Рішення

від 13.09.2010 по справі 2-8864

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 2-8864/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 вересня 2010 року Ленінський районний суд  м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

при секретарі  Вєтлугіної Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя про стягнення щомісячної невиплаченої державної соціальної допомоги  дітям війни,

в с т а н о в и в :

07 вересня 2010 року позивачка звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя, в якому просить визнати протиправною відмову відповідача здійснити  їй щомісячну виплату соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як «Дитині війни», та стягнути з відповідача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09.07.2007 по 31.12.2007, та з 22.05.2008 до чинного часу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що вона належить до соціальної категорії „Дитина війни” та відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 01.01.2007 до теперішнього часу має право на отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за віком.

Рішеннями Конституційного Суду України за N 6-рп/2007 від 09.07.2007, за N 10-рп/2008 від 22.05.2008 було відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" у  редакції  від  18.11.2004, яким встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком

Але, всупереч вищезазначених Рішень Конституційного Суду України нарахування провадились частково та в значно меншому розмірі ніж це встановлено ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», що змушує позивачку звертатися із позовом до суду.

Позивачка в судове засідання не з’явилась, просить суд розглядати справу без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи був повідомлений, заперечень щодо позову не надав.

Дослідив матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка має статус «Дитини війни», що підтверджується  пенсійним посвідченням.

Статтею 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 було встановлено, що  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про державний бюджет 2007» текст статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» був викладений внаступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» та ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів”.

Рішенням Конституційного суду від 9 липня 2007року, N 6-рп/2007 визнано  таким,  що не  відповідає Конституції  України (є  неконституційними),  положення  пункту  12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік",  яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний  захист  дітей  війни".

Законом України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» був викладений в такій редакції:

"Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів”, який  втратив чинність, як такий, що  є  неконституційним, на підставі Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008.

Таким чином,  рішеннями Коституційного Суду України за N 6-рп/2007 від 09.07.2007, за N 10-рп/2008 від 22.05.2008 було відновлено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни" у  редакції  від  18.11.2004, яким встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному у розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону, починаючи з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня  2008 року по теперішній час.

Відповідно до п.6 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Відповідно до ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ст..7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. ЗУ «Про Державний бюджет на 2010 рік» прийнято 27.04.2010 року і його дія закінчується 31.12.2010року. Таким чином, у відповідача лише з 27.04.2010 року з’явилися підстави для здійснення перерахунку, який повинен бути проведений протягом бюджетного року.

Позивачка, відповідно до ст..6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" в редакції від 18.11.2004, чинній у 2009 році, має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Отже, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" покладено на УПФУ у Ленінському районі м. Запоріжжя, за місцем проживання позивача.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав. Однак захист прав особи на майбутнє, чинним законодавством не передбачається.

Таким чином, аналізуючи у сукупності докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги законні та обґрунтовані, але підлягають задоволенню частково, шляхом зобов’язання відповідача зробити позивачу  перерахунок пенсії та здійснити їй виплати у відповідності до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»  та ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" починаючи з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 01 січня по 31 грудня 2009 року та з 01 січня по 13 вересня 2010 року, з урахуванням виплачених сум.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені  судові витрати.

Отже, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати, які були ним сплачені при зверненні із позовом до суду у вигляді держмита в розмірі 8,5 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн., що разом складає 45,5 грн.

Керуючись ст. ст.10, 11, 60, 61, 81, 88, 212, 213  ЦПК України, ст.ст. 64, 92, 124, 152 Конституції України, Рішенням Конституційного суду від 9 липня 2007року, N 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  суд -

В И Р І Ш И В :

позов задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" за період часу, з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 01 січня по 31 грудня 2009 року та з 01 січня по 13 вересня 2010 року,  з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1 судові витрати  в розмірі 45,50 грн. (сорок п’ять гривень 50 коп.)

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга  на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особа, без участі якої було постановлено рішення, має право  подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: