Ухвала

від 03.07.2024 по справі 752/10679/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/10679/24

Провадження №: 1-кс/752/5086/24

У Х В А Л А

про арешт майна

03 липня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представник власника майна - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна, подане в межах кримінального провадження № 42023100000000629 від 22.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,

встановив:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023100000000629 від 22.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023100000000629 від 22.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи ТзОВ Фірма «Волиньфарм», вступивши у змову з посадовими особами вітчизняних фармацевтичних виробників налагодили протиправний механізм зі збуту лікарських засобів до закладів охорони здоров`я за завищеними цінами із подальшим заволодінням і розтратою бюджетних коштів.

Так, механізм злочинних дій полягає у тому, що вітчизняні фармацевтичні виробники лікарських засобів з метою обходу законодавчо визначеної граничної надбавки на лікарські засоби завідомо здійснюють продаж лікарських засобів за значно завищеними цінами для подальшої максимальної націнки на лікарські засоби, які реалізуються до бюджетних закладів/установ.

Зокрема, ТзОВ Фірма «Волиньфарм» від фармвиробників отримує актуальні ціни із зазначенням знижок, у тому числі для постачання продукції закладам охорони здоров`я (т.зв. «госпітальна знижка», «госпітальні ціни»).

У подальшому, посадовими особами ТзОВ Фірма «Волиньфарм», у ході реалізації фармпродукції застосовуються максимальні ціни виробників, а сума знижок повертається від заводів-виробників на ТзОВ Фірма «Волиньфарм» у вигляді оплати по т.зв. «маркетинговим» договорам за послуги «із просування фармпродукції», «вивчення ринку» тощо на рахунки підприємства та підконтрольних ФОПів, що призводить до завищення цін на лікарські засоби та заволодіння коштами закладів охорони здоров`я.

В подальшому, вказані кошти перераховувались на рахунки підконтрольних ФОПів з наступним обготівковуванням та привласненням.

Таким чином, фактичну ціну лікарських засобів, які реалізуються ТзОВ Фірма «Волиньфарм», штучно завищено понад граничних меж, передбачених Постановою КМУ від 17.10.2008 № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби», що створило умови для заволодіння коштами Державного бюджету України.

З метою придбання препаратів бюджетними установами, а саме: КНП «Ковельське МТМО», КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади», КП «Волинська обласна клінічна лікарня», Обласний центр онкології КП «Волинська обласна клінічна лікарня», КП «Володимирське ТМО», КП «Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка», КП «Волинське обласне територіальне медичне об`єднання захисту материнства і дитинства», КП «Нововолинська центральна міська лікарня», КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги», КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради, їх адміністрації (переважно відповідальні особи за формування потреби в лікарських засобах та їх закупівлі) контактують із відповідальними особами (регіональними менеджерами збуту від дистриб`юторів лікарських засобів), та під час зустрічей за умови постачання конкретних препаратів, отримують неправомірну вигоду за те, що заклад охорони здоров`я надасть перевагу та закупить саме препарати торгових марок, що реалізує ТзОВ Фірма «Волиньфарм» за завищеними цінами, таким чином привласнюючи бюджетні кошти.

Окрім зазначеного, посадовими особами ТзОВ Фірма «Волиньфарм» для участі у тендерних закупівлях, наданні маркетингових послуг та обготівковуванні коштів викоритовуються ряд підконтрольних суб`єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб-підприємців, зокрема, ТОВ «Пролонгація» (код ЄДРПОУ 38850162), ТОВ «Рівнеліки» (код ЄДРПОУ 24175483), ТОВ «Рівнемедфарм» (код ЄДРПОУ 36492465), ТОВ «Житомирліки» (код ЄДРПОУ 33621877), ТОВ «Західна фармацевтична компанія» (код ЄДРПОУ 36452580), ФОП ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ФОП ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ФОП ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_7 ) ФОП ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_8 ), ФОП ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_9 ), ФОП ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_10 ), ФОП ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_11 ) та ФОП ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_12 ).

20.06.2024 ст. слідчим СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_18 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 проведено обшук за місцем проживання заступника керівника ТОВ «Волиньфарм», ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході обшуку слідчим виявлено речі та документи, які стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення та мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, а саме:

- мобільний телефон «iphone», IMEI 1: НОМЕР_13 , IMEI 2: НОМЕР_14 , із сім картками всередині з номерами: НОМЕР_15 .

Потреба у тимчасовому вилученні виявленого під час обшуку мобільного терміналу обумовлена необхідністю проведення експертного дослідження у тому числі із можливістю відновлення видаленої інформації, оскільки вказані матеріальні об`єкти містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

20.06.2024 вищевказаний телефон визнаний речовим доказом у рамках кримінального провадження, про що винесено відповідну постанову.

Для подальшого повного, всебічного та об`єктивного розслідування вказаного кримінального провадження, з`ясування об`єктивної істини по справі, а також проведення оглядів, призначення та проведення ряду криміналістичних експертиз за вилученими в ході обшуку речами та предметами, що вже визнані речовими доказами, а також допитів свідків та проведення інших слідчих та процесуальних дій, орган досудового розслідування та процесуальний керівник вважають за необхідне накласти арешт на вищевказані речові докази вилучені 20.06.2024 в ході обшуку за вищевказаною адресою.

Прокурор клопотання про арешт майна підтримав.

Адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо заявленого клопотання.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про його задоволення з таких підстав.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Правовою підставою арешту майна є положення ст. 170 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. У цьому випадку за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У статті 98 КПК України визначені такі критерії щодо речових доказів: матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42023100000000629 від 22.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Встановлено, що в рамках вказаного кримінального провадження 20.06.2024 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 28.05.2024 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_9 в будівлі та спорудах, розташованих на земельній ділянці кадастровий номер 0710100000:22:195:0002 ( АДРЕСА_1 ) в ході якого вилучено мобільний телефон «iphone», IMEI 1: НОМЕР_13 , IMEI 2: НОМЕР_14 , із сім картками всередині з номерами: НОМЕР_15 .

Постановою старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_19 від 20.06.2024 вилучений під час вищезазначеного обшуку мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Матеріалами клопотання обґрунтовано, що вилучений під час обшуку мобільний телефон містить чи може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, яке розслідується у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, вказане майно відповідає ознакам, зазначеним в ч.1 ст. 98 КПК України, і має значення речових доказів.

Слідчим суддею встановлено, що заявлена прокурором мета щодо збереження речових доказів, може бути досягнута шляхом застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Слідчий суддя дійшов висновку про достатність підстав вважати, що в разі не застосування запобіжного заходу у виді арешту майна, існують ризики приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, яке має значення для досудового розслідування.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна слідчий суддя не встановив.

Отже, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, оскільки завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 132, 170-173, 175, 309, 395, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт речові докази у кримінальному провадженні № 42023100000000629 від 22.12.2023, що виявлені та вилучені ст. слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_18 20.06.2024 в ході санкціонованого обшуку за місцем проживання заступника керівника ТОВ «Волиньфарм», ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення їх збереження, а саме:

- мобільний телефон «iphone», IMEI 1: НОМЕР_13 , IMEI 2: НОМЕР_14 , із сім картками всередині з номерами: НОМЕР_15

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню після її оголошення прокурором, слідчим у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1