Постанова

від 12.08.2024 по справі 456/498/24

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 456/498/24 Головуючий у 1 інстанції: Шрамко Р. Т.

Провадження № 22-ц/811/1580/24 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Ковальчука Ю.П.

з участю: ОСОБА_1 ,

представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - Шкіля О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 березня 2024 року, -

ВСТАНОВИВ:

у січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення щодо належності правовстановлюючих документів ОСОБА_2 , дата народження якого, зазначена в паспорті, не збігається з датою народження, зазначеною у свідоцтві про шлюб та в свідоцтві про смерть.

В обґрунтування вимогзаяви покликається на те, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 09 жовтня 2023 року № 156/1 їй відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника через невідповідність поданих нею правовстановлюючих документів для оформлення пенсії. Стверджує, що у свідоцтві про шлюб серія НОМЕР_1 від 14 вересня 2023 року та у свідоцтві про смерть серія НОМЕР_2 від 14 вересня 2023 року датою народження ОСОБА_2 зазначено ІНФОРМАЦІЯ_6 року, в той час як у паспорті громадянина України у графі «Дата народження» вказано ІНФОРМАЦІЯ_6 року. Зазначає, що у відповідь на її запит Стрийський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надав витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, в якому вказано, що датою народження ОСОБА_2 є саме ІНФОРМАЦІЯ_6 року. Вказує, що у зв`язку з невідповідністю дати народження ОСОБА_2 у правовстановлюючих документах вона може втратити право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Вважає, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження.цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

З наведених підстав просить:

-встановити факт, що ІНФОРМАЦІЯ_1 є часом народження ОСОБА_2 ;

-для усунення недоліків у розбіжності часу народження у правовстановлюючих документах Головному управлінню Пенсійного фонду України у Львівській області в копію паспорта громадянина України ОСОБА_2 , серія НОМЕР_3 , виданого 15 серпня 1997 року Стрийським МВ УМВС України у Львівській області, на сторінці 2, в графі «Дата народження», зробити ІНФОРМАЦІЯ_6. Час народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , записаний на сторінці 2 у графі «Дата народження», копії паспорта громадянина України серія НОМЕР_3 , який знаходиться в пенсійній справі розпорядника інформації ГУ ПФУ у Львівській області, вважати недійсним.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 березня 2024 року заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, про встановлення факту, що має юридичне значення залишено без розгляду.

Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 , в апеляційній скарзі покликається на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апелянт стверджує, що суд першої інстанції не дослідив матеріали справи та не встановив мету встановлення факту, що ІНФОРМАЦІЯ_1 є днем народження ОСОБА_2 , який має для неї юридичне значення, оскільки від встановлення цього факту залежить виникнення у неї суб`єктивного права на одержання пенсії у зв`язку з втратою годувальника, що водночас не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право, а відтак дійшов помилкового висновку про те, що заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження. Зазначає, що в порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті. Вказує, що перебувала на утриманні померлого чоловіка ОСОБА_2 , якому була призначена пенсія за вислугу років на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вважає, що члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним та основним джерелом засобів для існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право оформити нову пенсію. З наведених підстав просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - Шкіля О.М. щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, суд першої інстанції виходив з того, що в даній справі існує спір про право щодо встановлення факту дати народження особи, яка померла, і зобов`язання заінтересованої особи внести відповідні записи в документи, що оспорюється заінтересованою особою, відтак спір підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення ( п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у частині першій статті 315 ЦПК України, однак не є вичерпним.

Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7)народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18), зазначено, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів».

Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтереси інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право.

Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлення факту народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 року заявнику необхідно для призначення пенсії в разі втрати годувальника, оскільки в документах містяться відмінності в даті його народження, які перешкоджають реалізації нею права на призначення пенсії в разі втрати годувальника, однак такі неможливо усунути в позасудовий спосіб.

Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України №00041707459 від 05 жовтня 2023 року підтверджується, що згідно з актовим записом № 12 від 29 липня 1948 року, складеним виконавчим комітетом Сокілецької сільської ради Дунаєвицького району Хмельницької області, датою народження ОСОБА_3 є ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 , виданим Стрийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 14 вересня 2023 року, підтверджується, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебували у шлюбі, який зареєстровано 18 лютого 1975 року.

Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданим повторно Стрийським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 14 вересня 2023 року, підтверджується, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

09 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника після смерті чоловіка - ОСОБА_2 відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 відділом з питань призначення та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області прийнято рішення від 18 жовтня 2023 року № 156/1 про відмову у призначенні пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 .

Разом з тим, сама по собі відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у призначенні пенсії в разі втрати годувальника не свідчить про існування спору про право.

Вищезазначене рішення про відмову у призначенні пенсії в разі втрати годувальника мотивовано відмінністю дати народження ОСОБА_2 у представлених документах, а саме: в свідоцтві про шлюб серія НОМЕР_1 від 14 вересня 2023 року та у свідоцтві про смерть серія НОМЕР_2 від 14 вересня 2023 року, де датою народження ОСОБА_2 зазначено ІНФОРМАЦІЯ_6 , та в матеріалах пенсійної справи, де в копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 від 15.08.1997 року, зазначено дату народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Отже, відмова у призначенні пенсії в разі втрати годувальника пов`язана виключно з тим, що у наданих ОСОБА_1 документах та у наявній в пенсійній справі копії паспорта є відмінною дата народження ОСОБА_2 .

Заявник позбавлена можливості у позасудовому порядку встановити даний факт. Отже, факт про встановлення якого просить заявник, має юридичне значення. При цьому чинне законодавство не передбачає іншого порядку підтвердження цього факту, його встановлення не пов`язується з вирішенням спору, а є необхідним для подальшого подання заявником документів з метою призначення пенсії по втраті годувальника.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що заінтересована особа, оспорює або не визнає права заявника на призначення пенсії у разі втрати годувальника, висновок суду про наявність спору про право, є необгрунтованим.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 379, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28 березня 2024 року- скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 15.08.2024 року.

Головуючий: Н.О. Шеремета

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк