Постанова

від 10.04.2025 по справі 688/940/23

НЕ ВКАЗАНО

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 688/940/23

Провадження № 22-ц/820/24/25

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., Ярмолюка О.І,

секретаря: Чебан О.М.,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 серпня 2024 року (суддя Цідик А.Ю.) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: виконавчий комітет Шепетівської міської ради як орган опіки та піклування, Шепетівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства,

в с т а н о в и в :

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_3 , треті особи: виконавчий комітет Шепетівської міської ради як орган опіки та піклування, Шепетівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства.

Позовну заяву мотивовано тим, що в 2000 році позивачка познайомилася з ОСОБА_3 , між ними зав`язалися близькі стосунки. З 2003 року вони почали проживати у фактичних шлюбних відносинах. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька - ОСОБА_2 , відомості про батька у свідоцтві про народження було записано зі слів матері відповідно до ст. 135 СК України. Відповідач допомагав у вихованні дитини, усім розповідав що у нього народилася дочка, утримував її, до них приходила мати відповідача і підтримувала спілкування із онукою. Влітку 2006 року позивачка посварилася з відповідачем через зраду і відносини припинися. У 2008 році сторони помирилися і знову почали спільно проживати до 2020 року. ОСОБА_3 виконував усі свої обов`язки щодо доньки, відвідував усі заходи в дитячому садочку, школі, спільно проводили час, відпочинок, приділяв увагу розвитку дитини, мав з нею спільні захоплення, підтримував її та називав своєю донечкою, вона дуже на нього схожа, проте внести зміни щодо батька у свідоцтві про народження не поспішав. У 2018 році відповідач відбував покарання у місцях позбавлення волі, у грудні 2021 року його було звільнено, проте відповідач повідомив, що не має наміру спільно проживати з ними. 08 березня 2022 року ОСОБА_3 було мобілізовано на службу в ЗСУ, де він і зараз перебуває. Відносини з позивачкою та донькою підтримує, інколи допомагає, проте розмов про визнання батьківства уникає.

Посилаючись назазначене, ОСОБА_1 просила судвизнати батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , та внести запис про ОСОБА_3 як батька в актовий запис №475 від 13.12.2005 року про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зробленого відділом реєстрації актів цивільного стану Шепетівського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області, а також стягнути судові витрати.

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 серпня 2024 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зобов`язано Шепетівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), внести зміни до актового запису про народження № 475 від 13.12.2005 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Шепетівського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області, зазначивши в графі батько дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1073,60грн. та 2500грн. витрат на правничу допомогу.

Суд виходив з того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у фактичних шлюбних відносинах, від яких остання народила дочку ОСОБА_2 . Систематичне та неодноразове ухилення ОСОБА_3 від проведення судової молекулярно-генетичної експертизи шляхом нез`явлення його до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів свідчить про небажання відповідача отримати висновки щодо походження дитини, спростувати доводи позивачки про його батьківство щодо дитини. Це дає суду можливість визнати факт, який ОСОБА_3 заперечується, та встановити походження дитини від нього, виходячи з інтересів дитини.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування скарги зазначено, що суду першої інстанції достеменно відомо, що відповідач у справі є військовослужбовцем. Жодної повістки командування військової частини НОМЕР_1 , щодо необхідності явки ОСОБА_3 до експертів 28.06.2024 року від суду не отримувало (в матеріалах справи такі відсутні) у зв`язку із чим відповідних документів останньому для залишення місця проходження служби не надавало. Усі дії які б вчинив ОСОБА_3 , поза межами даного механізму являлися самовільним залишення військової частини та адміністративно чи кримінально переслідувалися, тому він не мав можливості прибути до експертів для відібрання біологічних зразків у визначену судом дату. Повідомлення адвоката про призначення експертизи і часу та місця її проведення повпливати якимось чином на явку ОСОБА_3 до експертної установи не могло, так як саме суд, знаючи про те, що відповідач військовослужбовець і проходить військову службу мав би повідомити командування військової частини та відповідача про необхідність явки до експертної установи.

Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників по справі не надходило.

В судове засідання апелянт ОСОБА_3 та його представник адвокат Сахнюк О.В. не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Європейський суд з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява №11681/85, рішення від 7 липня 1989 року, пункт 35) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Апеляційний суд виходить з того, що якщо сторони та/або їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є перешкодою для розгляду справи.

Справа вчергове призначена до судового розгляду на 10 квітня 2025 року об 11 год. 30 хв.

Апелянт ОСОБА_3 повідомлений про час та місце розгляду справи, як за зареєстрованим місцем проживання, повістка повернулася на адресу апеляційного суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», так і за місцем роботи (служби в ЗСУ військова частина НОМЕР_2 ) як поштовим відправленням, повернулося рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки, так і до електронного кабінету військової частини НОМЕР_2 - 25 березня 2025 року. Представника апелянта адвоката Сахнюка О.В. повідомлено до електронного кабінету, 12 березня 2025 року, та рекомендованим повідомленням підтверджено вручення поштового відправлення - 19.03.2025 року. Тобто ОСОБА_3 і його представник повідомлені належним чином про дату, час і місце розгляду справи в апеляційному суді.

Оскільки поважність причини неявки відповідача ОСОБА_3 і його представника, адвоката Сахнюка О.В., не підтверджена, а останні реалізували своє право на викладення відповідних аргументів в апеляційній скарзі, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу в даному судовому засіданні.

Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити.

ОСОБА_2 , яка вже досягла повноліття, в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити рішення суду про задоволення позову без змін.

Інші учасники по справі в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого повторно відділом реєстрації актів цивільного стану Шепетівського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області від 15.01.2008 року.

Відомості про батька ОСОБА_2 - ОСОБА_4 записані згідно положень частини першої статті 135 СК України, зі слів матері ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00038616117 від 23 лютого 2023 року.

Свідок ОСОБА_5 у суді першої інстанції пояснив, що є сусідом ОСОБА_1 . Знає, що разом з нею проживав однією сім`ю ОСОБА_6 , вони проживали у її батьків, коли вона була вагітна. Після народження дочки ОСОБА_7 , вони ще деякий час проживали разом, бачив як батько гуляв з дитиною.

Із пояснень свідка ОСОБА_8 , встановлено, що він є батьком ОСОБА_1 , яка разом з ОСОБА_9 проживали тривалий час в їх будинку. ОСОБА_1 народила від ОСОБА_3 дочку ОСОБА_7 , яку він визнавав своєю, спілкувався навіть після того, як вони розійшлися. ОСОБА_10 забирав дочку з пологового будинку, потім відвідував школу та урочисті події.

Свідок ОСОБА_11 в суді першої інстанції пояснила, що є матір`ю ОСОБА_1 , яка в 2000 році познайомилася з ОСОБА_9 та народила в 2005 році від нього дочку ОСОБА_7 . Деякий час вони проживали з ними в їх будинку як сім`я, вели спільне господарство. ОСОБА_3 визнавав своє батьківство, ходив до школи, брав участь у вихованні та утриманні дочки.

Факт тісного та систематичного спілкування між ОСОБА_3 та дитиною ОСОБА_2 підтверджується наданим витягом з соцмережі «Вайбер», якою користується ОСОБА_2 за період 2020-2022 роки.

Відповідно до довідки квартального громадського комітету №11 виконавчого комітету Шепетівської міської ради від 10.02.2023 №4, ОСОБА_1 деякий період часу проживала з ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 , вели спільне господарство.

Відповідно до характеристики учениці 11-б класу Шепетівського НВК «Загальноосвітня школа 1-111 ступенів гімназія» від 11.05.2023, ОСОБА_12 навчається в даній школі з 1-го класу. Впродовж навчання дитини у школі батьки належним чином займалися її вихованням та опікувалися навчанням: відвідували батьківські збори, всеобучі для батьків, психологічні тренінги. Батько, ОСОБА_3 , брав участь разом з дитиною у шкільних та класних виховних заходах, був активним учасником батьківської спільноти класу, контролював навчання і займався оздоровленням дитини.

Доказами активної участі ОСОБА_3 як батька в житті та навчанні дитини ОСОБА_2 , також є подяка ОСОБА_3 від директора школи за 2013 рік за батьківське піклування, підтримку та небайдуже ставлення до нагальних потреб школи; подяка адміністрації школи за 2014 рік за співпрацю, проявлений інтерес до навчально-виховного процесу та участь в житті класу та школи.

На досліджених судом фотографіях містяться зображення ОСОБА_3 разом із дочкою ОСОБА_2 , та разом із ОСОБА_1 , зокрема 11.12.2005 на виписці з пологового будинку, ІНФОРМАЦІЯ_5 вдома, літо 2006 на подвір`ї будинку та на відпочинку в міському парку, 09.06.2006 на святкуванні дня народження, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 на святкуванні дня народження дочки, 16.11.2009 вдома, 30.05.2012 на випуску з садочка, 01.09.2012 на першому дзвонику до першого класу дочки, червень 2016 року на випуску дочки з початкової школи, січень 2017 року на прогулянці, 20.05.2017 на святкуванні дня народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 на відпочинку.

Ухвалами суду від 24 липня 2023 року, від 17 травня 2024 у справі призначалися судові молекулярно-генетичні експертизи, проте ухвали суду повернуті без виконання експертною установою, оскільки відповідач не з`являвся для проведення експертизи.

Частиною 3 статті 51 Конституції України встановлено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

В силу ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно зі ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений, у тому числі матір`ю дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статі 135 цього Кодексу.

Із положень ч. 1 ст.135 СК України слідує, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ч. 1 ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Як передбачено ч. 1 ст. 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що правовідносини між батьками та дітьми виникають на підставі їх кровної спорідненості, відомості про яку мають бути зареєстровані в установленому законом порядку.

Походження дитини від батька, який із матір`ю дитини не перебуває у шлюбі, засвідчується органом державної реєстрації актів цивільного стану за спільною заявою матері та батька дитини. У разі відсутності такої заяви батьківство визнається за рішенням суду.

Суд встановлює батьківство на підставі сукупності зібраних доказів, які підтверджують, у тому числі спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також визнання особою свого батьківства.

При вирішенні спору про визнання батьківства суд приділяє особливу увагу інтересам дитини, не ігноруючи при цьому інтереси ймовірного біологічного батька.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Європейський суд з прав людини у справі «Калачова проти Російської Федерації» (Кalacheva v. Russian Federation, рішення від 7 травня 2009 року, заява №3451/05, п. 34) вказав на те, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.

Висновок експертизи, у тому числі молекулярно-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

У разі ухилення учасника справи від участі в експертизі, зокрема нез`явлення його на експертизу або неподання ним експертам необхідних матеріалів, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Водночас, неявка особи, яка бере участь у справі, на експертизу або ухилення цієї особи від подання експертам необхідних матеріалів, якщо без цього провести експертизу неможливо, не є безумовною підставою для визнання чи відмови у визнанні судом факту, для з`ясування якого була призначена експертиза. Це питання вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від того, яка сторона, через які причини не з`явилася на експертизу або не подала експертам необхідних матеріалів, а також яке значення має для неї висновок експерта, беручи до уваги всі докази, що є у справі в їх сукупності.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір з приводу батьківства неповнолітньої на час подання позову ОСОБА_12 , для вирішення якого повинен бути встановлений факт походження дитини від ОСОБА_3 .

За клопотанням позивачки, ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 24.07.2023 у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи. На вирішення експертів було поставлене питання: чи є ОСОБА_3 біологічним батьком дитини ОСОБА_2 ?

Суд вжив усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про час і місце проведення експертизи, зокрема, повідомлено представника відповідача, надіслано лист до Міністерства оборони України із проханням направити ухвалу про призначення експертизи відповідачу та відрядити його до експертної установи у час, який буде зазначено експертом для проведення експертизи.

Проте, ОСОБА_3 06.10.2023 та повторно 10.11.2023 не з`явився на виклики експерта до експертної установи Київське міське клінічне бюро СМЕ для відбору зразків крові, не повідомив про причини неявки.

14 листопада 2023 у зв`язку з неявкою відповідача на відбір зразка крові, ухвала суду про призначення експертизи повернута до суду без виконання.

За клопотанням позивача ухвалою Шепетівського міськрайонного суду від 17.05.2024 у справі призначено вдруге судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи. На вирішення експертів було поставлене питання: чи є ОСОБА_3 біологічним батьком дитини ОСОБА_2 ?

Суд вжив усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про час і місце проведення експертизи, зокрема повідомлено представника відповідача, та направлено лист до військової частини НОМЕР_1 із зазначенням дати проведення експертного дослідження та проханням відрядити відповідача до експертної установи.

Проте, відповідач 28.06.2024 не з`явився на виклик експерта до експертної установи Київське міське клінічне бюро СМЕ для відбору зразків крові, не повідомив про причини неявки.

12 липня 2024 у зв`язку з неявкою відповідача на відбір зразка крові, ухвала суду про призначення експертизи повернута до суду без виконання.

Окрім цього, в суді апеляційної інстанції, колегією суддів уже за клопотанням ОСОБА_3 було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи. На вирішення експертів було поставлене питання: чи є ОСОБА_3 біологічним батьком дитини ОСОБА_2 ? Зобов`язано ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з`явитися до експертної установи та надати експертам необхідні об`єкти, зразки чи матеріали, що підлягають дослідженню.

Сторони викликалися до експертної установи для відібрання біологічного матеріалу для дослідження на 06 грудня 2024 року о 12 гд.30 хв., 10 січня 2025 року об 11 год.30 хв. (а.с. 10-20 т.2) ОСОБА_3 , який за місцем служби в ЗСУ, за зареєстрованим місцем проживання та через свого представника адвоката Сахнюка О.В. був повідомлений належним чином про дату, час і місце експертного дослідження, не з`явився для відібрання необхідних матеріалів. У зв`язку з цим, експертна установа повернула апеляційному суду ухвалу про призначення експертизи без виконання (а.с. 22 т.2).

З огляду на вищезазначене, під час розгляду справи судом першої інстанції було правильно враховано, що справа перебула у провадженні суду більше півтора року, а ОСОБА_3 , який був обізнаний про розгляд судом спору і належним чином повідомлений судом про дату та місце проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, не з`явився для забору біологічних зразків, що свідчить про його ухилення від проведення експертизи з метою встановлення істини у справі.

Системне та неодноразове нез`явлення відповідача до експертної установи для відібрання біологічних матеріалів для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи свідчить про його небажання отримати точні висновки щодо походження дитини, спростувати доводи позивачки про його батьківство щодо дитини. При цьому як судом першої інстанції, так і апеляційним судом вжито належних процесуальних заходів з метою проведення експертизи та забезпечення участі відповідача у ній.

ОСОБА_3 не довів поважність причин своєї неявки до експертної установи для відібрання біологічного матеріалу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно керувався тим, що ОСОБА_3 ухилився від участі в експертизі, та в сукупності з іншими доказами у справі, зокрема показаннями свідків, які підтвердили спільне проживання сторін однією сім`єю до народження дитини і після її народження, довідки та характеристик за місцем навчання дитини, довідки за місцем проживання сторін, фотографій за період з народження дитини 2005 року до 2017 рік, та активних переписок у Вайбер між ОСОБА_3 та ОСОБА_12 у період з 2020 року по 2022 рік, обґрунтовано встановив факт батьківства ОСОБА_3 щодо ОСОБА_2 .

Висновки суду першої інстанції не спростовані відповідачем.

Посилання ОСОБА_3 на недоведеність позовних вимог і неналежну оцінку судом зібраних доказів не відповідають фактичним обставинам справи.

Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався норм матеріального права, є безпідставними.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року).

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення підстав для розподілу судових витрат не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 квітня 2025 року.

Судді: Т.О. Янчук

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк