Постанова

від 13.08.2024 по справі 922/4431/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/4431/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І. М. (головуючого), Жайворок Т. Є., Колос І. Б.,

за участю секретаря судового засідання Росущан К. О.,

представників учасників справи:

позивача за первісним позовом - Павлуненко К. Л. (адвокат),

відповідача за первісним позовом - Заболотний А. М. (адвокат),

Малярчук Б. Б. (адвокат),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 та

додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.06.2024

за позовом Приватного підприємства "Рітм-8",

до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування",

про: стягнення 2 771 518,04 грн,

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування",

до Приватного підприємства "Рітм-8",

про стягнення 1 379 975,23 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Приватне підприємство "Рітм-8" (далі - ПП "Рітм-8", позивач за первісним позовом) звернулося до суду з позовом до Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" (далі - АТ "Укргазвидобування", Товариство, відповідач за первісним позовом, скаржник) про стягнення 2 667 333,59 грн заборгованості, яка складається: із заборгованості за виконані роботи на суму 1 014 592,98 грн та заборгованості по компенсації вартості підвищення ціни на паливо в сумі 1 652 740,61 грн згідно з договором підряду від 23.11.2021 № 6/21П-095 та Актів приймання виконаних будівельних робіт; пені на суму 6 428,26 грн; 3 % річних на суму 52 835,13 грн та інфляційних втрат на суму 44 921,06 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем (замовником) своїх зобов`язань за договором підряду від 23.11.2021 № 6/21П-095 (далі - Договір) щодо оплати виконаних та прийнятих робіт, а також щодо компенсації вартості підвищення ціни на паливо, визначених у Акті виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року від 21.12.2022 № 32, який підписаний між сторонами

1.3. У зв`язку з порушенням відповідачем (замовником) строків оплати просить також стягнути з відповідача пеню у розмірі 6 428,26 грн, нараховану на підставі пункту 8.11 Договору, а також 3 % річних у розмірі 52 835,13 грн та інфляційні втрати у розмірі 44 921,06 грн на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

1.4. АТ "Укргазвидобування" звернулося до суду із зустрічним позовом до ПП "Рітм-8" про стягнення 1 379 975,23 грн збитків.

1.5. В обґрунтування вимог зустрічного позову АТ "Укргазвидобування" посилається на порушення ПП "Рітм-8" умов пункту 6.1 Договору, положень статей 526, 629, 844 ЦК України, пунктів 4, 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та зазначає, що відповідач (підрядник) безпідставно включив до підписаних сторонами Актів приймання виконаних будівельних робіт за липень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року витрати, пов`язані із компенсацією вартості підвищення ціни на паливо, що призвело до завищення вартості виконаних підрядних робіт в загальній сумі 1 379 975,23 грн (з урахуванням ПДВ). Вказану суму грошових коштів АТ "Укргазвидобування" просить стягнути з ПП "Рітм-8", як безпідставно набуте майно на підставі положень статті 1212 ЦК України.

2. Короткий зміст судових рішень попередніх інстанцій

2.1. Господарський суд Харківської області рішенням від 19.02.2024 (суддя Чистякова І. О.) у справі № 922/4431/23 первісний позов задовольнив частково.

Стягнув з АТ "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" на користь ПП "Рітм-8" заборгованість за виконані роботи на суму 1 014 592,98 грн, пеню в розмірі 1 846,56 грн, 3% річних в розмірі 20 097,28 грн та інфляційні втрати в розмірі 17 086,95 грн.

В іншій частині первісного позову відмовив.

Стягнув з АТ "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" на користь ПП "Рітм-8" судовий збір в розмірі 15 804,36 грн.

Зустрічний позов задовольнив частково.

Стягнув з ПП "Рітм-8" на користь АТ "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" збитки в розмірі 1 297 440,43 грн.

В іншій частині зустрічного позову відмовив.

Стягнув з ПП "Рітм-8" на користь АТ "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" судовий збір в розмірі 19 461,61 грн.

2.2. Східний апеляційний господарський суд постановою від 03.06.2024 (колегія суддів: Россолов В. В., Гетьман Р. А., Склярук О. І.) рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2024 скасував в частині задоволення зустрічного позову. В цій частині прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні зустрічного позову. У решті оскаржуване рішення залишив без змін.

2.3. Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.06.2024 стягнуто з АТ "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" на користь ПП "Рітм-8" 24 839,55 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. АТ "Укргазвидобування", не погоджуючись із постановою суду апеляційної та додаткової постановою суду апеляційної інстанції звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить:

- скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 в частині скасування рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2024 про часткове задоволення зустрічних позовних вимог на суму 1 379 975,23 грн та прийняття в цій частині нового рішення, яким відмовлено в задоволенні зустрічного позову;

- рішення суду першої інстанції від 19.02.2024 в частині задоволення зустрічного позову залишити в силі;

- скасувати додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.06.2024 у справі № 922/4431/23.

4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1.1. У поданій касаційній скарзі на постанову суду апеляційної інстанції АТ "Укргазвидобування" з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень статті 526, частин першої, третьої статті 843, статті 844, частини сьомої статті 877 ЦК України та частин другої, четвертої статті 321 Господарського кодексу України (далі - ГК України) у спірних правовідносинах.

4.1.2. Зокрема, у спірних правовідносинах, що виникли за умов "неправомірного включення підрядником до актів приймання виконаних будівельних робіт компенсації вартості підвищення ціни палива, незважаючи на те, що загальна вартість робіт за Договором не збільшила визначену у ньому ціну, однак з урахування таких умов Договору:

- загальна ціна Договору є твердою і може бути уточнена на умовах встановлених, пунктом 6.4. Договору. Розцінки по кошторисам при будівництві не можуть бути більшими за ті, що сформовані за результатом проведення процедури закупівлі, та зазначені в додатку № 3.1 (пункт 6.1. Договору);

- Договірну ціну на виконання Робіт з облаштування майданчиків та під`їзних шляхів свердловин на родовищах по всіх об`єктах сторонами визначено вартістю робіт з ПДВ - 25 048,9 тис. грн з коефіцієнтом запасу - 15 % (Додаток №3 до Договору);

- Зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва №Лот №6-ДК 021 2015 45220000-5-Інженерні та будівельні роботи (Облаштування майданчиків та під`їзних шляхів) сторонами також визначає загальну кошторисну вартість робіт 25 048,9 тис.грн з ПДВ (Додаток №3.1. до Договору);

- ціна Договору включає в себе вартість матеріалів та їх доставки Підрядником до місця виконання Робіт (пункт 6.2. Договору);

- вартість фактично виконаних пдрядником робіт визначається підписаним сторонами Актом (ф. КБ-2в) та Довідкою (ф. КБ-3). Сторони домовилися, що у випадку ощадливого ведення робіт підрядником в розумінні статті 845 ЦК України заощадження, отримане підрядником розподіляється наступним чином: Підрядник - 0 %, Замовник - 100% (пункт 6.3. Договору);

- зміна вартості Робіт та/або ціни (вартості) Договору, визначеної пунктом 6.1 цього Договору, оформлюється сторонами шляхом укладання додаткової угоди до цього Договору, у порядку передбаченому чинним законодавством України (пункт 6.4. Договору)".

4.1.3. У контексті наведених доводів, скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції у вирішенні вимог зустрічного позову неправильно застосував норми матеріального права та умови Договору, які регулюють спірні правовідносини.

4.1.4. Зокрема, за твердженням "Укргазвидобування", Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що Акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року замовником підписані помилково. Водночас, за відсутності в умовах Договору можливості компенсації замовником підряднику вартості підвищення ціни палива, а також за погоджених сторонами умов, що ціна Договору (кошторис) є твердою і включає в себе вартість матеріалів та їх доставки, а будь-які зміни до Договору підлягають внесенню, шляхом укладання додаткової угоди до нього (у порядку передбаченому чинним законодавством), суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про те, що включення підрядником сум компенсації вартості підвищення ціни палива до Актів приймання виконаних будівельних робіт за спірний період є законним в силу положень пункту 6.2 Договору.

4.1.5. З огляду на наведені вище міркування скаржник також вважає, що додаткова постанова суду апеляційної інстанції, якою вирішено питання розподілу судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги також підлягає скасуванню.

4.2. Доводи інших учасників справи

4.2.1. У відзиві на касаційну скаргу ПП "Рітм-8" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5.1 Між АТ "Укргазвидобування" (Замовник) та ПП "РІТМ-8" (Підрядник) 23.11.2021укладений договір підряду, за умовами якого, зокрема:

- Підрядник на свій ризик, та необхідними матеріалами, на підставі Заявок Замовника на облаштування майданчика (ів) та під`їзних шляхів свердловин на родовищах, що надається на кожну свердловину окремо, (Заявка), зобов`язується виконати роботи з облаштування майданчика (ів) та під`їзних шляхів свердловин на родовищах Замовника, а саме: виконати будівельні та будівельно-монтажні роботи та вантажно-розвантажувальні роботи щодо майна/матеріалів, наданого Замовником, їх транспортування зі складу(ів) Замовника до будівельної(их) ділянки(ок) (Місця виконання Робіт) (Роботи, будівельні та будівельно-монтажні роботи), відповідно до вимог цього Договору, Вимог до виконання робіт та Технічного завдання, які є Додатку № 1 до Договору, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити вартість належним чином фактично виконаних Робіт відповідно до умов цього Договору (пункт 1.1);

- перелік Робіт, вимоги до виконання Робіт, обсяг та строки виконання Робіт, зазначені у Додатку №1 (об`єми Робіт можуть бути уточнені у відповідності до Заявок Замовника в межах передбаченого переліку Робіт та ціни Договору без зміни вартості ціни за одиницю). Строки виконання Робіт уточняються Замовником у Заявці, а також Детальному графіку виконання Робіт, форма якого наведена у Додатку № 5 до Договору), що є невід`ємними частинами цього Договору. Замовник може надавати кілька Заявок по цьому Договору (пункт 1.1.2);

- забезпечення Робіт матеріалами, (за винятком майна/матеріалів Замовника), машини та механізми, технологічним, електротехнічним обладнанням, апаратурою та інструментом, покладається на Підрядника та проводиться за його рахунок (пункт 1.2);

- Підрядник зобов`язаний виконувати будівельні та будівельно-монтажні роботи відповідно до наданої Замовником документації згідно з Додатком № 1 до Договору та діючого законодавства України, державних будівельних норм, стандартів і правил, чинних на момент виконання Робіт (пункти 3.1, 3.1.1);

- у Додатку № 3 до Договору "Договірна ціна на виконання Робіт з облаштування майданчиків та під`їзних шляхів свердловин на родовищах по всіх об`єктах" сторонами визначено вартість робіт з ПДВ - 25 048,9 тис. грн з коефіцієнтом запасу - 1,5%;

- у Додатку №3.1 до Договору "Зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва №Лот №6-ДК 021 2015 45220000-5-Інженерні та будівельні роботи (Облаштування майданчиків та під`їзних шляхів)" сторонами також визначено загальну кошторисну вартість робіт 25 048,9 тис. грн з ПДВ;

загальна ціна (вартість) Договору сформована на підставі кошторисної документації та розроблена відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва" та Інших стандартів, і складає до 25 048,9 тис. грн, в т. ч. ПДВ 4 174,81667 тис. грн (Додаток № 3 до даного Договору, який є його невід`ємною частиною та 3.1). Загальна ціна Договору є твердою і може бути уточнена на умовах встановлених, пунктом 6.4 Договору (пункт 6.1);

- по будівельним роботам кошториси розраховуються згідно з ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, ДСТУ-Н Д.1.1-2-2013, ДСТУ-Н Б Д 1.1-3:2013, ДСТУ-Н Б Д 1.1.2013, ДСТУ-Н Б Д 1.1-5:2013, ДСТУ-Н Б Д 1.1-9:2013 та надаються Замовнику в паперовому вигляді та форматі Інформаційного блока даних. Розцінки по кошторисам при будівництві не можуть бути більшими за ті, що сформовані за результатом проведення процедури закупівлі, та зазначені в Додатку № 3.1 (пункт 6.1);

- ціна Договору включає в себе вартість матеріалів та їх доставки Підрядником до місця виконання Робіт (пункт 6.2).

- вартість фактично виконаних Підрядником Робіт визначається підписаним Сторонами Актом (ф. КБ-2в) та Довідкою (ф. КБ-3). Сторони домовилися, що у випадку ощадливого ведення робіт Підрядником в розумінні статті 845 ЦК України заощадження, отримане Підрядником розподіляється наступним чином: Підрядник: 0 %, Замовник: 100 % (пункт 6.3).

5.2. Суди встановили, що на виконання умов Договору сторони підписали Акти виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) на загальну суму 9 800 639,98 грн з урахуванням ПДВ, до суми яких включено компенсацію палива у загальному розмірі 1 379 975,23 грн.

5.3. Зокрема:

-Акт від 20.07.2022 № 12 на суму 2 808 841,18 грн з ПДВ (компенсація палива - 363 956,83 грн);

- Акт від 04.10.2022 № 17 на суму 1 432 705,20 грн з ПДВ (компенсація палива - 161 911,20 грн);

-Акт від 16.10.2022 № 19 на суму 1 449 628,80 грн з ПДВ (компенсація палива - 82 534,80 грн);

-Акт від 16.11.2022 № 21 на суму 2 067 208,80 грн з ПДВ (компенсація палива - 532 516,80 грн);

- Акт від 16.11.2022 № 25 на суму 2 042 256,00 грн з ПДВ (компенсація палива - 239 055,60 грн).

5.4. Обґрунтовуючи вимоги зустрічного позову АТ "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" стверджує, що повністю оплатило на рахунок ПП "Рітм-8", у тому числі і включену підрядником до вказаних Актів компенсацію вартості підвищення ціни на паливо в розмірі 1 379 975,23 грн.

5.5. Вказана сума грошових коштів, на переконання позивача за зустріним позовом, в силу положень пунктів 8.15, 8.16, 8.16.1 Договору є збитками замовника та підлягає стягненню з підрядника, як безпідставно набуті кошти на підставі положень статті 1212 ЦК України.

5.6. Разом з тим, суди встановили, що наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями № 537120 від 10.08.2022, №563199 від 10.11.2022, №3571839 від 12.12.2022 та № 571842 від 12.12.2022 підтверджуються обставини перерахування позивачем за зустрічним на користь відповідача за зустрічним позовом спірних коштів лише на суму 1 297 440,43 грн. Тобто, матеріалами справи не підтверджуються обставини щодо сплати 82 534,80 грн, які включені АТ "Укргазвидобування" до суми, що є предметом спору.

5.7. Частково задовольняючи вимоги зустрічного позову (на суму 1 297 440,43 грн) суд першої інстанції виходив з того, що умовами укладеного між сторонами Договору не передбачено компенсації замовником підряднику вартості збільшення ціни палива, а тому, відповідне відшкодування підлягає сплаті замовником лише за умови укладення сторонами Додаткової угоди щодо цього питання.

5.8. За відсутності в матеріалах справи доказів щодо вирішення сторонами цього питання, шляхом укладання додаткової угоди, суд першої інстанції визнав обґрунтованими вимоги АТ "Укргазвидобування".

5.9. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог зустрічного позову (в частині висновків суду про обґрунтованість позовних вимог на суму 1 297 440,43 грн) суд апеляційної інстанції зазначив таке:

- дійсно зміст пункту 6.1 Договору свідчить, що сторони передбачили обов`язковість внесення до Договору змін, шляхом укладання Додаткової угоди до нього;

- зокрема, умовами Договору, випадки обов`язковості оформлення додаткової угоди перебачено два випадки: 1) перевищення гранично допустимої ціни Договору, 2) перевищення вартості конкретного виду Робіт, відповідно до переліку Робіт;

- за умовами Договору ціна Договору є твердою та становить 25 048,9 тис. грн з урахуванням ПДВ 4 174,817 тис. грн;

- при цьому, ані перелік Робіт (Додаток № 1 до Договору), ані кошторисна документація (Додаток № 3 до Договору), не містить окремої статті відшкодування, як "витрати на паливо" та/або "виконання транспортних робіт";

- отже, сторонами при укладенні Договору не закріплено гранично допустимої суми "витрат на паливо" та/або "виконання транспортних робіт", збільшення якої передбачало б необхідність оформлення сторонами додаткової угоди у порядку передбаченому чинним законодавством України;

- водночас наявними у матеріалах справи доказами не підтверджуються обставини щодо перевищення сторонами загальної вартості робіт за Договором - 25 048,9 тис. грн (в т. ч. ПДВ 4 174,81667 тис. грн).

5.8. З огляду на встановлені та наведені вище обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про відсутність обставин за яких у сторін існувала необхідність внесення змін до Договору, шляхом укладання додаткової угоди до нього (в частині вирішення спірного питання).

5.9. Водночас з урахуванням змісту пункту 6.2 Договору (ціна Договору включає в себе вартість матеріалів та їх доставки Підрядником до місця виконання Робіт), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що включення підрядником відповідних сум до Актів виконаних будівельних робіт є законним.

5.10. Вказане, у свою чергу, свідчить про перерахування замовником компенсації вартості палива, визначеної у Актах виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) від 20.07.2022 № 12, від 04.10.2022 № 17, від 16.10.2022 № 19, від 16.11.2022 № 21 та від 16.11.2022 № 25 у загальному розмірі 1 379 975,23 грн, за наявності правових підстав для такої сплати.

6. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

6.1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

6.2. Імперативними приписами частини другої статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.3. В межах доводів та вимог касаційної скарги предметом касаційного оскарження є: постанова суду апеляційної інстанції в частині висновків про відсутність правових підстав для задоволення вимог зустрічного позову; в іншій частині (про наявність підстав для часткового задоволення вимог первісного позову у тому числі, і в частині необґрунтованості вимог зустрічного позову на суму 82 534,80 грн) постанова суду апеляційної інстанції жодною із сторін спору не оскаржується; додаткова постанова суду апеляційної інстанції, якою вирішувалося питання розподілу судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

7.1. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником, і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

7.2. Сам скаржник у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначає підстави, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.

7.3. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

7.4. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

7.5. Частиною четвертою статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.

7.6. Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.

7.7. З гідно з положеннями частини першої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

7.8. Створення і функціонування Верховного Суду має забезпечити послідовне, стале, однакове та зрозуміле правозастосування при розгляді спорів.

7.9. Зі змісту положень пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України вбачається, що вказана норма спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин, та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору. Близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.11.2021 зі справи №904/8389/17, від 06.12.2021 зі справи №904/6340/19, від 14.12.2021 зі справи №910/3359/20.

7.10. Верховний Суд неодноразово наголошував, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.

7.11. Отже, по-перше, слід з`ясувати відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а по-друге, наявність / відсутність подібності правовідносин та наявність / відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

7.12. Верховний Суд, дослідивши доводи та аргументи, наведені у касаційній скарзі, а також у відзиві на касаційну скаргу, дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 296 ГПК України з огляду на таке.

7.13. Причиною виникнення спору стала наявність/відсутність підстав для стягнення з відповідача за зустрічним позовом (Підрядника) вартості компенсації витрат палива на суму 1 379 975,23 грн, яка включена до Актів виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та підписаних сторонами спору.

7.14. Як вже було зазначено вище, предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції в частині висновків про відсутність правових підстав для задоволення вимог зустрічного позову та додаткова постанова суду апеляційної інстанції, якою вирішено питання розподілу судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги.

7.15. В іншій частині постанова суду апеляційної інстанцій жодною із сторін спору не оскаржується, а тому не переглядається судом касаційної інстанції.

7.16. Суди встановили, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного сторонами договору підряду.

7.17. Згідно з частиною першою статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

7.18. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина перша статті 843 ЦК України). Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (частина третя статті 843 ЦК України).

7.19. Зважаючи на викладені положення законодавства, ціна договору підряду погоджується сторонами під час укладення договору і зміна ціни допускається лише у разі існування підстав, передбачених умовами договору або законом.

7.20. За змістом статті 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Приблизний кошторис дає змогу сторонам в ході виконання робіт відступити від визначених в ньому цін і скоригувати їх залежно від фактичних витрат підрядника як в бік збільшення, так і в бік зменшення. Зміни ж до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

7.21. Суди встановили що, укладаючи цей Договір, сторони погодили саме твердий кошторис. Вказані обставини не заперечуються жодною зі сторін.

7.22. Згідно з положеннями частини п`ятої статті 844 ЦК України підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.

7.23. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

7.24. Частинами першою та другою статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

7.25. Тож, враховуючи приписи частини другої статті 632 ЦК України, що мають імперативний характер, зміна узгодженого сторонами в договорі твердого кошторису та ціни виконання робіт, а чи покладення на замовника обов`язку відшкодувати понесені підрядником фактичні витрати, має відбуватися у випадках, передбачених договором або законом, та у відповідності до визначеної ними процедури.

7.26. Аналогічного змісту висновки щодо застосування положень статей 632, 844 ЦК України є сталими та послідовними і викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, у постанові від 16.07.2024 у справі № 917/1300/23, від 14.05.2024 у справі № 910/8652/23, від 15.02.2024 у справі № 911/2131/20, від 25.01.2024 у справі № 910/567/22, тощо.

7.27. Поряд з тим, як вже було зазначено вище, суд апеляційної інстанції встановив відсутність між сторонами спору щодо перевищення підрядником суми загальної вартості робіт за Договором.

7.28. У відповідності до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

7.29. У контексті доводів касаційної скарги та висновків суду апеляційної інстанції Суд також зазначає про те, що правова позиція щодо застосування судами частини четвертої статті 882 ЦК України є сталою та послідовною в судовій практиці Верховного Суду.

7.30. Водночас, у аспекті порушених скаржником питань щодо відсутності висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах у співвідношенні до предмета спору за зустрічним позовом, а також наведеного стороною спору обґрунтування своїх позовних вимог, Суд зазначає, що за загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного Договору у конкретній справі.

7.31. Суд у вирішенні цього спору зазначає про те, що з обставин цієї справи вбачається, що спірна сума коштів була включена до Актів виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) та підписаних сторонами спору.

7.32. Як встановив суд апеляційної інстанції, умовами Договору пункт 6.2 передбачено, що ціна договору включає в себе вартість матеріалів та їх доставки Підрядником до місця виконання Робіт. При цьому, суд встановив, що ані перелік Робіт (Додаток № 1 до Договору), ані кошторисна документація (Додаток № 3 до Договору), не містить окремої статті відшкодування як "витрати на паливо" та/або "виконання транспортних робіт".

7.33. Зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції свідчить про те, що суд надав правову кваліфікацію спірним правовідносинам та заявленим у справі вимогам зустрічного позову, оцінку умовам Договору, доводам сторін і наявним у матеріалах справи актам виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) від 20.07.2022 № 12, від 04.10.2022 № 17, від 16.10.2022 № 19, від 16.11.2022 № 21 та від 16.11.2022 № 25 та встановив правомірність включення підрядником оспорюваних сум витрат на паливо з урахуванням умов пункту 6.2 Договору (ціна Договору включає в себе вартість матеріалів та їх доставки Підрядником до місця виконання Робіт).

7.34. З огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції і дійшов висновку про необгунтованість доводів АТ "Укргазвидобування" щодо набуття ПП "Рітм-8" грошових коштів у розмірі 1 379 975,23 грн без належної правової підстави.

7.35. Верховний Суд неодноразово зазначав, що відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

7.36. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

7.37. Основна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

7.38. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

7.39. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

7.40. Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок меж збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20, від 04.05.2022 у справі №903/359/21, від 05.10.2022 у справі №904/4046/20).

7.41. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18, від 16.09.2022 у справі №913/703/20).

7.42. У контексті доводів касаційної скарги та підстав касаційного оскарження Суд зазначає про те, що висновки суду апеляційної інстанції не суперечать висновкам Верховного Суду, як у застосуванні положень статей 526, 843, 844 877 України та статті 321 ГК України, так і не суперечать висновкам Верховного Суду у застосуванні положень статті 1212 ЦК України.

7.43. Водночас, за встановлених судом апеляційної інстанції обставин спору, Суд зазначає про те, що доводи касаційної скарги зводяться лише до незгоди з такими висновками суду апеляційної інстанції та фактично спрямовані на спонукання Суду до необхідності переоцінки поданих сторонами доказів і встановлення нових обставин справи, що, відповідно до норм статті 300 ГПК України, виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

7.44. На переконання Суду, встановлені судами фактичні обставини спору у сукупності з доводами касаційної скарги свідчать лише про те, що скаржник (Замовник за Договором) підписавши Акти виконаних будівельних робіт без зауважень та недоліків, у тому числі і за недоведення обставин щодо: невідповідності визначеної у цих Актах вартості виконаних робіт умовам пункту 6.4. Договору та вимогам статті 844 ЦК України та/або невідповідності виконаних підрядником і зазначених у Актах робіт вимогам Додатків № 3 та № 3.1 до Договору заперечує лише вартість включених до цих Актів витрат підрядника у розумінні положень статті 843 ЦК України ("витрат на паливо" та/або "виконання транспортних робіт").

7.45. Наведене у сукупності виключає наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду в частині відмови у задоволенні зустрічної позовної заяви.

7.46. Ураховуючи наведене, Суд вказує, що означені в касаційній скарзі питання, зокрема щодо недотримання судом апеляційної інстанції принципу обов`язковості виконання сторонами договірних зобов`язань, керуючись його умовами мають загальний характер. При вирішенні договірних спорів підлягають застосуванню судами з огляду саме на умови кожного Договору у конкретній справі, а також з урахуванням фактичних обставин спору.

7.47. Водночас поставлені скаржником перед Судом питання лежать виключно у площині довільного тлумачення останнім умов договору та його особистої суб`єктивної оцінки доказів, а також положень чинно законодавства без урахування фактичних встановлених обставин у цій справі.

7.48. Враховуючи ці обставини, колегія суддів констатує, що скаржник не навів підстав, з яких би вбачалася необхідність у формуванні Верховним Судом висновку щодо застосування положень статей 526, 843, 844 877 України та статті 321 ГК України у контексті фактичних обставин спору та умов Договору. Тобто, касаційна скарга не містить доводів, які б вказували на те, що наведені в ній міркування скаржника через призму його тлумачення умов Договору, істотно впливають на правильне вирішення спору у цій справі.

7.49. Отже Верховний Суд не вбачає підстав для формування нового висновку з питань, порушених скаржником, з огляду на те, що останній не довів неправильного застосування судом апеляційної інстанції положень статті 1212 ЦК України, яка визначена підставою позовних вимог до спірних правовідносин та існування істотних обставин, які суд апеляційної інстанції не врахував під час розгляду справи (у вирішенні вимог за зустрічним позовом) та які могли стати підставою для ухвалення іншого судового рішення.

7.50. Як вже було зазначено вище, доводи скаржника в цій частині, фактично зводяться до необхідності та наявності правових підстав для формування такого висновку Верховного Суду через призму вільного бачення скаржником змісту спірних правовідносин та заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, і зводяться до їх переоцінки, що, у свою чергу, не може бути предметом розгляду в касаційному порядку в силу приписів частини другої статті 300 ГПК України.

7.51. Таким чином, підстава касаційного оскарження з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, не знайшла свого підтвердження.

7.52. Верховний Суд бере до уваги та вважає частково прийнятними доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу, з огляду на вказані вище висновки Верховного Суду, наведені у цій постанові.

7.53. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

7.54. Верховний Суд, ураховуючи рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04) та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54), зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

8.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

8.2. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

8.3. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не підтвердилися та не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій.

9. Судові витрати

9.1. Судовий збір, сплачений у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на скаржника, оскільки Верховний Суд касаційну скаргу відповідача залишає без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" залишити без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 03.06.2024 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.06.2024 у справі № 922/4431/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Т. Жайворонок

Суддя І. Колос