або іншу посадову особу відділу державної виконавчої служби усунути допущене порушення шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженню № 72128758 щодо примусового виконання наказу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 11.01.2024 по справі № 2308/1754/2012, із врахуванням норм та положень Закону України « Про виконавче провадження»; стягнути з Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

В обгрунтування скарги стягувач зазначає, що в провадженні Канівського міськрайонного суду Черкаської області перебувала справа № 2308/1754/2012 за позовом ТОВ «ТВП «ПЕРЕСВІТ» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у розмірі 457660,00 грн. Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 10.12.2023 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ТВП «Пересвіт» 457660,00 грн та судові витрати у розмірі 872,00 грн. Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 03.12.2015 по справі № 2308/1754/2021 замінено сторону виконавчого провадження з ТОВ «ТВП «ПЕРЕСВІТ» на ОСОБА_1 . Для примусового виконання рішення Апеляційного суду Черкаської області від 10.12.2013 видано наказ від 11.01.2014, який пред`явлено для примусового виконання. Постановою Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) від 28.06.2023 відкрито виконавче провадження №72128758, яке триває та не завершене, грошові кошти стягувачу не перераховувалися, а судове рішення не виконане. Виконавче провадження 14.03.2024 передано від державного виконавця Шамсутдінової Ю.Д. до державного виконавця Федоренко А.В. Після проведення аналізу відомостей, наявних в Автоматизованій системі виконавчого провадження, вбачається, що мають місце порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» з боку державного виконавця та свідчать про її бездіяльність. Скаржник зазначає, що державним виконавцем не вживалися достатні заходи щодо виявлення майна боржника, оскільки перевірка щодо виявлення рахунків боржника має проводитися не менше одного разу на два тижні, не менше одного разу на три місяці щодо виявлення нерухомого та рухомого майна божника, його майнових прав, доходи. Державним виконавцем систематично до 28.11.2023 направлялися запиту щодо рахунку боржника на адресу ДПС України та автоматичні запити щодо рахунків боржника та джерела, суми доходів, утриманого податку. 09.06.2023 ОСОБА_2 припинив підприємницьку діяльність, тому направлення запитів в ДФС України не могло мати позитивного результату, оскільки на той час ОСОБА_2 вже не був фізичною особою-підприємцем. Натомість запити про надання інформації, що становить банківську таємницю направлено лише 28.06.2023 та 26.12.2023 у сім та одинадцять банків відповідно. Інформація про транспортні засоби боржника після 17.09.2023 не отримувалася. Згідно відповіді ДПС України від 29.06.2023 боржник з 2 кварталу 2022 року до 1 кварталу 2023 року отримав сукупний дохід у розмірі 728732,50 грн, з них 216988,50 грн. від ведення діяльності як самозайнята особа. За 2 квартал 2023 року боржник мав сукупний дохід 7450,00 грн. Надалі інформація про його доходи від ДПС відсутня. Державний виконавець не вживала заходів для розшуку цих коштів на його рахунках та не направляла запити про надання інформації, яка становить банківську таємницю до банківських установ. Відсутня інформація про перевірку майнового стану боржника за місцем проживання чи місцезнаходження, відсутні відомості про виїзди до місця проживання для перевірки майна та готівкових коштів, звернення до суду за дозволом про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника, боржник не притягнений до відповідальності за ч.1 ст. 188-13 КУпАП, виклики боржнику не направлялися. Вказане свідчить про бездіяльність державного виконавця. Скаржник також зазначає, що бездіяльність державного виконавця є триваючим правопорушенням, а тому початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається. В обгрунтування своєї позиції скаржник посилається на правові позиції Верховного Суду від 25.03.2020 у справі № 175/3995/17-ц, від 14.08.2023 у справі № 927/322/14; від 22.12.2021 у справі №760/19348/2011, ВС від 10.01.2022 по справі № 908/5303/15 та від 23.10.2019 у справі № 127/2-2177/2005.

09.07.2024 до суду від державного виконавця Канівського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції м.Київ) Федоренко А.В. надійшов лист, в якому вона просить залишити скаргу без задоволення. В обгрунтування своєї позиції зазначає, що бездіяльності нею допущено не було. Постановою державного виконавця Шамсутдіновою Ю.Д. від 26.06.2023 відкрито виконавче провадження №72128758. Також, 28.06.2023 винесено постанову про арешт коштів та арешт майна боржника. 28.06.2023 направлялася вимога про отримання інформації, яка містить банківську таємницю до АТ КБ «Приватбанк», АТ «Універсал Банк», АТ «Альтбанк». АТ «УКРСИББАНК», АТ «СЕНС БАНК», АТ «Райффазен Банк», ПАТ «Банк Восток». Відповідно до доручення від 14.03.2024 виконавче провадження передано до державного виконавця Федоренко А.В. 25.04.2024 була виставлена платіжна інструкція на списання коштів боржника, кошти не надходили. Протягом всього періоду після відкриття виконавчого провадження надсилалися запити до ПФУ про осіб-боржників, запит до Податкової служби про РНОКПП або серію ( за наявності) та номер паспорту, джерела та /або суми доходів, та розміри утриманого податку, запит в ДФС про наявні рахунки у боржників юридичних осіб та /або фізичних осіб- підприємців, запит щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів. Згідно відповіді МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби. 24.05.2024 було зроблено виклик державного виконавця до боржника, на який він до відділу ДВС не з`явився, пояснень не надав. 06.06.2024 в АТ КБ «Приватбанк та АТ «СЕНС БАНК» надсилались вимоги надати державному виконавцю інформацію щодо руху коштів та операцій на всі рахунки боржника за період з 01.01.2023 по 31.05.2024. 13.06.2024 повторно винесена постанова про арешт коштів боржника/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_2 , а також запит на отримання інформації, що становить банківську таємницю, а саме інформацію стосовно наявності та/або стану рахунків/електронних гаманців ОСОБА_2 до 14 банків, які приєднано до електронного документообігу та в 38 банків, як не приєднані до електронного документообігу. Станом на 04.07.2024 всі банки повернули постанови про арешт коштів без виконання у зв`язку з відсутністю відкритих рахунків боржника. 22.04.2024 та 07.06.2024 державним виконавцем були здійснені виходи за адресою проживання боржника, місце його перебування не встановлено. У зв`язку із цим державний виконавець направив подання до Канівського міськрайонного суду про розшук боржника ОСОБА_2 . У зв`язку з цим державним виконавцем вжито всіх заходів відповідно до закону.

Учасники в судове засідання засідання не з`явилися.

Представник скаржника надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши та дослідивши матеріали скарги, суд приходить до наступного

Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Постановою старшого державного виконавця Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шамсутдіновою Ю.Д. від 26.06.2023 відкрито виконавче провадження №72128758 на підставі заяви про примусове виконання та виконавчого листа №2308/1754/12, виданого 11.01.2024 Канівським міськрайонним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завданої шкоди в сумі 457660,00 грн та судових витрат в сумі 872,00 грн, а всього 458532,00 грн.

Після відкриття виконавчого провадження державним виконавцем Шамсутдіновою Ю.Д. 28.06.2023 винесена постанова про арешт коштів та арешт майна боржника, направлена вимога про отримання інформації, яка містить банківську таємницю.

З 28.06.2023 до 28.11.2023 державним виконавцем Шамсутдіновою Ю.Д. періодично направлялися запити до Податкової служби запит про РНОКПП або серію ( за наявності) та номер паспорту, джерела та /або суми доходів, та розміри утриманого податку та запит до ДФС про наявні рахунки у боржників юридичних осіб та /або фізичних осіб- підприємців, запити щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

Вимоги щодо отримання інформації, що містять банківську таємницю надсилалися державним виконавцем Шамсутдіновою Ю.Д. 28.06.2023 та 26.12.2023.

14.03.2024 дорученням начальника Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гресь Н.В. виконавче провадження №72128758 передано від державного виконавця Шамсутдінової Ю.Д. до державного виконавця Федоренко А.В.

Як вбачається з відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження з 26.12.2023 до 23.05.2024 відомості проведення державними виконавцями процесуальних дій та вжиття заходів для встановлення майнового стану боржника у вказаному виконавчому провадженні відсутні.

При прийнятті рішення, суд керується: ч. 1 ст. 383 ЦПК України, відповідно до якої сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частиною 1 ст. 384 ЦПК України визначено, що скаргу може бути подано до суду безпосередньо або після оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби.

Згідно ч. 1 ст. 385 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі № 127/2-2177/2005, висловленій у постанові від 23.10.2019 бездіяльність на відміну від дії не має моменту вчинення. Бездіяльність має триваючий характер та існує до часу початку дій, які свідчать про припинення бездіяльності. Триваюче правопорушення передбачає перебування у стані безперервного тривалого вчинення особою протиправних дій (бездіяльності), у зв`язку із чим, неправомірна бездіяльність може бути оскаржена упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що скаржником не було порушено строків звернення зі скаргою на бездіяльність державного виконавця.

У відповідності до ст. 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст. ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 74 Закону «Про виконавче провадження» передбачено право сторін, інших учасників та осіб на оскарження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Ч.2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначає обов`язки виконавця, а саме: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки;6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного ч. 1 ст. 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені ст. 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Відповідно до ч. ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Однак,як встановлено в судовому засіданні, всупереч положенням вищевказаних норм закону державним виконавцем не в повній мірі були вжиті заходи щодо виконання рішення суду, в тому числі щодо перевірки майнового стану боржника шляхом надання відповідних запитів з дотриманням строків встановлених Законом України « Про виконавче провадження», а тому вважаю, дії державного виконавця в цій частині - незаконними.

Суд не бере до уваги посилання державного виконавця на проведення процесуальних дій та вжиття заходів для встановлення майнового стану боржника в повній мірі, як на підставу відмови в задоволенні скарги, оскільки вони спростовуються наявними відомостями в автоматизованої системи виконавчого провадження станом на 23.05.2024.

Але з огляду на ці обставини (вжиття необхідних заходів по виявленню та зверненню стягнення на належне боржнику майно та кошти, після відкриття провадження за скаргою), вважає, що вимоги стягувача про зобов`язання державного виконавця чи іншу посадову особу усунути допущені порушення - такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1, п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Скаржник просить стягнути із Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

На підтвердження витрат на правову допомогу скаржник надав договір про надання правової допомоги № 12 від 03.10.2023, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Капустіним М.Р., додаткову угоди до договору від 23.05.2024, акт приймання передачі (надання послуг) за Договором про надання правової допомоги № 12 від 03.10.2023,який складений сторонами 23.05.2024.

У відповідності до додаткової угоди сторони визначили вид та вартість послуг, які надаються замовнику- ОСОБА_1 виконавцем - адвокатом Капустіним М.Р. в межах укладеного договору про надання правової допомоги № 12 від 03.10.2024, зокрема:

1) правова консультація замовника, визначення обставин справи, попереднє визначення правової позиції та доказової бази, необхідної для вирішення правового питання замовника 2000,00 грн за годину

2) ознайомлення із матеріалами наданими замовником, погодження правової позиції із замовником, попередній аналіз правової та доказової бази, необхідної для підготовки скарги 2000,00 грн за годину

3) підготовка скарги, оформлення документів для їх подачі до суду 4000,00 грн за документ.

Відповідно до акту приймання передачі (надання послуг) за Договором про надання правової допомоги № 12 від 03.10.2023, який складений сторонами 23.05.2024, виконавець надав, а замовник прийняв вказані послуги з надання правової допомоги, відповідно до якого на правову консультацію замовника, визначення обставин справи, попереднє визначення правової позиції та доказової бази, необхідної для вирішення правового питання замовника було витрачено адвокатом 2,3 години, ознайомлення із матеріалами наданими замовником, погодження правової позиції із замовником, попередній аналіз правової та доказової бази, необхідної для підготовки скарги 3 години, а також підготовлено скаргу, оформлено документи для їх подачі до суду. При цьому сума наданої правової допомоги складає 15000,00 грн, яку замовник сплачує протягом 5 днів з дня прийняття судом остаточного рішення.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів ( ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Враховуючи вищезазначене, розмір витрат скаржника на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності, реальності та розумності розміру, а отже є значно завищеним.

Так, суд не може в повній мірі погодитися з сумою витрат на правову допомогу, яку просить стягнути скаржник (15000,00 грн.), така сума є явно завищеною та не співмірною зі складністю справи, оскільки вказана категорія справи є досить поширеною та не потребує додаткової трати часу адвоката на вивчення практики, її узагальнення та формування позиції по справі.

Отже, суд перш за все має визначити, чи є обґрунтованим визначений розмір і чи є підстави для відмови стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково.

Крім того, у цьому випадку судом не вирішувався спір по суті, а лише надавалася оцінка діям/бездіяльності виконавчої служби по виконанню рішення суду, яка за своєю природою зводиться до вирішення судом питання законності дій або бездіяльності виконавчої служби, які регулюються Законом України «Про виконавче провадження».

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 11.11. 2021 у справі № 910/7520/20.

В зазначеній постанові Верховний Суд вказав, доводи суду апеляційної інстанції, що зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги безпосередньо пов`язане з наявністю клопотання, є неправильними, оскільки перш за все суд має визначити, чи є обґрунтованим визначений розмір і чи є підстави для відмови стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України.

Таким чином, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката в розмір 15 000,00 грн. не є співрозмірним та не відповідає критеріям розумності та справедливості.

Ураховуючи принципу співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що співмірним розміром витрат на правову допомогу у цій справі є 5000,00 грн.

При цьому, суд також враховує, що вимоги скарги задоволено частково, а тому суд вважає за необхідне стягнути з Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь скаржника ОСОБА_1 витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 2500,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 11, 15, 133, 134, 137, 141, 175, 178, 246, 247, 258, 263, 264, 270, 354, 355 ЦПК України, суд, -

Керуючись ст. ст. 209, 210, 293, 383-389 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Федоренко Анастасії Віталіївни по виконавчому провадженню № 72128758 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) Федоренко А.В. в частині строку перевірки майнового стану боржника у виконавчому провадженню № 72128758.

В іншій частині скарги відмовити.

Стягнути з Канівського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ)( ЄДРПОУ: 34978825, вул. О.Коштового, буд.2 м. Канів, Черкаський район, Черкаської області,19000) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати понесені на професійну правничу ( правову ) допомогу в розмірі 2500,00 ( дві тисячі ) гривень.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційної інстанції безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст ухвали складено 13.08.2024

Головуючий Л . О . Колісник