Ухвала

від 16.01.2025 по справі 703/2072/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 січня 2025 року

м. Київ

справа № 703/2072/19

провадження № 61-17476ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада 2022 року, постанови Черкаського апеляційного суду від 10 січня 2023 року, від 16 березня 2023 року та від 19 листопада 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду у справі № 703/2072/19,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл» (далі - ОСББ «Сокіл») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1

про стягнення боргу.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада 2022 року зустрічний позов ОСОБА_1 до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл», третя особа - КЖВП «Наш дім», про визнання права споживача на неоплату ненаданих послуг, відшкодування коштів за проведений ремонт шляхом зустрічного зарахування, визнання права на відшкодування моральної шкоди, визнання правочину недійсним залишено без розгляду.

Продовжено розгляд справи за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл» до ОСОБА_1

про стягнення боргу.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 10 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада

2022 року скасовано, справу за зустрічним позовом ОСОБА_1

до об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл», третя особа - КЖВП «Наш дім», про визнання права споживача на неоплату ненаданих послуг, відшкодування коштів за проведений ремонт шляхом зустрічного зарахування, визнання права на відшкодування моральної шкоди, визнання правочину недійсним, направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада 2022 року позов об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл»

до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сокіл» 6 243,09 грн заборгованості по щомісячним внескам (платежам) на утримання будинку та прибудинкової території

по АДРЕСА_1 та 1 685,20 грн судового збору, а всього 7928,29 грн.

У решті позову відмовлено.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 16 березня 2023 року рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада 2022 року скасовано в частині задоволення позову та ухвалено нове, яким стягнуто

з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Сокіл» заборгованість зі сплати щомісячних внесків (платежів) на утримання будинку та прибудинкової території

по АДРЕСА_1 у розмірі 6 243,09 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 16 березня 2023 року на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України (касаційне провадження № 61-6510 ск23).

Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 16 березня 2023 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року (касаційне провадження № 61-1413ск24).

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 13 серпня

2024 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду

від 19 листопада 2024 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1

про відстрочення виконання рішення у справі № 703/2072/19 відмовлено.

У грудні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада 2022 року, постанову Черкаського апеляційного суду від 10 січня 2023 року, постанову Черкаського апеляційного суду від 16 березня 2023 року та на постанову Черкаського апеляційного суду від 19 листопада 2024 року.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Щодо касаційного оскарження рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада 2022 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 16 березня 2023 року

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада 2022 року переглядалося постановою Черкаського апеляційного суду від 16 березня 2023 року.

Ухвалою Верховного Суду від 04 липня 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 16 березня 2023 року, на підставі пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України (касаційне провадження № 61-6510 ск23).

Ухвалою Верховного Суду від 12 лютого 2024 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 16 березня 2023 року та ухвалу Черкаського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року (касаційне провадження № 61- 1413ск24).

Пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Оскільки заявник повторно (втретє) оскаржує судове рішення у касаційному порядку, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити на підставі пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України.

Щодо касаційного оскарження постанови Черкаського апеляційного суду

від 10 січня 2023 року

Касаційна скарга у частині оскарження постанови Черкаського апеляційного суду від 10 січня 2023 року подана з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті відправлена

до Верховного Суду 21 грудня 2024 року.

У частині третій статті 394 ЦПК України зазначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Зазначений строк є присічним (преклюзивним), який не підлягає поновленню. Зі спливом строку особа втрачає право на касаційне оскарження безвідносно до поважності причин його пропуску, за виключенням випадків визначених у частині третій статті 394 ЦПК України.

Повний текст постанови Черкаського апеляційного суду від 10 січня 2023 року оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 16 січня 2023 року, а касаційну скаргу подано засобами поштового зв`язку 21 грудня 2024 року, тобто вже після спливу одного року з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення.

Доказів на підтвердження порушення апеляційним судом порядку вручення копії судового рішення, передбаченого статтею 272 ЦПК України, та про обставини, що об`єктивно перешкоджали отримати вказане судове рішення і подати касаційну скаргу в передбачений ЦПК України строк, з огляду на тривалість пропущеного строку, заявник не надає.

Строк на касаційне оскарження встановлений ЦПК України і не надає особі права у будь-який необмежений час після спливу строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

У справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала від 14 жовтня 2003 року).

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Заявник пропустив річний строк на звернення до суду з касаційною скаргою, а частиною третьою статті 394 ЦПК України визначено лише два випадки для відкриття касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Зазначених виключних обставин заявником не наведено.

Ураховуючи зазначене та те, що відсутні підстави вважати, що заявник був позбавлений можливості скористатися своїм процесуальним правом щодо подачі касаційної скарги у передбачений законодавством строк, а також відсутні підстави, які б могли свідчити про наявність особливих і непереборних обставин, за яких заявник не подав касаційну скаргу у передбачений законом строк та які б виправдали пропуск строку більше ніж на один рік, у відкритті касаційного провадження у частині оскарження постанови Черкаського апеляційного суду

від 10 січня 2023 року слід відмовити.

Щодо касаційного оскарження постанови Черкаського апеляційного суду

від 19 листопада 2024 року

Згідно із частиною першою статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

ЦПК України не передбачено права на оскарження у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у відстроченні виконання рішення суду. Постанова апеляційного суду, прийнята за наслідками апеляційного перегляду ухвали місцевого суду, також не може бути предметом перегляду у касаційному порядку.

Відсутність передбаченого процесуальним законом права на касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у відстроченні виконання рішення суду унеможливлює відкриття касаційного провадження на постанову суду апеляційної інстанції за результатами її розгляду.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи викладене, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою

ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 03 листопада 2022 року, постанови Черкаського апеляційного суду від 10 січня 2023 року, від 16 березня 2023 року та

від 19 листопада 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду у справі № 703/2072/19, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець

І. Ю. Гулейков

Д. Д. Луспеник