Ухвала

від 23.12.2024 по справі 686/8962/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 686/8962/24

провадження № 61-16043ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Керницька Оксана Вікторівна, на постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року у справі за позовом керівника Хмельницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Лісовогринівецька сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Черевичник», треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, ОСОБА_2 , про витребування земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат

Керницька О. В., через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року у цій справі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження.

Відповідно до частин першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга

на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється

з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право

на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Керницька О. В., зазначає, що копію постанови Хмельницького апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року отримано його представником 01 листопада 2024 року.

Разом із тим зі змісту касаційної скарги не вбачається клопотання (заяви)

про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення.

Суд касаційної інстанції позбавлений можливості поновити строк на касаційне оскарження за власною ініціативою, а лише - за наявності відповідної заяви особи, яка подає скаргу.

Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали

про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави

для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк

або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповноважними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Слід також зазначити, що до відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів

на підтвердження надсилання/вручення судом апеляційної інстанції копії рішення заявнику, оскільки за правилом частини сьомої статті 394 ЦПК України питання про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття касаційного провадження.

Отже, заявнику слід подати до суду касаційної інстанції заяву (клопотання)

про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення, та надати відповідні докази на підтвердження причини пропуску такого строку, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції

про захист прав людини і основоположних свобод.

Пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги

та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду

в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви

про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета

або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі

з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Касаційна скарга подана через підсистему «Електронний суд», однак доказів надсилання іншим учасникам справи поданої касаційної скарги та документів,

що до неї додаються, представником заявника не надано.

За частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За таких обставин ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Керницька О. В., необхідно надати до суду докази надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи, з урахуванням пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України та частини сьомої статті 43 ЦПК України.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України

до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявником до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову

у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - визначається вартістю майна.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 серпня 2020 року у справі

№ 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначила, що «майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані

з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви

про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить

про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі

№ 907/9/17 (провадження № 12-76гс18)). Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці».

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України).

Тому вимоги у цій справі в частині визнання права власності та витребування майна мають майновий характер, оскільки підлягають грошовій оцінці, проте касаційна скарга та судові рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову (вартість спірної земельної ділянки).

Отже, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Керницька О. В., слід надати докази (наприклад, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел щодо ринкової вартості земельної ділянки тощо), які підтверджують ціну позову на день подання позовної заяви.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028,00 грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання юридичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше

1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00) і не більше

350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 059 800,00 грн).

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється

у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: отримувач коштів ? ГУК у місті Києві/Печерський район/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; призначення платежу - «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Отже, судом касаційної інстанції буде розраховано розмір судового збору за подання касаційної скарги постанову Хмельницького апеляційного суду від 29 жовтня 2024 року у цій справі.

З метою усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Керницька О. В., необхідно направити на адресу Верховного Суду заяву (клопотання) про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення, та надати відповідні докази на підтвердження причини пропуску такого строку, надати докази надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи, з урахуванням пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України та частини сьомої статті 43 ЦПК України та підтвердити ціну позову станом на день його подання (вартість спірної земельної ділянки).

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Керницька О. В., строк для усунення цих недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Керницька Оксана Вікторівна, на постанову Хмельницького апеляційного суду

від 29 жовтня 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали будуть застосовані наслідки, передбачені частиною третьою статті 393 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Сердюк