Рішення

від 07.08.2024 по справі 686/8962/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/8962/24

Провадження № 2/686/3534/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області

в складі: головуючого судді - Козак О.В.,

при секретарі - Кошельник Ю.С.,

за участю: прокурора - Кушніра Д.В.,

представника відповідачів - Керницької О.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому справу за позовом Керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Лісовогринівецька сільська рада Хмельницького району Хмельницької області до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Черевичник», треті особи: які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2024 року Керівник Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Лісовогринівецька сільська рада Хмельницького району Хмельницької області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Черевичник», треті особи: які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки.

В обґрунтування позову прокурор вказав, що окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», за результатами вивчення матеріалів, наданих в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження за №42023242210000056 від 18.12.2023 за ч. 1 ст. 190 КК України та вивчення питання законності безоплатної передачі у власність громадянам земельних ділянок сільськогосподарського призначення в межах норм безоплатної приватизації із земель державної та комунальної власності на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області виявлено порушення вимог земельного законодавства.

Встановлено, що за наслідками розгляду заяви ОСОБА_3 від 30.10.2017, наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-23735-СГ від 15.12.2017 затверджено проект землеустрою та передано безоплатно у власність останньому земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Стуфчинецької сільської ради (на даний час Лісовогринівецької сільської об`єднаної територіальної громади) Хмельницького району Хмельницької області, кадастровий номер 6825088400:04:008:0246.

На підставі зазначеного наказу 22.12.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності ОСОБА_3 (номер запису про право власності 24205539) на вищевказану земельну ділянку. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1451858768250.

Надалі, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.01.2018 за №123, ОСОБА_3 , через довірену особу - ОСОБА_4 , земельну ділянку з кадастровим номером 6825088400:04:008:0246 відчужив ОСОБА_2 . Цього ж дня, приватним нотаріусом зареєстровано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №24498827.

На підставі договору оренди землі від 29.01.2018 за №32/3-СТ, земельну ділянку з кадастровим номером 6825088400:04:008:0246 ОСОБА_2 передав в оренду на 10 років ПП «Черевичник». 14.03.2018 Державним реєстратором зареєстровано право оренди згаданого підприємства на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №25237142.

На сьогодні, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 6825088400:04:008:0246 площею 2 га продовжує перебувати у власності ОСОБА_2 та в оренді ПП «Черевичник».

Водночас, згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11.11.2016 №22- 30216-СГ отримав у приватну власність земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6822184500:06:007:0068) для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів М`якотівської сільської ради Ізяславського району (право власності зареєстроване 16.11.2016).

Крім того, ОСОБА_3 , на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.10.2016 №22- 27184-СГ отримав у приватну власність земельну ділянку площею 1,5 га (кадастровий номер 6825081500:06:013:0133) для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Гвардійської сільської ради Хмельницького району (право власності зареєстроване 27.10.2016).

Зазначене підтверджує, що ОСОБА_3 на час отримання спірної земельної ділянки (наказ від 15.12.2017 № 22-23735-СГ) використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (накази від 11.11.2016 №22-30216-СГ та від 12.10.2016 №22-27184-СГ).

Таким чином, всупереч вимог ст.ст. 116, 118, 121 Земельного кодексу України, ОСОБА_3 , подав до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області заяву про передачу йому у власність ще однієї земельної ділянки та не повідомив, що раніше уже використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2 га для ведення особистого селянського господарства. У зв`язку із цим, земельна ділянка площею 2 га з кадастровим номером 6825088400:04:008:0246 вибула із земель сільськогосподарського призначення державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_3 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч.4 ст. 116 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара.

Отже, безоплатна передача громадянам земельних ділянок державної чи комунальної власності понад норми, визначені пунктом «б» ч. 1 ст. 121 ЗК України, та більше одного разу по кожному виду використання, заборонена. Для ведення особистого селянського господарства громадяни можуть приватизувати земельну ділянку у розмірі, що не перевищує 2 га.

Проте, ОСОБА_3 скористався своїм правом, передбаченим ст.116 Земельного кодексу України, повторно, з порушенням визначеного земельним законодавством порядку, а тому, земельну ділянку з кадастровим номером 6825088400:04:008:0246 набув у власність незаконно та не мав права її відчужувати.

Зважаючи на викладене, наявні підстави для витребування спірної земельної ділянки у порядку ст.ст. 387, 388 ЦК України у добросовісних набувачів прав на землю, зокрема у власника ОСОБА_2 та орендаря - ПП «Черевичник».

Спірна земельна ділянка вибула з державної власності внаслідок порушення закону (ст. 116, 118, 121 ЗК України) не лише набувачем земельної ділянки ОСОБА_3 , який повторно використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки одного виду цільового призначення, а й органу, уповноваженого від імені держави на розпорядження цією земельною ділянкою - Головним управлінням Держгеокадастру в області, яке, маючи доступ до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного-земельного кадастру, не перевірило наявність у нього у власності земельної ділянки даного виду призначення та площі, набутої раніше в порядку безоплатної приватизації землі.

Повторне безоплатне надання органом виконавчої влади для ОСОБА_3 у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства понад норму, встановлену ЗК України, не може оцінюватися як воля держави. Земельна ділянка вибула з володіння власника (держави) не з його волі на підставі незаконного рішення органу виконавчої влади, тому відновлення права держави на неї слід здійснювати шляхом її витребування з незаконного володіння ОСОБА_2 , за яким зареєстровано право власності на земельну ділянку.

Позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Звернення прокурора з вказаним позовом є законним, оскільки ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наділено прокурора правом на звернення до суду за захистом інтересів держави у випадку коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Звернення прокурора з вказаним позовом до суду беззаперечно переслідує «суспільний», «публічний» інтерес.

Так, реагування прокурора у даному разі спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності набуття права власності на землю, яке здійснене з порушенням вимог чинного законодавства.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54 рішення).

Незаконне вилучення із державної власності спірної земельної ділянки грубо порушило майнові права держави.

Так, інтереси суспільства в частині дотримання вимог закону при реєстрації права власності на спірну земельну ділянку явно переважають приватний інтерес ОСОБА_2 бути її власником, незважаючи на те, що волі держави на її передачу не було.

У разі задоволення позовних вимог ОСОБА_2 без сумніву не нестиме «надмірний тягар», оскільки він вправі буде компенсувати кошти, сплачені за її придбання, шляхом пред`явлення відповідного позову до ОСОБА_3 ..

Водночас, відповідач ОСОБА_2 не міг мати законних очікувань у набутті права приватної власності на вказану земельну ділянку, оскільки це прямо суперечить вимогам законодавства.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6825088400:04:008:0246 розташована на території Лісовогринівецької сільської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області та зважаючи на положення пункту 24 розділу X «Перехідні положення» ЗК України, який набрав чинності 27.05.2021, в якому визначено, що з дня набрання ним чинності землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, ця земельна ділянка належить до земель комунальної власності, правомочності власника щодо якої здійснює Лісовогринівецька сільська рада, яка є уповноваженим державою органом здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, у разі задоволення судом позовних вимог про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 6825088400:04:008:0246 на користь Лісовогринівецької сільської ради, вказана сільська рада зможе зареєструвати право власності на цю земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З врахуванням наведеного прокурор просить: витребувати у ОСОБА_2 та приватного підприємства «Черевичник» на користь територіальної громади в особі Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 6825088400:04:008:0246, що розташована на території Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області; стягнути з ОСОБА_2 та ПП «Черевичник» на користь Хмельницької обласної прокуратури судовий збір в сумі 3028 грн., сплачений за пред`явлення цього позову.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Представник позивача в судове засідання не прибув, повідомлялись про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

Представник відповідачів ОСОБА_2 , ПП «Черевичник» - Керницька О.В. в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позов, суду додатково пояснила, що контроль за дотриманням законодавства та подвійною приватизацією мало здійснювати ГУ Держгеокадастру. ОСОБА_2 є добросовісним набувачем, він правомірно покладався при придбанні земельної ділянки на відомості Державних реєстрів, та набув її у власність за оплатним договором. Прокурором необгрунтовано відповідність заходу втручання, критерію пропорціності. Суд зобов`язаний оцінити можливість втручання у право кінцевого набувача на мирне володіння спірною земельною ділянкою за критирієм пропорційності. Також зазначила, що позивачем пропущено строк позовної давності, що є додатковою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області в судове засідання не з`явилася, подала до суду письмові пояснення в яких зазначила, що саме державні реєстратори наділені повноваженнями перевіряти відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, зокрема наявність в Державному реєстрі речових прав зареєстрованого на підставі рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування права власності громадян на інші земельні ділянки, що свідчить про використання громадянами свого права на безоплатну приватизацію земельних ділянок, яка згідно законодавства проводиться один раз по кожному виду використання. Справу просила розглянути без участі представника ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення прокурора, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-23735-СГ від 15.12.2017р. за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 від 30.10.2017р., затверджено проект землеустрою та передано безоплатно у власність останньому земельну ділянку площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Стуфчинецької сільської ради (на даний час Лісовогринівецької сільської об`єднаної територіальної громади) Хмельницького району Хмельницької області, кадастровий номер 6825088400:04:008:0246.

На підставі зазначеного наказу 22.12.2017р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності ОСОБА_3 (номер запису про право власності 24205539) на вищевказану земельну ділянку. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1451858768250.

23.01.2018р. на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.01.2018 за №123, ОСОБА_3 відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 6825088400:04:008:0246 ОСОБА_2 . Цього ж дня, на підставі вказаного договору приватним нотаріусом Лаврентьєвим Ю.В. зареєстровано право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №24498827.

На підставі договору оренди землі від 29.01.2018 за №32/3-СТ, земельну ділянку з кадастровим номером 6825088400:04:008:0246 ОСОБА_2 передав в оренду на 10 років ПП «Черевичник». 14.03.2018р. Державним реєстратором Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області Скавронською Т.В. зареєстровано право оренди ПП «Черевичник» на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №25237142.

Отже на сьогодні, згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 6825088400:04:008:0246 площею 2 га перебуває у власності ОСОБА_2 та в оренді ПП «Черевичник».

Також, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11.11.2016р. №22-30216-СГ отримав у приватну власність земельну ділянку площею 2 га (кадастровий номер 6822184500:06:007:0068) для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області (право власності зареєстроване 16.11.2016р.).

Крім того, ОСОБА_3 , на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.10.2016р. №22- 27184-СГ отримав у приватну власність земельну ділянку площею 1,5 га (кадастровий номер 6825081500:06:013:0133) для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (право власності зареєстроване 27.10.2016р.).

Вказану земельну ділянку ОСОБА_3 відчужив на підставі договору купівлі-продажу від 08.11.2016 №2533, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Желіховською Ю.В.

Зазначене підтверджує, що ОСОБА_3 на час отримання спірної земельної ділянки (наказ Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області № 22-23735-СГ від 15.12.2017р.) використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (накази Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 11.11.2016р. №22-30216-СГ, від 12.10.2016р. №22- 27184-СГ).

Отже, всупереч вимог ст.ст.116, 118, 121 ЗК України, ОСОБА_3 при зверненні до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області не вказав, що раніше використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Земельна ділянка загальною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами населених пунктів Стуфчинецької сільської ради (на даний час Лісовогринівецької сільської об`єднаної територіальної громади) Хмельницького району Хмельницької області, кадастровий номер 6825088400:04:008:0246, вибула із земель сільськогосподарського призначення державної власності, внаслідок незаконного повторного використання ОСОБА_3 права на безоплатну приватизацію земельних ділянко одного виду використання.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.04.2024р. в справі №686/10061/24 від 17.04.24р. ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Згідно вказаної ухвали суду ОСОБА_3 обвинувачувався в тому, що використавши своє право на безоплатне отримання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, а саме згідно наказів ГУ Держгеокадастрів у Хмельницькій області від 12.10.2016 № 22-27184-СГ та від 11.11.2016 № 22-30216-СГ безоплатно отримавши у власність дві земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою власного збагачення, всупереч вимогам ст. 116, 121 Земельного кодексу України, шляхом обману заволодів земельною ділянкою з кадастровим номером 6825088400:04:008:0246 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, вартістю 59682 грн. 74 коп., яка належить Лісовогринівецькій сільській раді Хмельницького району Хмельницької області, за наступних обставин.

Так, 30.10.2017 ОСОБА_3 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою про затвердження йому проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності, площею 2,0 га, яка розташована за межами населених пунктів Стуфчинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (на даний час Лісовогринівецької сільської ради) не повідомивши при цьому відомостей про те, що на підставі наказів ГУ Держгеокадастрів у Хмельницькій області від 12.10.2016 № 22-27184-СГ та від 11.11.2016 № 22-30216-СГ він уже безоплатно отримав у власність дві земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 6825081500:06:013:133 площею 1,5 га, яка розташована за межами населених пунктів Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та земельну ділянку з кадастровим номером 6822184500:06:007:0068 площею 2 га, яка розташована за межами населених пунктів М`якотівської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області.

На підставі вказаної заяви Головним управління Держгеокадастру у Хмельницькій області видано наказ за № 22-23735-СГ від 15.12.2017, згідно якого ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою та безоплатно надано у власність земельну ділянку загальною площею 2 га з кадастровим номером 6825088400:04:008:0246 для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка розташована за межами населених пунктів Стуфчинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області (на даний час Лісовогринівецької сільської ради) і, на підставі якого 22.12.2017 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Лаврентьєвим Ю.І. зареєстрованого право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_3 ..

Тобто, ОСОБА_3 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України (заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Вищевикладне підтверджуються наступними доказами: інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта та об`єктів №371753658, №371753291 від 28.03.2024р.; копіями заяв ОСОБА_3 від 14.03.2016р., від 29.08.2016р., від 05.07.2016р., від 26.10.2016р., від 25.08.2016р., від 11.08.2017р., від 30.10.2017р.; копіями наказів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 12.10.2016 № 22-27184-СГ, від 11.11.2016 № 22-30216-СГ, від 15.12.2017 № 22-23735-СГ; копією запиту окружної прокуратури від 28.10.2021 №50-5138-21; висновком прокурора Хмельницької окружної прокуратури від 04.03.2024р.; ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.04.2024р. в справі №686/10061/24 від 17.04.24р.; постановою про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні від 04.03.2024р.; копією листа Лісовогринівецької сільської ради від 20.03.2023р.; повідомленням про наміри здійснювати представництво інтересів держави в суді №50-2138 вих-24.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно ст.14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України.

В силу ч.ч. 1, 3, 4 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до ч.4 ст.122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Частинами 7 та 9 ст.118 ЗК України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої місто будівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. У двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з статями 13-14 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Чинним законодавством України визначено способи захисту порушенного права власності на землю.

Так, за змістом ст. 90 ЗК України порушені права власників земель ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно зі ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його вічужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно набувача лише у разі, якщо майно -вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

При цьому статтею 346 ЦК України не передбачено підстав припинення права власності дійсного власинка, у зв`язку із передачею земельної ділянки, реєстрацію права власності на неї за іншими особами, у тому числі після продажу, що відбулося без участі та поза волею дійсного власника.

У таких випадках чинність таких правочинів, державної реєстрації прав власника його майна за іншими особами, чи наявність у них правовстановюючих документів, не є перешкодою для витребування власником свого майна від добросовісного набувача на підставі ст. 388 ЦК України, що є належним способом захисту.

Відповідно до п «б» ч.1 ст.121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Всупереч вищевикладених положень ст.ст.116, 121 ЗК України відповідач ОСОБА_3 тричі безоплатно отримував у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст. 5 ЦПК України).

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Вирішуючи питання про витребування спірного майна, суди повинні, передусім, перевіряти добросовісність набувача майна. Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду постанові у п. 46.1 постанови від 01 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18 зазначила, що відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вважаються правильними, доки не доведено протилежне (пункт 6.30 постанови від 2 липня 2019 року у справі № 48/340). Однією із загальних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Тому суд має оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна (пункт 51 постанови від 26 червня 2019 року у справі № 669/927/16-ц).

У п.46.2 вказаної постанови також зазначено, що добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див. пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17).

Згідно правовими висновками викладеним у п.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.12. 2022 року в справі № 461/12525/15-ц, розглядаючи справи щодо застосування положень статті 388 ЦК України у поєднанні з положеннями статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, суди повинні самостійно, з урахуванням усіх встановлених обставин справи дійти висновку про наявність підстав для втручання у мирне володіння майном особи, що набула це майно за відплатним договором, виходячи з принципів мирного володіння майном (див. постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц), а також надати оцінку тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням. Такими обставинами можуть бути, зокрема, підстави та процедури набуття майна добросовісним набувачем, порівняльна вартість цього майна з майновим станом особи, спрямованість волевиявлення учасників правовідносин та їх фактичні наміри щодо цього майна тощо.

Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар. Не може добросовісний набувач відповідати у зв`язку із бездіяльністю влади в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Факт незаконного відчуження та допущення продажу майна не може породжувати правових наслідків для добросовісного набувача. Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 521/8368/15, від 18 березня 2020 року у справі № 199/7375/16 та від 20 травня 2020 року у справі № 199/8047/16.

У постанові від 06 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункти 52-53) Великої Палати Верховного Суду, зазначено наступні правові висновки, що добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Обидві сторони правочину, починаючи зі стадії, яка передує його вчиненню, мають поводитися правомірно, зокрема, добросовісно (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (пункт 37), від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20(пункт 40)). Вирішуючи питання про витребування майна, важливо перевірити добросовісність, насамперед, набувача цього майна, у тому числі те, чи знав або міг знати такий набувач про недобросовісну поведінку продавця. Вказане має значення для застосування як критерію законності втручання держави у право набувача на мирне володіння майном, так і критерію пропорційності такого втручання легітимній меті останнього.

Якщо особа витребовує нерухоме майно, то для визначення добросовісності його набувача, крім приписів ЦК України, слід застосовувати припис пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (див. близькі за змістом висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 (пункти 37), від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19(пункт 6.45)).

Згідно правових висновків зазначених у п.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 923/196/20, сторони договору повинні поводитися правомірно як під час його виконання, так і на переддоговірній стадії. Зокрема, мають поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви таких обов`язків, як і можливої недобросовісної чи нерозумної поведінки, є численними. Їх не можна визначити вичерпно. Недобросовісну поведінку може становити необґрунтоване припинення переговорів, пропозиція нерозумних умов, які завідомо є неприйнятними для контрагента, вступ у переговори без серйозних намірів (зокрема з метою зірвати укладення договору з третьою особою, наприклад із конкурентом недобросовісної сторони переговорів), нерозкриття необхідної контрагенту інформації тощо (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (пункт 37)).

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч.1,5,6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1,2 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що відповідач ОСОБА_2 набув спірну земельну ділянку за відплатним договором купівлі-продажу від 23.01.2018 року, який було нотаріально посвідчено, та згідно якого вказана земельна ділянка належить продавцю на праві приватної власності на підставі Наказу ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області від 15.12.2017р. №22-23735-СГ. Право власності зареєстровано приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лаврентьєвим Ю.В. 22.12.2017р., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1451858768250, номер запису про право власності - 24205539. Відомості про відсутність заборон на відчуження Предмету договору, інших обтяжень, іпотек, інших речових прав на відчужуваний об`єкт підтверджується Інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкту нерухомого майна та щодо суб`єкту, виданих приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Лаврентьєвим Ю.В. 23.01.2018р.

В подальшому відповідач ОСОБА_2 передав вказану земельну ділянку в оренду ПП "Черевичник" на підставі Договору оренди землі №32/3-СТ від 29.01.2018р. на 10 років, 14.03.2018р., відповідно до якого отримує орендну плату, що підтверджується відомостями нарахування паїв та платіжною інструкцією від 16.11.2023р. Державним реєстратором Лісовогринівецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області Скавронською Т.В. зареєстровано право оренди ПП «Черевичник» на вказану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №25237142.

З наведеного слідує, що відповідачі ОСОБА_2 та ПП "Черевичник" з 2018 року відкрито володіють та користуються майном, їх право власності та користування зареєстровано у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні представник відповідачів пояснила, що відповідач ОСОБА_2 під час придбання у власність спірної земельної ділянки покладався на відомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, в якому будь-які заборони на його відчуження були відсутні.

Позивачем належними та достатніми доказами не спростована добросовісність відповідача ОСОБА_2 , як набувача спірного майна за відплатним договором та наявність підстав для втручання у мирне володіння майном відповідачів.

З огляду на викладене витребування у відповідачів спірної земельної ділянки не буде відповідати як критерію законності втручання держави у права набувача на мирне володіння майном, так і критерію пропорційності такого втручання легітимній меті останнього.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову Керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Лісовогринівецька сільська рада Хмельницького району Хмельницької області до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Черевичник», треті особи: які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки, слід відмовити.

Керуючись ст.ст.2, 4, 5, 12, 13, 48, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.13,14, 19, 41 Конституції України, ст.ст.78,90,116,118,121,122,152 Земельного кодексу України, ст.ст. 15, 16, 257, 261, 346,388 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Лісовогринівецька сільська рада Хмельницького району Хмельницької області до ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Черевичник», треті особи: які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_3 про витребування земельної ділянки, відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Керівник Хмельницької окружної прокуратури (адреса: 29018, м. Хмельницький, вул. Бориса Антоненка-Давидовича, 10) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Лісовогринівецька сільська рада Хмельницького району Хмельницької області (ЄДРПОУ 04403717, адреса: 31340, Хмельницька область, Хмельницький район, с.Лісові Гринівці, вул. Центральна, 4).

Відповідачі: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), Приватне підприємство «Черевичник» (ЄДРПОУ 36196087, адреса: 31318, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Пашківці).

Треті особи без самостійних вимог: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (ЄДРПОУ 39767479, адреса: 29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Дата складання повного тексту рішення суду - 19.08.2024 року.

Суддя: