Ухвала

від 15.08.2024 по справі 354/347/22

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 354/347/22

Провадження № 2/354/79/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді Ваврійчук Т.Л.

за участю секретаря судового засідання Римарук-Штим`як М.І.

прокурора ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче цивільну справу за позовом першого заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Карпатського національного природного парку до Яремчанської міської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Микуличинської сільської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення з чужого незаконного володіння у державну власність та скасування державної реєстрації земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Яремчанського міського суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа за вказаним позовом.

У судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про залишення позову прокурора в частині представництва інтересів держави в особі Карпатського національного природного парку(надалі-Карпатський НПП) без розгляду на підставі п.2 ч.1 ст.257ЦПК України оскільки парк не являється органом державної влади або іншим суб`єктом владних повноважень, а відтак прокурор відповідно до вимог ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» не наділений повноваженнями на представництво інтересів у суді зазначеної установи.

Прокурор у судовому засіданні вказав, що зважаючи на чинну судову практику не заперечує щодо залишення без розгляду позову прокурора в частині представництва інтересів держави в особі Карпатського НПП.

Представник Карпатського НПП у судовому засіданні вказала, що ураховуючи існуючу судову практику, у разі прийняття судом рішення про залишення без розгляду позову у даній справі, поданого в інтересах держави в особі Карпатського НПП, просить залучити парк до участі у даній справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Прокурор щодо залучення Карпатського НПП до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача не заперечив.

Представник позивача Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, представник відповідача Яремчанської міської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, відповідач ОСОБА_3 у підготовче судове засідання не з"явились, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час судового розгляду повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.198, ч.1 ст.223 ЦПК Українинеявка учасників справи (представника) не перешкоджає проведенню підготовчого провадження.

Заслухавши думку прокурора, представників сторін, дослідивши подане клопотання та його мотиви, проаналізувавши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку.

Згідно ч.1 ст.189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин, які підлягають встановленню та зібрання відповідних доказів.

За приписами п.п.4,10 ч.2 ст.197 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб; вирішує заяви та клопотання учасників справи.

У відповідності до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК Українисуд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.56 ЦПК Україниу випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами.

Відповідно до ч.4ст.56 ЦПК Українипрокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч.2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 131-1 Конституції України встановлено, щов Україні діє прокуратура, яка здійснює: підтримання публічного обвинувачення в суді; організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Представництво інтересів громадянина або держави прокурором у суді врегульованостаттею 23 Закону України «Про прокуратуру». Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацом першим частини третьоїстатті 23 зазначеного Законупрокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних ізвиборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Відповідно до абзаців першого-другого частини четвертої статті 23зазначеного Закону наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.07.2021 року в справі №911/2169/20 дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням абзацу першого частини третьої цієї статті, який визначає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом вінтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Позовні вимоги прокурора, спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а державного підприємства, не підлягають розгляду по суті, оскільки позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах державного підприємства, а прокурор не має повноважень на ведення справ в частині таких вимог. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.11.2021 року в справі №359/3373/16-ц.

У постановах Верховного Суду від 25.11.2020 року у справі №204/6292/18 та від 17.06.2020 року у справі №204/7119/18 викладено правовий висновок, згідно з яким саме наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але, на відміну від органів державної влади, не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов`язками щодо реалізації державної влади. Водночас державні організації (установи, заклади), на відміну від державного органу, не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави та є частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин. При цьому така організація має власний кошторис.

За висновками Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (рішення ЄСПЛ від 15.01.2009 року у справі «Менчинська проти Росії»).

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18, якщо після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду.

Отже, враховуючи норми законодавства та висновки Верховного Суду, прокурор, захищаючи інтереси держави, може звертатися до суду з позовом в особі суб`єкта владних повноважень.

У даній справі прокурор подав позов в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України та Карпатського НПП.

Щодо представництва інтересів держави в особі Карпатського НПП, то правовий статус останнього визначаєтьсяЗаконом України «Про природно-заповідний фонд»та Положенням про Карпатський національний природний парк, затвердженим наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 31.08.2020 №99 (даліПоложення).

Так, відповідно достатті 20 Закону України «Про природно-заповідний фонд», національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

Відповідно до Положення Карпатський НПП віднесено до сфери управління Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (пункт 1.5).

Парк є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання (пункт 1.2 Положення).

Виходячи з вищевказаного положення Карпатський НПП є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки у відділенні казначейства і утримується за рахунок коштів державного бюджету. Парк має печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням, штампи та офіційну емблему, що реєструються в установленому законом порядку, та бланки (пункт 1.4 Положення).

Пунктами 11.3 та 11.4 Положення визначено, що парк звітує про свою діяльність перед Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та відповідними органами державної виконавчої влади в порядку і строки, визначені законодавством. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України здійснює контроль за діяльністю парку у порядку, визначеному законодавством.

З вищенаведеного слідує, що Карпатський НПП не є органом державної влади і не є суб`єктом владних повноважень, а тому звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі даного позивача є безпідставним.

Позовні вимоги прокурора в інтересах держави в особі Карпатського НПП не підлягають розгляду по суті, оскільки спрямовані на захист прав або інтересів не держави, а юридичної особи, тож позовну заяву за такими вимогами фактично подано не від імені та в інтересах держави, а від імені та в інтересах юридичної особи, а прокурор не має повноважень на ведення справи в частині таких вимог.

Жодних доказів того, що Карпатський НПП здійснює публічно-владні управлінські функції на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або надає адміністративні послуги, і у зв`язку з цим має статус суб`єкта владних повноважень учасниками справи суду не надано.

Згідно з пунктом 2 ч.1 ст.257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Із урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Карпатського НПП та вважає необхідним залишити позов, поданий прокурором в інтересах держави в особі даної установи без розгляду.

Аналогічні висновки щодо представництва прокурором інтересів держави в особі Національного природного парку викладено у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 року у справі № 686/6222/22.

Водночас, відповідно до ч.3 ст.53 ЦПК України у разі якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно з ч.ч.6,7 ст.53 ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов`язки, встановлені статтю 43 цього Кодексу. Вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, не тягне за собою розгляду справи спочатку.

За таких обставин, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог та наданих доказів, приймаючи до уваги те, що позов прокурора у даній справі обґрунтовано незаконним вилученням та передачею у приватну власність земельної ділянки природно-заповідного фонду, яка перебувала у постійному користуванні Карпатського НПП, суд приходить до висновку про необхідність залучення даної установи до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, оскільки рішення у вказаній справі може вплинути на її права та обов`язки, а відтак подане парком клопотання підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4,12, 13, 53, 56, 197, 198, 257, 260-261, п.16 ч.1 ст.353, ст.354ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов першого заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Карпатського національного природного парку до Яремчанської міської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Микуличинської сільської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення з чужого незаконного володіння у державну власність та скасування державної реєстрації земельної ділянки в частині позовних вимог прокурора в інтересах держави в особі Карпатського національного природного парку -залишити без розгляду.

Клопотання представника Карпатського національного природного парку-задовольнити.

Залучити до участі у цивільній справі за позовом першого заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України до Яремчанської міської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення Микуличинської сільської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення з чужого незаконного володіння у державну власність та скасування державної реєстрації земельної ділянки в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Карпатський національний природний парк, що знаходиться за адресою: 78501, вул. В. Стуса, 6 м. Яремче Надвірнянський район Івано-Франківська область.

Роз`яснити, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору мають право протягом 15 календарних днів з дня отримання ухвали суду подати до суду письмове пояснення щодо позову або відзиву.

Копію ухвали направити учасникам справи для відома.

Учасники справи мають право подати апеляційну скаргу на ухвалу суду в частині залишення позову без розгляду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддя: Т. Л. Ваврійчук