Ухвала

від 23.12.2024 по справі 686/8962/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 686/8962/24

провадження № 61-16043ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою першого заступника керівника Хмельницької прокуратури на постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року у справі за позовом керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Лісовогринівецька сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Черевичник», треті особи: Головне управління Держгеокадастру

у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2024 року перший заступник керівника Хмельницької прокуратури, засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою

на постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року у цій справі.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання

про відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.

На виконання вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України

першим заступником керівника Хмельницької прокуратури до касаційної скарги додано документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 6 056,00 грн.

Разом з тим, на день подання касаційної скарги неможливо встановити точний розмір судового збору за подачу касаційної скарги.

Пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову

у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - визначається вартістю майна.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 серпня 2020 року у справі

№ 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначила, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані

з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви

про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить

про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі

№ 907/9/17 (провадження № 12-76гс18)). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Тому вимоги у цій справі в частині визнання права власності та витребування майна мають майновий характер, оскільки підлягають грошовій оцінці, проте касаційна скарга та судові рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову (вартість спірної земельної ділянки).

Отже, першому заступнику керівника Хмельницької прокуратури слід надати докази (наприклад, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел щодо ринкової вартості земельної ділянки тощо), які підтверджують ціну позову на день подання позовної заяви.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше

1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00) і не більше

350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 059 800,00 грн).

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: отримувач коштів ? ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; призначення платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Отже, після підтвердження ціни позову станом на день його подання (вартість спірної земельної ділянки) судом касаційної інстанції буде розраховано розмір судового збору за подання касаційної скарги постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року у цій справі.

Таким чином, виходячи із наведених норм права, якщо заявник відповідно

до ухвали суду у встановлений строк усуне недоліки касаційної скарги, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Відповідно до частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу першого заступника керівника Хмельницької прокуратури

на постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Сердюк