Постанова

від 14.08.2024 по справі 636/3443/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

14 серпня 2024 року

м. Харків

справа № 636/3443/23

провадження № 22-ц/818/1589/24

Харківський апеляційний суд у складі:

Головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів - Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря - Львової С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Підсереднє» про стягнення заборгованості з орендної плати, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Підсереднє» на ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 25 січня 2024 року, постановлену суддею Гніздиловим Ю.М., -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Підсереднє» про стягнення заборгованості з орендної плати.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 21 липня 2023 року відкрито провадження у справі.

19 січня 2024 року ОСОБА_1 , в особі свого представника ОСОБА_2 , звернулася до суду із заявою про закриття провадження у справі на підставі ч.2 ст.255 ЦПК України та стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу та судового збору.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 25 січня 2024 року провадження у справі - закрито.

Стягнути з ПрАТ «Підсереднє» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 30 000грн. та суму судового збору у розмірі 1 073грн., сплаченого згідно з платіжним дорученням №32528798800007293069 від 09 липня 2023 року.

В апеляційній скарзі ПАТ «Підсереднє» просить ухвалу суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правову допомогу скасувати.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт вказує на порушення судом норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права. Зазначає, що заявлені позивачем витрати з надання професійної правничої допомоги в розмірі 30 000грн. є необгрунтованими та завищеними. Крім того вважає, що зазначений спір можливо було вирішити у досудовому порядку, без подачі позовної заяви. Вказує, що під час розгляду справи в суді першої інстанції ними було добровільно виплачено позивачеві орендну плату за 2021-2023 роки в сумі 40 391грн.

Поміж іншого звертає увагу на те, що представником позивача не було враховано рекомендації щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених Рішенням ради адвокатів Харківської області від 21 березня 2018 року №17.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки ухвала суду оскаржується лише в частині витрат на правничу допомогу, тому в іншій частині ухвала суду колегіє не переглядається.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Стягуючи з ПрАТ «Підсереднє» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 30 000грн., суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача в цій частині є обгрунтованими та доведеними.

Проте, повністю погодитися із таким висновком суду колегія суддів не може, виходячи з наступного.

Частиною 3 статті 142 ЦПК України передбачено, що уразі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу (ч.6 ст.142 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.ч.1-3 ст.137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріали справи свідчать, що 29 січня 2021 року між ОСОБА_1 та адвокатом Прасоловим І.В. було укладено договір №б/н про надання правової допомоги.

Згідно звіту про приймання - передавання наданих послуг від 8 грудня 2023 року, адвокат Прасолов І.В. звітує перед ОСОБА_1 щодо надання професійної правничої допомоги по справі № 636/3443/23 за результатами виконання умов Договору б/н від 29 січня 2021 року. Адвокат власні зобов`язання виконав на суму 30 000 грн. Претензій від ОСОБА_1 не надходило. Обсяг наданої правничої допомоги є наступним:

-вивчення та ознайомлення з наданими матеріалами, заслуховування пояснень, надання розяснень клієнту щодо спорів про сиягнення коштів за договором оренди землі, аналіз судової практики - вартість робіт 4 000 грн;

-підготовка та направлення до суду позовної заяви- вартість робіт 7 000 грн;

-підготовка та направлення інших процесуальних документів по справі №636/3443/23- вартість робіт 10 000 грн;

- представництво позивача в судових засіданнях- вартість робіт 9000 грн.

Звіт складено та підписано відповідно, адвокатом І.Прасоловим та клієнтом Г. Корнєвою.

Натомість відповідач ПрАТ «Підсереднє» заперечує проти даного розміру витрат на правову допомогу та вважає його необгрунтованим та завищеним, посилаючись на те, що позов ОСОБА_1 є нескладним, не передбачав ведення складних математичних розрахунків. Відносно даних правовідносин є стала судова практика. Крім того, спір міг бути вирішений у досудовому порядку.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Частиною 4 ст.137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК України).

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Розподіляючи витрати, понесені ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Між тим, враховуючи характер виконаної адвокатом ОСОБА_1 - Прасоловим І.В. роботи наданої у зв`язку із розглядом справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної роботи, критерію необхідності подання відповідних документів зі сторони представника позивача, значимості таких дій у справі, та витраченого часу представником у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з ПрАТ «Підсереднє» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000грн.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Посилання відповідача на те, що спір міг бути вирішений у досудовому порядку колегією суддів не приймаються, оскільки як свідчать матеріали справи відповідачем було реалізовано своє право на подання відзиву в якому останній позов визнавав лише частково, що свідчить про наявність спору між сторонами.

Посилання відповідача на те, що представником позивача не було враховано рекомендації щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, затверджених Рішенням ради адвокатів Харківської області від 21 березня 2018 року №17 - колегією суддів не приймаються, оскільки зазначене рішення носить суто рекомендаційний характер.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За таких обставин, додаткове рішення суду в частині суми стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає зміні.

Керуючись ст.ст.374 ч.1п.2, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Підсереднє» - задовольнити частково.

Ухвалу Чугуївського міського суду Харківської області від 25 січня 2024 року в частині суми стягнення витрат на професійну правничу допомогу - змінити.

Стягнути Приватного акціонерного товариства «Підсереднє» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000грн.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК.

Головуючий - Н.П. Пилипчук

Судді - О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова