Рішення

від 21.10.2024 по справі 904/3507/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2024м. ДніпроСправа № 904/3507/24

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Фещенко Ю.В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібро-Трейд" (м. Дніпро)

про ухвалення додаткового рішення

у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібро-Трейд" (м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором поставки № 20/01/24-Н від 20.01.2024 у загальному розмірі 323 205 грн. 10 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лібро-Трейд" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" (далі - відповідач) заборгованість за договором поставки № 20/01/24-Н від 20.01.2024 у загальному розмірі 323 205 грн. 10 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібро-Трейд" 281 107 грн. 50 коп. - основного боргу, 20 472 грн. 78 коп. - пені, 14 055 грн. 38 коп. - штрафу, 7 569 грн. 44 коп. - інфляційних втрат та 1 939 грн. 23 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. суду № 46814/24 від 08.10.2024), в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення по справі та стягнути з відповідача на свою користь витрати на поштові відправлення у розмірі 90 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 28 500 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Частини друга - шоста статті 250 Господарського процесуального кодексу України не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження (частина 7 статті 250 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше; за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у вказаному спорі, які вказували на незначну складність даної справи, а також враховуючи, що дана категорія справ згідно з нормами ГПК України не відноситься до тих, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, судом було визнано дану справу малозначною та розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Частиною 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд вважав за необхідне прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібро-Трейд" про ухвалення додаткового рішення до розгляду в тому самому порядку, що й судове рішення, без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 09.10.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібро-Трейд" про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду, вирішено здійснювати розгляд заяви без виклику сторін за наявними матеріалами; роз`яснено учасникам судового процесу, що відповідно до частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Крім того, вказаною ухвалою суду запропоновано відповідачу в строк до 16.10.2024 надати відзив на подану позивачем заяву про розподіл судових витрат.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката (вх. суду № 47711/24 від 14.10.2024), в якому він просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 2 850 грн. 00 коп., посилаючись на те, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру. Відповідач зазначає, що ухвалою від 15.08.2024 справу № 904/3507/24 віднесено до категорії малозначних та незначної складності, призначено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, а 30.08.2024 відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 165 Господарського процесуального кодексу України визнано позовні вимоги, та у суду є можливість застосування статті 75 Господарського процесуального кодексу України , що зменшує час, необхідний для процесуального розгляду даної справи.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у розгляді вказаної заяви.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лібро-Трейд" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" заборгованість за договором поставки № 20/01/24-Н від 20.01.2024 у загальному розмірі 323 205 грн. 10 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2024 позовні вимоги задоволено у повному обсязі, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібро-Трейд" 281 107 грн. 50 коп. - основного боргу, 20 472 грн. 78 коп. - пені, 14 055 грн. 38 коп. - штрафу, 7 569 грн. 44 коп. - інфляційних втрат та 1 939 грн. 23 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У відповідності до вказаних положень, позивачем було подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій він просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на поштові відправлення у розмірі 90 грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 28 500 грн. 00 коп.

З приводу заяви суд зазначає таке.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді, які, в свою чергу, віднесені до судових витрат.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

З матеріалів справи вбачається, що 25.07.2024 між адвокатом Мечкало Іриною Валентинівною (далі - адвокат) та Товариствою з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" (далі - клієнт) був укладений договір про надання правничої допомоги № 25.07/24 (далі - договір, а.с. 155-158), за умовами пункту 1.1. якого адвокат зобов`язується за завданням клієнта надавати клієнту правничу допомогу у вигляді:

- здійснення представництва, що полягає в забезпеченні реалізації прав, свобод, інтересів і обов`язків клієнта в будь-яких підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми власності, підпорядкування та галузевої належності, у громадських об`єднаннях, перед приватними виконавцями, перед приватними нотаріусами, перед фізичними особами та перед юридичними особами, у судах всіх інстанцій, в органах державної виконавчої служби, перед державними виконавцями, в усіх органах державної влади, у будь-яких центральних та місцевих органах виконавчої влади України, у всіх органах місцевого самоврядування, у районних і обласних державних (військових) адміністраціях, у виконавчих комітетах органів місцевого самоврядування, в органах нотаріату, в архівних установах, в акредитованих суб`єктах державної реєстрації, центрах надання адміністративних послуг (у тому числі у їх філіях), у будь-яких науково-дослідних інститутах та експертних установах, а також у всіх їх відділеннях, відділах, департаментах, управліннях, територіальних підрозділах (органах), у їх структурах, філіях, представництвах, перед їх службовими і посадовими особами, у відділеннях поштового зв`язку та у банківських установах та перед їх службовими і посадовими особами (підпункт 1.1.1. договору пункту 1.1. договору);

- здійснення представництва, що полягає в забезпеченні реалізації прав, свобод, інтересів та обов`язків клієнта як позивача в господарському суді з розгляду господарської справи за позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпус Консалт" про стягнення заборгованості за договором поставки, інфляційних витрат, штрафу та пені за неналежне виконання грошового зобов`язання (підпункт 1.1.2. пункту 1.1. договору);

- здійснення представництва, що полягає в забезпеченні реалізації прав, свобод, інтересів та обов`язків клієнта як позивача, відповідача, боржника, стягувача, третьої особи, свідка у господарських справах (надалі - саправа/провадження) у судах України, у тому числі у місцевих господарських судах, а також в інших судах, визначених процесуальними законами України, в апеляційних господарських судах, у Верховному Суді, у тому числі Великій Палаті Верховного Суду, Касаційному господарському суді (підпункт 1.1.3. пункту 1.1. договору);

- надання інших видів правничої допомоги клієнту, у тому числі надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності Клієнта, складення, підписання та подання заяв, позовних заяв, запитів, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (підпункт 1.1.4. пункту 1.1. договору);

- складати, підписувати та подавати заяви, скарги, пояснення, клопотання, запити, звернення, листи, позовні заяви, відзиви на позовні заяви (відзив), відповіді на відзиви, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, апеляційні скарги, відзив на апеляційні скарги, заяви приєднання до апеляційної скарги, доповнення, заяв про зміну або відкликання апеляційної скарги або відмови від неї, касаційні скарги, відзив на касаційні скарги, заяви приєднання до касаційної скарги, заяв про доповнення, зміну касаційної скарги, заяви про видачу виконавчого листа, судового наказу, а також інші необхідні процесуальних та інші документи правового характеру, а також відкликати подані такі документи (підпункт 1.1.5. договору пункту 1.1. договору);

- забезпечення реалізації прав, свобод, інтересів та обов`язків Клієнта шляхом здійснення представництва у виконавчому провадженні (підпункт 1.1.6. договору пункту 1.1. договору).

У пункті 9.1. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2024 включно, а в частині оплати клієнтом адвокату гонорару та здійснення клієнтом передбачених договором компенсацій (відшкодувань) витрат адвоката, пов`язаних з наданням правничої допомоги, - до повного виконання таких зобов`язань.

Згідно з пунктом 1.2. договору клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар за надану правничу допомогу, яка визначена у пункті 1.1. договору, а також фактичні витрати адвоката, пов`язані з виконанням договору.

У пункту 1.3. договору сторони погодили, що за взаємною домовленістю сторін в процесі дії договору, предмет договору може бути змінений, розширений або конкретизований, шляхом укладення додаткової письмової угоди, яка є невід`ємною частиною договору.

У розділі 5 договору сторони визначили умови щодо гонорару та порядку розрахунків, зокрема:

- розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах договору правничу допомогу (послуги), визначається сторонами з розрахунку 1 500 грн. за кожну годину роботи адвоката (пункт 5.1. договору);

- загальна вартість послуг є сумою вартості всіх послуг, наданих на виконання договору, та вказаних в акті приймання-передачі наданої правничої допомоги. Гонорар - форма винагороди адвоката за надання правничої допомоги, передбаченої договором. Розмір гонорару не залежить від досягнення або недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт, якщо сторони додатково не домовляться про інше. Сторони досягли згоди, що в гонорар не входить оплата відряджень та/або обов`язкових платежів, оплата яких необхідна для виконання умов договору, такі понесені адвокатом фактичні витрати компенсуються клієнтом в повному обсязі окремо (пункт 5.2. договору);

- оплата за надані послуги здійснюється клієнтом на підставі рахунку виставлених адвокатом. Клієнт зобов`язаний оплатити рахунок адвоката протягом 3-х робочих днів з дня одержання (пункт 5.3. договору).

У розділі 8 договору сторони визначили порядок приймання-передачі наданої правничої допомоги, а саме:

- факт надання передбачених договором послуг підтверджується актом приймання-передачі наданої правничої допомоги (далі - акт) (пункт 8.1. договору);

- адвокат зобов`язаний після фактичного надання правничої допомоги підготувати і надати (відправити) клієнту два примірники акта. При цьому сторони домовились, що акт може складатися за будь-який період часу та включати в себе всі послуги, які були надані адвокатом клієнту протягом відповідного періоду часу (пункт 8.2. договору);

- клієнт протягом 3-х робочих днів після отримання двох примірників акта зобов`язаний підписати акт і повернути адвокату один примірник акта, а у разі відмови від його підписання протягом вказаного строку надати адвокату письмові обґрунтовані зауваження та (або) заперечення до змісту акта та (або) послуг (пункт 8.3. договору);

- у випадку, якщо протягом вказаного строку клієнт не поверне адвокату один примірник підписаного і скріпленого печаткою клієнта акта та не надасть адвокату письмові обґрунтовані зауваження та (або) заперечення до змісту акта та (або) послуг, то вважається, що акт підписаний клієнтом без зауважень та заперечень (пункт 8.4. договору).

У подальшому, 05.08.2024 між адвокатом Мечкало Іриною Валентинівною (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лібро-Трейд" (далі - клієнт) був підписаний акт приймання-передачі наданої правничої допомоги № 1 до договору про надання правничої допомоги № 25.07/24 від 25.07.2024 (далі - акт наданих послуг, а.с. 159), за умовами пункту 1 якого сторони погоджуються, що адвокат за завданням клієнта виконав свої зобов`язання в межах договору про надання правничої допомоги № 25.07/24 від 25.07.2024 у повному обсязі, а саме адвокат здійснив:

1) аналіз документів, що підтверджують наявність спору (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, договору поставки № 20/01/24-Н від 20.01.2024), чинного законодавства України, якими врегульовані спірні правовідносини та процесуальні підстави для проведення позовної роботи в інтересах клієнта, судової практики Верховного Суду (тривалістю 1,5 год., де вартість однієї години роботи складає 1 500 грн., на загальну суму 2 250 грн. 00 коп.);

2) надав усну правничу консультацію щодо стягнення заборгованості за договором поставки, інфляційних витрат, штрафу та пені за неналежне виконання грошового зобов`язання та роз`яснив права позивача та стягувача (тривалістю 1 год., де вартість однієї години роботи складає 1 500 грн., на загальну суму 1 500 грн. 00 коп.);

3) розробив стратегію захисту прав ТОВ "Лібро-Трейд" (тривалістю 1 год., де вартість однієї години роботи складає 1 500 грн., на загальну суму 1 500 грн. 00 коп.);

4) здійснив збір доказів і перевірка репутації на доброчесність ТОВ "Олімпіус Консалт" (тривалістю 1 год., де вартість однієї години роботи складає 1 500 грн., на загальну суму 1 500 грн. 00 коп.);

5) здійснив розрахунок заборгованості за договором поставки № 20/01/24-Н від 20.01.2024 (тривалістю 1,5 год., де вартість однієї години роботи складає 1 500 грн., на загальну суму 2 250 грн. 00 коп.);

6) здійснив розрахунок інфляційних витрат, штрафу та пені за договором поставки №20/01/24-Н від 20.01.2024 (тривалістю 3 год., де вартість однієї години роботи складає 1 500 грн., на загальну суму 4 500 грн. 00 коп.);

7) склав проект досудової вимоги до ТОВ "Олімпіус Консалт" по договору № 20/01/24-Н від 20.01.2024 (тривалістю 1,5 год., де вартість однієї години роботи складає 1 500 грн., на загальну суму 2 250 грн. 00 коп.);

8) склав проект заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти належні ТОВ "Олімпіус Консалт" на всіх рахунках банківських установ, оформлення додатків до цієї заяви (тривалістю 3,5 год., де вартість однієї години роботи складає 1 500 грн., на загальну суму 5 250 грн. 00 коп.);

9) склав проект позовної заяви про стягнення заборгованості, інфляційних витрат, штрафу та пені за неналежне виконання грошового зобов`язання, здійснення розрахунків суми основного боргу та інших нарахувань, оформлення всіх документів, що додаються до позовної заяви (тривалістю 5 год., де вартість однієї години роботи складає 1 500 грн., на загальну суму 7 500 грн. 00 коп.).

Загальна вартість наданих послуг (виконаних робіт) становить 28 500 грн. 00 коп.

У пункті 2 акту наданих послуг сторони підтверджують, що послуги надані (роботи виконані) адвокатом належним чином, вчасно, якісно, у повному обсязі й прийняті клієнтом. Сторони претензій одна до одної не мають.

Крім того, на підтвердження оплати наданих послуг професійної правничої допомоги позивачем додано до матеріалів заяви платіжну інструкцію № 4579 від 23.08.2024 на суму 28 500 грн. 00 коп. (а.с. 160).

Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також в порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України надати належну оцінку поданим стороною, яка понесла витрати на професійну правничу допомогу, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04, рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постанові від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У постановах від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Серед іншого, аналізуючи розмір заявленої позивачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пунктах 119, 120 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Враховуючи вказане, у відповідності до вказаних вище норм, дослідивши заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та документи, на підставі яких позивач просить стягнути вказані витрати, господарський суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 28 500 грн. 00 коп., в той час, як:

- зміст позовних вимог та предмет позову в даній справі не охоплюють значної кількості обставин і фактів, а сама справа не відноситься до складних категорій справ. Справа не є також обтяженою великою кількістю доказів, участю великої кількості учасників судового процесу;

- предметом спору у даній справі була заборгованість за договором поставки, правовідносини за яким не викликають будь-яких складнощів, судова практика щодо вказаної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі;

- згідно з актом наданих послуг адвокатом надано послуги, вартість яких складає 28 500 грн. 00 коп., разом з тим, обсяг доказів по справі, який підлягав вивченню та аналізу адвокатом, є незначним; справа є нескладною та не потребувала такої великої кількості часу та зусиль для досвідченого адвоката; розрахунки заявлених до стягнення сум були також нескладними та не викликали особливих труднощів для професійного адвоката;

- справу було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

З огляду на викладене, оцінюючи обсяг наданої позивачу правничої допомоги та її вартість, з урахуванням законодавчих критеріїв визначення витрат на професійну правничу допомогу при їх розподілі, а також зважаючи на критерій розумного розміру, що пропагується й застосовується Європейським судом з прав людини, проаналізувавши зміст та вартість наданої в межах даної справи правничої допомоги, що відображена в акті наданих послуг від 05.08.2024, враховуючи заперечення відповідача, суд приходить до висновку, що вартість наданої професійної правничої допомоги у цій справі не може бути покладена на відповідача повністю, та з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також враховуючи сукупний час, витрачений на опрацювання спірних правовідносин, справедливою та співрозмірною є компенсація витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Крім того, керуючись положеннями пункту 4 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача поштових витрат у сумі 90 грн. 00 коп., оскільки останні пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для підготовки справи до розгляду.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, вказані витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 10 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 90 грн. 00 коп. поштових витрат, вчинених для підготовки справи для розгляду; інша частина витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18 500 грн. 00 коп. покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 126, 129, 234, 238, 244, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібро-Трейд" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпіус Консалт" (вулиця Данила Галицького, будинок 2-А, м. Дніпро, 49102; ідентифікаційний код 42234821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лібро-Трейд" (провулок Академіка Павлова, будинок 9, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 37149132) - 10 000 грн. 00 коп. частину витрат на правничу допомогу, 30 грн. 00 коп. - поштових витрат, вчинених для підготовки справи для розгляду.

В іншій частині заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст додаткового рішення підписаний - 21.10.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко