Ухвала

від 19.07.2024 по справі 752/10679/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/10679/24

Провадження №: 1-кс/752/5282/24

У Х В А Л А

19 липня 2024 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, подане в межах кримінального провадження № 42023100000000629 від 22.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України

встановив:

До слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023100000000629 від 22.12.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023100000000629 від 22.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи ТзОВ Фірма «Волиньфарм», вступивши у змову з посадовими особами вітчизняних фармацевтичних виробників налагодили протиправний механізм зі збуту лікарських засобів до закладів охорони здоров`я за завищеними цінами із подальшим заволодінням і розтратою бюджетних коштів.

Так, механізм злочинних дій полягає у тому, що вітчизняні фармацевтичні виробники лікарських засобів з метою обходу законодавчо визначеної граничної надбавки на лікарські засоби завідомо здійснюють продаж лікарських засобів за значно завищеними цінами для подальшої максимальної націнки на лікарські засоби, які реалізуються до бюджетних закладів/установ.

Зокрема, ТзОВ Фірма «Волиньфарм» від фармвиробників отримує актуальні ціни із зазначенням знижок, у тому числі для постачання продукції закладам охорони здоров`я (т.зв. «госпітальна знижка», «госпітальні ціни»).

У подальшому, посадовими особами ТзОВ Фірма «Волиньфарм», у ході реалізації фармпродукції застосовуються максимальні ціни виробників, а сума знижок повертається від заводів-виробників на ТзОВ Фірма «Волиньфарм» у вигляді оплати по т.зв. «маркетинговим» договорам за послуги «із просування фармпродукції», «вивчення ринку» тощо на рахунки підприємства та підконтрольних ФОПів, що призводить до завищення цін на лікарські засоби та заволодіння коштами закладів охорони здоров`я.

В подальшому, вказані кошти перераховувались на рахунки підконтрольних ФОПів з наступним обготівковуванням та привласненням.

Таким чином, фактичну ціну лікарських засобів, які реалізуються ТзОВ Фірма «Волиньфарм», штучно завищено понад граничних меж, передбачених Постановою КМУ від 17.10.2008 № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби», що створило умови для заволодіння коштами Державного бюджету України.

З метою придбання препаратів бюджетними установами, а саме: КНП «Ковельське МТМО», КП «Медичне об`єднання Луцької міської територіальної громади», КП «Волинська обласна клінічна лікарня», Обласний центр онкології КП «Волинська обласна клінічна лікарня», КП «Володимирське ТМО», КП «Рівненська обласна клінічна лікарня імені Юрія Семенюка», КП «Волинське обласне територіальне медичне об`єднання захисту материнства і дитинства», КП «Нововолинська центральна міська лікарня», КНП «Львівське територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна клінічна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги», КНП «Центральна міська лікарня» Рівненської міської ради, їх адміністрації (переважно відповідальні особи за формування потреби в лікарських засобах та їх закупівлі) контактують із відповідальними особами (регіональними менеджерами збуту від дистриб`юторів лікарських засобів), та під час зустрічей за умови постачання конкретних препаратів, отримують неправомірну вигоду за те, що заклад охорони здоров`я надасть перевагу та закупить саме препарати торгових марок, що реалізує ТзОВ Фірма «Волиньфарм» за завищеними цінами, таким чином привласнюючи бюджетні кошти.

Окрім зазначеного, посадовими особами ТзОВ Фірма «Волиньфарм» для участі у тендерних закупівлях, наданні маркетингових послуг та обготівковуванні коштів викоритовуються ряд підконтрольних суб`єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб-підприємців, зокрема, ТОВ «Пролонгація» (код ЄДРПОУ 38850162), ТОВ «Рівнеліки» (код ЄДРПОУ 24175483), ТОВ «Рівнемедфарм» (код ЄДРПОУ 36492465), ТОВ «Житомирліки» (код ЄДРПОУ 33621877), ТОВ «Західна фармацевтична компанія» (код ЄДРПОУ 36452580), ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ФОП ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ФОП ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_7 ) ФОП ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_8 ), ФОП ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_9 ), ФОП ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_10 ), ФОП ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_11 ) та ФОП ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_12 ).

20.06.2024 ст. слідчим СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_17 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 проведено обшук за місцем проживання заступника директора КП «Волинське обласне» територіальне медичне об`єднання захисту материнства і дитинства ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

В ході обшуку слідчим виявлено грошові кошти та речі, які стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення та мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, а саме: мобільний телефон марки Samsyng Galaxy s 24+, IMEI НОМЕР_13 , НОМЕР_14 із сім карткою всередині з номером НОМЕР_15 , пароль НОМЕР_16 ; грошові кошти в сумі: 14 300 доларів США, 4295 євро; ноутбук марки dell latitude індентифікатор пристрою F2ED06C7-EA39-45D0-88D3-A1BDA63E37A4.

Органом досудового розслідування під час проведення обшуку прийнято рішення про необхідність вилучення вказаних грошових коштів, оскільки відповідно до матеріалів та доказів, отриманих за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, ОСОБА_18 перебуваючи у змові з посадовими особами ТзОВ Фірма «Волиньфарм» та будучи директором КП «Волинське обласне» територіальне медичне об`єднання захисту материнства і дитинствазакуповувала медичні препарати за завищеними цінами, тим самим заволодіваючи бюджетними коштами очолюваного закладу охорони здоров`я, а також для забезпечення подальшого повного, всебічного та об`єктивного розслідування вказаного кримінального провадження, у тому числі з`ясування об`єктивної істини по справі. Потреба у тимчасовому вилученні виявленого під час обшуку мобільних терміналів обумовлена необхідністю проведення експертного дослідження у тому числі із можливістю відновлення видаленої інформації, оскільки вказані матеріальні об`єкти містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

20.06.2024 вищевказані виявлені та вилучені грошові кошти та речі визнані речовими доказами у рамках кримінального провадження, про що винесено відповідну постанову.

Таким чином, вилучені під час обшуку грошові кошти визнані речовими доказами, оскільки матеріали досудового розслідування вказують на те, що вони здобуті злочинним шляхом, інші вилучені речі являються матеріальними об`єктами, які зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З метою забезпечення подальшого повного, всебічного та об`єктивного розслідування вказаного кримінального провадження, з`ясування об`єктивної істини по справі, а також проведення оглядів, призначення та проведення ряду криміналістичних експертиз за вилученими в ході обшуку речами та предметами, що вже визнані речовими доказами, а також допитів свідків та проведення інших слідчих та процесуальних дій, орган досудового розслідування та процесуальний керівник вважають за необхідне накласти арешт на вищевказані речові докази вилучені 20.06.2024 в ході обшуку за вищевказаною адресою.

Прокурор клопотання про арешт майна підтримав.

Адвокат ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_18 заперечила щодо заявленого клопотання, вважала, що вилучені речі, що належать ОСОБА_18 жодним чином не відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України і не стосуються обставин, що підлягають доказуванню у вказаному кримінальному провадженні. Слідчим безперешкодно було надано доступ як до телефону так і до ноутбуку із наданням повного доступу, включаючи паролі, проте незважаючи на те, що на вказаній техніці не було знайдено жодної інформації, все таки вилучили техніку без належних на це підстав, з огляду на це позбавлення ОСОБА_18 телефону та ноутбуку є неспівмірним із метою накладення арешту. Що стосується грошових коштів, то слідчому повідомлялось про те, що вказані кошти належать третій особі, а саме ОСОБА_19 , яка була присутня під час проведення обшуку та підтвердила, що виявлені кошти є її особистими коштами та пояснила джерело їх походження, що дані кошти були отримані в результаті продажу земельної ділянки, квартири та гаража, слідчому було надано копії договорів купівлі-продажу від 06.07.2022 та від 12.09.2020, які підтверджують зазначені обставини.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про його часткове задоволення з таких підстав.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Правовою підставою арешту майна є положення ст. 170 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. У цьому випадку за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У статті 98 КПК України визначені такі критерії щодо речових доказів: матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42023100000000629 від 22.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Встановлено, що в рамках вказаного кримінального провадження 20.06.2024 ст. слідчим СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_17 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва проведено обшук за місцем проживання заступника директора КП «Волинське обласне» територіальне медичне об`єднання захисту материнства і дитинства ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Samsyng Galaxy s 24+, IMEI НОМЕР_13 , НОМЕР_14 із сім карткою всередині з номером НОМЕР_15 , пароль НОМЕР_16 ; грошові кошти в сумі: 14 300 доларів США, 4295 євро; ноутбук марки dell latitude індентифікатор пристрою F2ED06C7-EA39-45D0-88D3-A1BDA63E37A4.

Постановою старшого слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_20 від 20.06.2024 вилучені під час вищезазначеного обшуку телефон, ноутбук та грошові кошти визнано речовими доказами.

Матеріалами клопотання обґрунтовано, що вилучені під час обшуків ноутбук та мобільний телефон містять чи можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, яке розслідується у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, вказане майно відповідає ознакам, зазначеним в ч.1 ст. 98 КПК України, і має значення речових доказів.

Слідчим суддею встановлено, що заявлена прокурором мета щодо збереження речових доказів, може бути досягнута шляхом застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Слідчий суддя дійшов висновку про достатність підстав вважати, що в разі не застосування запобіжного заходу у виді арешту майна, існують ризики приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, яке має значення для досудового розслідування.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна слідчий суддя не встановив.

Отже, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, оскільки завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням.

Разом із тим вимога клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: грошові кошти в сумі 14300 доларів США та 4295 Євро, які вилучено 20.06.2024 під час проведення обшуку задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як встановлено в ході розгляду клопотання, вилучені під час обшуку грошові кошти в сумі 14300 доларів США та 4295 Євро є власністю ОСОБА_19 . Законність походження даних грошових коштів підтверджено договорами купівлі-продажу від 06.07.2022 та від 12.09.2020, що свідчить про те, що кошти були отримані в результаті продажу земельної ділянки, квартири та гаража.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Разом з тим, обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину та наявність обґрунтованої підозри, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, третіх осіб (п. 2, 3, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України).

При цьому обов`язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на слідчого та/або прокурора.

Відповідні дані і мають міститись і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з клопотанням про арешт майна, оскільки у відповідності до п.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Так, слідчий суддя приходить до переконання про недоведеність з боку прокурора, використання грошових коштів як доказу у кримінальному провадженні, оскільки останнім не надано доказів, що дане майно є предметом кримінального правопорушення та має відношення до розслідуваного злочину, на противагу чому представником власника майна надані докази правомірності походження грошових коштів.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За наведених обставин, слідчий суддя приходить до висновку про недоведеність з боку прокурора у необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт грошових, оскільки даний захід є неспівмірним із засобами і метою яку прагне досягти сторона обвинувачення, а відтак відсутні підстави вважати, що існує правова підстава для арешту грошових коштів.

Більше того, за відсутності правових підстав для арешту, застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження неодмінно призведе до безпідставного обтяження.

Слід врахувати, що згідно п. 2 ч. 1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку прийшов до висновку про часткове задоволення клопотання.

Керуючись статтями 132, 170-173, 175, 309, 395, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання - задовольнити частково.

Накласти арешт на речові докази у кримінальному провадженні № 42023100000000629 від 22.12.2023, що виявлені та вилучені старшим слідчим в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві 20.06.2024 в ході обшуку за місцем проживання заступника директора КП «Волинське обласне» територіальне медичне об`єднання захисту материнства і дитинства ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою забезпечення їх збереження, а саме:

- мобільний телефон марки Samsyng Galaxy s 24+, IMEI НОМЕР_13 , НОМЕР_14 із сім карткою всередині з номером НОМЕР_15 , пароль 2301;

- ноутбук марки dell latitude індентифікатор пристрою F2ED06C7-EA39-45D0-88D3-A1BDA63E37A4.

В іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню після її оголошення прокурором, слідчим у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1