Ухвала

від 13.08.2024 по справі 703/2072/19

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/2072/19

6/703/141/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Криви Ю.В.

за участю секретаря судового засідання Холодняк Л.П.

заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Сміла заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення по справі 703/2072/19,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відстрочення виконання рішення суду - ухвали Черкаського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року в частині стягнення з нього судового збору за подання заяви про роз`яснення рішення апеляційного суду в розмірі 605 грн. 60 коп. до завершення розгляду справи № 703/2072/19 по суті зустрічних позовних вимог.

В обґрунтування заяви вказав, що 03 листопада 2022 року суддею Биченком І.Я. під час розгляду справи № 703/2072/19 за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл» до ОСОБА_1 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл», третя особа: КЖВП «Наш дім», про визнання права споживача на неоплату ненаданих послуг, відшкодування коштів за проведений ремонт шляхом зустрічного зарахування, визнання права на відшкодування моральної шкоди, визнання правочину недійсним, судове засідання проведено без належного повідомлення учасника справи ОСОБА_1 про дату, час та місце проведення цього судового засідання. За наслідком проведення цього судового засідання ухвалою суду позовні вимоги зустрічного позову було залишено без розгляду та задоволено по суті позовні вимоги за первісним позовом. Внаслідок чого, на думку ОСОБА_1 , було неправомірно порушено процесуальний порядок розгляду справи, а саме неправомірно розірвано спільний розгляд зустрічних та первісних вимог справи №703/2072/19, що передбачений ст.193 ЦПК України; внаслідок залишення зустрічного позову в судовому засіданні 03 листопада 2022 року без розгляду, судом, на його думку, було задоволено первісний позов без врахування доказової бази зустрічного позову, в свою чергу, накопичена в зустрічному позові доказова база спростування підстав первісного позову та заявлені в ньому докази стосовно первісного позову судом першої інстанції спільно не досліджувались.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями суду, ОСОБА_1 оскаржив означені рішення суду в апеляційному порядку, в тому числі з підстав порушення судом процесуального права, а саме не повідомлення його як учасника справи про дату, час та місце проведення судового засідання.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 10 січня 2023 року у справі № 703/2072/19 скасовано ухвалу Смілянського міськрайонного суду від 03 листопада 2022 року та справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл», третя особа: КЖВП «Наш дім», про визнання права споживача на неоплату ненаданих послуг, відшкодування коштів за проведений ремонт шляхом зустрічного зарахування, визнання права на відшкодування моральної шкоди, визнання правочину недійсним направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На переконання заявника, з прийняттям вказаного рішення в Черкаського апеляційного суду зникли інстанційні повноваження для апеляційного перегляду окремо рішення суду першої інстанції по первісним позовним вимогам, оскільки зустрічні позовні вимоги у справі № 703/2072/19 ще не розглядалися судом першої інстанції.

Водночас, постановою Черкаського апеляційного суду від 16 березня 2023 року скасовано рішення суду першої інстанції за первісним позовом ОСББ «Сокіл» до ОСОБА_1 та винесене власне окреме рішення по суті тих же первісних позовних вимог до ОСОБА_1 , дзеркально аналогічне рішенню суду першої інстанції. На думку заявника, вказане рішення Черкаського апеляційного суду від 16 березня 2023 року суперечить попередній постанові від 10 січня 2023 року та унеможливлює продовження розгляду справи № 703/2072/19 за зустрічними позовними вимогами в суді першої інстанції, оскільки спільний розгляд справи за зустрічними та первісними позовними вимогами в суді першої інстанції став неможливий, що, на переконання заявника, позбавляє його права на справедливий суд та публічний розгляд справи, згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та права на ефективний засіб правового захисту (зустрічний позов) згідно ст.13 Конвенції.

В зв`язку з цим ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про роз`яснення судового рішення, ухваленого постановою Черкаського апеляційного суду від 10 січня 2023 року.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року в задоволенні означеної заяви ОСОБА_1 про роз`яснення означеної постанови Черкаського апеляційного суду відмовлено та вирішено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Заявник також зауважив, що ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2023 року у справі № 703/2072/19 встановлено, що відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» та постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року по справі № 761/24881/16-ц (провадження № 14-57цс18) споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов`язаними з порушенням їх прав і вони можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу. Відтак встановлено, що ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за подання зустрічного позову, в якому предметом спору є захист прав споживача».

Таким чином, заявник вважає, що з нього неправомірно стягнуто судові витрати за результатом розгляду його заяви про роз`яснення постанови Черкаського апеляційного суду від 10 січня 2023 року.

17 квітня 2024 року за підписом судді Прилуцького В.О. видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору в розмірі 605,60 грн. за подання заяви про роз`яснення судового рішення за ухвалою Черкаського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року. На підставі вказаного виконавчого листа головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Панасенком О.А. 24 квітня 2024 року відкрито виконавче провадження № 74821009.

Водночас, на думку ОСОБА_1 означений виконавчий лист у справі № 703/2072/19, провадження 22-з/821/61/24 видано Смілянським міськрайонним судом передчасно, оскільки зустрічні позовні вимоги в межах даної справи ще не розглядалися по суті судом першої інстанції, чим порушується основоположний принцип початку виконавчого провадження як завершальної стадії судового розгляду справи, а також не дотримано основоположні засади верховенства права, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, окрім того вважає, що допущено порушення основних засад (принципів) цивільного судочинства, викладених в ч. 3 ст. 2 ЦПК України, основних засад виконавчого провадження, права на справедливий суд та положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи викладене, заявник ОСОБА_1 просить відстрочити виконання ухвали Черкаського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року в частині стягнення з нього судового збору за подання заяви про роз`яснення рішення апеляційного суду в розмірі 605 грн. 60 коп. до завершення розгляду справи № 703/2072/19 по суті зустрічних позовних вимог.

Обставиною, яку заявник просив врахувати під час розгляду питання про відстрочення означеного судового рішення, та вважає надзвичайною - є введення по всій території України з 24 лютого 2022 року воєнного стану, що суттєво вплинуло на всі сфери життєдіяльності українського суспільства, кардинально змінило в гіршу сторону звичний уклад життя всіх громадян, і його, зокрема, та суттєво погіршило його матеріальний стан.

В якості інших обставин просив врахувати, що Смілянським міськрайонним судом передчасно, без врахування обставини, що справа яка передбачає спільний розгляд зустрічних та первісних вимог ще не розглядалася судом першої інстанції та виконавчий лист, на підставі якого відкрито виконавче провадження у справі № 703/2072/19, видано без врахування того, що вимоги за первісним і зустрічним позовами можуть зараховуватися, а також того, що задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Окрім того, у вказаній заяві про відстрочення виконання судового рішення ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання заяви у справі № 703/2072/19, що пов`язана з порушенням прав споживача; просив визнати поважними підстави та наведенні в заяві обставини для відстрочення виконання рішення; відстрочити виконання ухвали Черкаського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року в частині стягнення з нього судового збору за подання заяви про роз`яснення рішення апеляційного суду в розмірі 605 грн. 60 коп. до завершення розгляду справи № 703/2072/19 по суті зустрічних позовних вимог; та скасувати виконавчий лист у справі № 703/2072/19 провадження 22-3/821/61/24 (2/703/64/24) виданий Смілянським міськрайонним судом 17 квітня 2024 року, як такий, що виданий передчасно.

В судовому засіданні заявник підтримав подану ним заяву про відстрочення виконання судового рішення по справі № 703/2072/19 з підстав, наведених у ній.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення заявника, розглянувши заяву та додані до неї матеріали, дослідивши матеріали справи № 703/2072/19, суд доходить наступного.

Судом встановлено, що в провадженні Смілянського міськрайонного суду перебувала справа № 703/2072/19 за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл» до ОСОБА_1 про стягнення боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл», третя особа: КЖВП «Наш дім», про визнання права споживача на неоплату ненаданих послуг, відшкодування коштів за проведений ремонт шляхом зустрічного зарахування, визнання права на відшкодування моральної шкоди, визнання правочину недійсним.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада 2022 року зустрічну позовну заяву залишено без розгляду (Т. 3 а.с. 43-46).

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада 2022 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл» 6243 грн. 09 коп. заборгованості по щомісячним внескам (платежам) на утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_1 та 1685 грн. 20 коп. судового збору, а всього 7928 грн. 29 коп. В решті позовних вимог відмовлено (Т.3 а.с. 47-58).

Постановою Черкаського апеляційного суду від 10 січня 2023 року у справі № 703/2072/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано ухвалу Смілянського міськрайонного суду від 03 листопада 2022 року та справу за зустрічним позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл», третя особа: КЖВП «Наш дім», про визнання права споживача на неоплату ненаданих послуг, відшкодування коштів за проведений ремонт шляхом зустрічного зарахування, визнання права на відшкодування моральної шкоди, визнання правочину недійсним, направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (Т. 3 а.с. 110-114).

Постановою Черкаського апеляційного суду від 16 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада 2022 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл» 6243 грн. 09 коп. заборгованості по щомісячним внескам (платежам) на утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_1 та 1685 грн. 20 коп. судового збору, а всього 7928 грн. 29 коп. та прийнято в цій частині нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл» заборгованість зі сплати щомісячних внесків (платежів) на утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_1 в розмірі 6243 грн. 09 коп. та стягнути з ОСОБА_1 на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл» судові витрати в розмірі 1685 грн. 20 коп. (Т.3 а.с. 130-137).

Як вбачається зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви про відстрочення виконання рішення по справі 703/2072/19, я саме ухвали Черкаського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року в частині стягнення з нього судового збору за подання заяви про роз`яснення рішення апеляційного суду в розмірі 605 грн. 60 коп., доводи, викладені у ній зводяться до незгоди ОСОБА_1 із рішеннями прийнятими як Смілянським міськрайонним судом так і Черкаським апеляційним судом, оскільки в рамках даної справи позовні вимоги за первісним позовом вирішено судом, що унеможливлює подальший одночасний розгляд вимог первісного та зустрічного позову. Водночас вважає, що неможливість спільного розгляду справи за зустрічними та первісними позовними вимогами в суді першої інстанції позбавляє його права на справедливий суд та публічний розгляд справи та права на ефективний засіб правового захисту.

В зв`язку з цим ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про роз`яснення судового рішення, ухваленого постановою Черкаського апеляційного суду від 10 січня 2023 року, в якій просив роз`яснити покроково механізм виконання судом першої інстанції постанови Черкаського апеляційного суду від 10 січня 2023 року в частині реалізації спільного розгляду зустрічних та первісних позовних вимог в порядку ст. 193 ЦПК України за наявності передчасно окремо вирішеного спору по суті первісних позовних вимог ОСББ «Сокіл» до ОСОБА_1 іншою постановою Черкаського апеляційного суду від 16 березня 2023 року.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Черкаського апеляційного суду від 23 січня 2023 року відмовлено та стягнуто з ОСОБА_1 до Державного бюджету України судовий збір за подання заяви про роз`яснення рішення суду в розмірі 605,60 грн.(Т. 5 а.с. 42-45).

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 17 травня 2024 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 про виправлення описок в ухвалі Черкаського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року. Абзац перший резолютивної частини ухвали Черкаського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року викладено у наступній редакції: «В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Черкаського апеляційного суду від 10 січня 2023 року - відмовити» (Т. 5 а.с. 57-59).

Дослідивши заяву ОСОБА_1 в межах заявлених вимог, суд виходить з наступного нормативно-правового обґрунтування.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Статтею 129 Конституції України унормовано, що обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Європейський суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

В статті 18 ЦПК України, закріплені положення, відповідно до яких судові рішення,що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Водночас, відповідно до норм спеціального закону, зокрема, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.

Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Аналогічна правова позиція була наведена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 21.02.2019 у справі № 2-54/08, провадження № 61-15140св18.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України, у п. 37 постанови № 2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції"визначення порядку виконання рішення суду, надання відстрочки або розстрочки виконання, вжиття заходів для забезпечення його виконання за наявності для цього підстав зазначається безпосередньо в рішенні суду при його ухваленні. Заяви сторін або державного виконавця про вчинення судом таких же дій при виконанні рішення суду за наявності для цього підстав розглядаються в порядку, встановленому статтею 373 ЦПК (ст. 435 ЦПК в редакції Закону України від 03.10.2017 року), за результатами вирішення яких постановляється ухвала.

У свою чергу, частиною 1 статті 435 ЦПК України закріплене положення, відповідно до якого, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3-5 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання..

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» відстрочка або розстрочка виконання, встановлення чи заміна способу і порядку виконання рішення допускається за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

У контексті вищенаведених норм суд зауважує, що відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому, такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення. Тобто, при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому, відстрочка виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Суд зазначає, що підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об`єктивними, такими що не залежать від волі сторін.

Зі змісту заяви про відстрочення виконання ухвали Черкаського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року в частині стягнення судового збору за подання заяви про роз`яснення рішення апеляційного суду в розмірі 605 грн. 60 коп. вбачається, що ОСОБА_1 не посилається на неможливість виконання означеної ухвали Черкаського апеляційного суду через наявність непереборних чи виняткових обставин. Фактично він не бажає виконувати означене рішення у визначений судом спосіб, вважаючи що від сплати судового збору він звільнений на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Відтак, на думку ОСОБА_1 , з нього неправомірно стягнуто судові витрати за результатом розгляду його заяви про роз`яснення постанови Черкаського апеляційного суду від 10 січня 2023 року.

Окрім того, як на підставу для відстрочення виконання судового рішення заявник вказує на те, що в лютому 2022 року розпочато військову агресію та запроваджено воєнний стан, внаслідок чого змінився (погіршився) його матеріальний стан.

Суд зауважує, що особа, яка подала заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Так, відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до статей 76-83 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Водночас, на підтвердження викладених у заяві про розстрочку виконання судового рішення обставин скрутного матеріального становища заявник не надав суду жодних доказів, які могли б підтвердити викладене.

Також, заявником не надані суду належні та допустимі докази, які свідчать про неможливість виконання судового рішення у зв`язку із введенням воєнного стану. При цьому, жодних обмежень щодо виконання судових рішень на період дії воєнного часу діючим законодавством не передбачено.

Відтак, наведені заявником обґрунтування щодо виникнення виключних обставин в розумінні статті 435 ЦПК України, які б давали підстави для відстрочки виконання рішення суду, та наведені підстави не можуть бути визнанні такими, що вказують на необхідність відповідного відстрочення, оскільки такі обґрунтування не підкріплені належними та допустимими доказами, та не свідчать про наявність будь-якого виняткового випадку, що обумовлює об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення, чи робить його виконання неможливим.

Окремо суд звертає увагу на ту обставину, що заявник звертаючись до суду з заявою, просить суд відстрочити виконання ухвали Черкаського апеляційного суду від 11 квітня 2024 року до завершення розгляду справи № 703/2072/19 по суті зустрічних позовних вимог.

Частиною п`ятою статті 435 ЦПК України визначено, що розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Водночас, чинними нормами законодавства, які регулюють порядок відстрочення виконання рішення суду, не передбачено визначення строку відстрочення - до завершення розгляду справи, або ж до закінчення воєнного стану на території України.

Як наслідок, вказані заявником обставини існування справи № 703/2072/19 за зустрічним позовом ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл», третя особа: КЖВП «Наш дім», про визнання права споживача на неоплату ненаданих послуг, відшкодування коштів за проведений ремонт шляхом зустрічного зарахування, визнання права на відшкодування моральної шкоди, визнання правочину недійсним, не можуть слугувати підставою для розстрочки виконання рішення.

Що ж до вимог заявника про скасування виконавчого листа у справі № 703/2072/19 провадження 22-3/821/61/24 (2/703/64/24) виданого Смілянським міськрайонним судом 17 квітня 2024 року, як такого, що виданий передчасно, то такі вимоги суд знаходить необґрунтованими і безпідставними, оскільки судове рішення, на підставі якого він був виданий, набрало законної сили і в силу ст. 18 ЦПК України, воно є обов`язковим для виконання.

Окрім того, заявником у заяві про відстрочення виконання судового рішення заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

Водночас, оскільки ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі частини 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відсутні підстави для розгляду клопотання про звільнення його від сплати судового збору. Окрім того, суд зауважує, що відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення судовий збір не справляється.

Також суд враховує, що згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції. («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28.07.99, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19.03.97, § 40).

Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Це означає, що особа, якій належить виконати рішення суду, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

За наведених обставин, враховуючи недоведеність заявником наявності виняткових обставин, які ускладнюють виконання рішення суду, а також обов`язковість судових рішень, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Керуючись статтями 259, 260, 435 ЦПК України, суд,

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення по справі 703/2072/19 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 15 серпня 2024 року.

Суддя: Ю.В. Крива