Рішення

від 06.10.2010 по справі 31/448

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  31/448

06.10.10

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест",

          м. Трускавець

До          Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента - груп", м. Київ

Про          розірвання договору, стягнення сплаченого авансу 373 000 грн.

За зустрічним

позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента - груп", м. Київ

до          Товариства з обмеженою відповідальністю "Трускавецьінвест",

          м. Трускавець

про          виконання умов Договору та стягнення заборгованості

Суддя    Качан Н.І.

Представники:  

Від позивача          Дзенік С.І. –пред. по довір.

Від відповідача          Свиридюк С.В. –пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про розірвання Договору № 34-М/М-07/10-07 від 06.09.2007р. та стягнення грошових коштів у розмірі 373 000 грн., посилаючись на відступи та порушення відповідачем, як підрядником, виконання договірних зобов’язань і не виправлення допущених недоліків, що спричинило збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2009р. було порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 23.12.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2009р. розгляд справи було відкладено на 03.02.2010р. та прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду разом з первісним позовом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2010р. розгляд справи було відкладено на 10.03.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2010р. розгляд справи було відкладено на 15.04.2010р. та продовжено строк вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2010р. розгляд справи було відкладено на 28.04.2010р.

Від позивача надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи. 14.05.2010р. від відповідача надійшло клопотання щодо поставлення на вирішення експерта питань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2010р. було призначено судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження по справі.

27.07.2010р. на адресу Господарського суду міста Києва надійшов лист №3970/10-15 від 21.06.2010р. Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість проведення експертизи, у зв’язку з відсутністю фахівців і необхідної інформаційно-проектної бази з будівництва, та повернуто матеріали справи № 31/448.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2010р. було поновлено провадження у справі та призначено судовий розгляд спору  на 15.09.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2010р., розгляд справи було відкладено на 06.10.2010р., у зв’язку з неявкою представників позивача.

Заявлені  вимоги позивач мотивував тим, що у 2007 р. між ним та відповідачем було укладено договір на виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт по басейнах, відповідно до якого відповідач зобов‘язався виконати монтажні та пусконалагоджувальні роботи по басейнах, а також провести навчання персоналу позивача щодо  експлуатації обладнання та басейнів.  

Відповідно до умов договору позивачем було перераховано на користь відповідача передоплату у розмірі 50% вартості робіт та 90% від вартості матеріалів по кожному басейну.

У 2009 р. позивачем було отримано від відповідача акти приймання виконаних послуг, які позивач відмовився підписати, у зв’язку з чим надав останньому мотивовану відмову.

Станом  на  2010 р. відповідач, за твердженням позивача, виконання робіт не завершив, не зважаючи на неодноразові звернення позивача.

У зв’язку з цим позивач просив суд розірвати договір, укладений між позивачем та відповідачем, та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у вигляді передоплати, сплаченої позивачем на користь відповідача за договором.

У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач у справі проти заявленого позову заперечував у повному обсязі та у порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України надав до суду відзив на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив про те, що вважає позовні вимоги безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, відповідач зобов’язаний був приступити до виконання робіт та виконати їх у обумовлений договором строк за наявності наступних умов: сплати позивачем на користь відповідача передоплати згідно договору та отримання акту готовності об’єкту до виконання робіт.

Позивачем було виконано лише одну з умов, а саме: сплачено на користь відповідача передоплату, проте акт готовності об’єкту до виконання робіт позивачем відповідачу не передавався та не підписувався.

Натомість, відповідачем свої зобов’язання за договором щодо виконання на користь позивача монтажних та пусконалагоджувальних робіт по басейнах було виконано у повному обсязі та належним чином. Зокрема, відповідачем було здійснено виконання обумовлених договором робіт та направлення позивачу засобами поштового зв’язку актів приймання-передачі виконаних робіт у червні 2009 р. Проте  позивачем зазначені акти у обумовлений договором строк підписано не було, а також не організовано роботу комісії з прийняття басейнів в експлуатацію.

На огляд виконаних робіт представників відповідача також належним чином не повідомлено та  запрошено не було.

З огляду на це, відповідач вважав, що будь-які підстави для розірвання договору та стягнення з нього будь-якої заборгованості є відсутніми, а тому просив суд у позові відмовити.

У процесі розгляду справи відповідачем було подано до суду зустрічний позов, яким відповідач просив зобов’язати позивача виконати умови договору та стягнути з позивача заборгованість за виконані роботи у розмірі 49 019, 60 грн. Зустрічний позов прийнято судом до розгляду з первісним відповідно до вимог ст.ст. 60 ,64 ГПК України.

Вимоги за зустрічним позовом відповідач мотивував тим, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору на виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт по басейнах відповідачем було виконано на користь позивача обумовлений  та узгоджений об’єм робіт, який, станом на сьогоднішній день, позивачем оплачений лише частково. Результати зазначених робіт передавалися відповідачем відповідними актами позивачу, проте останнім підписані не були, і грошові кошти за виконані роботи позивачем на користь відповідача у повному обсязі сплачені не були.

З огляду на це, відповідач просив суд зобов’язати позивача виконати умови договору - прийняти підрядні роботи шляхом підписання актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та стягнути з позивача заборгованість у сумі 49 019, 60 грн. за виконані відповідачем роботи.

У подальшому відповідач уточнив свої зустрічні позовні вимоги та просив суд зобов’язати позивача виконати умови договору - прийняти підрядні роботи шляхом підписання актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та стягнути з позивача заборгованість у сумі 49 019, 60 грн. за виконані відповідачем роботи з урахуванням інфляційних –1666, 68 грн., а також пеню у сумі 5 120, 87 грн. та 3% річних у сумі 749, 40 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати у тому числі витрати на оплату послуг адвоката.

У судовому засіданні представник відповідача уточнені зустрічні позовні вимоги підтримав та просив суд зустрічний позов задовольнити.

Позивач у свою чергу зустрічні позовні вимоги не визнав, вважаючи їх надуманими та безпідставними та подав до суду відзив на зустрічну позовну заяву. У відзиві позивач зазначив про те, що надані відповідачем акти приймання виконаних підрядних робіт не відповідали встановленій законом формі таких актів, а, крім того, позивач відповідним листом на адресу відповідача відмовив у підписанні зазначених актів через наявність мотивованих зауважень до цих актів. З огляду на ці обставини , позивач просив у задоволенні зустрічного позову відповідачу відмовити.

В судовому засіданні 06.10.2010р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 06.09.2007 р. було укладено Договір №34-М/М-07/10-07 на виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт (надалі –«Договір», копія якого є у матеріалах справи). Відповідно до п. 1.1. Договору позивач доручив, а відповідач прийняв на себе зобов’язання організувати та виконати з використанням власних матеріалів та обладнання позивача, поставленого згідно Договору №34-П від 27.09.2007 р. на об’єкті позивача у м. Трускавець по вул. Суховоля, 63 монтажні та пусконалагоджувальні роботи по басейнах (позиція 23; 24; (25; 26); (30; 34; 35; 36; 53; ;64; 65; (71; 72; 74), а також провести навчання по експлуатації басейнів персоналу позивача, а позивач у свою чергу зобов’язувався прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно з п. 2.1. Договору загальна сума Договору узгоджувалася  сторонами з урахуванням  вартості монтажу кожного басейну на підставі проекту та технічного завдання, що є невід’ємною частиною Договору та визначається в додатках до Договору (додаток №1 та додаток №2), які є його невід’ємною частиною.

П.п. 2.3.-2.4. Договору передбачалося, що позивач перераховує на рахунок відповідача у порядку передоплати 50% від вартості робіт та 90% від вартості матеріалів по кожному басейну протягом 3 днів до початку виконання монтажних робіт. Протягом 10 банківських днів з моменту закінчення монтажних, пусконалагоджувальних, випробувальних робіт та підписання акту приймання-передачі виконаних робіт окремо по кожному басейну позивач перераховує на рахунок відповідача ще 50% від вартості робіт та 10% від вартості матеріалів по відповідному басейну.

Згідно з п.п. 3.1.-3.4. Договору виконання робіт за Договором підлягало здійсненню протягом 30 календарних днів (згідно графіку виконання робіт, який є невід’ємною частиною Договору) з моменту отримання Акту готовності об’єкту до виконання робіт та передоплати згідно п. 2.3. Договору при умові наявності на об’єкті відповідного обладнання. Роботи виконуються з обладнання позивача, поставленого відповідачем згідно Договору 34-П від 27.09.2007 р. (перелік якого наведений у специфікаціях, які є невід’ємною частиною Договору) поетапно згідно графіку виконання робіт, що є невід’ємною частиною цього Договору. Кожен етап виконання робіт закривається актом виконаних робіт. Позивач підписує акти та довідку, засвідчує їх печаткою і протягом 3 днів з дня отримання повертає відповідачу. При наявності дефектів у виконаних роботах позивач мотивовано відмовляється від підписання актів та повертає їх відповідачу з зауваженнями. При цьому загальний строк виконання робіт не змінюється.

Додатками №1 та №2 до Договору сторонами було погоджено та затверджено Специфікацію робіт, які надаються відповідачем на адресу позивача, на загальну суму 265 338, 84 грн., а також Специфікацію матеріалів для монтажу басейнів, які надаються відповідачем на адресу позивача на загальну суму 156 680, 76 грн.

12.10.2007 р. відповідачем було складено рахунок-фактуру №СФ-0000138 на матеріали для монтажу та монтаж басейнів на загальну суму 422 019, 60 грн.

07.02.2008 р. відповідачем було складено на адресу позивача лист за №14, яким відповідач просив прийняти до уваги факт необхідності проведення відповідних дій з боку позивача для продовження виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт за Договором  та  за  переліком відповідних робіт.

07.05.2008 р. відповідачем було складено на адресу позивача лист №34 (копія листа та фіскального чеку УДППЗ «Укрпошта»є у матеріалах справи), яким відповідач повідомив позивача про неготовність об’єкту до виконання робіт у зв’язку з невиконанням позивачем своїх зобов’язань за Договором щодо здійснення відповідної підготовки об’єкту.

23.07.2008 р. листами №№56, 57, 58 відповідачем було повідомлено позивача про невідповідність технічних приміщень установленим вимогам, не  вирішення питання з отриманням хімічних реактивів для басейнів та дренажною системою, а також неприйняттям у встановленому порядку позивачем частини обладнання, поставленого відповідачем для басейнів (копії листів з доказом направлення є у матеріалах справи).

23.07.2008 р. відповідачем було складено видаткові накладні №РН-0000037 на матеріали для басейнів на загальну суму 17.089, 99 грн., №РН-0000038 на матеріали для басейнів на загальну суму 39 642, 36 грн., №РН-0000039 на матеріали для басейнів на загальну суму 19 707, 77 грн.

22.08.2008 р. відповідачем було складено лист, адресований позивачу, яким відповідач гарантував виконання монтаж атракціонів у технічних приміщеннях згідно Договору за умови підписання позивачем відповідних актів здачі-приймання матеріалів, а також гарантував здійснення остаточного завершення монтажних робіт у технічних приміщеннях за умови виконання позивачем договірних зобов’язань .

27 серпня 2008 р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію за вих. №186, якою позивач повідомив відповідача про протікання зовнішнього басейну у місцях установки форсунок, вихід з ладу дренажного насосу, а також просив усунути зазначені недоліки з наданням відповіді на претензію (копія претензії разом з квитанцією та списком згрупованих внутрішніх поштових відправлень  залучена до  матеріалів   справи).

10.09.2008 р. листом №52 (копія листа та фіскального чеку УДППЗ «Укрпошта»є у матеріалах справи) відповідач у черговий раз повідомив позивача про наявність невідповідності технічного стану технологічних приміщень умов розміщення у них електрощитів та початок часткової експлуатації басейнів усупереч умовам Договору.  

11.12.2008 р. позивачем було складено претензію за вих. №533 на адресу відповідача, якою позивач повідомив про, на його думку, не передання відповідачем виконуваних робіт та не надання актів приймання-передачі таких робіт позивачу (копія претензії та квитанції про прийняття рекомендованого відправлення відділенням поштового зв’язку є у матеріалах справи).

26.05.2009 р. позивачем було складено претензію за вих. №501 на адресу відповідача, якою позивач повідомив відповідача про те, що, на його думку, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 454 248, 80 грн., а відповідачем не здійснено передачі виконуваних робіт та не надано актів приймання-передачі таких робіт позивачу (копія претензії, списку згрупованих внутрішніх поштових відправлень та квитанції про прийняття рекомендованого відправлення відділенням поштового зв’язку від 02.06.2009 р. є у матеріалах справи).

04.06.2009 р. відповідачем було складено та направлено на адресу позивача відповідь на претензію за вих. №04/06-1 (копія відповіді з доказом вручення та описом вкладення є у матеріалах справи), якою відповідач повідомив про те, що відповідні роботи за Договором виконано ним належним чином, не зважаючи на те, що позивачем своєчасно не було виконано своїх зобов’язань за Договором у частині підготовки об’єкту до виконання робіт та надання відповідного акту. Акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт окремо по кожному басейну, підписані та скріплені печаткою відповідача, направлялися на адресу позивача відповідним листом, проте позивачем такі акти не підписані. У додатку до зазначеного листа відповідачем було направлено акти виконаних послуг №№32 на суму 26679, 42 грн., №33 на суму 21 828, 60 грн., №34  на суму 15 522, 54 грн., №35 на суму 10 186, 68 грн., №36 на суму 15 037, 50 грн., №37 на суму 15 522, 54 грн., №38 на суму 15 522, 54 грн., №39 на суму 6791, 10 грн., №40 на суму 22 798, 74 грн., №41 на суму 35 663, 28 грн., №42 на суму 18 258, 46 грн., №43 на суму 20 000, 00 грн., №44 на суму 55 624, 92 грн., №45 на суму 42 633, 36 грн., №46 на суму 18 209, 28 грн., №47 на суму 14 233, 86 грн., №48 на суму 15 564, 90 грн., №49 на суму 15 458, 46 грн., №50 на 15 458, 46 грн., №51 на суму 14 233, 86 грн.

30.06.2009 р. позивачем було складено на адресу відповідача лист за вих. №670 (копія листа та повідомлення про вручення є у матеріалах справи), яким позивач вказував на існуючі, на його думку, зауваження та дефекти по виконаних роботах на об’єкті, у зв’язку з чим, на його думку, відповідні акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт не можуть бути підписані.

З метою додаткового врегулювання наявних спірних питань сторонам пропонувалося провести додаткові обстеження об’єктів та визначитися з реальною вартістю витрат, зокрема про усунення наявних дефектів . Проте сторони не досягли примирення та врегулювання спору .

Проаналізувавши матеріали справи, надані сторонами докази, пояснення представників позивача та відповідача, які брали участь у судовому засіданні, суд дійшов висновку про наступне.  

Укладений між позивачем та відповідачем Договір за своєю правовою природою є договором підряду на виконання будівельно-монтажних робіт. Правовідносини сторін щодо підряду на проектні та пошукові роботи регулюються Цивільним кодексом України (надалі –«ЦК України»), зокрема, параграфом 4 глави 61 ЦК України.

Відповідно до умов Договору відповідач виступав виконавцем (підрядником), а позивач –замовником виконання монтажних та пусконалагоджувальних робіт по басейнах на об’єкті позивача.

Відповідно до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію,  якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з ст. 879 ЦК України матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного  підряду. Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Ст. 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення   підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу  робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок,  якщо інше не встановлено договором.  У  прийнятті  робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування  у  випадках,  встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з  вини  підрядника, у тому числі й у випадках, коли  договором  будівельного  підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного  підряду або випливає з характеру робіт.  У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення  недоліків,  які  виключають можливість використання об'єкта для вказаної  в  договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Ст. 883 ЦК України передбачено, що підрядник відповідає за недоліки збудованого  об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо),  якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За  невиконання  або  неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує  неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Суми неустойки (пені),  сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт,  повертаються підрядникові у разі закінчення  всіх робіт до встановленого  договором  граничного терміну.

Згідно з ст. 886 ЦК України у разі  невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові  неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі,  якщо не доведе, що порушення договору сталося не з його вини.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з п. 3.1., п. 4.2.1., п. 4.2.3. Договору, виконання робіт відповідачем за Договором підлягало здійсненню протягом 30 днів з моменту отримання останнім Акту готовності об’єкту до виконання робіт та передплати з боку позивача у розмірі 50% від вартості робіт та 90% від вартості матеріалів по кожному басейну.

Відповідні грошові кошти було перераховано позивачем на банківський рахунок відповідача у необхідному розмірі у сумі 373 000, 00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями №239 від 06.09.2007 р. на суму 20 000, 00 грн., №739 від 05.11.2007 р. на суму 100 000, 00 грн., №502 від 06.11.2007 р. на суму 100 000, 00 грн., №1234 від 12.05.2008 р. на суму 53 000, 00 грн., №1624 від 03.07.2008 р. на суму 50 000, 00 грн., №1654 від 08.07.2008 р. на суму 50 000, 00 грн., №1665 від 09.07.2008 р. на суму 15 535, 80 грн., №1787 від 21.07.2008 р. на суму 1281, 00 грн., №1794 від 22.07.2008 р. на суму 4000, 00 грн., №1987 від 12.08.2008 р. на суму 23 872, 80 грн., №1756 від 15.08.2008 р. на суму 50 000, 00 грн., №592 від 03.06.2009 р. на суму 1092, 24 грн. та не заперечується сторонами у справі.

Натомість, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що позивачем було відповідно до умов Договору складено та передано відповідачу Акт готовності об’єкту до виконання робіт. Зокрема, у матеріалах справи відсутні будь-які копії зазначеного акту так само, як і будь-які докази його вручення (направлення) відповідачу або уповноваженій ним особі.

До того ж  до матеріалів справи залучено інформацію прокуратури м. Трускавця           ( лист від 21.06.2010 р. ) , що вказує  про будівництво на об’єкті без дозвільної документації , яка  повинна готуватися самим замовником.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що з боку позивача як замовника за Договором існує невиконання свого зобов’язання у вигляді ненадання відповідачу Акту готовності об’єкту до виконання робіт.

Тому, згідно з ч. 4 ст. 612 ЦК України відповідач як боржник у зобов’язанні за Договором не є таким, що прострочив (прострочення боржника не настало), якщо зобов’язання не може бути виконано унаслідок прострочення кредитора.

А отже, з огляду на ці обставини , суд приходить до висновку про те, що з боку відповідача не було порушено визначений Договором строк виконання робіт, як про це зазначає у своїй позовній заяві позивач та суд  враховує доводи відповідача  про причини порушення строку виконаних робіт .

Разом з тим, відповідно до положень п.п. 3.2.-3.4. Договору кожен етап виконання робіт закривається актом виконання робіт. Позивач підписує акти та довідку, засвідчує їх печаткою і протягом 3 днів з дня отримання повертає відповідачу. При наявності дефектів у виконаних роботах позивач мотивовано відмовляється від підписання актів та повертає їх відповідачу з зауваженнями.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану  підрядником відповідно до договору підряду,  оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник  не  зробить  такої заяви,  він втрачає право у подальшому  посилатися  на  ці  відступи  від  умов  договору або недоліки у виконаній роботі.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з відповіді відповідача на претензію від 04.06.2009 р. №04/06/01 та доказів її отримання представником позивача (копія відповідного повідомлення про вручення є у матеріалах справи), а також листа позивача від 30.06.2009 р. №670, відповідачем було направлено на підпис позивачу відповідні акти виконання робіт, а позивачем, у свою чергу, було надано відповідачу мотивовану відмову від підписання актів №№ОУ-0000041-ОУ-0000051 з огляду на наявність недоліків у виконаних роботах, що відповідало встановленому Договором та чинним законодавством України порядку відмови замовника від прийняття зазначених актів.

Відповідно до ч. 4 ст. 853 ЦК України у разі виникнення між замовником  і  підрядником спору з приводу  недоліків  виконаної  роботи  або  їх  причин  на  вимогу будь-кого  з  них  має  бути  призначена  експертиза.  Витрати  на проведення   експертизи   несе   підрядник,  крім  випадків,  коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала   її   призначення, а якщо  експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Згідно з п. 4.1.10 Договору при виявленні обґрунтованих зауважень замовника (позивача) до виконаних робіт, відповідач зобов’язаний був направити свого представника для вирішення та виправлення даних зауважень.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем у справі у визначеному Договором порядку після отримання обґрунтованої відмови позивача від підписання вищевказаних актів було здійснено направлення представника для вирішення та виправлення даних зауважень, а також, що сторонами (стороною) Договору після відмови позивача від підписання зазначених вище актів було здійснено проведення належної експертизи чи досягнуто 2-х стороннього обстеження стану об’єктів .

Згідно з ч. 2 ст. 852 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

З огляду на це, проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про те, що станом на сьогоднішній день зауваження позивача, зазначені у його листі від 30.06.2009 р. №670 стосовно актів №№ОУ-0000041-ОУ-0000051 є не спростовані належним чином, доказів усунення відповідних істотних недоліків, про які йшлося у цих зауваженнях, до суду сторонами не надавалося, і у матеріалах справи такі докази відсутні.

Тому позовні вимоги позивача у частині розірвання Договору визнаються судом такими, що є законними та обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про  стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 373 000, 00 грн., то суд вирішує, що такі вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з частиною 2 статті 22 ЦК України під збитками розуміються: втрати, яких особа зазнала у зв‘язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

У частині 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов‘язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 ГК України визначено склад та розмір відшкодування збитків, до яких включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до викладених у позовній заяві позовних вимог позивача та пояснень представника позивача по суті заявлених позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі вартості додаткових робіт, які, за твердженням позивача, за його дорученням та за його рахунок мали виконувати інші спеціалізовані підприємства для усунення недоліків у виконаних відповідачем роботах, тобто, реальних понесених позивачем  збитків.

Відповідно до норм ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі –«ГПК України») господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору на підставі доказів.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, подаючи до суду відповідні докази.

Перелік випадків звільнення сторін від доказування певних обставин у справі визначений ст. 35 ГПК України. Оскільки факт наявності або відсутності у позивача реальних збитків не відноситься до загальновідомих, не встановлений рішенням господарського суду або іншого органу, який вирішує господарські спори, під час розгляду іншої справи, вироком суду з кримінальної справи або рішенням суду з цивільної справи, які набрали законної сили, чи не вважаються встановленими відповідно до закону, то, зазначений факт повинен доводитися під час розгляду  даної справи у загальному порядку.

Таким чином, оскільки позивачем заявлено позовні вимоги, в тому числі, щодо стягнення з позивача реальних збитків, то, відповідно до ст. ст. 43, 33 ГПК України позивач повинен був довести факт понесення ним збитків саме у такому розмірі, який визначений у його розрахунках  до  позовної  заяви.  

У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що позивачем було здійснено укладення будь-яких договорів, вчинення правочинів з будь-якими третіми особами щодо усунення будь-яких недоліків у виконаних відповідачем роботах з монтажу та пусконалагодження басейнів на об’єкті позивача, а також, що позивачем було здійснено оплату таких робіт саме у тій сумі, у якій зазначено у його позовній заяві (як-от, відповідні договори, угоди, відповідні платіжні доручення з відмітками банківської установи, виписки з рахунків, акти приймання-передачі грошових коштів тощо).

З огляду на це, оскільки позовні вимоги позивача стосуються стягнення реальних збитків і від сторін в порядку п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України не надходило будь-яких клопотань стосовно виходу суду за межі позовних вимог, то Господарський суд міста Києва приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог позивача у частині стягнення 373 000, 00 грн. слід відмовити з огляду на недоведеність факту понесення позивачем реальних , фактичних  збитків  саме у тому розмірі, який зазначено у позові.

Тому суд задовольняє позовні вимоги позивача у частині розірвання Договору, а у решті первісних позовних вимог відмовляє з огляду на їх недоведеність ,  необґрунтованість та безпідставність.

Що стосується вимог відповідача за зустрічним позовом, то суд, проаналізувавши матеріали справи у їх сукупності, дійшов висновку про наступне.

Як вже зазначалося вище, відповідно до положень п.п. 3.2.-3.4. Договору кожен етап виконання робіт закривається актом виконання робіт. Позивач підписує акти та довідку, засвідчує їх печаткою і протягом 3 днів з дня отримання повертає відповідачу. При наявності дефектів у виконаних роботах позивач мотивовано відмовляється від підписання актів та повертає їх відповідачу з зауваженнями.

Таким чином, положеннями укладеного між сторонами Договору передбачено обов’язок позивача підписати відповідні акти виконання робіт та скріпити їх печаткою, крім випадків наявності дефектів у виконаних роботах, що має наслідком мотивовану, правомірну  відмову від підписання актів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем разом із відповіддю на претензію від 04.06.2009 р. №04/06/01 було направлено позивачу для підписання відповідні акти за №№ОУ-0000032-ОУ-0000051. Позивач листом від 30.06.2009 р. №670 від підписання зазначених актів відмовився, і стосовно актів №№ОУ-0000041-ОУ-0000051 таку відмову позивача визнано судом обґрунтованою та мотивованою.

Проте, як вбачається з змісту наявного у матеріалах справи листа від 30.06.2009 р. №670, позивач відмовився від підписання актів №№ ОУ-0000032-ОУ-0000040 з огляду на відсутність у зазначених актах указівки на те, які саме роботи було виконано за цими актами. Проаналізувавши зазначену підставу відмови позивача від підписання вказаних вище актів, суд прийшов до висновку про те, що така відмова позивача не є обґрунтованою та обґрунтовано мотивованою.

Згідно з п. 2.1. Договору загальна сума Договору складається з вартості монтажу кожного басейну на підставі проекту та технічного завдання, що є невід’ємною частиною Договору та визначається в додатках до Договору (додаток №1 та додаток №2), які є його невід’ємною частиною.

У додатку №2 до Договору (копія є у матеріалах справи) визначено відповідну специфікацію матеріалів для монтажу басейнів, які поставляються відповідачем на адресу позивача, з указанням відповідних номерів басейнів та загальної вартості матеріалів з урахуванням ПДВ –156 680, 76 грн.

Зі змісту актів №№ ОУ-0000032-ОУ-0000040 чітко видно, що за зазначеними актами відповідачем здійснювалася поставка матеріалів для монтажу відповідного конкретного басейну, номери яких відповідають номерам басейнів, визначених у додатку №2 до Договору.

Тому, зазначена у актах №№ОУ-0000032-ОУ-0000040 інформація повністю відповідала змісту Договору (додатку №2), оскільки положеннями Договору сторонами не було передбачено якоїсь конкретної форми актів, що підлягали передачі відповідачем на користь позивача.

Будь-яких інших мотивованих підстав, що могли б бути визнані судом як  обґрунтовані, для відмови від підписання актів №№ОУ-0000032-ОУ-0000040 сторонами у справі до суду не надавалося, і у матеріалах справи відповідні докази відсутні.

Тому суд приходить до висновку про те, що позивачем було безпідставно відмовлено відповідачу у підписанні актів №№ОУ-0000032-ОУ-0000040, а тому суд приходить до висновку про те, що вимоги відповідача за зустрічним позовом у частині зобов’язання замовника  підписати акти №№ОУ-0000032-ОУ-0000040 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог відповідача за зустрічним позовом щодо стягнення з позивача заборгованості за надані матеріали у сумі 15 668, 08 грн., за монтажні роботи у сумі 33 351, 52 грн., пені за порушення грошового зобов’язання у розмірі 5 120, 87 грн., інфляційних у сумі 1 666, 68 грн., 3% річних у сумі 749, 40 грн., то суд приходить до висновку про те, що такі вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк   (термін)   виконання  якого  визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до умов Договору (п. 2.4.) протягом 10 банківських днів з моменту закінчення монтажних, пусконалагоджувальних, випробувальних робіт та підписання акту приймання-передачі виконаних робіт окремо по кожному басейну позивач перераховує на рахунок відповідача ще 50% від вартості робіт та 10% від вартості матеріалів по відповідному басейну.

Таким чином, відповідно до домовленості сторін, закріпленої у Договорі, підставою для здійснення оплати частини вартості матеріалів та робіт відповідача, яка залишилася неоплаченою, є підписання відповідного акту приймання-передачі виконаних робіт за відповідним басейном. Як вбачається з матеріалів справи, відповідні акти станом на сьогоднішній день позивачем не підписані, і своїм рішенням по цій справі суд зобов’язав позивача підписати відповідні акти.

З огляду на це, строк оплати за цими актами станом на сьогоднішній день є таким, що не настав, оскільки відповідна оплата підлягає здійсненню протягом 10 днів з моменту підписання відповідного акту.

Тому, підстави для стягнення з позивача частини вартості матеріалів та робіт відповідача, яка залишилася неоплаченою з урахуванням відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України індексу інфляції та 3% річних, а також пені згідно з параграфом 2 глави 49 ЦК України відсутні.

А отже, з огляду на вищенаведене, суд відмовляє відповідачу у задоволенні його зустрічних позовних вимог у частині стягнення з позивача заборгованості за надані матеріали у сумі 15 668, 08 грн., за монтажні роботи у сумі 33 351, 52 грн., пені за порушення грошового зобов’язання у розмірі 5 120, 87 грн., інфляційних у сумі 1 666, 68 грн., 3% річних у сумі 749, 40 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача за первісним позовом та позовні вимоги відповідача за зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню, а тому, згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог за первісним та зустрічним позовами.

Що стосується вимог відповідача за зустрічним позовом щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на оплату послуг адвоката, то суд з зазначеного приводу вказує на наступне.

У матеріалах справи знаходиться копія Договору про надання адвокатської допомоги від 10.11.2009 року, відповідно до якого адвокат ОСОБА_1 зобов‘язувався надати правову допомогу відповідачу щодо стягнення заборгованості з позивача, та Акт №1 здачі-приймання наданих юридичних послуг за Договором від 10.11.2009 р. про надання юридичних послуг від 04.01.2010 р., відповідно до якого відповідачем було прийнято надані адвокатом послуги на суму 13 600, 00 грн.

Проте, сторонами під час розгляду справи не було надано до суду жодного документальне підтвердження того, що вказану сума грошових коштів було фактично сплачено відповідачем на користь адвоката –ОСОБА_1 Зокрема, у матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують оплату відповідних виконаних послуг з боку відповідача. З огляду на це, підстави для покладення на позивача відповідних витрат у розмірі 13 600, 00 грн.  у суду відсутні. Такої самої думки дотримується і Вищий господарський суд України (п. 10 Роз‘яснення «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»від 04.03.98 р. №02-5/78).

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 15, 16, 22, 530, 610-612, 625, 852, 853, 875, 879, 882, 883, 886 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224-225 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Первісний позов задовольнити частково.

2.          Розірвати Договір №34-М/М-07/10-07 від 06 вересня 2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ювента-груп».

3.          У решті позову відмовити.

4.          Зустрічний позов задовольнити частково.

5.          Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест»прийняти підрядні роботи шляхом підписання Актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №№ОУ-0000032 - ОУ-0000040 за Договором №34-М/М-07/10-07.

6.          У решті зустрічних позовних вимог відмовити.

7.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювента-груп»(вул. Берковецька, 6 м. Києва, 04128; ідентифікаційний код 34296642) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест»(вул. Суховоля, 50 м. Трускавець Львівської області; ідентифікаційний код 30439207), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 85 (вісімдесят п’ять) гривень державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

8.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трускавецьінвест»(вул. Суховоля, 50 м. Трускавець Львівської області; ідентифікаційний код 30439207) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювента-груп»(вул. Берковецька, 6 м. Києва, 04128; ідентифікаційний код 34296642), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 85, 00 (вісімдесят п’ять) гривень державного мита та 236 (двісті тридцять шість)гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

9.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                              Н. І. Качан

Повне рішення складено 11 жовтня 2010 року.