Ухвала

від 07.08.2024 по справі 947/16081/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/16081/24

Провадження № 1-кс/947/10201/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2024 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про відсторонення ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 від посади начальника Регіонального Управління Сил Територіальної оборони «Південь» Збройних Сил України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України в рамках кримінального провадження № 62023150020000696 від 26.09.2023 року,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, Другим слідчим відділом (з дислокацією в місті Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023150020000696 від 26.09.2023за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 426-1, ч. 1 ст. 263 КК України.

Процесуальне керівництво здійснюється групою прокурорів Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.

Досудовим розслідуваннямвстановлено,що згідност.1Закону України«Про оборонуУкраїни»,ст.1Закону України«Про правовийрежим воєнногостану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан. Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України, дія якого продовжена на даний час.

Відповідно дост.35Закону УкраїниПро Статутвнутрішньої службиЗбройних СилУкраїни №548-XIVвід 24.03.1999,накази віддаються,як правило,в порядкупідпорядкованості.За крайньоїпотреби командир(начальник),старший заслужбовим становищем,ніж безпосереднійначальник,може віддатинаказ підлеглому,минаючи йогобезпосереднього начальника,про щоповідомляє безпосередньогоначальника підлеглогочи наказуєпідлеглому особистодоповісти своємубезпосередньому начальникові. Наказможна віддаватиодному чигрупі військовослужбовцівусно абописьмово,у томучислі звикористанням технічнихзасобів зв`язку. Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.

Відповідно дост.28Статуту внутрішньоїслужби ЗбройнихСил України(даліза текстом Статут),єдиноначальність єодним ізпринципів будівництваі керівництваЗбройними СиламиУкраїни іполягає в наділеннікомандира (начальника)всією повнотоюрозпорядчої владистосовно підлеглихі покладенніна ньогоперсональної відповідальностіперед Державоюза всісторони життята діяльностівійськової частини,підрозділу ікожного військовослужбовця, наданнікомандирові (начальникові)права одноособовоприймати рішення,віддавати накази,а такожв забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів), виходячи із всебічної оцінки обстановки та керуючись вимогами законів і статутів Збройних Сил України.

Відповідно до вимог ст. ст. 31, 32, 33 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців.

Старші за військовим званням військовослужбовці мають право вимагати від молодших за військовим званням військовослужбовців додержання військової дисципліни, громадського порядку і форми одягу, а також правил поведінки і військового вітання.

У 126-й бригаді Сил ТрОпроходять військову службу наступні військовослужбовці: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 .

Таким чином, військовослужбовці вказаної бригади сил ТрО - : ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 перебували у підпорядкуванні полковника ОСОБА_4 .

Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 29.12.2021 року

№ 695 полковника ОСОБА_4 призначено до сил територіальної оборони Збройних сил України на посаду начальника регіонального управління сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 11.01.2022 № 1 полковника ОСОБА_4 визнано таким, що з 11.01.2022 прибув та приступив до виконання обов`язків командира військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командувача сил територіальної оборони Збройних сил України від 04.05.2023 № 151 капітана ОСОБА_8 призначено до сил територіальної оборони Збройних сил України на посаду командира військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 08.05.2023 №9 солдата ОСОБА_10 визнано таким, що з 08.05.2023 зараховано до списків особового складу, справи та посаду прийняв і приступив до виконання обов`язків на посаді стрільця-регулювальника 1 комендантського відділення комендантського взводу роти охорони військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 08.05.2023 №9 солдата ОСОБА_9 визнано таким, що з 08.05.2023 зараховано до списків особового складу, справи та посаду прийняв і приступив до виконання обов`язків на посаді водія-механіка відділення технічного обслуговування автомобільної техніки взводу матеріального забезпечення роти логістики військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 08.05.2023 №9 сержанта ОСОБА_11 визнано таким, що з 08.05.2023 зараховано до списків особового складу, справи та посаду прийняв і приступив до виконання обов`язків на посаді начальника складу взводу матеріального забезпечення роти логістики військової частини НОМЕР_2 .

Відтак, полковник ОСОБА_4 виконуючи обов`язки військової служби, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України є службовою особою, яка постійно виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.

Згідно з вимогами ст. ст. 3, 19, 21, 28, 68 Конституції України, ст. ст. 6, 11, 16, 29, 30, 37, 49, 50 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, полковник ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято та непорушно дотримуватись Конституції України і законів України, бути зразком високої культури, скромності й витримки, поважати честь і гідність кожної людини, виявляти повагу до військовослужбовців, шанувати честь і гідність товаришів по службі, сприяти у підтриманні порядку і дисципліни, додержуватись правил військової ввічливості та поведінки, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, вимагати підпорядкування від своїх підлеглих, не припускаючись при цьому брутальності та приниження їх гідності,діяти лише на підставі, в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників до підлеглих без приниження їх особистої гідності, та зобов`язує додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, наказів командирів, додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

На підставі ст. ст. 110, 111, 113 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України усі військовослужбовці мають право надсилати письмові звернення або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів досудового розслідування та інших державних органів у разі, зокрема, незаконних рішень, дій (бездіяльності) щодо них командирів чи інших військовослужбовців, порушення їх прав, законних інтересів та свобод. З інших питань службової діяльності скарга подається безпосередньому командирові тієї особи, чиї дії оскаржуються, а якщо ті, хто подають скаргу, не знають, з чиєї вини порушені їх права, скарга подається у порядку підпорядкованості. Ніхто не може бути скривджений на службі чи покараний за те, що він подає пропозицію, заяву чи скаргу.

Більш того,полковник ОСОБА_4 у відповідності до вимог ст. ст. 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреного йому підрозділу, за забезпечення охорони державної таємниці, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів, за всебічне забезпечення підрозділу, за додержання принципів соціальної справедливості, а також зобов`язаний, серед іншого, бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честі і гідності, проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини, виявляти чуйність та бути уважним до підлеглих, поєднувати вимогливість і принциповість з повагою до їх честі і гідності.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», використання військовослужбовців для виконання завдань, не пов`язаних з військовою службою, забороняється та тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно ч.1,2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»,держава гарантуєвійськовослужбовцям достатнєматеріальне,грошове таінші видизабезпечення вобсязі,що відповідаєумовам військовоїслужби,стимулює закріпленнякваліфікованих військовихкадрів. Доскладу грошовогозабезпечення входять: посадовийоклад,оклад завійськовим званням; щомісячнідодаткові видигрошового забезпечення(підвищенняпосадового окладу,надбавки,доплати,винагороди,які маютьпостійний характер,премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше травня 2023 року по листопад 2023 року, діючи в порушення вищевказаних вимог нормативних актів України, грубо порушуючи порядок проходження військової служби, в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перевищуючи надані йому службові повноваження, у власних цілях, як військова службова особа, будучи начальником для підлеглих військовослужбовців ввіреного йому підрозділу за військовим званням та посадою - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 , незважаючи на включення трьох останніх військовослужбовців до відповідних бойових розпоряджень для виконання бойових завдань за призначенням, незаконно залучив ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 , у відведений для виконання бойової роботи час, в умовах повномасштабного вторгнення країни агресора, до проведення будівництва (ремонту) приватного будинку, що знаходиться на земельних за адресою: АДРЕСА_1 , 891, 893, який належить на праві власності ОСОБА_12 , чим фактично незаконно усунув їх від виконання бойових завдань та загалом обов`язків військової служби.

Вищевказаними протиправними діями полковника ОСОБА_4 , заподіяно істотну шкоду у вигляді підриву авторитету держави, створення уявлення суспільства про вседозволеність та безкарність службових осіб військових частин, неналежне здійснення покладених завдань, зокрема щодо своєчасного та повного забезпечення функціювання військової частини та підтримки інших військових формувань для відбиття збройної агресії російської федерації проти України.

За викладених вище обставин, 30.05.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5ст.426-1 КК України .

Слідчий за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді з клопотанням про відсторонення підозрюваного ОСОБА_4 від посади, обґрунтовуючи його тим, що підозрюваний на даний час обіймає посаду начальник Регіонального Управління Сил Територіальної оборони «Південь» Збройних Сил України, у військовому званні «полковник» та у зв`язку із перебуванням на цій посаді ним було вчинено кримінальне правопорушення, а тому перебуваючи на волі, використовуючи своє службове становище, може протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема може незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому кримінальному провадженні та осіб які приймали участь у слідчих діях. Так, ОСОБА_4 , будучи не відстороненим від займаної посади,має право доступу до службових документів вищезазначеного органу, а тому може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Сторона обвинувачення стверджує, що відсторонення підозрюваного від посади є необхідним заходом для запобігання подальшій протиправній його поведінці, оскільки, перебуваючи на посаді може продовжити злочинну діяльність, а також може з використанням свого службового становища та займаної посади незаконно впливати як особисто, так і через працівників на свідків та інших осіб у цьому кримінальному провадженні та осіб які приймали участь у слідчих діях, схиляючи останніх до дачі завідомо неправдивих показань, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженню.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_13 підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, наголошуючи, що саме відсторонення від посади надасть змогу забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного в ході досудового розслідування, яке на даний час триває.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про відсторонення ОСОБА_4 від посади. Зазначив, що стороною обвинувачення не надано жодних доказів для застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження. Окрім того повідомив, що ОСОБА_4 перебуває на лікарняному, тому на теперішній час не здійснює посадових обов`язків. Надав письмові заперечення в яких зазначає, що клопотання не в повній мірі відповідає зазначеним кримінального процесуального права з огляду на те, що прокурором не повністю дотримано вимог щодо клопотання про відсторонення від посади вказуючи на те, що «30» травня 2024 року невстановленою особою з порушенням порядку вручення письмового повідомлення про підозру встановленого статтею 277-278 Кримінального процесуального кодексу України було повідомлено про підозру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 5 статті 426-1 Кримінального кодексу України, тобто у перевищені військовою службовою особою службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав та повноважень, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду вчиненні в умовах воєнного стану. Стверджує, що напередодні вищевказаних подій, «22» травня 2024 року, у ОСОБА_4 було проведено ряд обшуків, а саме за місцем проживання ( АДРЕСА_2 ), за місцем розташування дачного будинку ( АДРЕСА_3 ) та у Регіональному управлінні Сил ТрО «Південь», в результаті проведення яких не було нічого виявлено та вилучено, що підтверджується протоколами обшуків. Захисник стверджує, що в додатку до клопотання є скарга ОСОБА_14 від 08.2023 року, яка на його думку не є належним доказом, оскільки, під час проведення слідчих дій та оперативних заходів в тому числі, численних обшуків та допитів не знайшла свого підтвердження в даному кримінальному проваджені. В Регіональному Управлінні Сил ТрО «Південь» регулярно проводяться ревізії, остання була проведена місяць тому, згідно якої ні яких порушень щодо обліку, витрачання та цільового використання матеріальних цінностей (будівельних матеріалів, у тому числі волонтерської допомоги) виявлено не було.

Також захисник зазначає, що із клопотанням сторони обвинувачення про відсторонення ОСОБА_4 від займаної посади сторона захисту категорично не згодні за наступних підстав:

- займана ОСОБА_4 посада ніяким чином не дозволяє йому, скориставшись своїм службовим становищем, якимось чином вплинути на свідків або інших осіб у даному кримінальному провадженні;

- можливість або неможливість впливу на свідка або інших осіб у даному кримінальному провадженні ніяким чином не обумовлена займаною ОСОБА_4 на даний момент посадою;

- займана ОСОБА_4 посада командувача ніяким чином не надає йому додаткових можливостей навіть поспілкуватись із свідками або іншими особами у даному кримінальному провадженні.

Вважає, що необхідності у відстороненні ОСОБА_4 від займаної посади немає. Клопотання про відсторонення від посади згідно інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, що саме по собі передбачає виклад обставин, що дають підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на посаді, знищить чи підробить документи та речі, які мають суттєве значення у даному кримінальному провадженні, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином. У клопотанні сторони обвинуваченні такого викладу обставин не мається, а є лише абстрактні посилання на «наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 намагався вплинути на свідків» та для такого припинення ним своїх посадових обов`язків та необхідності відсторонити його від займаної посади не існує.

Захисник стверджує, що належних, допустимих та достатніх доказів такого впливу сторона обвинувачення не надала, а тому клопотання є необґрунтованим та не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Доведеності такого ступеня втручання немає, а тому фактично сторона обвинувачення намагається поставити ОСОБА_4 у край невигідне становище, позбавляючи його можливості працювати за своєю кваліфікацією та професією у межах наявних пропозицій та здійснювати заходи забезпечення територіальної цілісності України під час збройного нападу рф.

Фактично сторона обвинувачення намагається лишити ОСОБА_4 права на труд, гарантоване Конституцією України.

Зазначив, що солдати ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не мають жодного відношення до начальника РУ Сил ТрО «Південь» ЗСУ ОСОБА_4 , оскільки зазначені солдати перебуваються у підпорядкуванні майора ОСОБА_8 командира військової частини НОМЕР_2 , про що й зафіксовано в самій підозрі.

Стороною обвинувачення не було надано жодних доказів того, що ОСОБА_4 з часу початку досудового розслідування здійснював будь-який вплив на свідків кримінального провадження, внаслідок чого ризик можливого незаконного впливу на таких осіб у разі подальшого перебування підозрюваного ОСОБА_4 на займаній посаді, на переконання сторони захисту, не є доведеним.

Також захисник зазначив, що задоволення клопотання про відсторонення від ОСОБА_4 на підставі нічим не доведених матеріалів справи матиме негативні наслідки у сфері оборони, враховуючи, що навіть сторона обвинувачення у матеріалах справи звертає увагу на авторитет ОСОБА_4 , який є наслідком досконалої служби протягом десятирічь. ОСОБА_4 бойовий офіцер, істинний патріот України, захисник державного суверенітету та територіальної цілісності України, який отримав важке поранення під час повномасштабного вторгнення рф на територію України під час відбиття нападу дрг ворога. Незважаючи на шкідливі наслідки для здоров`я продовжив несення відданої служби українському народові у лавах Збройних сил України. ОСОБА_4 є військовим командиром високого рівня, який забезпечує координацію, виконання бойових завдань численними підрозділами (бригадам ТрО), що героїчно та самовіддано захищають України на різних ділянках фронту

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника, та у задоволенні клопотання просив відмовити.

Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, письмове заперечення сторони захисту з додатками, заслухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 154 КПК України, відсторонення від посади може бути здійснено щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину.

Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів клопотання, наказом Міністерства оборони України від 29.12.2021 року № 695 полковника ОСОБА_4 призначено до сил територіальної оборони Збройних сил України на посаду начальника регіонального управління сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

30.05.2024 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.5ст.426-1 КК України за кваліфікуючими ознаками: у перевищенні військовою службовою особою службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав та повноважень, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, вчинені в умовах воєнного стану.

Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України підтверджується: матеріалами виконаних доручень, рапортами 7 управління ДВКР СБ України та Другого оперативного відділу ТУ ДБР у м.Миколаєві, розсекреченими матеріалами НСРД, протоколами допитів свідків, а також іншими доказами.

Слідчим суддею встановлено, що матеріали кримінального провадження, що долучені до клопотання вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, а лише на підставі долучених до клопотання матеріалів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення останньою кримінально-протиправних дій.

Вирішуючи клопотання сторони обвинувачення про відсторонення підозрюваного від займаної ним посади, слідчий суддя вважає необхідним звернути увагу на такі обставини в цьому кримінальному провадженні.

Відповідно до змісту повідомлення про підозру від 30.05.2024, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, а саме: незаконного залучення підлеглих військовослужбовців ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 , у відведений для виконання бойової роботи час, в умовах повномасштабного вторгнення країни агресора, до проведення будівництва (ремонту) приватного будинку, що знаходиться на земельних за адресою: АДРЕСА_1 , 891, 893, який належить на праві власності ОСОБА_12 , чим фактично незаконно усунув їх від виконання бойових завдань та загалом обов`язків військової служби.

Згідно зі слідчою версією подій, зазначені вище дії мали місце не пізніше травня 2023 року по листопад 2023 року Таким чином, кримінальне правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_4 , у розумінні положень ст. 13 КК України, є закінченим.

Обґрунтовуючи необхідність відсторонення підозрюваного ОСОБА_4 від посади, сторона обвинувачення зазначає про наявність обставин, які дають підстави вважати, що останній, перебуваючи на посаді начальника Регіонального Управління Сил Територіальної оборони «Південь» Збройних Сил України може:

- незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя вважає, що прокурором не було доведено достатності підстав вважати, що підозрюваний знищить, приховає або спотворить будь-які речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Слідчий ДБР у своєму клопотанні обґрунтував цей ризик тим, що ОСОБА_4 будучи не відстороненим від займаної посади, має доступ до службових документів Регіонального Управління Сил Територіальної оборони «Південь» Збройних Сил України, а тому може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Проте сторона обвинувачення у поданому клопотанні не зазначила, які документи та яким чином саме підозрюваний може знищити чи сховати документи. Крім того, обґрунтованим є посилання захисника на те, що у ОСОБА_4 було проведено ряд обшуків, як за місцем проживання, місцем розташування дачного будинку, та місцем роботи, в результаті яких не було нічого виявлено та вилучено.

Окрім того, необхідно зауважити, що відповідно до ч.1 ст. 157 КПК України відсторонення від посади необхідне саме для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного.

З огляду на те, що, за версією слідства, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 426-1 КК України, є закінченим, такої підстави для відсторонення ОСОБА_4 від посади, як припинення кримінального правопорушення, не доведено. Як не доведено і підстави припинення протиправної поведінки підозрюваного, оскільки прокурором не було зазначено про будь-які протиправні дії ОСОБА_4 після завершення подій, в яких сторона обвинувачення вбачає склад кримінального правопорушення.

Стосовно того чи було доведено наявність достатніх підстав вважати, що відсторонення ОСОБА_4 від посади необхідне для запобігання протиправній поведінці підозрюваного, слідчий суддя зазначає наступне.

Першочергово, слідчий суддя вважає необхідним вказати, що поняття «документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення» є досить абстрактним та таким, що визначається особою з врахуванням своїх особистих та суб`єктивних критеріїв оцінювання.

Твердження сторони обвинувачення про можливість знищення, приховування або спотворення невідомого обсягу матеріалів, сприяння вчиненню цих дій колом невідомих осіб, без їх конкретизації, у свою чергу, також не доводить підстави для висновку про наявність такого ризику. Інших доказів та відомостей вчинення підозрюваним ОСОБА_4 дій, направлених на знищення, приховування або спотворення будь-яких речей або документів, або наміру їх вчинити, сторона обвинувачення не надала.

Щодо наявності ризику впливу на свідків та інших осіб у цьому кримінальному провадженні слідчий у клопотанні зазначає таке: ОСОБА_4 на даний час обіймає посаду начальник Регіонального Управління Сил Територіальної оборони «Південь» Збройних Сил України, у військовому званні «полковник» та у зв`язку із перебуванням на цій посаді ним було вчинено кримінальне правопорушення, а тому перебуваючи на волі, використовуючи своє службове становище, може протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема може незаконно впливати на свідків та інших осіб у цьому кримінальному провадженні та осіб які приймали участь у слідчих діях.

Необхідно зауважити, що з метою фактичного нездійснення, не реалізації підозрюваним ризику впливу на свідків, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 14.06.2024 на ОСОБА_4 було покладено ряд обов`язків, зокрема утримуватися від спілкування зі свідками.

Із матеріалів справи можливо встановити, що сторона обвинувачення не заявила працівників Регіонального Управління Сил Територіальної оборони «Південь» Збройних Сил України у якості свідків у кримінальному провадженні, також про ці обставини у судовому засіданні не зазначив прокурор.

В якості доказів до клопотання долучено протоколи допитів свідків лише: ОСОБА_15 (приватний підприємець); ОСОБА_9 (військовослужбовець вч НОМЕР_2 ). Протоколи допиту інших свідків, про які зазначено слідчим, матеріали клопотання не містять.

Отже слідчому судді не було надано відомостей, що під час досудового розслідування, яке розпочалось 26.09.2023, були допитані свідки, на яких підозрюваний може незаконно впливати, перебуваючи на посаді. Таким чином, покладений обов`язок ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, цілком і повністю нівелює ризики впливу ОСОБА_4 на вказаних вище свідків.

Більш того, слідчий суддя враховує ту обставину, що ОСОБА_9 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.06.2024 року звільнено у відставку. Також у запас звільнено і ОСОБА_11 , який за версією слідства є свідком в рамках даного кримінального провадження.

Отже, слідчий суддя вважає за можливе зазначити, що стороною обвинувачення не доведений ризик впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, який пов`язаний з перебуванням на посаді підозрюваного ОСОБА_4 .

У поданому клопотанні слідчий зазначає, що відсторонення підозрюваного від посади є необхідним заходом для запобігання подальшій протиправній його поведінці, оскільки, перебуваючи на посаді може продовжити злочинну діяльність,

На переконання слідчого судді, викладений вище ризик є абстрактним, надуманим та не знаходить свого підтвердження матеріалами справи. Слід звернути увагу, що з моменту застосування запобіжного заходу до підозрюваного, він не вчиняв жодних незаконних дій та належним чином виконував покладені обов`язки.

Слідчим суддею не заперечується той факт, що відсторонення особи від посади та застосування запобіжного заходу є самостійними заходами забезпечення кримінального провадження, які застосовуються незалежно один від одного, а тому застосування запобіжного заходу не виключає можливість відсторонення особи від посади.

Жодних відомостей про відсторонення ОСОБА_4 від займаної ним посади начальника Регіонального Управління Сил Територіальної оборони «Південь» Збройних Сил України за час його тривалого перебування на цій посаді, неналежне виконання ним своїх професійних обов`язків, слідчому судді надано не було.

Окрім того, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 157 КПК України, при вирішенні питання про відсторонення від посади слідчий суддя, суд зобов`язаний врахувати наслідки відсторонення від посади для інших осіб. Слід зазначити, що у поданому клопотанні старшим детективом та у судовому засіданні прокурором не враховано, які наслідки відсторонення від посади ОСОБА_4 можуть настати для нього та інших осіб.

Так якзазначалось вище, на підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан. Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України, дія якого продовжена на даний час.

В свою чергу, Регіональне управління Сил територіальної оборони «Південь» регіональний орган військового управління ІНФОРМАЦІЯ_3 на який покладено організацію та виконання завдань територіальної оборони у південній військово-сухопутній зоні України

Завданнями Регіонального управління Сил територіальної оборони «Південь» є:

- своєчасне реагування та вжиття необхідних заходів щодо оборони території та захисту населення на визначеній місцевості до моменту розгортання в межах такої території угруповання військ (сил) або/чи угруповання об`єднаних сил, призначених для ведення воєнних (бойових) дій з відсічі збройної агресії проти України;

- участь у посиленні охорони та захисті державного кордону;

- участь у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, ліквідації наслідків ведення воєнних (бойових) дій;

- участь у підготовці громадян України до національного спротиву;

- участь у забезпеченні умов для безпечного функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та органів військового управління;

- участь в охороні та обороні важливих об`єктів і комунікацій, інших критично важливих об`єктів інфраструктури, визначених Кабінетом Міністрів України, та об`єктів обласного, районного, сільського, селищного, міського значення, районного у містах рад, сільських, селищних, порушення функціонування та виведення з ладу яких становлять загрозу для життєдіяльності населення;

- забезпечення умов для стратегічного (оперативного) розгортання військ (сил) або їх перегрупування

- участь у здійсненні заходів щодо тимчасової заборони або обмеження руху транспортних засобів і пішоходів поблизу та в межах зон/районів надзвичайних ситуацій та/або ведення воєнних (бойових) дій;

- участь у забезпеченні заходів громадської безпеки й порядку в населених пунктах;

- участь у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану в разі його введення на всій території України або в окремих її місцевостях;

- участь у боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами, іншими збройними формуваннями агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями;

- участь в інформаційних заходах, спрямованих на підвищення рівня обороноздатності держави та на протидію інформаційним операціям агресора (противника).

Із долучених матеріалів та наданих пояснень стороною захисту можливо встановити, що діяльність ОСОБА_4 на посаді начальника Регіонального Управління Сил Територіальної оборони «Південь» Збройних Сил України є важливою для забезпечення координації бойових завдань підрозділами ТрО.

При розгляді цього клопотання, слід звернути увагу на високий професійний рівень ОСОБА_4 , як спеціаліста, який в 1984 році був призваний до Збройних Сил (довідка ВЛК № 274 від 09.03.2022). ОСОБА_4 Указом Президента України від 08.03.2022 року № 117 народжений орденом «Богдана Хмельницького ІІІ ступеня». Окорім того ОСОБА_4 нагороджено численними грамотами та подяками за його професійну діяльність, зокрема: відзнакою Міністерства оборони України медаллю «За поранення» (важке); відзнакою начальника Олександрійської районної військової адміністрації Кіровоградської області медаллю «За участь у національному спротиві»; почесною відзнакою Одеського міського голови «Знак пошани»; грамотою Кіровоградською обласною державною адміністрацією та обласною радою «за особисту мужність і героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України та з нагоди Дня Незалежності України»

Враховуючи усе вищевикладене, слід зазначити про професійну діяльність ОСОБА_4 , який сумлінно виконує покладені на нього обов`язки з питань керівництва РУ СилТрО « ІНФОРМАЦІЯ_2 » у військовий час. На думку слідчого судді, відсторонення ОСОБА_4 від посади може призвести до негативних наслідків для належного функціонування управління, зокрема для охорони та захисту державного кордону; забезпеченню умов для безпечного функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та органів військового управління; боротьбі з диверсійно-розвідувальними силами, іншими збройними формуваннями агресора (противника) в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, які перебувають під постійними обстрілами ворога під час збройної агресії. До того ж частина Херсонської області до теперішнього часу перебуває під окупацією

Також при розгляді слідчий суддя враховує наслідки, які можуть настати для сім`ї підозрюваного, у зв`язку із його відстороненням. ОСОБА_4 одружений, має на утриманні двох повнолітніх дітей 2001 р.н. та 2006 р.н. останній є студентом Одеського національного морського університету. На його утриманні перебувають батьки дружини похилого віку.

Враховуючи викладені вище факти та обставини, застосування до підозрюваного ОСОБА_4 такого заходу забезпечення кримінального провадження як відсторонення від посади, в першу чергу, може негативно відобразитися на обороноздатності країни, особливо враховуючи запроваджений на території України режим воєнного стану.

На переконання слідчого судді, враховуючи, що до підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, утримуватися від спілкування зі свідками, потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права та свободи підозрюваного, про який у своєму клопотанні зазначив слідчий ДБР, а мета його застосування суперечить загальним завданням кримінального провадження. Такий захід не буде пропорційним, оскільки не забезпечуватиме розумного балансу публічних інтересів та інтересів особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, оскільки мета такого обмеження прав має бути істотною, справедливо співвідноситись між цілями кримінального провадження та засобами їх досягнення.

На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для відсторонення підозрюваного ОСОБА_4 від займаної ним посади начальника Регіонального Управління Сил Територіальної оборони «Південь» Збройних Сил України, у зв`язку з чим відмовляє у задоволенні клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 154-157, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одеса) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 , про відсторонення ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 від посади начальника Регіонального Управління Сил Територіальної оборони «Південь» Збройних Сил України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України в рамках кримінального провадження № 62023150020000696 від 26.09.2023 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1