Рішення

від 06.08.2024 по справі 688/940/23

ШЕПЕТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 688/940/23

№ 2/688/45/24

Рішення

Іменем України

06 серпня 2024 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

у складі: головуючого - судді Цідик А.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Тарасюк Я.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб без самостійних вимог - органу опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради, Шепетівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства,

встановив:

1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом ОСОБА_2 за участю третіх осіб без самостійних вимог - органу опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради, Шепетівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства, посилаючись на те, що в 2000 році вона познайомилася з ОСОБА_2 , між ними зав`язалися близькі стосунки. З 2003 року вони почали проживати у фактичних шлюбних відносинах у її батьків за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася спільна дочка - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження. Відомості про батька у свідоцтві про народження було записано зі слів матері відповідно до ст. 135 Сімейного кодексу України. Відповідач усіляко допомагав їй у вихованні дитини, усім розповідав що у нього народилася дочка, утримував її, приходила до них мати відповідача і підтримувала спілкування із онукою.

Влітку 2006 року вона посварилася з ОСОБА_2 через зраду і відносини припинися. У 2008 році вони помирилися і знову почали спільно проживати до 2020 року. Він виконував усі свої обов`язки щодо доньки, відвідував усі заходи в дитячому садочку, школі, спільно проводили час, відпочинок, приділяв увагу розвитку дитини, мав з нею спільні захоплення, підтримував її та називав своєю донечкою, вона дуже на нього схожа, проте внести зміни щодо батька у свідоцтві про народження не поспішав.

У 2018 році відповідач відбував покарання у місцях позбавлення волі, у грудні 2021 року його було звільнено, відповідач прийшов до них та повідомив, що не має наміру спільно проживати. 08.03.2022 року його було мобілізовано на службу в ЗСУ, де він і зараз перебуває. Відносини з ними підтримує, інколи допомагає, проте розмов про визнання батьківства уникає.

Просила визнати батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та внести запис про ОСОБА_2 як батька в актовий запис №475 від 13.12.2005 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зробленого відділом реєстрації актів цивільного стану Шепетівського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області, а також стягнути судові витрати.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві. Суду пояснила, що з 2003 року проживала з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у своїх батьків. Відповідач забирав її з дитиною з пологового будинку, визнавав свою дитину, любив її, гордився нею, активно займався вихованням, відвідував дошкільні та шкільні заходи, батьківські збори, за що отримував подяки від керівництва навчальних закладів. Є багато спільних фотографій, в тому числі з навчальних закладів, з відпочинку. Навіть коли вони розходилися, відповідач не припиняв спілкування з дочкою, завжди цікавився її життям, успіхами, інтересами, навідував її, надавав матеріальну допомогу. Вважає, що відповідач не хоче визнавати батьківства, оскільки створив нову сім`ю.

Неповнолітня ОСОБА_3 (на час ухвалення рішення досягла повноліття) суду пояснила, що її батьком є ОСОБА_2 , з яким в неї були гарні стосунки, поки мати не звернулася до суду з позовом про визнання батьківства. Коли батько не проживав з ними, то навідував її, вітав зі святами, дарував подарунки, разом гуляли, приходив на батьківські збори в школу, був на випуску з початкової школи. Останній раз бачила батька в березні 2023 року, оскільки він мобілізований до лав ЗСУ. Вважає, що батько не хоче визнавати батьківство, щоб не утримувати її. Він проживає з іншою жінкою, яка має вплив на нього. Останній раз він перевів для неї грошові кошти в сумі 10 000 грн. На момент подання позову батько заблокував її в телефоні та уникає спілкування. Надала суду витяги з соцмережі «Вайбер», з яких видно листування та спілкування між батьком та дочкою.

Відповідач та його представник адвокат Сахнюк О.В. у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відзив на позов не подавали.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - органу опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради, у судове засідання не з`явився, направив суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Шепетівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з`явився, направив суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позову не заперечив.

2.Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 22.03.2023 постановлено про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 20.04.2023. Ухвалою суду від 20.04.2023 підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду на 11.05.2023. 11.05.2023 судом допитані свідки позивача, судове засідання відкладено на 23.05.2023 у зв`язку з неявкою відповідача. Для з`ясування місця перебування відповідача судове засідання відкладено на 24.07.2023. 05.06.2023 на запит суду надійшло повідомлення від начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що 09.03.2023 ОСОБА_2 був призваний по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 . 05.06.2023 у справу вступив представник відповідача адвокат Сахнюк О.В. на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 05.06.2023 (без обмежень в повноваженнях). 24.07.2023 від представника відповідача адвоката Сахнюка О.В. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі в зв`язку з перебуванням відповідача у складі ЗСУ, що переведені на воєнний стан. Ухвалою суду від 24.07.2023 у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено. За клопотанням позивача ухвалою суду від 24.07.2023 у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, провадження у справі на час проведення експертизи зупинено. Суд вжив усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про час і місце проведення експертизи, зокрема через представника відповідача, проте відповідач 06.10.2023 та повторно 10.11.2023 не з`явився на виклики експерта до експертної установи Київське міське клінічне бюро СМЕ для відбору зразків крові, не повідомив про причини неявки. 14.11.2023 у зв`язку з неявкою відповідача на відбір зразка крові, ухвала суду про призначення експертизи повернута до суду без виконання. Ухвалою суду від 04.12.2023 поновлено провадження у справі, призначено судове засідання на 06.12.2023. Ухвалою суду від 06.12.2023 провадження у справі зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України. 27.03.2024 на запит суду від начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшла відповідь про те, що подальше місце проходження військової служби ОСОБА_2 невідомо, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 супроводжує військовозобов`язаного лише до навчального центру (в даному випадку в/ч НОМЕР_1 ). Ухвалою суду від 02.05.2024 поновлено провадження у справі. За клопотанням позивача ухвалою суду від 17.05.2024 у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, провадження у справі на час проведення експертизи зупинено. Суд вжив усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про час і місце проведення експертизи, зокрема через представника відповідача, проте відповідач 28.06.2024 не з`явився на виклик експерта до експертної установи Київське міське клінічне бюро СМЕ для відбору зразків крові, не повідомив про причини неявки. 12.07.2024 у зв`язку з неявкою відповідача на відбір зразка крові, ухвала суду про призначення експертизи повернута до суду без виконання. Ухвалою суду від 15.07.2024 поновлено провадження у справі, призначено судове засідання на 06.08.2024. Оскільки суду не надано доказів, що повноваження представника відповідача припинені згідно вимог ст. 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ухвалою суду від 06.08.2024 без виходу суду до нарадчої кімнати постановлено розглянути справу за відсутності відповідача та представника відповідача, які повідомлені про дату, час і місце розгляду справи в установленому законом порядку.

3.Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між сторонами виникли правовідносини щодо визначення походження дитини, які регулюються нормами Сімейного кодексу України (далі СК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Шепетівка Хмельницької області, про що складено актовий запис № 475 від 13.12.2005, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії серії НОМЕР_2 виданого повторно відділом реєстрації актів цивільного стану Шепетівського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області від 15.01.2008.

Згідно з даними витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00038616117 від 23 лютого 2023 року, відомості про батька ОСОБА_3 - ОСОБА_4 записані відповідно до положень частини першої статті 135 СК України, зі слів матері ОСОБА_1

ОСОБА_1 , звернувшись до суду з позовом, просила визнати батьківство ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , стосовно дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_2 через свого представника адвоката Сахнюка О.В. позовні вимоги не визнав.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що є сусідом ОСОБА_1 . Знає, що разом з нею проживав однією сім`ю ОСОБА_6 , вони проживали у її батьків, коли вона була вагітна. Після народження дочки ОСОБА_7 , вони ще деякий час проживали разом, бачив як батько гуляв з дитиною.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що є батьком ОСОБА_1 , яка разом з ОСОБА_9 проживали тривалий час в їх будинку. ОСОБА_1 народила від ОСОБА_2 дочку ОСОБА_7 , яку він визнавав своєю, спілкувався навіть після того, як вони розійшлися. ОСОБА_10 забирав дочку з пологового будинку, потім відвідував школу та урочисті події.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що є матір`ю ОСОБА_1 , яка в 2000 році познайомилася з ОСОБА_9 та народила в 2005 році від нього дочку ОСОБА_7 . Деякий час вони проживали з ними в їх будинку як сім`я, вели спільне господарство. ОСОБА_2 визнавав своє батьківство, ходив до школи, брав участь у вихованні та утриманні дочки.

Факт тісного та систематичного спілкування між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується наданим витягом з соцмережі «Вайбер», якою користується ОСОБА_3 за період 2020-2022 р.р.

Відповідно до довідки квартального громадського комітету №11 виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 10.02.2023 №4, ОСОБА_1 деякий період проживала з ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , вели спільне господарство.

Відповідно до характеристики учениці 11-б класу Шепетівського НВК «Загальноосвітня школа 1-111 ступенів - гімназія» від 11.05.2023, ОСОБА_3 навчається в даній школі з 1-го класу. Впродовж навчання дитини у школі батьки належним чином займалися її вихованням та опікувалися навчанням: відвідували батьківські збори, всеобучі для батьків, психологічні тренінги. Батько, ОСОБА_2 , брав участь разом з дитиною у шкільних та класних виховних заходах, був активним учасником батьківської спільноти класу, контролював навчання і займався оздоровленням дитини.

Доказами активної участі ОСОБА_2 як батька в житті та навчанні дитини ОСОБА_3 , також є подяка ОСОБА_2 від директора школи за 2013 рік за батьківське піклування, підтримку та небайдуже ставлення до нагальних потреб школи; подяка адміністрації школи за 2014 рік за співпрацю, проявлений інтерес до навчально-виховного процесу та участь в житті класу та школи.

На досліджених судом фотографіях містяться зображення ОСОБА_2 разом із дочкою ОСОБА_3 , та разом із ОСОБА_1 , зокрема 11.12.2005 на виписці з пологового будинку, 12.03.2006 вдома, літо 2006 на подвір`ї будинку та на відпочинку в міському парку, 09.06.2006 на святкуванні дня народження, 05.12.2008 та 05.12.2010 на святкуванні дня народження дочки, 16.11.2009 вдома, 30.05.2012 на випуску з садочка, 01.09.2012 на першому дзвонику до першого класу дочки, червень 2016 року - на випуску дочки з початкової школи, січень 2017 року на прогулянці, ІНФОРМАЦІЯ_7 святкуванні дня народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на відпочинку.

Ухвалами суду від 24 липня 2023 року, від 17 травня 2024 у справі призначалися судові молекулярно-генетичні експертизи, проте ухвали суду повернуті без виконання експертною установою, оскільки відповідач не з`являвся для проведення експертизи.

4.Норми права, які застосував суд.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Щаслива сім`я, як правило, не має потреби в тому, щоб закон втручався у її справи.

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно із статтею 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Тобто передумовою звернення до суду із заявою про встановлення на підставі статті 128 СК України факту батьківства є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням того, що жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц зазначено, що СК України не визначає особливостей предмету доказування у цій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (постанова Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18, провадження № 61-18333св19)

5.Оцінка суду.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (стаття 109 ЦПК України).

Обов`язок з доказування потрібно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним ніж протилежний.

Відповідач ухилився від участі в експертизі, хоча про наслідки такого ухилення йому було роз`яснено судом.

Крім того, всі ухвали суду про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи та повідомлення експерта про виклик надсилалися відповідачу через його представника адвоката Сахнюка О.В.

Отже, незважаючи на процесуальні дії суду, ОСОБА_2 жодного разу не з`явився до експертної установи для забору біологічних зразків, що унеможливило проведення судової молекулярно-генетичної експертизи та не повідомив суд про причини не з`явлення.

Нез`явлення відповідача до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судово-генетичної експертизи свідчить про його небажання отримати точні висновки щодо походження дитини на спростування доводів позивача про його батьківство.

Встановивши обізнаність відповідача про розгляд справи щодо визнання його батьківства щодо ОСОБА_3 , про що свідчить укладення ним договору про правничу допомогу з адвокатом для представництва його інтересів в суді, логічне усвідомлення значення для вирішення спору результатів генетичної експертизи, а також наслідків його неявки для її проведення, не повідомлення причин неможливості такої явки, в тому числі через адвоката, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування наслідків ухилення відповідача від явки для проведення експертизи, передбачених статтею 109 ЦПК України.

Крім того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 сформульовано висновок щодо застосування статті 130 СК України, зокрема зазначено, що «закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України».

При цьому, суд враховує наявність сукупності доказів, якими підтверджується батьківство відповідача щодо ОСОБА_3 . Ці дані встановлені судом на підставі пояснень позивачки, самої дитини ОСОБА_3 , показаннями свідків, письмовими доказами.

Досліджені судом докази у своїй сукупності підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до та після народження дитини, спільне її виховання та утримання, а також визнання ОСОБА_2 свого батьківства.

6.Розподіл судових витрат.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в т.ч. належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у сумі 1073 грн 60 коп.

01.03.2023 між позивачем та адвокатом Сташук М.О. укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого адвокат (виконавець) бере на себе зобов`язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором, а замовник зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу. Сторони погодили вартість гонорару 2500 грн за підготовку та подання до суду позову, що підтверджується також актом приймання наданих послуг від 03.03.2023.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на те, що позивач довів обґрунтовані підстави для стягнення компенсації витрат на правничу допомогу, суд вважає, що наявні підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2500 грн, що відповідатиме критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, які покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, ст. 128 СК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб без самостійних вимог - органу опіки та піклування виконавчого комітету Шепетівської міської ради, Шепетівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженки м. Шепетівка Хмельницької області.

Зобов`язати Шепетівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), внести зміни до актового запису про народження № 475 від 13.12.2005 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Шепетівського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області, зазначивши в графі батько дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин України.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір в розмірі 1073 грн 60 коп. та 2500 грн витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14.08.2024.

Суддя Алла ЦІДИК