Ухвала

від 15.08.2024 по справі 904/3507/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

15.08.2024м. ДніпроСправа № 904/3507/24

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібро-Трейд" (м. Дніпро)

про забезпечення позову

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібро-Трейд" (м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором поставки № 20/01/24-Н від 20.01.2024 у загальному розмірі 323 205 грн. 10 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лібро-Трейд" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки № 20/01/24-Н від 20.01.2024 у загальному розмірі 323 205 грн. 10 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 281 107 грн. 50 коп. - основний борг;

- 20 472 грн. 78 коп. - пеня;

- 14 055 грн. 38 коп. - штраф;

- 7 569 грн. 44 коп. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 20/01/24-Н від 20.01.2024 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 281 107 грн. 50 коп. За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 6.5. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 26.03.2024 по 31.07.2024 в сумі 20 472 грн. 78 коп., а також, на підставі пункту 6.6. договору, штраф у розмірі 5% від простроченої суми, в загальній сумі 14 055 грн. 38 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з 10.04.2024 по 30.06.2024 у сумі 7 569 грн. 44 коп.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на поштові відправлення у розмірі 90 грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 6 362 грн. 08 коп. та витрат на правничу допомогу у розмірі 28 500 грн. 00 коп.

Разом з позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову (вх. суду №38362/24 від 14.08.2024), в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, належні Товариству з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт", на всіх рахунках банківських установ на загальну суму в розмірі 323 205 грн. 10 коп.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на таке:

- з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером 389706528 вбачається, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт", не зареєстровано жодне нерухоме майно, що підтверджується доданою до заяви інформаційною довідкою. Відповідач систематично ухиляється від виконання договірних зобов`язань, що підтверджується наявними в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області справами щодо стягнення з відповідача його контрагентами грошових коштів, що підтверджується доданою до заяви роздруківкою з офіційного сайту Судова влада України розділ;

- за адресою місцезнаходження відповідача - місто Дніпро, вулиця Данила Галицького, будинок 2А зареєстровано більше 5 інших юридичних осіб, що підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказане підтверджує той факт, що відповідач не має жодного майна, на яке в майбутньому може бути звернено стягнення. Крім того, зазначене підтверджує враження про спробу уникнення від відповідальності за неповернення заборгованості за вказаним договором та утруднення для вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "Лібро-Трейд" належних юридичних дій для відновлення порушеного права;

- забезпечення позову надасть реальну можливість поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у випадку задоволення його позову, адже метою такого позову є стягнення грошових коштів у сумі 323 205 грн. 10 коп. Адже невжиття відповідних заходів забезпечення позову у цій справі з великою ймовірністю ускладнить або навіть унеможливить виконання рішення у даній справі щодо стягнення коштів на користь позивача у разі задоволення позову.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви,

ВСТАНОВИВ:

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 905/447/22, від 24.05.2022 у справі № 911/2719/21, від 13.04.2021 у справі № 910/15607/19.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Разом з тим, статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням зазначених принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб`єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою.

В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися так, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони в процесі зобов`язані в процесуальній формі довести свою правоту за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення боржником дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з кредитором, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення боржника від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Таким чином, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Проте, всупереч вищевказаних положень чинного законодавства заявником не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на усіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт", в межах ціни позову - 323 205 грн. 10 коп., може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Крім того, в обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Лібро-Трейд" додає до заяви роздруківку з сайту Єдиного державного реєстру судових рішень та посилається на те, що за відкритими даними в мережі Інтернет на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за даними Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт", останнє вже має борги по судовим справам, тому існує реальна загроза того, що внаслідок боргових зобов`язань перед іншими кредиторами, стягнути кошти з ТОВ "Олімпіус Консалт" буде неможливо, а тому, в разі задоволення позову, виконання рішення суду буде фактично неможливим.

У той же час заявником не надано жодного належного доказу на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних його прав або інтересів, за захистом яких він звернувся; не вказано жодного конкретного факту вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від майбутнього виконання рішення суду, як і не надано жодного доказу існування таких обставин.

Таким чином, заявником не підтверджена наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування певного виду забезпечення позову, а лише зазначено про те, що виконання рішення може бути утруднене, оскільки відповідач вже має заборгованості за судовими справами, а тому допускає, що грошові кошти може бути відчужено ним для уникнення відповідальності за господарським зобов`язанням або виконання рішення суду буде фактично неможливим.

Однак вказані обставини, без зазначення конкретних фактів та доказів, носять характер необґрунтованих припущень.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заінтересованої особи до ухвалення рішення у справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів заявника без вжиття таких заходів також не наведені, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви про забезпечення позову.

Посилання заявника на висновки Верховного Суду у справах №№ 910/4669/21, 910/12404/21, 381/4019/18 розцінюються судом критично, оскільки обставини, встановлені судом у вказаних справах, мають індивідуальний саме для цих правовідносин характер, а висновки суду зроблені за результатами оцінки саме цих конкретних обставин та правовідносин, та не можуть розповсюджуватись на інші правовідносини та справи.

Слід відзначити, що в питаннях оцінки наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин справи, якими обумовлена необхідність вжиття відповідних заходів, а також оцінює вказані обставини у відповідності до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Суд зазначає, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється необхідність вжиття заходів забезпечення позову, а також дискреційний характер визначення судом необхідності вжиття відповідних заходів, виключає формування єдиних (для вирішення питання щодо необхідності застосування заходів забезпечення позову) критеріїв та алгоритму визначення підстав для вжиття того чи іншого засобу забезпечення позову.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Лібро-Трейд" в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 15.08.2024.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний - 15.08.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко