Постанова

від 14.08.2024 по справі 380/20834/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/20834/23 пров. № А/857/9272/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Качмара В.Я., Ніколіна В.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Технопласт» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року (головуючий суддя: Мричко Н.І., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Технопласт» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Технопласт», 05.09.2023 звернулося до суду з позовом, в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості: № UA209000/2023/900434/2 від 06.06.2023, № UA209000/2023/900435/2 від 06.06.2023, № UA209000/2023/900627/2 від 03.07.2023, № UA209000/2023/900716/2 від 18.07.2023, № UA209000/2023/900962/2 від 04.09.2023.

Обґрунтовує позов тим, що з урахуванням умов зовнішньоекономічної операції, окремо виділяти у комерційних інвойсах таку складову як вартість тари немає необхідності. Щодо вказівки відповідача на те, що у поданих платіжних документах є посилання на контракт і проформу-інвойс, яка до митного оформлення не подавалась, що не дає можливості ідентифікації платежу до цієї поставки, то це зауваження жодним чином не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості. Cаме лише формальне посилання на номер митної декларації та дату її прийняття не дає змоги позивачу переконатися у правильності застосованого митницею додаткового методу коригування митної вартості товару. Митницею у спірних рішеннях не наведено пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії, умови поставки, комерційні умови тощо та не зазначено докладної інформації і джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного метод. Також позивач вказав щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900962/2 від 04.09.2023, що витрати на завантаження та розмитнення товару входили в обсяг здійснення послуг з експедирування товару та є частиною витрат на транспортування товару. Вважає, що з наданих ним до митного оформлення документів чітко вбачається факт того, що перевізник здійснював завантаження товару та його замитнення. Позивач наголошує суду на тому, що насправді відбувалась поставка 713 одиниць товару, за фактурною вартістю 30034,87 USD, що і було в повному обсязі сплачено позивачем до здійснення відповідної поставки. Неузгодженість між документами зумовлена лише механічною опискою, наявною у комерційному інвойсі.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.

Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його незаконним та необгрунтованим, а висновки суду не відповідають обставинам справи, тому просить скасувати рішення та прийняти нове рішення яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що судом не враховано, що суми оплати збігаються із фактурною вартістю товару згідно комерційних інвойсів. Суд першої інстанції не застосував положення п. 2.1 Порядку заповнень рішень про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 в поєднанні із положеннями ст. 55, 60, 64 Митного кодексу України (надалі МК України), внаслідок чого не дійшов висновків про те, що відповідач не зазначив усю необхідну інформацію про здійснені коригування митної вартості товарів.

Зазначає, що суд першої інстанції не оцінив надані платіжні документи в своїй сукупності, внаслідок чого не встановив, що в межах двох рішень позивач надавав в загальному чотири платіжних документи і що сума оплати за ними є такою ж як і сума фактурних вартостей за двома комерційними інвойсами.

Повідомляє, що до митного оформлення не надав проформи-інвойси, оскільки ч. 2 ст. 53 МК України зобов`язує декларанта надавати проформу інвойс лише в тому випадку, якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу (чого не було в цьому випадку); а також через те, що приписи Контракту не оперують поняттям «проформа-інвойс», лише «рахунок-фактура» (комерційний інвойс). Існування проформ-рахунків було частиною ділових відносин між сторонами, де позивач часто оплачував вартість поставленого товару наперед повністю або частинами.

З приводу рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900627/2 від 03.07.2023, вважає, що з`ясувавши фактурну вартість товару й суму оплати товару за банківським платіжним документом, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про «невідповідність сум вказаних у платіжних документах, вартості товару, вказаній у комерційних інвойсах». Оскільки числові значення згідно комерційного інвойсу та банківського платіжного документу повністю збігаються.

З приводу Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900716/2 від 18.07.2023 зазначає, що як вбачається із банківського платіжного документу № 230711/002241648 від 11.07.2023 позивач здійснив оплату на суму 5696,14 доларів США. Згідно із цього банківського платіжного документу оплата здійснювалась щодо товару за Контрактом відносно проформи UNM23-0183 від 24.05.2023. Як вбачається із банківського платіжного документу № 230525/002197816 від 25.05.2023 позивач здійснив оплату на суму 7768,49 доларів США. Згідно із цього банківського платіжного документу оплата здійснювалась щодо товару за Контрактом відносно проформи UNM23-0183 від 24.05.2023. Таким чином, обидва згаданих вище банківських платіжних документів відносяться до поставки партії товару в межах рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900716/2 від 18.07.2023.

Звертає увагу, що у заяві про збільшення позовних вимог пояснювалось що поставка товару відбувалась на підставі проформи-інвойсу № UNM23-0214 від 03.07.2023, й була оплачена двома банківськими переказами, які опосередковувались банківськими платіжними документами № 230814/002272423 від 14.08.2023 на загальну суму 21024,41 доларів США та № 230710/02239971 від 10.07.2023 на суму 9010,46 доларів США. Загальна сума оплати 30034,87 доларів США. Точно така сама й фактурна вартість зазначена й у проформі інвойсі 30034,87 доларів США. Відмінність із фактурною вартістю згідно з комерційним інвойсом №від 28.08.2023 (29971,20 доларів США, тобто на 63,67 доларів США менше) пояснює тим, що при оформленні замовлення та формування відповідної документації була допущена помилка. Згідно з графи 18 проформи інвойсу № UNM23-0214 від 03.07.2023 сторони обумовили здійснювати поставку 5 товарних позицій «STEEL PANEL RADIATOR CVR 4.5 m2» на загальну суму 318,35 USD, де ціна одного виробу становить 63,67 USD; загальна кількість поставленого товару 713 штук. Проте в комерційному інвойсі в аналогічній графі вже зазначено не 5, а 4 одиниці виробу, загальна ціна яких становить 254,68 USD при аналогічній ціні за одиницю товару; загальна кількість товару 712 штук. Така розбіжність виникла помилково при оформленні комерційного інвойсу та не могла бути усуненою позивачем на моменті митного оформлення.

Вважає, що суд першої інстанції не встановив, що у жодному із оскаржуваних рішень у гр. 33 не наведено додаткових пояснень щодо «умов поставки» та «комерційних умов» поставки товару, як того вимагає п. 2.1 Правил заповнень рішень в частині застосування резервного методу за ст. 64 МК України; та не наведено додаткових пояснень щодо «умов поставки» та «комерційних умов» поставки товару із поясненнями про те, що товар у митний декларації-джерелі коригування був справді подібний (аналогічний), зокрема що здійснювалась поставка товару цього ж виробника, або такої ж торговельної марки тощо.

Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечив щодо доводів апелянта та просив залишити рішення суду без змін.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких мотивів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з невідповідності суми, вказаної у платіжному документі, вартості товару, вказаній у комерційному інвойсі, що позбавляє ідентифікувати цей платіж до відповідної поставки.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до митного оформлення уповноважена особа декларанта подала митну декларацію № 23UA209170043876U0 від 05.06.2023 на товар «Радіатори для центрального опалення з неелектричним нагрівом з чорних металів UNMAK з холоднокатаної листової сталі панельного типу, з боковою, нижньою подачею води тип TERMOPLUS-670 шт.». Розрахована декларантом митна вартість товару 33051,65 доларів США.

На вимогу митного органу про надання додаткових документів, декларант СП ТзОВ «КОВ-КОР» ЛТД надав відповідь та проінформував Львівську митницю, що документи для підтвердження митної вартості товарів надані в повному обсязі та у відповідності до законодавства України.

Львівська митниця 06.06.2023 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900434/2, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого позивачем товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів) у розмірі 57623,30 доларів США.

До митного оформлення уповноважена особа декларанта подала митну декларацію № 23UA209170043884U6 від 05.06.2023 на товар «Радіатори для центрального опалення з неелектричним нагрівом з чорних металів UNMAK з холоднокатаної листової сталі панельного типу, з боковою, нижньою подачею води тип TERMOPLUS-270 шт.». Розрахована декларантом митна вартість товару 11513,82 доларів США.

Відповідач надіслав уповноваженій особі декларанта вимогу про надання додаткових документів.

У відповідь на вимогу декларант СП ТзОВ «КОВ-КОР» ЛТД надав відповідь та проінформував Львівську митницю, що документи для підтвердження митної вартості товарів надані в повному обсязі та у відповідності до законодавства України.

Львівська митниця 06.06.2023 прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900435/2, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого позивачем товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів) у розмірі 19725,00 доларів США.

До митного оформлення уповноважена особа декларанта подала митну декларацію № 23UA209170052456U0 від 03.07.2023 на товар «Радіатори для центрального опалення з неелектричним нагрівом з чорних металів UNMAK з холоднокатаної листової сталі панельного типу, з боковою, нижньою подачею води тип TERMOPLUS-269 шт.». Розрахована декларантом митна вартість товару 12847,44 доларів США.

Відповідач надіслав уповноваженій особі декларанта вимогу про надання додаткових документів.

У відповідь на вимогу декларант СП ТзОВ «КОВ-КОР» ЛТД надав відповідь та проінформував Львівську митницю, що документи для підтвердження митної вартості товарів надані в повному обсязі та у відповідності до законодавства України.

Відповідач 03.07.2023 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/900627/2, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого позивачем товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних товарів) у розмірі 19777,60 доларів США.

До митного оформлення уповноважена особа декларанта подала митну декларацію № 23UA209170056762U4 від 18.07.2023 на товар «Радіатори для центрального опалення з неелектричним нагрівом з чорних металів UNMAK з холоднокатаної листової сталі панельного типу, з боковою, нижньою подачею води тип TERMOPLUS-267 шт.». Розрахована декларантом митна вартість товару 13394,63 доларів США.

Відповідач надіслав уповноваженій особі декларанта вимогу про надання додаткових документів.

У відповідь на вимогу декларант СП ТзОВ «КОВ-КОР» ЛТД надав відповідь та проінформував Львівську митницю, що документи для підтвердження митної вартості товарів надані в повному обсязі та у відповідності до законодавства України.

Відповідач 18.07.2023 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900716/2, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого позивачем товару за допомогою резервного методу у розмірі 23564,80 доларів США.

До митного оформлення уповноважена особа декларанта подала митну декларацію № 23UA209170070801U7 від 04.09.2023 на товар «Радіатори для центрального опалення з неелектричним нагрівом з чорних металів UNMAK з холоднокатаної листової сталі панельного типу, з боковою, нижньою подачею води тип TERMOPLUS-712 шт.». Розрахована декларантом митна вартість товару 33252,70 доларів США.

Відповідач надіслав уповноваженій особі декларанта вимогу про надання додаткових документів.

У відповідь на вимогу декларант СП ТзОВ «КОВ-КОР» ЛТД надав відповідь та проінформував Львівську митницю, що документи для підтвердження митної вартості товарів надані в повному обсязі та у відповідності до законодавства України.

Відповідач 04.09.2023 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900962/2, відповідно до якого визначено митну вартість імпортованого позивачем товару за допомогою резервного методу у розмірі 51416,50 доларів США.

Вважаючи вказані рішення про коригування митної вартості протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, ч. 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, ч. 2 ст. 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (ч. 6 ст. 54 МК України).

Так, ч. 7 ст. 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З системного аналізу вищенаведених норм, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Крім цього, обов`язок доведення митної ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 804/16271/15, від 18 травня 2022 року у справі № 620/1735/20, від 21 вересня 2023 року у справі № 520/18432/21.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що на підтвердження заявленої митної вартості товару, позивач подав наступні докази:

1) митну декларацію від 05.06.2023 № 23UA209170043876U0, до якої для підтвердження заявленої митної вартості товару долучив, зокрема, такі документи: пакувальний лист б/н від 29.05.2023; рахунок-фактура (інвойс) № UN02023000000201 від 29.05.2023; автотранспортна накладна б/н від 30.05.2023; сертифікат про походження товару форми № Y0478330 від 29.05.2023; банківські платіжні документи № 230317/002134337 від 16.03.2023, № 230403/002147526 від 03.04.2023, № 230407/002153480 від 07.04.2023, № 230519/002193126 від 19.05.2023; рахунок/фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № KT23-00791 від 05.06.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 05.06.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 15.04.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 28.09.2020; № 2 від 20.10.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 25/08/2020 від 25.08.2020; договір про надання послуг митного брокера № 3 від 29.09.2014; договір (контракт) про перевезення № KT23-00791 від 25.05.2023; копія митної декларації країни відправлення № 23350300EX00075606 від 29.05.2023;

2) митну декларацію від 05.06.2023 №23UA209170043884U6, до якої для підтвердження заявленої митної вартості товару долучив, зокрема, такі документи: пакувальний лист б/н від 29.05.2023; рахунок-фактура (інвойс) № UN02023000000203 від 29.05.2023; автотранспортна накладна б/н від 30.05.2023; сертифікат про походження товару форми № Y0489295 від 30.05.2023; банківські платіжні документи № 230403/002147526 від 03.04.2023, № 230519/002193126 від 19.05.2023; рахунок/фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № KT23-00793 від 05.06.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 05.06.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 15.04.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 28.09.2020, від 20.10.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 25/08/2020 від 25.08.2020; договір про надання послуг митного брокера № 3 від 29.09.2014; договір (контракт) про перевезення № KT23-00793 від 25.04.2023; копія митної декларації країни відправлення № 23341300EX00430244 від 30.05.2023;

3) митну декларацію від 03.07.2023 № 23UA209170052456U0, до якої для підтвердження заявленої митної вартості товару долучив, зокрема, наступні документи: пакувальний лист б/н від 23.06.2023; рахунок-фактура (інвойс) № UN02023000000236 від 23.06.2023; автотранспортна накладна б/н від 23.06.2023; сертифікат про походження товару форми №Y0485642 від 23.06.2023; банківський платіжний документ № 230621/002222479 від 21.06.2023; рахунок/фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № KT23-00946 від 26.06.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 29.06.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 23.06.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 28.09.2020, № 2 від 20.10.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 25/08/2020 від 25.08.2020; договір про надання послуг митного брокера № 3 від 29.09.2014; договір (контракт) про перевезення № KT23-00946 від 22.06.2023; копія митної декларації країни відправлення № 23350300EX00094787 від 23.06.2023;

4) митну декларацію від 18.07.2023 № 23UA209170056762U4, до якої для підтвердження заявленої митної вартості товару долучив, зокрема, наступні документи: пакувальний лист б/н від 12.07.2023; рахунок-фактура (інвойс) № UNO2023000000253 від 12.07.2023; автотранспортна накладна 0002838 від 14.07.2023; сертифікат про походження товару форми № Z 0574521 від 13.07.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №230711/002241648 від 11.07.2023; рахунок/фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № KT23-01051 від 14.07.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 14.07.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 07.03.2023; - доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 28.09.2020, № 2 від 20.10.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 25/08/2020 від 25.08.2020; договір про надання послуг митного брокера № 3 від 29.09.2014; договір (контракт) про перевезення № KT23-01051 від 10.07.2023; копія митної декларації країни відправлення 23341300EX00552043 від 13.07.2023;

5) митну декларацію від 04.09.2023 № 23UA209170070801U7, до якої для підтвердження заявленої митної вартості товару долучив, зокрема, наступні документи: пакувальний лист б/н від 28.08.2023; рахунок-фактура (інвойс) № UN02023000000297 від 29.05.2023; автотранспортна накладна від 29.08.2023 № 111659; сертифікат про походження товару форми № Z0671741 від 29.08.2023; банківський платіжний документ № 230814/002272423 від 14.08.2023; рахунок/фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № KT23-01380 від 04.09.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 04.09.2023; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 15.06.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 28.09.2020, № 2 від 20.10.2020 №3 від 24.07.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № 25/08/2020 від 25.08.2020; договір про надання послуг митного брокера № 3 від 29.09.2014; договір (контракт) про перевезення № KT23-01380 від 24.08.2023; копія митної декларації країни відправлення № 23590400EX00030215 від 29.08.2023.

Щодо кожної митної декларації відповідач надіслав уповноваженій особі декларанта, відповідно до вимог частин другої-третьої статті 53 МК України, вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, а саме:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як встановлено судом, в оскаржених рішеннях від 06.06.2023 № UA209000/2023/900434/2, № UA209000/2023/900435/2, від 03.07.2023 № UA209000/2023/900627/2, від 18.07.2023 № UA209000/2023/900716/2 відповідач як на підставу для витребування додаткових документів вказав, що відповідно до пункту 2.1 додатку до зовнішньоекономічного контракту № 1 від 28.09.2020 «в вартість товару входить тара, в якій поставляється товар, вартість сертифікату, митні і брокерські послуги в країні Продавця, а також завантажувальні роботи», але в товарно-супровідних документах, зокрема комерційних інвойсах, відсутні дані щодо складових вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості товару.

Дослідивши комерційні інвойси № UN02023000000201 від 29.05.2023, № UN02023000000203 від 29.05.2023, № UN02023000000236 від 23.06.2023, № UNO2023000000253 від 12.07.2023, суд встановив, що у таких зазначено найменування товару, його кількість та ціну.

Відповідно до пункту 1 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважається єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Щодо рішень про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900434/2 від 06.06.2023 та № UA209000/2023/900435/2 від 06.06.2023, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в межах рішення № UA209000/2023/900434/2 від 06.06.2023 позивач надав чотири банківських платіжних документи: № 230317/002134337 від 16.03.2023, № 230403/002147526 від 03.04.2023, № 230407/002153480 від 07.04.2023, № 230519/002193126 від 19.05.2023. У межах рішення № UA209000/2023/900435/2 від 06.06.2023 позивач до митного оформлення надав два із вже згаданих вище чотирьох банківських платіжних документів, а саме: № 230403/002147526 від 03.04.2023, № 230519/002193126 від 19.05.2023. Загальна сума яких, у межах двох оскаржуваних рішень митного органу, становить 44 565,47 доларів США та містить посилання на проформу інвойс а саме: 31.1. № 230317/002134337 від 16.03.2023 Проформа UNM23-0115 31.2. № 230403/002147526 від 03.04.2023 Проформа UNM23-0135 31.3. № 230407/002153480 від 07.04.2023 Проформа UNM23-0136 31.4. № 230519/002193126 від 19.05.2023 Проформи UNM23-0115; UNM23-0135; UNM23-0136.

Матеріалами справи встановлено, що в межах оскаржуваного рішення № UA209000/2023/900434/2 від 06.06.2023 позивач надав комерційний інвойс № UN02023000000201 від 29.05.2023 на суму 33 051,65 доларів США; в межах рішення № UA209000/2023/900435/2 від 06.06.2023 позивач надав комерційний інвойс № UN02023000000203 від 29.05.2023 на суму 11 513,82 доларів США. Сума фактурної вартості за двома комерційними інвойсами становить: 44 565,47 доларів США (33 051,65 + 11 513,82).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зауважує, що в межах двох аналізованих рішень митного органу сума фактурної вартості за двома комерційними інвойсами співпадає з сумою оплати за чотирма банківськими платіжними документами. Отже, позивачем повністю здійснено оплату партії товарів в межах цих двох оскаржуваних рішень, поставка за якою опосередковувалась трьома проформами-інвойсами, двома комерційними інвойсами, а оплата за поставку цієї партії здійснювалась на підставі чотирьох банківських платіжних документів.

Натомість суд першої інстанції не оцінив надані платіжні документи в своїй сукупності, і як наслідок дійшов помилкового висновку про правомірність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900434/2 від 06.06.2023 та № UA209000/2023/900435/2 від 06.06.2023.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900627/2 від 03.07.2023, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в межах оскаржуваного рішення № UA209000/2023/900627/2 від 03.07.2023, фактурна вартість ввезеного товару згідно комерційного інвойсу № UN02023000000236 від 23.06.2023 становить 12 847,44 доларів США. Позивач здійснив плату на загальну суму 12 847,44 доларів США, що підтверджується банківським платіжним документом № 230621/002222479 від 21.06.2023.

Отже, позивач оплатив повну фактурну вартість товару й це підтверджується відповідним банківським документом, які були подані до митного оформлення.

Відтак, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про невідповідність сум вказаних у платіжних документах, вартості товару, вказаній у комерційних інвойсах, оскільки числові значення згідно комерційного інвойсу та банківського платіжного документу повністю збігаються, а відтак протиправно відмовив у задоволенні позовних вимог у частині визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900627/2 від 03.07.2023.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900716/2 від 18.07.2023, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в межах цього оскаржуваного рішення митного органу фактурна вартість товару згідно з комерційним інвойсом UNO2023000000253 від 12.07.2023 становить 13 394,63 доларів США.

Згідно банківських платіжних документів № 230711/002241648 від 11.07.2023 та № 230525/002197816 від 25.05.2023, видно, що позивач здійснив оплату відповідно на суму 5696,14 доларів США та на суму 7768,49 доларів США, щодо товару за Контрактом відносно проформи UNM23-0183 від 24.05.2023. Загальна сума оплати за двома згаданими вище банківськими платіжними документами становить 13 394,63 доларів США (5696,14 + 7768,49).

Таким чином, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, позаяк позивач повністю оплатив фактурну вартість товару, оскільки обидва згаданих вище банківських платіжних документа відносяться до поставки партії товару в межах рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900716/2 від 18.07.2023.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900962/2 від 04.09.2023, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що поставка товару в межах оскаржуваного рішення митного органу відбувалась на підставі проформи-інвойсу № UNM23-0214 від 03.07.2023 та оплачена двома банківськими переказами, що підтверджується двома банківськими платіжними документами № 230814/002272423 від 14.08.2023 на загальну суму 21 024,41 доларів США та № 230710/02239971 від 10.07.2023 на суму 9010,46 доларів США. Загальна сума оплати 30 034,87 доларів США. Аналогічна сума фактурної вартості товару зазначена й у вище зазначеному проформі інвойсі.

Відмінність із фактурною вартістю згідно з комерційним інвойсом № UN02023000000297 від 28.08.2023 року (29 971,20 доларів США, тобто на 63,67 доларів США менше) позивач пояснював тим, що при оформленні замовлення та формуванні відповідної документації була допущена помилка. Згідно з графи 18 проформи інвойсу № UNM23-0214 від 03.07.2023 сторони обумовили здійснювати поставку 5 товарних позицій «STEEL PANEL RADIATOR CVR 4.5 m2» на загальну суму 318,35 USD, де ціна одного виробу становить 63,67 USD; загальна кількість поставленого товару 713 штук. Проте, в комерційному інвойсі в аналогічній графі вже зазначено не 5, а 4 одиниці виробу, загальна ціна яких становить 254,68 USD при аналогічній ціні за одиницю товару; загальна кількість товару 712 штук. Така розбіжність виникла помилково при оформленні комерційного інвойсу та не могла бути усуненою позивачем на моменті митного оформлення. Позивач зазначає, що насправді відбувалась поставка 713 одиниць товару, за фактурною вартістю 30 034,87USD, що і було в повному обсязі сплачено позивачем до здійснення відповідної поставки. Неузгодженість між документами зумовлена лише механічною опискою, наявною у комерційному інвойсі.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що позивач надав логічні пояснення, щодо розбіжності сум за оскаржуваним рішенням митного органу, така різниця не є суттєвою і не може бути безумовною підставою для коригування митної вартості, оскільки різниця між заявленою фактурною вартістю і фактично сплаченою становить 63,67 USD (30 034,87 - 29 971,20), що становить вартість однієї одиниці товару «STEEL PANEL RADIATOR CVR 4.5 m2».

Суд апеляційної інстанції зауважує, що суд першої інстанції, з`ясувавши факт існування двох банківських платіжних документів, їх зміст, зміст комерційних інвойсів та числові значення фактурної вартості в усіх цих документів дійшов помилкових висновків про неспівпадіння числових значень і як наслідок протиправно відмовив у задоволенні позовних вимог у частині визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900962/2 від 04.09.2023.

Щодо доводів апелянта, що митний орган діяв не в спосіб визначений законодавством, оскільки здійснюючи коригування митної вартості за методами « 2б» та « 2ґ» не навів достатніх обґрунтувань та пояснень щодо зроблених коригувань, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 55 МК України рішення про коригування митної вартості товарів повинно містити також обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

На виконання вимог МК України наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 затверджено Правила заповнення рішень про коригування митної вартості товарів.

Так щодо графи 33 рішення про коригування митної вартості товарів (п. 2.1 Правил заповнення рішень) вказано, що посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст. ст. 59, 60 та 64 МК України з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 60 МК України суть методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів зводиться до того, що за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними. Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку. Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари (ч. 2-4 ст. 60 МК України).

Відповідно до ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: (1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; (2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; (3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни експортера; (4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; (5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; (6) мінімальної митної вартості; (7) довільної чи фіктивної вартості. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що при застосуванні «резервного методу коригування» за ст. 64 МК України у гр. 33 рішення про коригування митної вартості товарів до посилання на номер та дату митної декларації-джерела коригування митний орган повинен наводити пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. При цьому такі елементи як «коригування на обсяг партії товарів», «умови поставки» та «комерційні умови» вказані через кому як перелік, що свідчить про обов`язок вказати у рішенні усі вказані елементи.

Наведений перелік не є вичерпним (позаяк у нормі міститься вказівка «тощо), відтак виходячи із системного тлумачення приписів ст. 60 МК України, застосовуючи такий метод коригування, в рішенні повинно міститися пояснення про те, що товар у митний декларації-джерелі коригування був справді подібний (аналогічний), зокрема що здійснювалась поставка товару цього ж виробника, або такої ж торговельної марки тощо.

Правова позиція, щодо обов`язковості чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов`язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів викладена в постановах Верховного Суду від 21 серпня 2018 року у справі № 804/1755/17; від 31 жовтня 2019 року у справі № 820/9301/15; від 25 травня 2021 року у справі № 520/10386/2020.

Не зазначення в рішенні про коригування митної вартості усієї необхідної інформації щодо зроблених коригувань призводитиме до необґрунтованості та невмотивованості оскаржуваного рішення. Цей правовий висновок наведений в подібних правовідносинах у постанові Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 520/7041/19.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що митний орган здійснював коригування митної вартості товарів як за методом « 2б» (ст. 60 МК України) так і « 2ґ» (резервний) (ст. 64 МК України).

Як видно із оскаржуваних рішень щодо зробленого коригування у гр. 33 вказано лише дату та номер митної декларації-джерела коригування.

Однак, у жодному із оскаржуваних рішень у гр. 33 не наведено додаткових пояснень щодо «умов поставки» та «комерційних умов» поставки товару, як того вимагає п. 2.1 Правил заповнень рішень в частині застосування резервного методу за ст. 64 МК України; та не наведено додаткових пояснень щодо «умов поставки» та «комерційних умов» поставки товару із поясненнями про те, що товар у митний декларації-джерелі коригування був справді подібний (аналогічний), зокрема що здійснювалась поставка товару цього ж виробника, або такої ж торговельної марки тощо.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач неправильно застосував методи коригування митної вартості товарів, і як наслідок неправомірно прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900434/2 від 06.06.2023, № UA209000/2023/900435/2 від 06.06.2023, № UA209000/2023/900627/2 від 03.07.2023, № UA209000/2023/900716/2 від 18.07.2023, № UA209000/2023/900962/2 від 04.09.2023, які слід визнати протиправними та скасувати.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про задоволення позову повністю.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позовної заяви позивач сплати судовий збір у розмірі 6004,66 грн (платіжне доручення № 2476 від 04.09.2023) та 2590,47 грн (платіжне доручення № 2533 від 20.09.2023), а за подання апеляційної скарги 10314,15 грн (платіжне доручення № 324 від 15.04.2024).

Оскільки, позовні вимоги задоволено повністю, то відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, судовий збір необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці, на користь позивача в сумі 18909,28 грн.

Керуючись ст. ст. 311, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Технопласт» задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 380/20834/23 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/900434/2 від 06.06.2023, № UA209000/2023/900435/2 від 06.06.2023, № UA209000/2023/900627/2 від 03.07.2023, № UA209000/2023/900716/2 від 18.07.2023, № UA209000/2023/900962/2 від 04.09.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Технопласт» (ЄДРПОУ 25547113) судовий збір за подання адміністративного позову та апеляційної скарги у розмірі 18909 грн 28 коп (вісімнадцять тисяч дев`ятсот дев`ять гривень двадцять вісім копійок).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. Я. Качмар В. В. Ніколін