Ухвала

від 31.07.2024 по справі 752/12648/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/12648/24

Провадження №: 1-кс/752/6144/24

У Х В А Л А

31 липня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 подане в рамках кримінального провадження за № 12024100000000699 від 29.05.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,

встановив:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100000000669 від 29.05.2024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12024100000000669 від 29.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Прокурорами Київської міської прокуратури, відповідно до ст. 36 КПК України здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням.

У ході досудового розслідування встановлено, що волонтер Печерської РО ТЧХУ у м. Києві ОСОБА_6 , колишній голова Печерської РО ТЧХУ у м. Києві ОСОБА_7 за попередньою змовою зі службовими особами Громадської організації БО «Громадської організації «Громадський рух «ІНТЕРЕСИ КИЯН» організували схему незаконного перетину осіб з числа чоловіків призивного віку через державний кордон України шляхом внесення даних до системи «Шлях» для фіктивного перевезення гуманітарної допомоги за грошову винагороду у розмірі 10000 доларів США, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

У зв`язку із введенням в Україні правового режиму воєнного часу, як реакції на повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України, з території України обмежено виїзд чоловіків призовного віку - від 18 до 60 років.

Співробітниками управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України встановлені особи, які причетні до організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Встановлено, що на території м. Києва діє злочинна організація на чолі з гр. ОСОБА_8 , колишнім волонтером Товариства Червоного Христа в Україні, яка займається незаконним переправлення осіб через державний кордон України. ОСОБА_9 разом зі ОСОБА_10 , яка є колишня керівниця Печерської районної організації Товариства Червоного Хреста України в м. Києві, ОСОБА_11 , який є керівник Громадської організації «Громадський Рух «Інтереси Киян» (ЄДРПОУ 40489982), ОСОБА_12 (Фізична особа-підприємець), ОСОБА_13 (Фізична особа-підприємець) та ОСОБА_14 організували незаконне переправлення наступних осіб через державний кордон України, а саме ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .

Схема діяла наступним чином, ОСОБА_20 будучи волонтером Товариства Червоного Христа в Україні разом з ОСОБА_10 керівником Печерської районної організації Товариства Червоного Хреста України в м.Києві підшукували осіб з числа волонтерів яким пропонували за 10 000 $ доларів допомогу у виїзді за кордон під виглядом водіїв за гуманітарною допомогою, яка нібито знаходилась в Румунії, Німеччині, Польщі, Угорщині, Словаччині та Королівстві Нідерланди. ОСОБА_29 та ОСОБА_10 готували документи в яких зазначали, що підприємство Active Business Alliance Inc планує передати гуманітарну допомогу та передати Печерській районній організації Товариства Червоного Хреста України в м.Києві, в документах також зазначено, що перевезення вантажів із країн відправлення забезпечується Громадською Організацією «Громадський рух «ІНТЕРЕСИ КИЯН» керівником якого є ОСОБА_11 . ОСОБА_21 в свою чергу, будучи обізнаним в планах переправлення вище перелічених осіб через державний кордон, допомагав порадами та вказівками, останній подав заяви від Громадської Організації «Громадський рух «ІНТЕРЕСИ КИЯН» на Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, «Щодо прийняття рішення про виїзд за межі України водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України» в яких були зазначені відомості щодо прийняття рішення щодо виїзду за межі України військовозобов`язаних водіїв та наступних даних осіб: ОСОБА_15 (серія та номер паспорта водія для виїзду за кордон НОМЕР_1 , серія номер посвідчення водія НОМЕР_2 , дата народження водія ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_19 (серія номер посвідчення водія НОМЕР_3 , дата народження водія ІНФОРМАЦІЯ_3), ОСОБА_18 (серія номер посвідчення водія НОМЕР_4 , дата народження водія ІНФОРМАЦІЯ_4), ОСОБА_16 (серія та номер паспорта водія для виїзду за кордон НОМЕР_5 , серія номер посвідчення водія НОМЕР_6 , дата народження водія ІНФОРМАЦІЯ_5), ОСОБА_17 (серія та номер паспорта водія для виїзду за кордон НОМЕР_7 , серія номер посвідчення водія НОМЕР_8 , дата народження водія ІНФОРМАЦІЯ_6). В свою чергу, ОСОБА_22 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 також задіяли до злочинної схеми ОСОБА_14 , який в злочинній схемі відповідав за організацію автотранспортних засобів на яких особи намагались перетнути кордон, також відповідав взаємодію з Фізичними особами підприємцями ОСОБА_12 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_13 , останні маючи ліцензію від Державної служби України з Безпеки на транспорті на міжнародне перевезення пасажирів та вантажів автомобільним транспортом прийняли на роботу громадян ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 та Позняка у якості водіїв та готували накази про направлення останніх у міжнародне відрядження. В подальшому ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 було затримано на під`їзді до державного кордону України, останні повідомили що під виглядом волонтерів Печерської районної організації Товариства Червоного Хреста України в м.Києві намагались перетнути Державний кордон України, на даний час винесено вироки щодо ОСОБА_17 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 по ст. 358 КК України «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів».

Таким чином, у вказаному кримінальному правопорушенні наявні ознаки складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

18 липня 2024 року на підставі ухвали слідчого суді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_27 , в межах кримінального провадження № 12024100000000669 від 29.05.2024, було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення якого було виявлено та вилучено наступні предмети, а саме: мобільний телефон «Iphone 14 Pro Max», у сірому чохлі, с/н НОМЕР_9 , з номером мобільного телефону (e-sim) НОМЕР_10 , який вилучено та запаковано до спец пакету: RIC2018550.

Постановою слідчого від 18.07.2024 вилучені під час зазначеного обшуку документи та речі було визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні, оскільки вони містять відомості про обставини вчинення вказаних вище кримінальних правопорушень.

Прокурор клопотання про арешт майна підтримав.

Представник власника майна ОСОБА_28 - адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо заявленого клопотання, сторона захисту не погоджується з доводами про те, що належний ОСОБА_28 телефон має значення речового доказу. ОСОБА_28 одразу під час обшуку надав повний доступ до огляду його телефону, повідомивши код доступу, і там, як було видно з їх поведінки працівники поліції не виявили жодної інформації яка мала б інтерес доля органу досудового розслідування. ОСОБА_28 не має процесуального статусу у кримінальному провадженні, в рамках якого проводився обшук, окрім як третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт. Підозра у вчиненні будь-якого злочину йому не вручалась, тому захист вважає, що до нього відсутні будь-які претензії з боку правоохоронних органів. Сторона обвинувачення з моменту вилучення мобільного телефону мала усі можливості із залученням спеціаліста оглянути даний телефон ОСОБА_28 та скопіювати усю наявну інформацію. Оформити це відповідним протоколом огляду, а сам мобільний телефон повернути власнику. В сучасних умовах людині важко обійтись без телефону, в якому зберігається інформація особистого та робочого характеру, вилучення та арешт мобільного телефону надмірно обмежує та по суті позбавляє конституційного права особи на користування та володіння свої майном. Телефон ОСОБА_28 не має та не може мати значення речового доказу. Слідчий у своєму клопотанні не вказав які конкретно ознаки речового доказу має цей мобільний телефон відповідно до ст. 98 КПК України або яка інформація з телефону становить інтерес для слідства. Мобільний телефон не є знаряддям, чи засобом вчинення кримінального правопорушення, не зберіг на собі його сліди не є об`єктом кримінального протиправного діяння, не набутий протиправним шляхом або внаслідок вчинення правопорушення.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Правовою підставою арешту майна є положення ст. 170 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. У цьому випадку за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У статті 98 КПК України визначені такі критерії щодо речових доказів: матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що слідчими СУ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024100000000669 від 29.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Київської міської прокуратури.

Встановлено, що в рамках вказаного провадження 18.07.2024 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва слідчим проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_28 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено належний ОСОБА_28 мобільний телефон «Iphone 14 Pro Max», у сірому чохлі, с/н НОМЕР_9 , з номером мобільного телефону (e-sim) НОМЕР_10 .

Постановою слідчого від 18.07.2024 вищевказаний мобільний телефон вилучений під час обшуку визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Разом із тим, до матеріалів клопотання не надано протоколу огляду вилученого мобільного телефону, як речового доказу на підтвердження того, що він може бути використаний, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

За таких обстави слідчий суддя приходить до висновку, що матеріалами клопотання не обґрунтовано, що вилучений під час обшуку мобільний телефон містить чи може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, яке розслідується у даному кримінальному провадженні. Також відсутні відомості щодо того, що вказаний телефон є об`єктом кримінально протиправних дій, набутий кримінально протиправним шляхом.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 132, 170-173, 175, 309, 395, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

у задоволенні клопотання прокурора Київської міської прокуратури ОСОБА_5 поданого в рамках кримінального провадження за № 12024100000000699 від 29.05.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме на вилучені 18 липня 2024 року на підставі ухвали слідчого суді Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_27 , в межах кримінального провадження №12024100000000669 від 29.05.2024 в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , предмети, а саме: мобільний телефон «Iphone 14 Pro Max», у сірому чохлі, с/н НОМЕР_9 , з номером мобільного телефону (e-sim) НОМЕР_10 , який вилучено та запаковано до спец пакету: RIC2018550 - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1