Рішення

від 06.08.2024 по справі 916/128/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" серпня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/128/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

за участю секретаря судового засідання Чолак Ю.В.

за участю представників:

від позивача: адвокат Мілевська Я.І., адвокат Білонучкина Т.П.,

від третьої особи позивача: не з`явився,

від відповідача: адвокат Мельничук В.Ю, адвокат Кочерба М.С., Гладкий ОБ. керівник,

від третьої особи відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/128/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укролія" (вул. Шовковична, № 42-44, оф. 304, м. Київ, 01024)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Стандарт" (вул. Краснова Миколи, № 27, м. Київ, 03115)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок Старі Маяки" (вул. Центральна, № 11, с. Старі Маяки, Березівський р-н, Одеська обл., 66833)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Фірма СІА "Сертіфікаціяс ун тестсшанас центре" (SIA "Sertifikacijas un testзрanas centrs" (вул. Дарза, № 12, м. Прієкулі, Прієкульска волость, Цесіський край, Латвія, 4126 (DВRZA ITLA 12, PRIEKUПUI, PRIEKUПU PAG., CЗSU NOV., LV-4126))

про стягнення 6 013 633,65 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Суть спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укролія" (надалі ТОВ "Укролія", Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світанок Старі Маяки" (надалі ТОВ "Світанок СМ", Відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь 6 013 633,65 грн, в тому числі: 5 929 227,40 грн різниці вартості між органічним та неорганічним соняшником та 84 406,25 грн відшкодування вартості випробувальних робіт.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач вважає, що оскільки насіння соняшника придбане Позивачем у Відповідача як органічне виявилось таким, що не відповідає вимогам щодо якості, тобто є не органічним, що в свою чергу є обов`язковою істотною умовою Договору поставки №1005/2023 від 04.05.2023 і як наслідок, Позивач вправі вимагати зміни умов зобов`язання, шляхом пропорційного зменшення ціни до рівня цін, встановлених для соняшника не органічного, на підставі п.1 ч.І ст. 678 ЦК України та ч.7 ст. 268 ГК України, а також вимагати відшкодування вартості випробувальних робіт.

2. Аргументи учасників справи.

2.1. Аргументи Позивача.

Як вказує Позивач 04.05.2023 між ним та Відповідачем був укладений Договір поставки №1005/2023 (надалі Договір), за яким Відповідач зобов`язався поставити Позивачу соняшник органічний партія №S2000/2, врожаю 2022, а Позивач в свою чергу, зобов`язався прийняти і оплатити його. На виконання умов вищевказаного договору в період з 08.05.2023 по 24.05.2023 Відповідач поставив Позивачу обумовлене Договором насіння соняшника органічного, партія № S2000/2, врожаю 2022 у загальній кількості 987,560 тон загальною вартістю 18 862 400,60 грн, а Позивач прийняв та оплатив його.

Проте, Позивач вважає, що Відповідачем порушені умови вищенаведеного договору виходячи з наступного.

Щодо того що Відповідач не є оператором органічного виробництва.

На переконання Позивача, Відповідач не є оператором органічного виробництва в розумінні Закону України "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції" (надалі №2496-VIII), а тому і вироблена ним продукція не може вважатися органічною в силу закону, оскільки відповідно до приписів вище наведеного закону, органічне виробництво та/або обіг органічної продукції в Україні підлягає сертифікації. Суб`єктами видачі сертифікатів, що засвідчують відповідність процесу виробництва продукції та її обігу вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, є органи сертифікації.

При цьому Позивач вважає, що SIA "Sertifikacijas un testesanas centrs" (Латвія) (надалі- Фірма STC), якою на підтвердження відповідності повного виробничого циклу у Відповідача та того, що Відповідач є оператором органічного виробництва, був виданий сертифікат органічного землеробства №05-096-2022/03 від 20.01.2023 та в якому зазначено, що він виданий на основі статті 29 (1) Регламенту ЄС № 834/2007 та Регламенту ЄС № 889/2008, відповідно до приписів Закону не є органом сертифікації, який внесений до Реєстру органів сертифікації та є юридичною особою, зареєстрованою згідно із законодавством України.

За ствердженням Позивача, Фірма STC не внесена та ніколи не була внесена до Реєстру органів сертифікації, зокрема і тому, що не є юридичною особою, зареєстрованою згідно із законодавством України, що є обов`язковою вимогою до органу сертифікації згідно ст. 28 Закону №2496-VIII.

Окрім того, Позивач, посилаючись на приписи ст. 29 Закону № 2496-VIII, вказує на те, що у період існування спірних правовідносин Фірма STC не була внесена не лише до Реєстру органів сертифікації, а й до Переліку органів іноземної сертифікації, тобто до жодного з можливих реєстрів, що передбачено

Таким чином Позивач зауважує, що іноземний орган може бути органом сертифікації (який повинен бути не лише акредитований згідно з законодавством іншим, аніж законодавство України, а й включений до Переліку органів іноземної сертифікації) і лише у випадках імпорту або експорту продукції.

З огляду на наведене Позивач вважає, що Фірма STC не є та не може бути належним органом сертифікації у межах спірних правовідносин та не може вважатися належним суб`єктом видачі сертифікатів, що засвідчують відповідність процесу виробництва продукції в Україні вимогам законодавства у сфері органічного виробництва (органом сертифікації), а тому в силу ст. 1, 35 Закону № 2496-VIII Відповідач не сертифікований у порядку, передбаченому чинним законодавством України, а вироблена ним продукція не є органічною та не може бути введеною в обіг як органічна.

Окрім наведеного, Позивач також вказує, що в порушення вимог п 4.6. Договору Відповідачем не були надані належним чином посвідчені копії документів, які стосуються підтвердження відповідності якості та статусу "Органічного продукту", а саме: сертифікат стандарту UA-BIO (вказаний сертифікат за ствердженням Позивача, виданий особою, яка не є сертифікаційним органом в розумінні українського законодавства); внутрішній транзакційний сертифікат або сертифікат інспекції (якщо органи сертифікації Покупця та Постачальника відрізняються).

Також Позивач зауважує, що надані Відповідачем трансакційні сертифікати серії STC-23-00023 від 09.05.2023 та серії STC-23-00023/1 від 23.08.2023, видані Фірмою STC в період часу, коли вона не тільки не була сертифікаційним органом в розумінні українського законодавства, а й не була органом іноземної сертифікації, що внесений до Переліку органів іноземної сертифікації (в період з 25.04.2023 по 15.01.2024), що виключає можливість визнання таких транзакційних сертифікатів чинними.

Позивач звертає на дату видачі вказаного трансакційного сертифіката - 23.08.2023 та зазначає, що він був наданий на підтвердження якості насіння соняшнику, що поставлявся Відповідачем на адресу Позивача протягом травня місяця 2023 року з 08.05.2023 по 23.05.2023, про що зазначено у самому сертифікаті, тобто, якість та органічність насіння соняшника підтверджується транзакційний сертифікатом, виданим пізніше аніж відбувалася сама поставка.

Водночас Позивач зауважує, що транзакційний сертифікат серії STC-23-00023 від 09.05.2023р. хоч і виданий в травні 2023, проте виданий на іншу кількість товару і наданий Позивачу лише наприкінці серпня 2023, після надсилання Відповідачу відповідної вимоги.

При цьому, Позивач посилаючись на п.4.7 Договору зазначає, що сторонами Договору був погоджений порядок відбору арбітражних проб насіння соняшника зі сформованої партії і шо в разі виникнення розбіжностей та суперечних питань, а саме сумнівів у Покупця або контрагентів Покупця щодо відповідності продуктів переробки показникам "Органічного продукту", ці проби будуть використані як арбітражні. Однак, відбір арбітражних проб у порядку п. 4.7 Договору не був здійснений сторонами.

А відтак, Позивач вважає, що орган сертифікації Відповідача - Фірма STC у серпні 2023 не могла видати транзакційний сертифікат на насіння соняшника (як на органічну продукцію), яке було поставлене Відповідачем ще у травні 2023, за відсутності відбору арбітражних проб перед навантаженням.

Виходячи з чого, Позивач вважає, що Відповідачем не була підтверджена якість та статус насіння соняшника як "Органічною продукту", придбаного Позивачем за Договором.

Також Позивач звертає увагу на те, що при поставці товару Відповідач передав протокол випробувань № PB-2022-00280106 від 08.12.2022 зразка насіння соняшника № 22-075482 0001 з партії № S2000/2, врожаю 2022, який підтверджував відсутність всіх заборонених в органічному виробництві речовин, був затверджений Фірмою STC і повинен містити інформацію щодо назви парії, обсягу партії, місця відбору, органу сертифікації Постачальника.

Проте, Позивач зауважує, що із зазначеного протоколу, не вбачається місця відбору партії насіння соняшника, переданої на дослідження, він не містить інформації про орган сертифікації Постачальника, а також він не затверджений органом сертифікації Постачальника. Натомість як свідчить інформація, яка міститься у вказаному протоколі випробувань, замовником відповідного дослідження є ТОВ "Тестінг Інвест", яке не є сертифікаційним органом Відповідача та й взагалі не є Органом сертифікації, а його працівники не є інспекторами з органічного виробництва.

З огляду на наведене, Позивач вважає, що вказаний протокол випробувань не може вважатися документом, який підтверджує якість насіння соняшника та його статус "Органічного продукту".

Так само, на переконання Позивача, виходячи з вищенаведених підстав, не можуть вважатися доказами, що підтверджують статус "Органічного продукту" протоколи випробувань № 23-055557 0001 від 20.07.2023 та № 23-055557 0003 від 20.07.2023, оскільки зразки для проведення відповідних досліджень відбиралися Відповідачем та ТОВ "Красногірський олійний завод" самостійно без участі інспекторів з органічного виробництва.

Щодо визнання насіння соняшнику партії № S2000/2 не органічним продуктом.

Як зазначає Позивач, в нього існує затверджена процедура, яка встановлює загальні правила поводження з органічною продукцією згідно європейських стандартів ЄС 834/2007 та №889/2008 та/або Стандарту USDA-NOP США, та/або згідно Стандарту Bio Suisse, та/ або Стандартів COR Канада, Закону України №2496-VIII та вимог ISO 9001:2025, ISO 2200062018, GMP+B1 "Л1.0-Безпечність кормів. Системи управління. Вимоги".

У відповідності до вказаної процедури, в порядку, передбаченому ДСТУ 4601: 2006 "Насіння олійних культур. Методи відбирання проб" та ГОСТ 10852 - 86 "Семена масличные. Правила приемки и методы отбора проб" ТОВ "Укролія" здійснює автоматизований відбір проб з кожного автомобіля, який прибуває на підприємство, що додатково фіксується за допомогою камер, встановлених над проїздом.

Позивач вказує, що вищезазначений вхідний контроль усієї продукції, яка прибуває на підприємство, проводиться з метою перевірки сировини за органолептичними та фізико-хімічними показниками нормативним документам та умовам договору. Також вказаний контроль здійснюється з метою забезпечення ідентифікації та простежуваності продукції, що надходить на виробничі потужності ТОВ "Укролія".

Як зазначає Позивач, у період з 09.05.2023 по 25.05.2023 після прибуття автомобільного транспорту, завантаженого насінням соняшника партії № S2000/2 на його завод "Укролія органік", при вхідному контролі з кожного автотранспортного засобу представником ТОВ "Укролія" в присутності водія - представника Відповідача, були відібрані зразки насіння соняшника, про що складались відповідні акти відбору зразків.

При цьому Позивач зауважує, що зразки насіння соняшнику партії № S 000/2, врожаю 2022 виробництва ТОВ "Світанок СМ", які були відібрані при здійсненні вхідного контролю, не використовувалися ним для дослідження їх на предмет органічності.

Позивач звертає увагу на те, що у відповідності до вимог органічного виробництва був повідомлений його сертифікаційний орган - ТОВ "Органік Стандарт" про те, що на склад прибуло насіння соняшнику органічного партія № S2000/2 врожаю 2022 придбаного у Відповідача та замовлено відбір проб цього насіння та проведення його дослідження.

Як вказує Позивач, за результатами лабораторного дослідження відібраного ТОВ "Органік Стандарт" зразка насіння соняшника були виявлені залишки речовин, які є забороненими у органічному виробництві, а саме: Імазамокс, Фосетил (сума) та фосфонова кислота про що свідчить протокол випробування № Р2023128613 від 16.06.2023 зразка №2023130499.

При цьому Позивач звертає увагу на те, що заборонені в органічному виробництві речовини були виявлені ТОВ "Органік стандарт" також й при дослідженні проби переробленого насіння соняшнику органічного (макуха) партія №S2000/2 урожаю 2022, яке також було придбане ТОВ "Красногірський олійний завод" у Відповідача.

Позивач вказує, що з даного приводу ТОВ "Органік Стандарт", як органом сертифікації Позивача, було проведено розслідування щодо насіння соняшнику партії №S2000/2 врожаю 2022 року від постачальника ТОВ "Світанок СМ" в ході якого була здійснена інспекційна перевірка операторів ТОВ "Красногірський олійний завод" та ТОВ "Укролія" за результатами було прийнято рішення заблокувати партію макухи соняшникової лот № S2000/2-2022-SC-01 та олію, вироблену з тієї ж сировини та заборонено Позивачу здійснювати переробку вказаної партії насіння соняшнику для цілей органічного виробництва.

При цьому Позивач зауважив, що відповідно до умову п. 4.7. Договору показникам "Органічний продукт" має відповідати не лише поставлений Товар, а й продукти його переробки, а саме: олія та макуха.

Також Позивач зазначив, що оператори ТОВ "Світанок СМ" та ТОВ "Красногірський олійний завод" заявили про свою незгоду з рішенням сертифікаційного органу - ТОВ "Органік Стандарт" та оскаржили його до апеляційної комісії.

Отже на переконання Позивача, поведінка сертифікаційного органу - Фірми STC, яка полягає в бездіяльності, відмові від проведення додаткових та спільних інспекцій Відповідача, з урахуванням інших доказів доданих до позовної заяви, надає можливість визнати факт недотримання Відповідачем вимог органічної регуляції.

Щодо використання Відповідачем протруєного посівного матеріалу.

Позивач стверджує, що для вирощування спірної партії насіння соняшнику, Відповідач використовував протруєний посівний матеріал, що на його переконання підтверджується виданим Фірмою STC дозволом на насіння №14 від 31.05.2022, яким Відповідачу був наданий дозвіл на використання в органічному виробництві неорганічного насіння, а саме: гібридів соняшника Розета, Бакарді та Коломбі на загальній площі 2469 га, копіями сертифікатів, що засвідчують посівні якості насіння від 04.02.2022 року №153103, від 11.02.2022 року №4736/1 та від 08.02.2022 року №154173, в пунктах 9 яких зазначено, що насіння не протруєно, без ГМО.

При цьому Позивач зауважив, що під час розслідування, яке проводило ТОВ "Органік Стандарт" та під час розгляду спору Апеляційним комітетом а ні Відповідач, а ні його сертифікаційний орган - Фірма STC жодного разу не заперечили використання Відповідачем для вирощування спірної партії насіння гібридів соняшника СИ Розета КЛП, СИ Бакарді КЛП та Коломбі.

Проте, Позивач звертає увагу на те, що у наданих ТОВ "Сингента" (власник насіння соняшника, на які отримані сертифікати №153103 від 04.02.2022, №4736/1 від 11.02.2022 та №154173 від 08.02.2022) оригіналах зазначених сертифікатів вказано що насіння соняшника було протруєно препаратами MAXIM 025 FS, APRON XL 350 ES та Cruiser 350FS, а Відповідач не надав належних доказів того, що цей посівний матеріал було використано ним для інших цілей, крім вирощування спірної партії насіння соняшнику.

Водночас, Позивач зауважує на те, що хоча дозвіл на насіння №14 було надано Фірмою STC Відповідачу лише 31.05.2022, станом на 01.06.2022 на балансі ТОВ "Світанок СМ" було відсутнє насіння соняшника урожаю 2021 року.

Отже, на переконання Позивача, всі вищезазначені докази в сукупності свідчать про те, що Відповідачем для вирощування спірної партії насіння соняшнику використовувався протруєний посівний матеріал, а дозвіл №14 від 31.05.2022 на використання цього посівного матеріалу в органічному виробництві видавався STC постфактум, тобто, після його фактичного висіву в ґрунт.

Окрім наведеного, Позивач із посиланням на 1) звіт Відповідача про врожай та зберігання від 03.09.2022, звіт про збирання та зберігання врожаю від 20.10.2021 та на інформацію, яка міститься в оборотно-сальдовій відомості Відповідача по рахунку 27 за період з 01.04.2022 по 01.06.2022 зазначив, що наявність на складі Відповідача станом на 20.10.2021 органічного соняшнику урожаю 2021 жодним чином не свідчить про наявність такого соняшнику станом на початок посівної кампанії 2022, а саме станом на 25.03.2022.

Тобто, на переконання Позивача, наявність станом на 20.10.2021 на складі Відповідача органічного насіння соняшнику не свідчить та не підтверджує посів Відповідачем цього насіння у 2022 та його відповідність показникам органічного продукту (з урахуванням відсутності також інших доказів на підтвердження цього), а сертифікати від 16.11.2020 та від 20.11.2020, видані Ecological Farming Control Organization, та від 26.07.2018, виданий PI "Ecoagros" не можуть підтверджувати органічність соняшнику на зерно, врожаю 2021.

Також Позивач вказує, що у відповідності до інформації, яка міститься в дозволі Фірми STC на використання насіння №14 від 31.05.2022 Відповідачу був наданий дозвіл на використання в органічному виробництві насіння соняшника гібридів Розета, Бакарді та Коломбі на площах, відповідно, 588, 1640 та 241 га, що разом становить 2469 га. Цим же дозволом Відповідачу був наданий дозвіл на використання в органічному виробництві насіння кукурудзи гібриду ДСК 3730 на площі 257 га, що разом з соняшником складає загальну площу посівів - 2726 га.

Позивач стверджує, що виходячи з виробничого плану Відповідача на 2022 та звіту про збір та зберігання урожаю у 2022 загальна площа земель ТОВ "Світанок СМ", зайнята під органічним виробництвом, становила 4037 га, з них 595 га - земель перехідного періоду та 3442 га земель, які безпосередньо використовуються в органічному виробництві. При цьому, як свідчать надані Відповідачем документи, в період з 23.03.2022 по 26.04.2022 ним було засіяно соняшником площу 2469,00 га., з яких 443 га на землях перехідного періоду та 2026 га на землях, які безпосередньо використовуються для органічного виробництва.

Таким чином, за ствердженням Позивача, після закінчення посівної кампанії (з 25.03.2022 по 26.04.2022) Відповідачем у нього мало б залишитись 1568 га земель, зайнятих під органічним виробництвом, з яких 152 га перехідного періоду та 1416 га земель, які безпосередньо використовуються в органічному виробництві.

З огляду на наведене та враховуючи дозвіл Фірми STC на використання насіння №14 від 31.05.2022, Позивач зазначає, що Відповідачу був наданий дозвіл на використання в органічному виробництві насіння соняшника на площі 2469 га, що дорівнює площі яка була фактично засіяна соняшником в період з 23.03.2022 по 26.04.2022 та є значно більшою за площу земель, які мали б залишитись вільними після посівної кампанії 2022, а тому на переконання Позивача є очевидним, що дозвіл № 14 Фірмою STC видавався на вже посіяне насіння, а не з метою пересівання посівів озимої пшениці соняшником.

Щодо порядку визначення цін на неорганічний соняшник.

Позивач зазначає, що сторони Договору погодили, що ціна на неорганічний соняшник є середньо-ринковою (до уваги беруться регіони та місцезнаходження Сторін) (в даному випадку це Одеська і Полтавська області) та перераховується на момент поставки або оплати, в залежності від того, яка подія була першою. (п. 4.7.)

Як вказує Позивач, з метою підтвердження розміру середніх цін на неорганічне насіння соняшнику на умовах EXW на ринках Полтавської та Одеської областей України у відповідний період часу, ним була отримана цінова довідка №2858/08.1-7.3 від 04.10.2023, видана ТПП України.

В свою чергу Позивач зауважив, що Відповідач, заперечуючи проти вказаних у ціновій довідці ТПП України, надав довідку видану ТОВ "БАРВА ІНВЕСТ УКРАЇНА" в якій зазначено середньо ринковий діапазон цін по Україні (за виключенням східних областей) станом на 04.05.2023. Тобто, незважаючи на те, що за умовами договору визначено, що до уваги мають братися ціни саме в регіонах місцезнаходження сторін (Полтавська та Одеська області), в наданій Відповідачем довідці міститься інформація про ціни на соняшник на всій території України, за виключенням східних областей, а також що за умовами договору ціна на неорганічний соняшник перераховується на момент його поставки або оплати, в залежності від того, яка подія була першою, тобто, інформація в довідці Відповідача надана станом на іншу дату ніж передбачено умовами договору, взяті до уваги інші регіони України, ніж передбачено умовами договору, а також не вказано чи у цій довідці йдеться про ціни лише на неорганічний соняшник, чи на насіння соняшнику в цілому (включаючи органічне).

Також Позивач звертає увагу на те, що на відміну від ТОВ "БАРВА ІНВЕСТ УКРАЇНА" саме ТПП України, відповідно Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", уповноважена проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їхню вартість. А методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України, а товарні брокери не є спеціалізованими органами чи уповноваженими особами з проведення товарознавчої експертизи з визначення середньо ринкової ціни на товари і послуги, натомість є уповноваженими особами, обов`язки яких полягають у виконанні доручень членів товарної біржі/клієнтів: продавців та покупців, яких вони представляють, щодо здійснення тих чи інших операцій. Брокерам забороняється розголошувати комерційні таємниці щодо здійснюваних за їх участю біржових операцій клієнтів, одночасно обслуговувати двох або більше клієнтів, інтереси яких суперечать один одному.

Таким чином, на переконання Позивача, цінова довідка №2858/08.1-7.3 від 04.10.2023, видана ТПП України, є належним та допустимим доказом ціни на неорганічне насіння соняшнику на умовах EXW на ринках Полтавської та Одеської областей України у відповідний період, а цінова довідка надана Відповідачем не може вважатись належним та допустимим доказом.

Окрім наведеного, Позивач зазначає, що є підстави сумніватися в неупередженості товарних брокерів, до яких звернувся Відповідач з метою отримання цінової довідки.

Отже, враховуючи вищезазначене Позивач вважає, що оскільки насіння соняшника придбане Позивачем у Відповідача як органічне виявилось таким, що не відповідає вимогам щодо якості, тобто є не органічним, що в свою чергу є обов`язковою істотною умовою Договору від 04.05.2023, він вправі вимагати зміни умов зобов`язання, шляхом пропорційного зменшення ціни, до рівня цін, встановлених для соняшника не органічного, на підставі п.1 ч.1 ст. 678 ЦК України та ч.7 ст. 268 ГК України, а також вимагати відшкодування вартості випробувальних робіт.

2.2. Аргументи Відповідача (ТОВ "Світанок СМ").

2.3.1. Відповідач, вважає викладені у позові доводи необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Щодо якості та статусу «Органічного продукту» товар.

Заперечуючи проти стверджень Позивача про ненадання йому підтверджуючих документів на насіння соняшника партії №S2000/2 що дає підстави в силу Договору вважати що зазначене насіння не відповідає якості та статусу "Органічного продукту", Відповідач із посиланням на норми ст. 626- 628 ЦК України та умови п.4.7. укладеного між сторонами Договору від 04.05.2023, зазначає що Договір чітко визначає порядок, підстави та умови для зниження ціни у випадку невідповідністю товару якісним характеристикам.

Так Відповідач звертає увагу на абз. 5 п. 4.7. Договору, відповідно до якого Позивач може висувати Відповідачу претензії щодо якості або статусу "Органічний продукт" лише на підставі зразків, відібраних відповідно до п. 4.7. цього Договору.

На переконання Відповідача Позивач, підписуючи Договір, погодився з усіма його умовами. За таких обставин, п. 4.7. Договору який відповідає вимогам закону, чинному законодавству України та нормальній комерційній практиці є обов`язковим як для Позивача так і для Відповідача.

Відповідач вказує, що всупереч умовам Договору від 04.05.2023, перед навантаженням товару був відсутній інспектор органу сертифікації Позивача, і жодних арбітражних проб відібрано не було. Як наслідок, Відповідач зауважує, що наразі відсутні будь-які зразки, які надають Позивачу право висувати Відповідачу претензії щодо якості або статусу "Органічний продукт".

Крім того, Відповідач зазначає, що Позивач також не реалізував своє право на відбір проб, у порядку, передбаченому п. 4.7. Договору, мав право на здійснення вхідного контролю якості та кількості вантажу при прийманні товару, в порядку передбаченому п. 5.3.-5.4. Договору, що Позивачем також зроблено не було. Позивачем не надано відповідних Актів про невідповідність товару.

Таким чином, на переконання Відповідача, ствердження Позивача про відсутність документів, якими підтверджується відповідність якості та статус "Органічного продукту" щодо насіння соняшника партії № S2000/2 не дає право Позивачу висувати претензії щодо якості або статусу "Органічної продукції".

Також Відповідач не погоджується із ствердженням Позивача, що Сертифікат № 05-096-2022/03 від 20.01.2023, а також транзакційні сертифікати серії STC-23-00023 від 09.05.2023 та серії STC-23-00023/1 від 23.08.2023 не можуть вважатися документами, які підтверджують якість насіння соняшнику партії №S200/2 та його статус органічної продукції, оскільки, по перше, Відповідач є органічним виробництвом в розумінні Закону № 2496-VIII, оскільки сертифікований органом сертифікації - SIA "Sertifikacijas un testesanas centrs" (Фірма STС), що підтверджується Сертифікатом органічного землеробства № 05-096-2022/03 від 20.01.2023, який виданий на основі статті 29 (1) Регламенту (ЄС) № 834/2007 та Регламенту (ЄС) № 889/2008, ANN-YBL-012_EN "Стандарти виробництва та заходи контролю".

Відповідач також зауважує, що оскільки термін дії Сертифікату органічного землеробства № 05-096-2022/03 становить з 20.01.2023 по 31.12.2023, то він був органічним підприємством відповідно до вимог Закону як на момент укладання Договору, так і на момент фактичної поставки насіння соняшника Позивачу.

Відповідач вказує, що виключення сертифікаційного органу Відповідача (Фірма STС) з Переліку органів іноземної сертифікації не є підставою визнавати не чинними в Україні видані ним документи, оскільки відповідно до ч.1 1 ст. 29 Закону № 2496-VIII сертифікат, що засвідчує виробництво та/або обіг органічної продукції згідно із законодавством іншим, ніж законодавство України, визнається в Україні з метою імпорту або експорту такої продукції у разі, якщо він виданий органом іноземної сертифікації, внесеним до Переліку органів іноземної сертифікації.

Таким чином, на переконання Відповідача, обов`язковість знаходження сертифікаційного органу в Переліку органів іноземної сертифікації пов`язана з конкретною метою - імпорт або експорт такої продукції. Ця обставина додатково підтверджується конструкцією ч. 2 ст. 29 Закону № 2496-VIII, яка визначає, що для внесення органу іноземної сертифікації до Переліку органів іноземної сертифікації імпортер або експортер подає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, заяву у довільній формі про внесення органу іноземної сертифікації до Переліку органів іноземної сертифікації.

Також Відповідач зауважує, що внесення сертифікаційного органу до Переліку здійснюється не на підставі особистої заяви сертифікаційного органу і навіть не на підставі заяви оператора, а на підставі заяви імпортера або експортера.

Окрім наведеного, Відповідач вказує, що його сертифікаційний орган (Фірма STС) був акредитований на підставі сертифікату про акредитацію № LATAK-S1-218-26-2004 від 11.04.2018, строком термін дії до 22.04.2023. При цьому, акредитація було продовжена на підставі № LATAK-S1-218-30-2004, дата видачі 23.04.2023, термін дії до 22.04.2028.

Отже, на переконання Відповідача, акредитація сертифікаційного органу Відповідача не припинялась, а тому всі документи, які видані сертифікаційним органом Відповідача є чинними і відсутні будь-які підстави, для невизнання їх чинності на території України.

Додатково, Відповідач звертає увагу на те, що у сертифікаційного органу Позивача (ТОВ "Органік стандарт") протягом всього часу не виникло жодних зауважень та/або сумнівів стосовно акредитації (повноважень) сертифікаційного органу Відповідача (Фірма STС), так само як і до виданих ним документів (Сертифікату № 05-096-2022/03 від 20.01.2023, транзакційних сертифікатів серії STC- 23-00023 від 09.05.2023 та серії STC-23-00023/1 від 23.08.2023).

З урахуванням неведеного, Відповідач зазначає, що відсутні будь-які правові підстави невизнання в Україні документів, виданих сертифікаційним органом Відповідача (Фірма STС), а саме Сертифікату № 05-096-2022/03 від 20.01.2023, транзакційних сертифікатів серії STC- 23-00023 від 09.05.2023 та серії STC-23-00023/1 від 23.08.2023.

Отже, Відповідач стверджує, що належним чином та у спосіб передбачений як Договором, так і чинним законодавством України, ним було підтверджено якість та статус "Органічного продукту" товару, придбаного Позивачем за Договором.

Щодо транспортування та зберігання товару.

Відповідач наголошує на тому, що і транспортування і зберігання товару, здійснювалось Позивачем з порушенням вимог законодавства України. Так, із посиланням на норми ст. 33 Закону № 2496-VIII, Відповідач зазначає, що оскільки перевезення придбаної партії насіння соняшника організовувалось та здійснювалось Позивачем самостійно, без участі Відповідача, отже і опломбування упаковки, контейнера або транспортного засобу мало здійснюватися саме Позивачем.

Також, Відповідач зазначає, що всупереч приписам п. 262 Постанови КМУ "Про затвердження порядку (детальних правил) органічного виробництва та обігу органічної продукції" № 970 від 23.10.2019 (далі Порядок №970), що жодна товаро-транспортна накладна на перевезення придбаної Позивачем партії насіння соняшника не містить відмітки про опломбування та інформації у відповідності до ст. 33 Закону № 2496-VIII, що свідчить про порушення умов перевезення.

Крім того, Відповідач вказує, що відповідно до п. 262 Порядку № 970, під час зберігання незапакованої органічної продукції необхідно забезпечувати її облік, ідентифікацію кожної партії і запобігати будь-якому змішуванню з неорганічною продукцією, зокрема продукцією перехідного періоду та/або забруднюючими речовинами.

Також Відповідач зазначає, що з метою здійснення спільного відбору проб товару, за участю представників Позивача, Відповідача та сертифікаційного органу Позивача, представник Відповідача 16.08.2023 прибув на місце розташування зерносховищ Позивача. До відбору проб було здійснено огляд зерносховища, в якому за ствердженням Позивача зберігалося насіння соняшника партії № S2000/2.

Однак, Відповідач зауважує, що визначити чи дійсно насіння, що зберігалось в цьому зерносховищі є тією партією, що була поставлена Відповідачем не виявилось можливим, з підстав неможливості ідентифікувати приналежність насипу насіння, що було пред`явлено Позивачем як придбане у Відповідача.

Як вказує Відповідач, на час прибуття його представника до складу, він був відкритий з обох сторін, що могло призводити до забруднення насіння соняшнику зовні, також у складі виявилось декілька немаркірованих насипів насіння соняшника, які були насипані біля стін зерносховища один напроти одного та були розмежовані між собою асфальтованою доріжкою, що викликало обґрунтовані сумніви в тому, що до огляду могла бути пред`явлена зовсім інша партія товару.

З урахуванням наведеного, Відповідач вважає, що Позивач не забезпечив належні умови зберігання незапакованої органічної продукції у відповідності до п. 262 Порядку, що є порушенням умов зберігання.

Щодо вхідного контролю Позивача.

Заперечуючи проти належності вхідного контролю насіння соняшнику партії № S2000/2 Відповідач вказує на те, що Позивачем умисно створені штучні докази з метою введення Суду в оману відносно обставин відбору зразків насіння соняшника.

Так Відповідач зазначає, що насіння соняшника партії № S2000/2 перевозилась зі складу Відповідача вантажівками Позивача, на підставі укладеного ним договору перевезення вантажів автомобільним транспортом з ТОВ "3Т-ТРАНС", який і був фактичним перевізником. Отже, перевезення вантажу організовувалось та здійснювалось Позивачем самостійно, без участі Відповідача.

При цьому Відповідач звертає увагу на те, що всі Акти відбору зразків, які були складені під час здійснення Позивачем вхідного контролю, представником Позивача були підписані водіями транспортних засобів, як представниками від Відповідача, які уповноважені бути присутнім при відборі проб, згідно з дорученнями наданими Відповідачем.

Відповідач наголошує, що не надавав жодних доручень на відбір проб водіям перевізника насіння - ТОВ "3Т-ТРАНС", а оригіналів або належним чином посвідчених копій Позивач не надав.

Отже Відповідач вважає, що Акти відбору, які представлені Позивачем, не відповідають вимогам ст.- ст. 76-77 ГПК України.

Щодо результатів аналізів насіння соняшнику, наданих органом сертифікації Позивача.

Відповідач заперечуючи проти обґрунтування Позивачем неналежності якості насіння соняшника партії № S2000/2 Інспекційним звітом з експорту партії/відвантаження від 07.06.2023, Звітом з відбору від 07.06.2023 та Аналітичним звітом №Р2023128613 від 16.06.2023 щодо зразка №001542, складеними ТОВ "Органік Стандарт", посилається на те, що зазначені звіт не можуть підтверджувати якість насіння соняшника, поставленого Відповідачем за Договором, оскільки з Інспекційного звіту з експорту партії/ відвантаження від 07.06.2023 вбачається, що була проведена інспекція товару 2023 врожаю (виробництва), а відповідно до Договору та ТТН насіння соняшника поставлялося врожаю 2022.

Виходячи з наведеного, Відповідач стверджує, що сертифікаційний орган Відповідача відібрав проби з іншої партії врожаю насіння соняшника, ніж та що була поставлена Відповідачем, а отже, результати аналізів, які зазначені в Аналітичному звіті №Р2023128613 від 16.06.2023 є неналежним доказом підтвердження якісних характеристик поставленого Відповідачем товару.

Також Відповідач зауважує, що за умовами Договору від 04.05.2023 він поставляв насіння соняшнику, яке в подальшому мало бути використане Позивачем у власному виробництві олії соняшникової органічної та макухи соняшникової органічної. Проте, як вбачається з усіх наданих Позивачем звітів, аналіз з якості проводився саме із зразків вже переробленого товару, а саме макухи соняшникової. Тобто, вказані дослідження були проведені по відношенню до вже переробленого насіння соняшнику, яке за твердженням Позивача, було поставлено Відповідачем, а не самого насіння, яке є предметом Договору від 04.05.2023.

З огляду на це, Відповідач зауважує, що ідентифікувати насіння, з якого отримано макуху, з огляду на родовий характер насіння та подальший процес його транспортування, зберігання, переробки є об`єктивно неможливо.

Заперечуючи проти посилання Позивача в якості підтвердження невідповідності товару встановленим стандартам, посилання Позивача на звіти, щодо оцінки партії товару, яка була придбана ТОВ "Красногірський олійний завод", Відповідач зазначає, що ці докази жодним чином не підтверджують поставку Позивачу неорганічного товару, а отже не стосуються предмету спору.

Крім того, Відповідач звертає увагу на те, що аналогічно як і з проведеними аналізами насіння соняшника, відібраного у Позивача, аналіз з якості насіння соняшнику, відібраного у ТОВ "Красногірський олійний завод" проводився так само із зразків вже переробленого товару, тобто аналіз проведено з макухи соняшникової, що є принципово іншим товаром.

Отже Відповідач стверджує, що ідентифікувати насіння з якого отримано макуху, з огляду на родовий характер насіння та подальший процес його транспортування, зберігання, переробки є об`єктивно неможливо, а тому вищезазначені звіти також не відповідають вимогам ст.-ст. 76-77 ГПК України.

Додатково, Відповідач вказує, що ТОВ "Красногірський олійний завод", у відповідності до умов укладеного з ним та Відповідачем договором, проводив аналіз арбітражних проб саме насіння соняшнику. За результатами аналізу, було встановлено відповідність якості товару всім вимогам, щодо органічності. Дана обставина підтверджується протоколом випробування № 23-055557 0001 від 20.07.2023 та протоколом випробування № 23-055557 0003 від 20.07.2023.

Щодо розслідування, проведеного органом сертифікації Позивача.

Відповідач заперечуючи проти посилання Позивача на розслідування щодо органічності товару партії № S2000/2, яке проводилось ТОВ "Органік Стандарт", із посиланням на приписи ч. 7 ст. 28 Закону № 2496-VIII, зазначає, що на даний час офіційне розслідування не завершено, отже, навіть якщо б існувало будь-яке рішення прийняте органом сертифікації у порядку апеляції, таке рішення не було б остаточним та могло бути оскаржене до центрального органу виконавчої влади. При цьому, Відповідач звертає увагу на те, що вищезазначені обставини ніяким чином не впливають на розгляд справи, оскільки будь-які незавершені апеляційні процеси не дають змоги дійти жодних висновків.

Відповідач також зазначає, що твердження Позивача про те, що ТОВ "Світанок СМ" має сусідні неорганічні поля та використовує гібриди насіння соняшнику, що надає можливість визнати факт недотримання Відповідачем органічної регуляції, жодним чином не підтверджують неорганічність поставленої саме Позивачу партії насіння соняшника та спростовуються Сертифікатом № 05-096-2022/03 від 20.01.2023, яким встановлена відповідність повного виробничого циклу Відповідача (документації, виробничого процесу, процесу зберігання, процесу транспортування, процесу перепакування, процесу продажу та процесу маркування з наглядом у подальшому).

Наведене, на переконання Відповідача, підтверджується листом сертифікаційного органу Відповідача (Фірмою STС) на адресу ТОВ "Органік Стандарт", в якому, зокрема, зазначено, що протягом 2022 було проведено три перевірки, під час яких не виявлено закупівлі та використання оператором "Світанок СМ" речовин, недозволених в органічному в сільському господарстві, в тому числі речовин, які виявлені в протоколах випробувань №Р2023125222 від 26.05.2023, №Р2023125327 від 30.05.2023, а саме: Imazamox, Fosetyl (Sum) і фосфонової кислоти.

На підтвердження своєї позиції, Відповідач посилається також на лист Фірми STC від 29.09.2023 на адресу ТОВ "Органік Стандарт", в якому, зокрема, зазначено що в процесі щорічної перевірки органічного оператора ТОВ "Світанок СМ" відбулось відвідування та огляд полів оператора, розташованих поблизу звичайних родовищ та огляд буферних зон. Оператор надав роз`яснення щодо необхідності посіву саме гібридного насіння соняшнику. Перевірено фактори, які можуть спричинити забруднення полів синтетичними пестицидами, а також можливість занесення із сусідніх полів. В рамках перевірки відібрано проби зеленої маси соняшнику з полів оператора. Композитний зразок відправили в лабораторію для аналізу. Результати не показали наявності речовин, заборонених в органічному виробництві.

Щодо посівного матеріалу, використаного Відповідачем.

Позивачем були надані копії сертифікатів, які підтверджують посівні якості насіння: №153103 від 04.02.2022, №154173 від 08.02.2022 та №4736/1 від 11.02.2022.

Відповідач, стверджує, що спірний посівний матеріал не був використаний під час посівної компанії.

Більше того, під час посівної компанії на органічних полях Позивача, замість придбаного посівного матеріалу, виробником якого є ТОВ «СИНГЕНТА» було засіяне власне насіння, яке знаходилось на складах Відповідача та повністю відповідало стандартам органічного виробництва, що підтверджено відповідними документами.

Водночас, у зв`язку з поганими прогнозами урожайності озимої пшениці, Відповідач мав намір списати частину посівів озимої пшениці і пересіяти їх під соняшником. З метою дотримання законодавства в сфері органічного виробництва, 25.05.2022 (вже після закінчення заздалегідь запланованої посівної компанії на підприємстві) Відповідачем було складено заяву на сертифікацію придбаного посівного матеріалу для додаткового посіву соняшнику.

У разі використання протруєного насіння на полях Відповідача, це, безумовно, було б відображено у відповідних аналітичних звітах наданих Позивачем.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують саме факт використання останнім протруєного насіння, а отже вимоги Позивача не мають належного підтвердження.

Щодо використання пестицидів.

Відповідач категорично заперечує проти наведених тверджень Позивача, згідно з якими якщо Відповідач придбав препарати, що містять в собі пестициди, це автоматично свідчить про використання пестицидів, зокрема, в процесі органічного виробництва.

В обґрунтування наведеного, Відповідач зауважує, що Позивачем не надані будь-які належні та допустимі докази того, що Відповідач застосовував ці пестициди в процесі органічного виробництва, зокрема, спірної партії насіння соняшника.

Більше того, Відповідач звертає увагу на те, що в аналітичних звітах, на які посилається Позивач, виявлено лише одну діючу речовину Імазамокс, проте пестициди, в цьому випадку, містять декілька активних компонентів, які в процесі лабораторних досліджень виявлені не були.

Отже, Відповідач стверджує, що Позивач не надав належних доказів які підтверджують використання Відповідачем пестицидів, а отже вимоги Позивача не мають належного підтвердження.

Щодо ціни на неорганічний соняшник.

Відповідач заперечує проти розміру середніх цін на неорганічне насіння соняшнику на умовах EXW на ринках Полтавської та Одеської областей України, вказаного у наданій Позивачем ціновій довідці №2858/08.1-7.3 від 04.10.2023, виданій ТПП України, оскільки на його переконання цінова довідка є лише одним із видів доказів, який не має наперед визначеної сили для суду. Оскільки в Україні відсутнє державне регулювання цін на насіння соняшнику, тому інформація про ціну, яка зазначена в довідці має виключно інформаційний характер.

Окрім наведеного, Відповідач посилається на те, що у тексті зазначеної цінової довідки ТПП України зазначено, що інформація, отримана з інших джерел, вважається досить вірогідною, але ТПП України не може гарантувати факт її достовірності.

В свою чергу, Відповідач в якості підтвердження ціни на неорганічне насіння соняшнику посилається на довідку, видану ТОВ "БАРВА ІНВЕСТ УКРАЇНА", працівники якого є ринковими брокерами, через яких кожен день на протязі багатьох років укладаються контракти купівлі-продажу та здійснюються інші комерційні угоди.

Отже на переконання Відповідача, цілком очевидно, що довідка, видана ТОВ "БАРВА ІНВЕСТ УКРАЇНА" є більш значущою і актуальною, оскільки компанія спеціалізується на ринкових операціях і має безпосередній доступ до торгових угод. Ця довідка має більшу вагу в суді, оскільки вона відображає реальний стан ринку та підтверджує фактичну ситуацію, що важливо для обґрунтування позиції Відповідача.

3. Процесуальні питання, вирішені судом.

До канцелярії Господарського суду Одеської області 09.01.2024 надійшла позовна заява ТОВ "Укролія" (вх. № 135/24).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2024 позовна заява (вх. № 135/24) була передана на розгляд судді Цісельському О.В.

Ухвалою Господарського суду від 15.01.2024 позовна заява ТОВ «Укролія» (вх.№ 135/24 від 09.01.2024) була залишена без руху. Позивачу був встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви.

До канцелярії Господарського суду 29.01.24 від ТОВ "Укролія" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 3575/24), разом з доказами усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду від 05.02.2024 позовна заява була прийнята судом до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/128/24, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11:00 год 27.02.2024. До участі у справі залучено ТОВ "Органік Стандарт" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, а також Фірму СІА "Сертіфікаціяс ун тестсшанас центре" (SIA «Sertifikвcijas un testзрanas centrs») в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Запропоновано залученим третім особам надати суду пояснення щодо позовних вимог в порядку ст. 179 ГПК України.

Від представника Позивача через систему "Електронний суд" 12.02.2024 надійшла заява (вх. № 5692/24) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів. Судом заява була розглянута та ухвалою суду від 14.02.2024 задоволена.

Відповідачем 20.02.2024 через систему "Електронний суд" був поданий відзив на позовну заяву (вх. № 7064/24) разом із додатками, який судом долучений до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 27.02.2024 за усним клопотанням представника позивача судом була проголошена протокольна ухвала про перерву у підготовчому засіданні до 11:20 год 14.03.2024.

Ухвалою Господарського суду від 28.02.2024, постановленою відповідно до ст. 120 ГПК України, Третіх осіб повідомлено про дату та час наступного підготовчого засідання.

Позивач 04.03.2024 через систему "Електронний суд" подав до Господарського суду відповідь на відзив (вх. № 8828/24), яка судом долучена до матеріалів справи.

Від третьої особи відповідача 05.03.2024 на електронну адресу надійшов електронний лист (вх. № 9236/24), щодо розгляду справи без участі представника Фірми STC.

Представник Відповідача через систему "Електронний суд" 07.03.2024 подав заяву (вх. № 5692/24) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів. Судом заява була розглянута та того ж дня ухвалою суду задоволена.

Від представника Позивача через систему "Електронний суд" 11.03.2024 надійшла заява (вх. № 10029/24) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів. Судом заява була розглянута та ухвалою суду від 13.03.2024 задоволена.

Від Третьої особи позивача через систему "Електронний суд" 12.03.2024 надійшли письмові пояснення (вх. № 10527/24) разом із додатками, які підписані представником на підставі довіреності. Оскільки справа розглядається в порядку загального позовного провадження, а представник Третьої особи не надав суду доказів того, що він є адвокатом або діє на підставі самопредстваництва, відповідно до приписів ГПК України, судом пояснення третьої особи не прийняті до уваги.

Відповідачем 14.03.2024 через систему "Електронний суд" були подані заперечення на відповідь Позивача на відзив (вх. № 10772/24) разом із додатками, які судом долучені до матеріалів справи.

В підготовчому засіданні 14.03.2024 представник Відповідача подав усне клопотання щодо надання йому можливості подати свої заперечення на письмові пояснення Третьої особи позивача, яке судом було задоволено, також судом за власною ініціативою термін підготовчого засідання був продовжений на 30 днів, про що була постановлена протокольна ухвала, і після з`ясування думки учасників судового процесу, судом була постановлена протокольна ухвала про закриття підготовчого засідання та справа призначена до розгляду по суті на 11:20 год. 25.04.2024. Також, судом була визначена резервна дата судового засідання з розгляду справи по суті на 11:00 год. 02.05.2024.

Ухвалою Господарського суду від 15.03.2024, постановленою відповідно до ст. 120 ГПК України, Третіх осіб повідомлено про дату та час розгляду справи по суті.

Позивач 29.03.2024 через систему "Електронний суд" надав до Господарського суду додаткові пояснення (вх. № 13107/24), які судом долучені до матеріалів справи.

Від представника Відповідача через систему "Електронний суд" 16.04.2024 до Господарського суду надійшла заява (вх. № 15659/24) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів. Судом заява була розглянута та ухвалою суду від 18.04.2024 задоволена.

Представник Позивача 18.04.2024 через систему "Електронний суд" подав до Господарського суду заяву (вх. № 15659/24) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів. Судом заява була розглянута та ухвалою суду від 13.03.2024 задоволена.

Від представника Відповідача через систему "Електронний суд" 23.04.2024 до Господарського суду надійшла відповідь на пояснення Третьої особи позивача (вх. № 16538/24) та заперечення на додаткові пояснення Позивача (вх № 16546/24), які судом були долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті 25.04.2024 представники Позивача виступили з вступними промовами та у зв`язку із не можливістю завершити розгляд справи, судом була постановлена протокольна ухвала про перерву в розгляді справи по суті до 11:00 год. 02.05.2024.

Позивачем через систему "Електронний суд" 02.05.2024 було подане клопотання про долучення доказів (вх. № 17830/24), в якому він просив визнати поважними причини неподання доказів у встановлений строк, встановити додатковий строк та долучити до матеріалів справи докази, які мають суттєве значення для вирішення спору.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті 02.05.2024 судом було розглянуто клопотання Позивача (вх. № 17830/24), вислухані думки учасників справи, та за результатами обговорення, суд постановив протокольну ухвалу про повернення на стадію підготовчого засідання, після чого клопотання Позивача було розглянуто судом у нарадчій кімнаті, та по виходу з якої судом проголошена вступна та резолютивна частини ухвали, якою клопотання було задоволено частково. У зв`язку із чим судом була постановлена протокольна ухвала про перерву у підготовчому засіданні до 10:00 год 21.05.2024.

Ухвалою Господарського суду від 02.05.2024 клопотання ТОВ "Укролія" (вх. № 17830/24) про витребування доказів у справі було задоволено частково. Витребувано у Державного підприємства "Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції" та у ТОВ "Сингента" оригінали сертифікатів, що засвідчують посівні якості насіння: №153103 від 04.02.2022, №154173 від 08.02.2022 та №4736/1 від 11.02.2022, а також у ТОВ "Агросерт» оригінал сертифікату, що засвідчує посівні якості насіння №4736/1 від 11.02.2022. Зобов`язано ДП "Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції", ТОВ "Агросерт" та ТОВ "Сингента" витребувані документи надати до суду у строк протягом семи днів з моменту отримання даної ухвали суду і повідомлено про те, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, судом можуть бути застосовані до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ГПК України.

Ухвалою Господарського суду від 03.05.2024, постановленою відповідно до ст. 120 ГПК України, Третіх осіб повідомлено про дату та час наступного підготовчого засідання.

Третя особа позивача через систему "Електронний суд" 20.05.2024 подала до Господарського суду клопотання про долучення доказів (вх. № 20023/24), в якому просила визнати поважними причини неподання доказів у встановлений строк, встановити додатковий строк та долучити до матеріалів справи докази.

Третя особа позивача через систему "Електронний суд" 20.05.2024 подала до Господарського суду клопотання про долучення доказів (вх. № 20311/24 від 21.05.2024), в якому просила визнати поважними причини неподання доказів у встановлений строк, встановити додатковий строк та долучити до матеріалів справи докази. Клопотання підписане представником Третьої особи, який діє на підставі довіреності.

В підготовчому засіданні 21.05.2024 судом клопотання Третьої особи про долучення доказів подані через систему "Електронний суд" були залишені без розгляду, оскільки справа розглядається в порядку загального позовного провадження, а представник Третьої особи не надав суду доказів того, що він є адвокатом або діє на підставі самопредстваництва, про що була постановлена протокольна ухвала. Вислухавши думки учасників судового процесу, судом також була постановлена протокольна ухвала про перерву в підготовчому засіданні до 10:00 год 04.06.2024.

Ухвалою Господарського суду від 22.05.2024, постановленою відповідно до ст. 120 ГПК України, Третіх осіб повідомлено про дату та час наступного підготовчого засідання.

Від ДП "Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції" до канцелярії суду 28.05.2024 разом з супровідним листом (вх. №21296/24), були подані належним чином посвідчені копії сертифікатів, що засвідчують якість насіння соняшника №153103 від 04.02.2022 та №154173 від 08.02.2022, а також зазначено, що сертифікат №4736/1 від 11.02.2022 видавався ТОВ "Агросерт" і тому його оригінал або належним чином засвідчена копія у ДП відсутня. Судом надані докази були долучені до матеріалів справи.

Третя особа позивача через систему "Електронний суд" 28.05.2024 подала до Господарського суду клопотання про долучення доказів (вх. № 21445/24), в якому просила визнати поважними причини неподання доказів у встановлений строк, встановити додатковий строк та долучити до матеріалів справи докази. Оскільки клопотання було підписане керівником Третьої особи позивача, судом докази долучені до матеріалів справи.

Позивач через систему "Електронний суд" 30.05.2024 подав до Господарського суду клопотання про долучення доказів (вх. № 21616/24), в якому просив визнати поважними причини неподання доказів у встановлений строк, встановити додатковий строк та долучити до матеріалів справи докази.

Від ТОВ "Агросерт" через систему "Електронний суд" 03.06.2024 була подана заява (вх. № 22019/24), разом з якою була надана, посвідчена КЕП, електронна копія сертифікату №4736/1 від 11.02.2022. Судом наданий доказ був долучений до матеріалів справи.

Судове засідання, призначене на 04.06.2024 о 10:00 год., не відбулось у зв`язку із оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 05.06.2024 підготовче засідання у справі було призначене на 12:00 год 13.06.2024, про що сторони були повідомлені через їх електронні кабінети у системі "Електронний суд" та поштою.

Від ТОВ "Сингента" 05.06.2024 до канцелярії Господарського суду була подана заява (вх. № 22360/24), до якої були додані оригінали сертифікатів, що засвідчують посівні якості насіння: №153103 від 04.02.2022, №154173 від 08.02.2022 та №4736/1 від 11.02.2022, які судом долучені до матеріалів справи.

Позивачем через систему "Електронний суд" 12.06.2024 були подані додаткові пояснення (вх. № 23321/24 від 13.06.2024), що обґрунтовані ст.ст. 42, 161 ГПК України.

У підготовчому засіданні 13.06.2024, судом за результатами обговорення з представником Позивача підстав подання додаткових пояснень від 13.06.2024, була постановлення протокольна ухвала про залишення додаткових пояснень Позивача без розгляду, оскільки подані пояснення не є ані заявою по суті спору, ані заявою з процесуальних питань. Після вирішення всіх питань, передбачених ст. 182 ГПК України, суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого засідання по справі та призначення її до розгляду по суті на 12:20 год. 20.06.2024. Також судом була визначена резервна дата розгляду справи по суті на 11:00 год. 11.07.2024.

Ухвалою Господарського суду від 22.05.2024, постановленою відповідно до ст. 120 ГПК України, Третіх осіб повідомлено про дату, місце та час розгляду справи по суті.

Представник Відповідача через систему "Електронний суд" 14.07.2024 подав заяву (вх. № 23450/24) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів. Судом заява була розглянута та ухвалою суду від 17.07.2024 задоволена.

Від Третьої особи позивача 10.07.2024 через систему "Електронний суд" були подані письмові пояснення (вх. "№ 26611/24), в яких було заявлене клопотання про визнання поважними причин неподання доказів у встановлений строк, поновлення додаткового строку для надання доказу та приєднання доказів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 11.07.2024, у зв`язку із поданням Третьою особою клопотання про приєднання доказів після закриття підготовчого засідання та без належного обґрунтування їх неподання під час підготовчого засідання, суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Органік Стандарт" від 10.07.2024. У зв`язку зі сповіщенням системою цивільної оборони м. Одеси та Одеської області повітряної тривоги, судом з урахуванням планової відпустки судді у межах розумних строків була проголошена протокольна ухвала про перерву в судовому засіданні до 14:40 год. 06.08.2024.

Ухвалою суду від 12.07.2024, постановленою відповідно до ст. 120 ГПК України, Треті особи були повідомлені про час та дату наступного розгляду справи по суті.

Відповідач через систему "Електронний суд" 06.08.2024 подав до Господарського суду клопотання про долучення доказів (вх. № 29382/24), в якому просив долучити до матеріалів справи докази.

Під час судового засідання з розгляду справи по суті 06.08.2024 судом було розглянуто клопотання Відповідача про приєднання доказів (вх.№ 29382/24) та відповідно до приписів ст. 207 ГПК України суд залишив клопотання без розгляду.

В процесі розгляду справи всі подані учасниками справи клопотання та заяви були судом розглянуті та вирішенні відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України, про що відзначено у протоколах підготовчих та судових засідань.

Під час розгляду справи по суті сторони виступили із вступними промовами, судом були досліджені всі письмові та електронні докази, які містяться в матеріалах справи.

Позивач у своїй вступній промові та судових дебатах заявлені позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи свою позицію доводами та аргументами, викладеними у заявах по суті спору та наданими суду доказами.

Третя особа позивача - ТОВ "Органік Стандарт", про час та дату розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи докази направлення ухвал до її особистого кабінету у системі "Електронний суд", проте правом на викладення своєї позиції щодо позову не скористалась, в судові засідання її представник не з`явився, про поважність неявки суд не повідомила.

Відповідач у своїй вступній промові та судових дебатах проти позовних вимог заперечував, просив суд у задоволені позову відмовити повністю, обґрунтовуючи свою позицію доводами та аргументами, викладеними у заявах по суті спору та наданими суду доказами.

Третя особа відповідача Фірма STC, про час та дату розгляду справи повідомлялась належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, наявні в матеріалах справи, проте участь в судовому засіданні не прийняла, надавши суду заяву про розгляд справи без її участі, своєї позиції щодо позову суду не навела.

Судом протягом всього періоду розгляду справи здійснювалися спроби повідомлення Третіх осіб за всіма відомими суду засобами зв`язку. При цьому у всіх ухвалах суду по справі судом було роз`яснено про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Для цих цілей існує .

Відповідно до частин 1, 3 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Отже у Третьої особи позивача та Третьої особи відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи та реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (Єдиного державного реєстру судових рішень).

Враховуючи, що учасники судового провадження, безвідносно до отримання/неотримання поштової кореспонденції, в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, про що неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні від 03.04.2008 по справі "Пономарьов проти України", рішенні від 26.04.2007 по справі "Олександр Шевченко проти України", рішенні від 14.10.2003 по справі "Трух проти України".

За наведених обставин суд доходить висновку, що ним були вчинені всі необхідні дії щодо повідомлення Третіх осіб про відкриття провадження у справі, а також про всі призначені по справі судові засідання, вчинення відповідних процесуальних дій та надано можливість взяти участь у судових засіданнях і викласти свої, зокрема, заперечення проти задоволення позовних вимог та пояснення, натомість останні не вживали заходів щодо реалізації наданого їм права навести свої доводи та міркування, заперечення проти заяв, доводів і міркувань інших осіб, передбачене статтею 42 ГПК України, зокрема, шляхом участі в судових засіданнях, подання пояснень та надання доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Матеріали справи свідчать про те, що в процесі розгляду справи судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

З огляду на те, що розгляд даної справи відкладався у зв`язку із об`єктивними обставинами, зокрема, потребою отримання доказів, які мають суттєве значення для вирішення спору, оголошеннями системою цивільного захисту м. Одеси та Одеської області повітряних тривог, враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПУ України, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень, учасникам справи були створені належні умови для реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до ст.ст.209, 210 ГПК України судом були з`ясовані всі обставини, на які учасники справи посилалися під час судового розгляду як на підставу своїх вимог і заперечень, а також судом були безпосередньо досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи у межах розумних строків.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку "розумності строку" розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи наведене, в судовому засіданні 06.08.2024 Господарським судом був закінчений розгляд справи по суті та відповідно до ч.1 ст.240 ГПК України, після виходу з нарадчої кімнати, проголошена вступна та резолютивна частини рішення.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

ТОВ "Укролія" є оператором органічного виробництва, що підтверджене Сертифікатом № 22-0773-06-02, виданим 23.12.2022 органом сертифікації ТОВ "Органік Стандарт" з терміном дії до 31.12.2023 (т.с. 1, а.с 135).

Компанією SIA "Sertifikacijas un testзрanas centrs" (надалі -Компанія STC) 31.05.2022 ТОВ "Світанок СМ" було видане "Утверждение об использовании в органическом сельском хозяйстве конвенциональные семена, семенной картофель и вегетативный материал для размножения" № 14 про можливість використання ТОВ "Світанок СМ" посівного матеріалу, зокрема, соняшника породи Розета, Бакарді та Коломбі в органічному виробництві (т.с.1, а.с 242).

ТОВ "Світанок СМ" є оператором органічного виробництва, що підтверджене виданими організацією контролю за екологічним землеробством - Компанією ЕТКО Органічним свідоцтвом № UA-3246-101.2020.NOP від 20.11.2020. з терміном дії до 01.06.2021 та Органічним свідоцтвом № UA-3246-101.2021.NOP від 16.11.2021, з терміном дії до 01.06.2022 (т.с.4, а.с.202-204) та виданим іноземним органом сертифікації Компанією STC Сертифікатом органічного землеробства № 05-096-2022/03 від 20.01.2023, з терміном дії з 20.01.2023 по 31.12.2023 (т.с. 2, а.с 1,2).

Між ТОВ "Світанок СМ" (постачальник) та ТОВ "Укролія" (покупець) 04.05.2023 у м. Київ був укладений Договір поставки № 1005/2023, за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити соняшник органічний, партія №S2000/2, врожаю 2022 (надалі товар) у кількості не менш ніж 1000 т (+/- 5%), з метою його подальшого використання у власному виробництві олії соняшникової органічної та макухи соняшникової органічної. Остаточна кількість товару визначається як сума усіх кількостей товару за видатковими накладними, складеними по поставкам товару за даним Договором.

У пункті 1.3. Договору постачальник підтвердив, що він є сільгоспвиробником.

У Договорі сторони погодили умови поставки товару, зокрема: поставка товару здійснюється на умовах FCА: склад постачальника за адресою вул. Центральна, 2, с. Старі Маяки, Березівський (Ширяєвський) р-н, Одеської області у відповідності з правилами міжнародної торгівлі "Інкотермс-2020" (п.2.1.), навантаження на складі постачальника насипом на транспорт покупця здійснюється силами та засобами постачальника (п.2.2.); покупець подає транспорт в пункт відвантаження товару в узгоджені з постачальником терміни шляхом відправлення електронного листа постачальнику (п.2.3.), тощо.

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що ціна товару складає 19100 грн за одну тону товару з урахуванням 14% ПДВ.

У пункті 4.1. Договору сторони встановили що якість товару повинна відповідати ДСТУ 7011:2009 "Соняшник. Технічні умови" та відповідати обмежувальним нормам для товару, визначеному цьому пункті.

Відповідно до абзацу другого п.4.1. Договору сторони погодили що за їх узгодженням допускається поставка товару з відхиленням від обмежувальних норм за умови доведення покупцем товару до якісних показників відповідних ДСТУ 4694:2006 "Соняшник. Олійна сировина. Технічні умови" зі зменшенням ціни товару, відповідно до п.5.3. Договору, що має бути погоджено сторонами шляхом укладання додаткової угоди до Договору.

У пункті 4.2. Договору сторони визначили, що кожна партія Товару має супроводжуватись наступними документами: оригіналом ТТН, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства; копією видаткової накладної; копією рахунку на оплату.

Відповідно до абзацу другого п. 4.2. Договору зазначені документи мають передаватись постачальником покупцеві з рук в руки або за допомогою пошти під час переходу права власності на товар, якщо інше не передбачено Договором. У будь-якому випадку оригінали товаро-супроводжувальних документів повинні бути передані покупцю не пізніше 5 (п`яти) робочих днів з дати поставки товару. Прийом товару можливий лише на підставі перелічених документів.

Прийом товару можливий тільки на підставі документів, визначених у п.4.2. Договору (п.4.3.договору).

Згідно п.4.4. Договору у разі виникнення у покупця претензій, щодо якості поставленого товару, останній має право не оплачувати вартість товару до моменту врегулювання питання щодо його якості (в досудовому чи судовому) порядку.

Пунктом 4.5. Договору сторони погодили, що товар повинен відповідати вимогам якості з питань органічного виробництва, а саме: вимогам Стандарту еквівалентному Постановам Ради ЄС № 834/2007, 889/2008, № 1235/2008; Регламенту (ЄС) № 1829/2003, № 1830/2003: Регламенту (ЄС) № 1881/2006.

Відповідно до п. 4.6. Договору постачальник зобов`язався надати покупцю чинні документи, які стосуються підтвердження відповідності якості та статусу "Органічного продукту" (копія, завірена постачальником), а саме: сертифікат стандарту UA-BIO; сертифікати інших стандартів за наявності (COR, NOP, BIOSUISSE); протокол, який підтверджує відсутність всіх заборонених в органічному виробництві речовин, згідно п. 4.5. затверджений органом сертифікації постачальника (повинен містити інформацію про: назва партії, обсяг партії, місце відбору, орган сертифікації постачальника); внутрішній транзакційний сертифікат або сертифікат інспекції (якщо органи сертифікації покупця та постачальника відрізняються).

У пункті 4.7. Договору сторони погодили, зокрема, що перед навантаженням товару інспектором сертифікації покупця в присутності представників постачальника та покупця буде здійснений відбір арбітражних проб товару зі сформованої партії товару. Проби відбираються згідно ГОСТ 10852-86 "Семена масличные. Правила приемки и методы отбора проб", ДСТУ 4601:2006 "Насіння олійних культур. Методи відбирання проб". Під час відбору проб мають бути сформовані 5 (п`ять) арбітражних проб з відповідними актами відбору, а саме: одна проба для направлення в лабораторію для підтвердження статусу "Органічний продукт" (у разі відсутності у постачальника протоколу, згідно п. 4.6. або у зв`язку з необхідністю додаткової перевірки товару на відповідність показникам "Органічний продукт"; постачальник оплачує повну вартість випробувань); одна проба для органу сертифікації покупця; одна проба для постачальника та дві проби для покупця. Акти відбору та сейф-пакети з пробами підписуються представниками сторін, які були присутні на відборі.

До моменту отримання результатів відбору проб покупцем від органу сертифікації та погодження сторонами поставки товару, складське приміщення, на якому зберігається товар може бути опломбованим інспектором органу сертифікації покупця за умови попереднього погодження із постачальником враховуючи тип складського зберігання. Пломби з приміщення, в якому зберігається товар, знімаються безпосередньо в день поставки товару.

Проби зберігаються у кожної зі сторін протягом одного року з моменту закінчення поставки. В разі виникнення розбіжностей та суперечних питань, а саме сумнівів у покупця або у контрагентів покупця щодо відповідності продуктів переробки показникам "Органічного продукту", дані проби будуть використані як арбітражні. До проведення випробувань залучатиметься лабораторія на вибір покупця. Покупець може висувати постачальнику претензії щодо якості або статусу "Органічний продукт" лише на підставі зразків, відібраних відповідно до умов пункту п.4.7. Договору

У разі підтвердження невідповідності товару або продуктів його переробки показникам "Органічний продукт" хоча б за одним з показників, зазначених у п 4.5. Договору протягом одного року з моменту закінчення поставки товару, покупець має право на перерахунок ціни товару до рівня вартості неорганічного соняшника, а постачальник зобов`язаний в повному обсязі компенсувати покупцю вартість проведених випробувань та різницю вартості між органічним (п 3.1. договору) та неорганічним соняшником протягом 7 (семи) банківських днів з моменту отримання вимоги від покупця. У випадну відмови постачальником від перерахунку ціни до рівня неорганічного соняшника та повернення відповідної грошової різниці, якщо буде виявлено невідповідність товару або продуктів його переробки згідно п.4.5. договору постачальник зобов`язується виплатити покупцю штраф у розмірі 35% від вартості поставленого товару.

Також постачальник зобов`язується компенсувати покупцю усі понесені ним документально підтверджені збитки, які стали наслідком виявленої невідповідності статусу "Органічний продукт", покупець направляє електронний лист-повідомлення постачальнику, зі скан-копіями документів, які мають підтвердження невідповідності товару або продуктів його переробки показникам "Органічний продукт".

Сторони погодили, що ціна на неорганічний соняшник є середньо-ринковою (до уваги беруться регіони та місцезнаходження Сторін) та перераховується на момент поставки або оплати, в залежності від того, яка подія була першою. Перерахована ціна на товар вказується сторонами в Додатковій угоді до цього Договору.

Відповідно до п.5.2. Договору товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по якості - відповідно до показника якості, за кількістю - відповідно до ваги, значеної у транспортних документах і фактично зданих в пункті навантаження.

Як зазначено у п.5.3. Договору, в разі, якщо лабораторією покупця буде встановлено невідповідність якості товару, покупець за участю представника постачальника, складає акт невідповідності товару за якістю, дані якого будуть остаточними і обов`язковими для постачальника і покупця. Відповідно до даних вказаного акту покупець і постачальник роблять остаточний розрахунок за товар за зниженою ціною, виходячи з якісних показників, зроблених лабораторією покупця. Цей акт складається по формі покупця і є невід`ємним додатком до цього Договору та має містити підпис уповноваженого представника постачальника

Повідомлення про зниження ціни направляється представнику постачальника на електронну адресу, що вказана у реквізитах Договору. Після отримання повідомлення про необхідність зниження ціни, постачальник протягом 3-х (трьох) годин зобов`язаний або надати згоду на зниження ціни або повідомити про направлення свого представника для спільного відбору проб та складання акту про невідповідність товару. Вказане повідомлення постачальник направляє уповноваженому представнику покупця на електронну адресу, що вказана в реквізитах Договору. У випадку отримання згоди про зниження ціни від постачальника, сторони погоджуються, що вихідними даними для зниження ціни, у зв`язку и невідповідністю товару якісним характеристикам, передбаченим у п.4.1. Договору по якості та безпечності, є дані лабораторних досліджень, що проводяться лабораторією по місцю доставки.

Згідно з п.5.4. Договору у випадку непогодження із знижкою, постачальник, протягом 24 годин з моменту прибуття транспорту у місце доставки направляє свого представника на місце доставки для спільного відбирання проб та складання акту про невідповідність товару по якості. За результатами складання акту про невідповідність постачальник приймає рішення про повернення товару або погоджується на умови зниження ціни, про що у акті робиться відповідний запис. У разі відсутності представника постачальника у зазначений строк, покупець має право скласти акт про невідповідність товару без участі представника постачальника. Сторони погоджуються, що вихідними даними для зниження ціни у зв`язку із невідновністю товару якісним характеристикам, передбаченим у п 4.1 Договору по якості та безпечності є дані, що фіксуються у акті про невідповідність товару.

У випадку, якщо постачальник не погоджується з даними лабораторних досліджень лабораторії покупця по якості товару, сторони спільно проводять відбір зразків у кількості трьох штук. Про відбір зразків (проб) складається акт, що підписується всіма особами, що беруть участь у відборі. Відібрані зразки (проби) опечатуються або пломбуються і забезпечуються етикетками, надписаними особами, що беруть участь у відборі. З відібраних зразків (проб) один залишається у покупця, другий передається постачальнику, а третій передається для здачі на аналіз або випробування в акредитовану лабораторію за погодженням сторін в акті відбору проб. Про здачу зразків (проб) на аналіз або випробування робляться відповідні відмітки в акті відбору зразків (проб). Акт відбору здається в лабораторію разом зі зразками. Відібрані зразки (проби) товару повинні зберігатися покупцем та постачальником до вирішення суперечки щодо якості товару. Оплата експертизи товару здійснюється за рахунок покупця. У випадку невідповідності якості товару визначеним договором якісним показникам, постачальник відшкодовує понесені покупцем документально підтверджені витрати на експертизу товару та витрати пов`язані з простоєм транспорту, відповідно до наданого покупцем рахунку. У випадку, якщо в результаті випробування буде виявлена відповідність якості товару. покупець погоджується, що вхідними даними для визначення ціни є результати експертизи та відмовляється від зниження ціни на дану партію товару.

Відповідно п. 5.8. Договору передача товару та документів, вказаних у п. 4.2. постачальником представнику покупця (відповідальному менеджеру водієві чи іншій довіреній покупцем особі, що прибула на місце поставки для отримання товару) здійснюється виключно за умови надання представником покупця оригіналу документу, що підтверджує його повноваження на отримання товару (належним чином оформленої довіреності, що має бути видана органом управління покупця й скріплена печаткою покупця) та оригіналу документа, що посвідчує особу представника.

Сторони в цьому договорі також погодили, що представник покупця, на якого виписана довіреність на отримання цінностей, є уповноваженою особою покупця, який має право узгоджувати асортимент, кількість і ціну продукції, що поставляється; підпис представника покупця на накладній з узгодженням покупцем асортименту, якості і ціни поставленої продукції (абз. 2 п.5.8. договору).

У п. 5.10. Договору зазначено, що постачальник повідомляє покупця через електронну пошту або телефон про готовність відвантаження товару. Покупець зобов`язаний впродовж 3-х (трьох) робочих днів з моменту отримання такого повідомлення від постачальника, надати постачальнику на погодження графік прийняття Товару,

За умовами п. 5.12. Договору перехід права власності на товар (партію товару) від постачальника до покупця, а також приймання товару (партії Товару) по кількості та якості, здійснюється в момент передачі товару (партії товару) за видатковою накладною.

Датою передачі товару (партії товару) є дата підписання товарно-транспортної накладної представником покупця (п.5.13. договору).

Згідно з п. 8.1. Договору сторони погодили, що у разі виникнення розбіжностей у ході виконання умов Договору сторони намагатимуться вжити усіх заходів щодо їх врегулювання.

Пункт 9.2. Договору визначає, що при тлумаченні умов Договору сторони застосовують міжнародні правила торгівлі "ІНКОТЕРМС-2020".

А також сторони погодили, що будь-яке письмове повідомлення вважається отриманим, якщо воно доставлено стороні (її уповноваженому представнику) на поштову адресу, відповідним листом з повідомленням або будь-яким іншим способом, який передбачає реєстрацію та фіксацію спроби доставки такого повідомлення стороні (п.9.7. Договору).

У період з 08.05.2023 по 24.05.2023 (включно) Відповідач передав, а Позивач прийняв у власність 13 (тринадцять) партій соняшника органічного, партія №S2000/2, врожаю 2022 у загальній кількості 987,54 т на загальну суму 18 862 400,56 грн (разом з ПДВ). Зазначене підтверджується видатковими накладними та ТТН, підписаними представниками Позивача та Відповідача (т.с. 1, а.с. 25-76).

Перевезення соняшника органічного, партія №S2000/2, врожаю 2022 здійснювалось транспортними засобами Позивача на підставі укладеного із ТОВ "ЗТ-ТРАНС" договору № 8043 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 27.12.2019 (т.с.1, а.с. 77-82), які були зачищені відповідно до вимог п.8 ДСТУ 7011:2009 "Соняшник Т.В.", п. 12 ДСТУ 4694:2006 "Соняшник. Олійна сировина. Т.У" (т.с. 1, а.с. 83-121).

ТОВ "Укролія" у вищезазначений період часу перерахував Відповідачу за придбаний соняшник 18 570 000,00 грн (в т.ч. ПДВ) (т.с. 1, а.с. 122-130).

У період з 09.05.2023 по 25.05.2023 на заводі ТОВ "Укролія" за адресою: вул. Полтавська, 4а, смт. Диканька, Полтавської обл., були складені акти відбору зразків №№ 1-39 насіння соняшника високоолеїнового органічного при вхідному контролі з автотранспортного засобу (т.с.1, а.с. 142-180), в яких зазначено, що відбір проб проводився працівником ТОВ "Укролія" у присутності водіїв представників ТОВ "Світанок СМ", що уповноважені бути присутнім при відборі проб, згідно з дорученнями, наданими ТОВ "Світанок СМ".

В процесі відбору проб був сформований один композитний зразок, який поділений на три зразка по 1 (один) кг: контрольні зразки № 1, 2 для зберігання на ТОВ "Укролія" у сейф-пакетах (із визначенням номеру кожного сейф-пакету) та контрольний зразок № 3, який не пломбувався, залишався в лабораторії для проведення випробувань за показниками згідно НД (органічними, фізико-хімічними, на ЖКС, масову частку бенз(а)пірену та інше, в разі потреби).

Окрім наведеного, в актах відбору зразків також зазначено, що відібрані та опломбовані контрольні зразки зберігаються на ТОВ "Укролія" відповідно до п.6.8. вищезазначеного договору, а також те, що акти складені в одному екземплярі, який залишається у ТОВ "Укролія".

Лабораторією GALAB (Гамбург, Німеччина) на замовлення ТОВ "Органік Стандарт" були проведені дослідження.

За результатами досліджень лабораторією були складені:

Аналітичний звіт № Р2023125222 від 26.05.2023 (т.с.2, а.с. 63-66) з дослідження зразку макухи соняшникової органічної лот S2000/2-2022-SC-02, відібраного на заводі ТОВ "Красногірський олійний завод", в якому було засвідчено виявлення пестицидів: імазамокс у кількості 0,024 мг/кг при максимально допустимому залишку (MRL) 0,30 мг/кг, а також фосетил (сума) у кількості 1,5 мг/кг при максимально допустимому залишку (MRL) 2,0 мг/кг та фосфонова кислота у кількості 1,1 мг/кг;

Аналітичний звіт № Р2023125327 від 30.05.2023 (т.с. 1, а.с.247-250), в якому зазначено, що в ході лабораторних досліджень зразку макухи соняшникової органічної, лот S2000/2-2022-SC-01, відібраного на заводі ТОВ "Красногірський олійний завод", в якому було засвідчено виявлення пестицидів: імазамокс у кількості 0,023 мг/кг при максимально допустимому залишку (MRL) 0,30 мг/кг, а також фосетил (сума) у кількості 1,3 мг/кг при максимально допустимому залишку (MRL) 2,0 мг/кг та фосфонова кислота у кількості 1,0 мг/кг;

Аналітичний звіт № Р2023128613 від 16.06.2023 (т.с. 2, а.с 59-62), в якому зазначено, що в ході лабораторних досліджень зразку макухи соняшникової органічної, лот S2000/2-2022-SC-01, відібраного на заводі ТОВ "Укролія", в якому було засвідчено виявлення пестицидів: імазамокс у кількості 0,013 мг/кг при максимально допустимому залишку (MRL) 0,30 мг/кг, а також фосетил (сума) у кількості 1,2 мг/кг при максимально допустимому залишку (MRL) 0,89 мг/кг та фосфонова кислота у кількості 1,2 мг/кг;

При цьому лабораторією GALAB (Гамбург, Німеччина) у всіх результатах досліджень зроблені коментарі, що розширена похибка вимірювання становить 50%, що максимально допустимий рівень залишків (MRL) стосуються соняшнику. Фактор концентрації при дослідженнях не враховувався, що результати та оцінка стосуються виключно отриманого зразка.

За результатами перевірки макухи соняшникової на ТОВ "Красногірський олійний завод", в ході якої були виявлені залишки заборонених у органічному виробництва речовин, ТОВ "Органік Стандарт" листами № 31799 від 26.05.2023 (т.с. 1, а.с. 209) та № 31819 від 30.05.2023 (т.с.1, а.с. 210) зазначило, що виявлені пестициди не входять до переліку речовин, дозволених до використання в органічному виробництві згідно Додатку ІІ Стандарту МАОС з органічного виробництва та переробки, що еквівалентний Регламентам Ради (ЄС) 834/2007, 889/2008 та повідомило про заблокування партій макухи соняшникової, а також іншої продукції (олії соняшникової), вироблених з цієї сировини.

ТОВ "Світанок СМ" у листі на адресу ТОВ "Красногірський олійний завод" № 582 від 23.06.2023 (т.с.1, а.с 211) виразив свою незгоду із сертифікаційним рішенням ТОВ "Органік Стандарт", зазначив що ними подана апеляція на рішення ТОВ "Органік Стандарт" та запропонував ряд заходів в процесі апеляції, зокрема, проведення лабораторних досліджень контрольних зразків насіння соняшнику органічного, які відбиралися під час приймання-передачі, незалежною експертною установою/лабораторією, яка не приймала участь при дослідженні спірної партії насіння та партії макухи та олії, виготовленої з цього насіння та узгоджена з сертифікаційним органом Фірмою STC.

На замовлення ТОВ "Укролія" 07.06.2023 його органом сертифікації ТОВ "Органік Стандарт" був проведений відбір проб насіння соняшника, про що складений звіт з відбору (т.с.1, а.с. 181), в якому, зокрема, зазначено наступне: номер партії S2000/2; місце відбору проб Полтавська обл, с. Диканька, вул. Полтавська, 4-а, склад № 3; кількість точкових проб 45; кількість пакетів для відборів - шість, по одному для лабораторії, ТОВ "Органік Стандарт" та чотири для оператора -ТОВ "Укролія"; культура, продукт що досліджувався - насіння соняшнику органічне (перероблене). У звіті також зазначено, що процедура відбору зразків розроблена для потреб та відповідно до Регламентів Європейської комісії та ради Європейського союзу.

Того ж дня інспектором ТОВ "Органік Стандарт" виготовлений Звіт з експорту партії/навантаження (т.с. 1, а.с. 182), в якому зазначені питання, що були предметом перевірки, відповідно до вищезазначених Регламентів (ЄК).

Лабораторією Компанії Bilacon (Берлін, Німеччина) на замовлення ТОВ "Красногірський олійний завод" було проведено лабораторне дослідження двох партій № 1 та № 2 соняшнику органічного, партія S2000/2, врожаю 2022, за результатами досліджень яких 20.07.2023 були складені відповідні Звіти про проведення перевірки на партію № 1 (т.с.2, а.с. 176-184) та на партію № 2 (т.с. 2, а.с.167-175), в яких зокрема, зазначено, що в ході лабораторних досліджень у наданих зразках соняшнику органічного пестициди, зокрема, імазамокс (сума імазамоксу та його солі, виражені як імазамокс) не виявлені, проте виявлені: у партії № 1 - фосфонова кислота у кількості 1,1 мг/кг та фосетіл алюмінію (сума фосетілу, фосфонової кислоти та її солі, виражені як фосетіл) у концентрації 1,5 мг/кг при максимально допустимому рівні залишку (MRL) 2,0 мг/кг і у партії № 2 - фосфонова кислота у кількості 2,2 мг/кг та фосетіл алюмінію (сума фосетілу, фосфонової кислоти та її солі, виражені як фосетіл) у концентрації 3,4 мг/кг при максимально допустимому рівні залишку (MRL) 2,0 мг/кг

При цьому при оцінці досліджень Компанією Bilacon (Берлін, Німеччина) було зазначено наступне: у зразках соняшнику органічного міститься фосетіл алюмінію сума фосетілу, фосфонової кислоти та її солі, виражені як фосетіл) у концентрації 3,4 мг/кг, що перевищує максимально допустиму кількість залишків 2,0 мг/кг, однак враховуючи розширену аналітичну похибку вимірювання 50% цей максимальний рівень перевищено остаточно; в межах аналізу продукт відповідає вимогам Регламенту ЄС щодо максимального рівня залишків пестицидів у харчових продуктах або на них і є товарним; досліджений органічний зразок містить фосфонову кислоту в концентрації 2,5 мг/кг, яка не дозволена для використання в органічних продуктах харчування і перевищує контрольну норму 0,05 мг/кг для однорічних рослин. Проте, якщо фосетіл алюмінію не виявлено, не має обґрунтованої підозри, що виявлення фосфонової кислоти є результатом несанкціонованого використання фосетіл алюмінію (продуктом розпаду переважно є фосфонова кислота).

Також Компанією Bilacon (Берлін, Німеччина) було зауважено, що до 01.10.2013 у багатьох країнах ЄС було схвалено використання фосфонату калію як тоніка для рослин або складі добрив. Такі застосування через деякі час можуть призвести до утворення залишків фосфонової кислоти; у країнах, що не входять до ЄС, схвалення фосфонату калію може продовжуватись, тому в цих випадках немає порушення правил органічного землеробства згідно BNN (1,2,3).

Окрім того, у звітах Компанії Bilacon (Берлін, Німеччина) від 20.07.2023 зазначено, що результати перевірки відносяться лише до досліджуємих зразків.

ТОВ "Укролія" направило ТОВ "Світанок СМ" претензію-вимогу за № 426-1/2.2-15 від 20.07.2023 (т.с.1, а.с.212, 213), в якій із посиланням на п.4.7. Договору від 04.05.2023 у зв`язку із виявленням залишків заборонених речовин у зразках сировини та/або продуктів переробки (протокол від 16.07.2023) вимагало сплатити протягом 7 (семі) днів з дати отримання претензії різницю вартості між органічним та неорганічним соняшником у сумі 5 727 848 грн та вартість випробувальних робіт, проведених ТОВ "Органік Стандарт" у сумі 44 519,80 грн.

У відповідь на претензію-вимогу ТОВ "Укролія" від 20.07.2023 ТОВ "Світанок СМ" надало відповідь за № 662 від 03.08.2023 (т.с. 1, а.с. 214, 215), в якій зазначило, що не погоджується з даними досліджень GALAB Laboratories GMBH від 16.06.2023 (т.с. 2, а.с. 59-62) щодо якості поставленого насіння, оскільки якість поставленого насіння соняшника підтверджена Сертифікатом № 05-096-2022/03 від 20.01.2023, виданим органом сертифікації ТОВ "Світанок СМ" Фiрмою STC (т.с. 2, а.с 1,2) та протоколом лабораторного дослідження лабораторії BILACON (т.с. , а.с. ), які були передані ТОВ "Укролія" при поставці партії насіння соняшника за договором поставки від 04.05.2023. Також у відповіді ТОВ "Світанок СМ" посилаючись на п.5.4. Договору від 04.05.2023 запропонувало здійснити відбір зразків насіння соняшника органічного з поставленої ТОВ "Укролія" партії № S2000/2, врожаю 2022 за участю представника постачальника, про що скласти відповідний акт, та направити зразок (проби) на дослідження в іншу лабораторію та запропонувало для проведення лабораторного дослідження передати зразки (проби) насіння соняшника, які будуть відібрані, у лабораторію BILACON.

Листом за № 471/2.2.-15 від 17.08.2023 ТОВ "Укролія" запросила ТОВ "Світанок СМ" на відбір зразків насіння соняшникового, з поставленої партії № S2000/2, врожаю 2022 для складання відповідного акту та направлення арбітражного зразка (проби) на дослідження в незалежну лабораторію на 23.08.2023 об 11:00 за адресою: Полтавська обл., смт Диканька, вул. Полтавська, 4 (т.с.1, а.с. 216).

Відповідач у відповідь на лист Позивача від 17.08.2023 направив лист за № 693 від 21.08.2023 звернув увагу на те, що:

на підставі до електронного листування із представниками ТОВ "Укролія" здійснення відбору зразків насіння соняшника було погоджено на 16.08.2023;

що повноважний представник ТОВ "Світанок СМ" у погоджений час та дату прибув на місце зустрічі за адресою влаштування зерносховищ ТОВ "Укролія" за адресою: Полтавська обл., смт Диканька, вул. Полтавська, 4;

для відбору зразків насіння, представниками ТОВ "Укролія", ТОВ "Світанок СМ" та ТОВ "Органік Стандарт" був здійснений огляд зерносховища, в процесі якого було встановлена наявність декількох насипів насіння соняшника, які були насипані біля стін зерносховища один навпроти одного та межували між собою асфальтованою доріжкою; на насип насіння з якого мали відбиратись зразки проб, була позначена табличкою на якій було зазначене: "Соняшник органічний ТОВ "Світанок СМ", номер партії S2000/2, урожай 2022 EU", інших належних доказів того, що вказане насіння соняшника є саме насінням партії S2000/2, врожаю 2022, представниками ТОВ "Укролія" надано не було;

було зафіксовано, що зазначена партія насіння соняшника має ознаки недавнього переміщення, зі слів завідуючого складу насіння нещодавно підгорталося, що при наявності поруч стороннього насіння соняшнику могло призвести до його перемішування;

представник ТОВ "Світанок СМ" звернув увагу також на те, що в складі знаходився зернонавантажувач, використання якого в складі з різними партіями зерна призводить до його перемішування;

на складі ще знаходилася макуха соняшника невідомої якості, статусу від невідомого постачальника, яка також могла потрапити в насіння соняшнику;

на час прибуття представника ТОВ "Світанок СМ", склад був відкритий з обох сторін, що могло призводити до забруднення насіння соняшнику зовні.

Окрім того ТОВ "Світанок СМ" у листі зазначило, що зустріч сторін для відбору зразків насіння соняшника відбулася 16.08.2023, а тому повторне запрошення його представника з тих самих підстав і з тою самою метою є необґрунтованим та таким, що не відповідає умовам Договору; що результати візиту його представника для здійснення відбору зразків насіння соняшника, були викладені в листі №691 від 18.08.2023, яке було направлено ТОВ "Укролія" на електронну адресу, оскільки з боку ТОВ "Укролія" не було складено жодного акту або протоколу, в якому були б зафіксовані висновки та рішення зустрічі, проведеної 16.08.2023; що необхідність проведення випробування на ідентичність партії та проведення такого дослідження не передбачена умовами Договору від 04.05.2023 і є недоцільним, оскільки проведення такого випробовування не спростує висновки сертифіката якості №2 -075482 0001 від 08.12.2022, відповідно до якого, поставлена партія насіння соняшника № S2000/2, врожаю 2022, є органічною продукцією та попередило ТОВ "Укролія" про те, що то у випадку самостійного відбору насіння соняшника з насипу насіння соняшника невідомого виробника буде вважаться незаконним, а результати лабораторного дослідження з цього забору будуть відхилені, як такі що отримані з порушенням.

На замовлення ТОВ "Укролія" 15.09.2023 інспектором ТОВ "Органік Стандарт" в присутності представників ТОВ "Укролія" та ІП "СЖС Україна" був проведений відбір проб насіння соняшника, про що складений звіт з відбору (т.с.1, а.с. 229), в якому, зокрема, зазначено наступне: номер партії S2000/2; місце відбору проб Полтавська обл, с. Диканька, вул. Полтавська, 4-а, склад № 3; походження партії, з якої відбирається зразок - ТОВ "Світанок СМ"; кількість пакетів для відборів сім: один для ТОВ "Органік Стандарт", чотири для ТОВ "Укролія" та два для ІП "СЖС Україна"; культура, продукт що досліджувався - насіння соняшнику органічне (висушене). Також у звіті зазначено, що процедура відбору зразків розроблена для потреб та відповідно до Регламентів Європейської комісії та ради Європейського союзу.

Також 15.09.2023 представником ІП "СЖС Україна" в присутності представників ТОВ "Органік Стандарт" та ТОВ "Укролія" був здійснений відбір проб насіння соняшнику органічного, партія S2000/2, врожаю 2022 про що був складений акт відбору проб (т.с.1, а.с.230).

ТОВ "Укролія" направило ТОВ "Світанок СМ" претензію-вимогу за № 572-1/2.2-15 від 26.10.2023 (т.с.1, а.с.219,220), в якій із посиланням на п.4.7. Договору від 04.05.2023, у зв`язку із виявленням залишків заборонених речовин у зразках сировини та/або продуктів переробки (протокол досліджень від 16.07.2023) вимагало сплатити протягом 7 (семі) днів з дати отримання претензії різницю вартості між органічним та неорганічним соняшником у сумі 10 126 282,20 грн та вартість випробувальних робіт, проведених ТОВ "Органік Стандарт" у сумі 84 406,25 грн.

На претензію - вимогу ТОВ "Укролія" від 26.10.2023 Відповідач надіслав відповідь за № 859 від 14.11.2023, в якій із посиланням на діючі внутрішній транзакційний сертифікат серії STC-23-00023 від 09.05.2023, сертифікат про якість № 05-096-2022/03 від 20.01.2023, що видані його органом сертифікації Фірмою STC та на протокол лабораторного дослідження лабораторії BILACON від 05.06.2023, зазначив, що показники, які відповідають органічності поставленої партії соняшника, зазначені у Специфікаціях, не спростовані ТОВ "Укролія" у спосіб, вставлений умовами п.4.7. Договору від 04.05.2023, а тому претензія-вимога ТОВ "Укролія" є необґрунтованою, в зв`язку із чим не підлягає задоволенню.

ТОВ "Органік Стандарт" своїми листами за № 32269 від 21.08.2023 (т.с. 2, а.с.19-22), № 32363 від 25.08.2023 (т.с. 2, а.с.15-18) зверталась до Фірми STC, як до органу сертифікації Відповідача, в яких повідомило, зокрема, про засідання Апеляційного комітету та про його результати, про те, що протоколи Апеляційного комітету не можуть бути поширеними на основі внутрішніх процедур ТОВ "Органік Стандарт", про результати обстеження переробного цеху та дослідження макухи, яку виробляє ТОВ "Красногірський олійний завод" та виявлення в ній заборонених в органічному виробництві речовин, про спілкування з представниками ТОВ "Світанок СМ", у зв`язку із чим запропонувало провести спільну перевірку на полях ТОВ "Світанок СМ", відібрати додаткові проби зеленої маси соняшнику та попередило, що якщо Фірма STC як орган сертифікації, вважає запропоновані заходи непотрібними, ТОВ "Органік Стандарт" буде юридично зобов`язано повідомити Європейську комісію про цей випадок, відповідно до регламенту ЄС.

Оскільки насіння соняшника, придбане у Відповідача як органічне, за ствердженням Позивача виявилось таким, що не відповідає вимогам щодо якості, тобто є неорганічним, Позивач вважає, що Відповідачем порушені умови Договору від 04.05.2023, а тому має право вимагати пропорційного зменшення ціни придбаного насіння соняшника до рівня цін, встановлених для соняшника неорганічного , на підставі відповідних норм ЦК України, а також вимагати відшкодування вартості випробувальних робіт, що й стало підставою для його звернення для захисту своїх порушених прав до Господарського суду з відповідним позовом.

5. Висновки суду за результатами вирішення спору.

Як зазначено в Конституції України - кожному гарантується право на судовий захист (ст. 55 Конституції).

Частина 1 ст. 6. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Частина 6 п.1 ст. 3 Цивільного кодексу України визначає що справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства

Стаття 11 ЦК України визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб… Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах… У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Частиною першою ст. 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини першої ст. 4 ГПК України право на звернення до Господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Саме Держава несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права.

Звернення особи до Господарського суду з позовною заявою є засобом захисту порушеного оспорюваного або невизнаного права та охоронюваних законом інтересів.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України право на судовий захист особа, звертаючись до суду, вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право чи охоронюваний інтерес та його спосіб захисту.

Отже, суд зазначає, що позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову) є предмет позову та підстава позову.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Предметом позову є матеріально-правова вимога Позивача до Відповідача, стосовно якої Позивач просить постановити судове рішення. Вона безпосередньо пов`язана із спірними правовідносинами та суб`єктивним правом і обов`язком Відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права заявника, про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими обґрунтовані заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно до п.п.1 ч.2, ч. 3 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Нормами ст. 13 ЦК України визначено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Стаття 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до пп. 6, 8 ч.2 ст. 15 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є зміна правовідношення та відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Як вбачається з позовної заяви, Позивачем до Відповідача заявлені позовні вимоги щодо стягнення різниці вартості товару неналежної якості у зв`язку із невідповідністю поставленого Відповідачем насіння соняшника вимогам "органічного продукту" та відшкодування понесених Позивачем витрат у зв`язку із оплатою випробувальних робіт.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частинами 4, 7 наведеної статті визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За приписами ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Статтями 11, 509 ЦК України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 ЦК України та 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно до ч.1. ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України унормовано, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як встановлено судом під час розгляду справи, між Позивачем та Відповідачем 04.05.2023 був укладений Договір поставки № 1005/2023 яким ними були визначені на власний розсуд та погоджені його умови (пункти).

Так, за умовами п.1.1. Договору від 04.05.2023, Відповідач зобов`язався поставити та передати у власність Позивача, а Позивач прийняти та оплатити соняшник органічний, партія № S2000/2, врожаю 2002 у кількості не менш ніж 1000 т +/-5% з метою його подальшого використання у власному виробництві олії соняшникової органічної та макухи соняшникової органічної.

Стаття 265 ГК України визначає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Частинами 4, 6 наведеної статті ГК України унормовано, що сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно приписам ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1, 2 ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

З п. 2.1. Договору від 04.05.2023 судом встановлено, що сторони погодили умови поставки насіння соняшнику FCA: склад Відповідача, згідно Міжнародних правил Інкотремс-2020.

Відповідно до базисних умов поставки FCA (Free Carrier) для постачальника доставка вважається завершеною, коли товар фізично завантажений на транспортний засіб, вказаний покупцем.

Пунктом 2.3. Договору від 04.05.2023 встановлено, що Позивач подає транспорт в пункт відвантаження товарі склад Відповідача.

Матеріалами справи підтверджено, що перевезення соняшника органічного, партії №S2000/2, врожаю 2022 здійснювалось транспортними засобами Позивача на підставі укладеного із ТОВ "ЗТ-ТРАНС" договору № 8043 перевезення вантажів автомобільним транспортом від 27.12.2019.

За умовами п. 5.12. Договору перехід права власності на товар (партію товару) від постачальника до покупця, а також приймання товару (партії Товару) по кількості та якості, здійснюється в момент передачі товару (партії товару) за видатковою накладною. Датою передачі товару (партії товару) є дата підписання товарно-транспортної накладної представником покупця (п.5.13. договору).

Як встановлено судом, у період з 08.05.2023 по 24.05.2023 (включно) Відповідач передав, а Позивач прийняв у власність 13 (тринадцять) партій соняшника органічного, партія №S2000/2, врожаю 2023 у загальній кількості 987,54 т на загальну суму 18 862 400,56 грн (разом з ПДВ). Зазначене підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними та ТТН, підписаними представниками Позивача та Відповідача (т.с. 1, а.с. 25-76).

Отже, право власності на поставлене Відповідачем насіння соняшнику органічного, партія № S2000/2, врожаю 2002 у Позивача виникло 08.05.2023 на партію у кількості 77,68 т, 09.05.2023 на партію у кількості 75,86 т, 10.05.2023 на партію у кількості 76,98 т, 11.05.2023 на партію у кількості 77,12 т, 12.05.2023 на партію у кількості 77,04 т, 15.05.2023 на партію у кількості 77,48 т, 16.05.2023 на партію у кількості 76,84 т, 17.05.2023 на партію у кількості 77,34 т, 18.05.2023 на партію у кількості 77,06 т, 19.05.2023 на партію у кількості 76,46 т, 22.05.2023 на партію у кількості 77,46 т, 23.05.2023 на партію у кількості 70,5 т та 25.05.2023 на партію у кількості 69,72 т разом 987,54 т.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Приписами ч 1 ст. 268 ГК України встановлює, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам (у разі наявності), іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Судом зазначається, що умовами п. 4.5. Договору сторони погодили, що товар повинен відповідати вимогам якості з питань органічного виробництва, а саме: вимогам Стандарту еквівалентному Постановам Ради ЄС № 834/2007, 889/2008, № 1235/2008; Регламенту (ЄС) № 1829/2003, № 1830/2003: Регламенту (ЄС) № 1881/2006.

Частина 2 ст. 268 ГК України визначає, що номери та індекси стандартів, технічних умов (у разі наявності) або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, Договір від 04.05.2023 не містить посилання на номери та індекси Стандарту, який еквівалентний Постановам Ради ЄС № 834/2007, 889/2008, № 1235/2008; Регламенту (ЄС) № 1829/2003, № 1830/2003: Регламенту (ЄС) № 1881/2006.

Окрім того, суд звертає увагу, що Позивач не надав доказів публікації у загальнодоступних виданнях Постанов Ради ЄС № 834/2007, 889/2008, № 1235/2008; Регламенту (ЄС) № 1829/2003, № 1830/2003: Регламенту (ЄС) № 1881/2006, так само матеріали справи не містять доказів додання текстових копій зазначених Постанов та стандартів ЄС до тексту Договору від 04.05.2023.

Частина 4 ст. 268 ГК України визначає, що постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Відповідно до п. 4.6. Договору постачальник зобов`язався надати покупцю чинні документи, які стосуються підтвердження відповідності якості та статусу "Органічного продукту" (копія, завірена постачальником), а саме: сертифікат стандарту UA-BIO; сертифікати інших стандартів за наявності (COR, NOP, BIOSUISSE); протокол, який підтверджує відсутність всіх заборонених в органічному виробництві речовин, згідно п. 4.5. затверджений органом сертифікації постачальника (повинен містити інформацію про: назва партії, обсяг партії, місце відбору, орган сертифікації постачальника); внутрішній трансакційний сертифікат або сертифікат інспекції (якщо органи сертифікації покупця та постачальника відрізняються).

Судом встановлено, що на виконання вимог, зазначених у п. 4.6. Договору Відповідач надав Позивачу Сертифікат органічного землеробства № 05-096-2022/03 від 20.012023 та Протокол випробувань №РВ-2022-00280106 від 09.12.2022 зразка насіння соняшника №22-075482 0001 з партії №S2000/2, врожаю 2022, внутрішній транзакційний сертифікат серії STC-23-00023 від 09.05.2023 на поставлену Відповідачем Позивачу партію соняшнику органічного.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 678 ЦК України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором, зокрема, пропорційного зменшення ціни. Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Згідно з ч. 1 ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Відповідно до ст. 674 ЦК України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Як визначено ч. 1 ст. 688 ЦК України покупець зобов`язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. У разі невиконання покупцем цього обов`язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов`язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Позивач на підтвердження факту неналежної якості поставленого Відповідачем соняшнику органічного партії № S2000/2 , врожаю 2022 посилається на:

Акти відбору зразків №001, 002, 003 від 09.05.2023; №004, 005, 006 від 10.05.2023; №007, 008,009 від 11.05.2023; №010, 011, 012 від 12.05.2023; №013, 014, 015 від 15.05.2023, №016, 017,018 від 16.05.2023; №019, 020, 021 від 17.05.2023; №022, 023, 024, від 18.05.2023№ №025, 026, 027 від 19.05.2023; №028, 029, 030 від 22.05.2023; №031, 032, 033 від 23.05.2023; №034, 035,046 від 24.05.2023; №037, 038, 039 від 25.05.2023, відбір яких здійснювався працівником Позивача по прибуттю транспортних засобів, що перевозили соняшник органічний на завод Позивача;

звіт з відбору проб від 07.06.2023, виконаний представником ТОВ "Органік Стандарт" у присутності працівника ТОВ "Укролія" на заводі ТОВ "Укролія";

звіт з відбору проб від 15.09.2023, виконаний представником ТОВ "Органік Стандарт" у присутності працівників ТОВ "Укролія" та ІП "СЖС Україна" на заводі ТОВ "Укролія";

акт відбору проб від 15.09.2023, виконаний працівником ІП "СЖС Україна" у присутності працівників ТОВ "Органік Стандарт" та ТОВ "Укролія";

аналітичний звіт № Р2023125222 від 26.05.2023, виконаний лабораторією GALAB (Гамбург, Німеччина) з дослідження зразку макухи соняшникової органічної лот S2000/2-2022-SC-02, відібраного на заводі ТОВ "Красонгірський олійний завод", в якому було засвідчено виявлення пестицидів: імазамокс у кількості 0,024 мг/кг при максимально допустимому залишку (MRL) 0,30 мг/кг, а також фосетил (сума) у кількості 1,5 мг/кг при максимально допустимому залишку (MRL) 2,0 мг/кг та фосфонова кислота у кількості 1,1 мг/кг;

аналітичний звіт № Р2023125327 від 30.05.2023, виконаний лабораторією GALAB (Гамбург, Німеччина) з дослідження зразку макухи соняшникової органічної лот S2000/2-2022-SC-01, відібраного на заводі ТОВ "Красонгірський олійний завод", в якому було засвідчено виявлення пестицидів: імазамокс у кількості 0,023 мг/кг при максимально допустимому залишку (MRL) 0,30 мг/кг, а також фосетил (сума) у кількості 1,3 мг/кг при максимально допустимому залишку (MRL) 2,0 мг/кг та фосфонова кислота у кількості 1,0 мг/кг;

аналітичний звіт № Р2023128613 від 16.06.2023, виконаний лабораторією GALAB (Гамбург, Німеччина) з дослідження зразку макухи соняшникової органічної лот S2000/2, відібраного на заводі ТОВ "Укролія", в якому було засвідчено виявлення пестицидів: імазамокс у кількості 0,013 мг/кг при максимально допустимому залишку (MRL) 0,30 мг/кг, а також фосетил (сума) у кількості 1,2 мг/кг при максимально допустимому залишку (MRL) 0,89 мг/кг та фосфонова кислота у кількості 1,2 мг/кг.

При цьому суд враховує твердження Позивача, що умовами Договору від 04.05.2023 показникам "Органічним продукт", крім насіння соняшника, мають відповідати й продукти його переробки.

З цього приводу, суд звертає увагу на порядок відбору арбітражних проб, погоджений сторонами у п.4.7. Договору від 04.05.2023, відповідно до якого перед навантаженням товару саме інспектором сертифікації покупця (ТОВ "Органік Стандарт") в присутності представників постачальника та покупця буде здійснений відбір арбітражних проб товару зі сформованої партії товару та в разі виникнення розбіжностей та суперечних питань, а саме сумнівів у покупця або у контрагентів покупця щодо відповідності продуктів переробки показникам "Органічного продукту", дані проби будуть використані як арбітражні. До проведення випробувань залучатиметься лабораторія на вибір покупця, покупець може висувати постачальнику претензії щодо якості або статусу "Органічний продукт" лише на підставі зразків, відібраних відповідно до умов пункту п.4.7. Договору.

Правила приймання насіння олійних культур, які заготовляють та постачають для промислового виробництва встановлені Національним стандартом України "Насіння олійних культур. Правила прийому" (ДСТУ 8841:2019), затвердженим наказом ДП "Український науково-дослідний i навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" вiд 07.03.2019 № 57 з 2020-01-01.

Відповідно до п. 4.1. відбирання та формування об`єднаної й середньодобової проби, виділення середньої проби мають відповідати вимогам ДСТУ 4601 (визначений Національним стандартом України "Насіння олійних культур. Методи відібрання проб" (ДСТУ 4601:2006), затверджений наказом Держспоживстандарту України № 162 від 09.06.2006).

Пунктом 4.5. ДСТУ 8841:2019 встановлено, що для визначення якості насіння, що заготовляють, і перевірення якості насіння, що постачають, на відповідність їх вимогам нормативно-технічної документації від кожної партії відбирають середню пробу масою не менше ніж 2,0 кг для культур з великим насінням (арахіс, рицина, соняшник, соя) або не менше ніж 1,0 кг для культур з дрібним насінням, виділену з об`єднаної проби. Під час приймання кількох однорідних за якістю насіння партій, що надійшли від одного постачальника впродовж оперативної доби, якість насіння цих партій можна визначати за середньою пробою, виділеною із середньодобової проби, за згодою обох сторін.

Відповідно до п. 4.9. ДСТУ 8841:2019 результати визначення якості насіння середньої проби, виділеної з об`єднаної чи середньодобової проби, може бути поширено на всю партію чи на всі однорідні за якістю насіння партії, що надійшли впродовж оперативної доби від одного постачальника.

Абзацом другим п. 4.11. ДСТУ 8841:2019 визначено, що визначення якості насіння, що надходить, виконують за всіма показниками, передбаченими нормативними документами на відповідну культуру та/або в контракті на постачання. У разі виникнення розбіжностей за показниками якості насіння, що заготовлюється, між постачальником та заготівельником чи підприємством-переробником відбирають проби та повторно визначають невідповідні показники якості в присутності постачальника (чи іншої уповноваженої особи). За остаточний результат беруть дані, визначені під час спільного відбирання. У разі незгоди з результатами повторного визначення середню пробу в добовий термін передають для контрольного аналізу до арбітражної лабораторії, яку узгодили обидві сторони. Висновок арбітражної лабораторії є остаточним.

Крім того, суд зазначає, що порядок та строк приймання продукції за якістю регулюється "Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного признання та товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР" від 25.04.1966 № П-7 (далі Інструкція П-7) яка на час розгляду справи в суді є чинною.

Відповідно до п. 14 Інструкції П-7, приймання продукції за якістю та комплектністю відбувається в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними та Особливими умовами поставки, іншими обов`язковими для сторін правилами, а також з супровідними документами, що посвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок - фактура, специфікація тощо). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не призупиняє приймання продукції. В даному випадку складається акт про фактичну якість та комплектність продукції, яка була поставлена, а в акті вказується які документи були відсутні.

Згідно з п. 16 Інструкції П-7, у випадку виявлення невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що поставляється, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам, договору або даним, вказаним в маркуванні та супровідних документах, що посвідчують якість продукції (п. 14 Інструкції П-7), отримувач призупиняє подальше приймання продукції та складає акт в якому вказує кількість оглянутої продукції та характер виявлених при приймання недоліків. Покупець зобов`язаний забезпечити зберігання продукції неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що попереджують погіршення її якості.

Покупець також зобов`язаний викликати для участі у продовженні приймання продукції та складання двостороннього акту представника іногороднього виготовлювача (відправника), якщо це передбачено в Основних та Особливих умовах поставки, інших обов`язкових правилах або в договорі.

В усіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, іншими обов`язковими правилами чи договором для визначення якості передбачено відбір зразків, то особами, що здійснюють приймання продукції обов`язково беруться зразки цієї продукції. Відбір здійснюється у точній відповідності з вимогами нормативних актів, при цьому складається відповідний акт. Один із відібраних зразків залишається у одержувача товару (покупця) другий надається відправнику (виробнику, продавцю), інший, якщо це передбачено стандартами, правилами чи договором, направляється для випробувань у визначені лабораторії чи науково-дослідні інститути. За результатами приймання продукції по якості складається акт (п.п. 26-29 Інструкції П-7).

Як встановлено судом, арбітражні проби, відповідно до вимог ДСТУ 4601:2006 "Насіння олійних культур. Методи відбору проб", ДСТУ 8841:2019 "Насіння олійних культур. Правила приймання" (введений в дію Наказом ДП "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" № 57 від 07.03.2023, яким ГОСТ 10852 86 в Україні скасований) та Інструкції П-7, відібрані під час приймання-передачі соняшника органічного партії № S2000/2, врожаю 2022 на складі Відповідача не були.

З урахуванням наведеного, суд критично ставиться до посилань Позивача на результати лабораторних досліджень, які були проведені в ході дослідження зразків макухи, виготовленого з соняшника, відбір проб якого здійснювався у період з 09.05.2023 по 25.05.2023 працівником Позивача по прибуттю транспортних засобів, що перевозили соняшник органічний на завод Позивача; відбору проб від 07.06.2023, виконаного представником ТОВ "Органік Стандарт" у присутності працівника ТОВ "Укролія" на заводі ТОВ "Укролія"; відбору проб від 15.09.2023, виконаного представником ТОВ "Органік Стандарт" у присутності працівників ТОВ "Укролія" та ІП "СЖС Україна" на заводі ТОВ "Укролія" та відбору проб від 15.09.2023, виконаний працівником ІП "СЖС Україна" у присутності працівників ТОВ "Органік Стандарт" та ТОВ "Укролія" оскільки, по-перше, процедура відбору проб суперечить порядку відбору проб, передбаченому ДСТУ 4601:2006 "Насіння олійних культур. Методи відбору проб", а саме, проводилась за відсутності представників Відповідача, по-друге, оскільки насіння соняшнику є річчю з родовими ознаками, тобто таким об`єктом, ідентифікація якого за певними індивідуальними ознаками неможлива, з огляду на що, експертне дослідження органічності такого товару можливо лише за умови його ідентифікації, проте Позивач належними та допустимими доказами не навів, що досліджувані лабораторією зразки макухи, виготовлені саме з партії насіння соняшника, придбаної Позивачем у Відповідача.

Матеріалами справи також встановлено, що Позивачем не виконані вимоги п.5.3. Договору, а саме, ним не були складені акти невідповідності товару за якістю за участю представника Відповідача, дані якого будуть остаточними і обов`язковими для постачальника і покупця.

З урахуванням наведеного суд, критично ставиться до тверджень Позивача, що складання актів невідповідності товару в порядку, передбаченому п. 5.4. Договору від 04.05.2023 стосуються невідповідності придбаного соняшника лише характеристикам якості, передбаченим у п.4.1. зазначеного договору.

З системного аналізу Договору від 04.05.2023 судом встановлено, що у розділі 4 Договору сторонами погоджені всі якісні характеристики соняшника, а саме, п. 4.1 Договору передбачено, що соняшник мав відповідати вимогам ДСТУ 7011:2009 "Соняшник. Технічні умови", при цьому на час укладання договору наведений ДСТУ є нечинними, а п. 4.5. Договору передбачено відповідність якості соняшнику вимогам якості з питань органічного виробництва: вимогам Стандарту еквівалентному Постановам Ради ЄС №№ 834/2007, 889/2008, 1235/208 та Регламентам (ЄС) №№ 1829/2003, 1830/2003, 1881/2006, Закону України "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції" № 2496-VIII від 10.07.2018 та іншим стандартам, у разі наявності відповідних сертифікатів.

В свою чергу, розділ 5 Договору від 04.05.2023 встановлює умови та порядок приймання-передачі соняшнику за якістю та кількістю без відокремлення будь-яких особливих умов прийняття соняшнику за показниками якості відповідно ДСТУ або за показниками відповідності його вимогам до "Органічного продукту", а також дії сторін договору у випадку, якщо лабораторією покупця буде встановлена невідповідність якості насіння (п.5.2. договору).

Окрім наведеного, судом враховані обставини, викладені у заяві свідка (т.с.3, а.с. 61), щодо огляду зерносховища, в яке для відбору зразків проб соняшнику був викликаний представник ТОВ "Світанок СМ", а також надана Відповідачем відеофіксація подій, описана у заяві свідка.

Підсумовуючи наведене, враховуючи те, що під час прийому-передачі арбітражні проби не були відібрані, акти невідповідності товару в порядку, передбаченому п. 5.4. Договору від 04.05.2023 також не складались, суд дійшов висновку, що Позивач позбавлений права посилатися на будь-який відбір проб насіння соняшнику партії № S2000/2 врожаю 2022, а також продуктів його переробки, зроблений ним без участі повноважного представника Відповідача і, як наслідок, на результати лабораторних досліджень зразків макухи та насіння, отриманих з цих проб є недопустимими доказами.

Щодо стверджень Позивача, що Відповідач не є оператором органічного виробництва, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно ч. 1 Закону України "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції" № 2496-VIII від 10.07.2018 (надалі Закон № 2496) ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин),

оператор - юридична особа чи фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом та/або обігом продукції відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;

орган іноземної сертифікації - підприємство, установа, організація чи їхній відокремлений підрозділ, що має право на проведення сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції відповідно до вимог законодавства іншого, ніж законодавство України, та внесений до Переліку органів іноземної сертифікації;

сертифікат - документальне підтвердження відповідності органічного виробництва та/або обігу органічної продукції вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, що видається органом сертифікації;

сертифікація органічного виробництва та/або обігу органічної продукції - перевірка та встановлення відповідності виробництва та/або обігу продукції вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

Частина перша ст. 2 Закону № 2496 визначає, що Закон регулює відносини у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, що виробляється, перебуває в обігу, ввозиться на митну територію України або вивозиться з неї в митному режимі експорту.

Відповідно до ст. 3 Закону № 2496 відносини у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції в Україні регулюються цим Законом та виданими відповідно до нього нормативно-правовими актами, законодавством про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, про карантин рослин, про захист рослин, про насінництво та розсадництво, про ветеринарну медицину, про бджільництво, про аквакультуру, про виноградарство та виноробство, про охорону і використання рослинного і тваринного світу, а також земельним, лісовим, екологічним та іншим спеціальним законодавством, що регулює відносини у цій сфері.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону № 2496 органічне виробництво та/або обіг органічної продукції в Україні підлягає сертифікації. Суб`єктами видачі сертифікатів, що засвідчують відповідність процесу виробництва продукції та її обігу вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, є органи сертифікації.

Частиною другою ст. 27 Закону № 2496 особа, яка має намір перейти на органічне виробництво або здійснювати обіг органічної продукції, може обрати будь-який орган сертифікації та укласти з ним договір на проведення сертифікації. Особа має право укладати договір на проведення сертифікації лише з одним органом сертифікації в межах відповідної галузі органічного виробництва та обігу органічної продукції. У разі сертифікації органічного виробництва за нормами та стандартами, визнаними в іноземних державах або міжнародних організаціях, особа має право додатково укласти договір з органом іноземної сертифікації.

Сертифікат видається оператору, якщо встановлено відповідність вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції щодо певної галузі цієї сфери (абз. 4 ч. 3 ст. 27 Закону № 2496).

Частина 5 ст. 27 Закону № 2496 встановлює, що у разі виключення органу сертифікації з Реєстру органів сертифікації скасування виданих ним сертифікатів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики.

Відповідно до ч. 6. Ст. 27 Закону № 2496 особа, яка уклала договір на проведення сертифікації з органом сертифікації, стає оператором та вноситься центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики, до Реєстру операторів протягом 10 днів з дня отримання ним відповідної інформації від органу сертифікації.

Виключення оператора з Реєстру операторів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики, за поданням органу сертифікації не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного подання.

Як встановлено судом Відповідач є оператором органічного виробництва, який сертифікований органом сертифікації Фірмою "STC" (Латвія), що підтверджується сертифікатом органічного землеробства №05-096-2022/03 від 20.01.2023, яким встановлена відповідність повного виробничого циклу Відповідача.

Нормами ч.1 ст. 28 Закону № 2496 визначено, що Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики, вносить до Реєстру органів сертифікації підприємство, установу, організацію чи їхній підрозділ, що: має акредитацію відповідно до Закону України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" у сфері органічного виробництва та/або обігу продукції за однією або кількома з таких галузей, зокрема, органічне рослинництво (у тому числі насінництво та розсадництво); є юридичною особою, зареєстрованою згідно із законодавством України; не є оператором тощо.

Частина 5 ст. 28 Закону № 2496 встановлює, що орган сертифікації виключається з Реєстру органів сертифікації на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики, у разі, зокрема, тимчасового припинення дії або скасування атестата про акредитацію, невідповідності органу сертифікації вимогам, встановленим цим Законом.

У разі виключення органу сертифікації з Реєстру органів сертифікації він зобов`язаний негайно повідомити про це операторам, з якими він уклав договори на проведення сертифікації. Сертифікати, видані таким органом сертифікації, не втрачають чинність до закінчення строку, зазначеного в сертифікаті, а за оператором зберігається попередній статус виробництва, але не більше ніж на строк дії сертифіката, якщо інше не встановлено законодавством у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції (ч. 6 наведеної статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону № 2496 встановлює, що сертифікат, що засвідчує виробництво та/або обіг органічної продукції згідно із законодавством іншим, ніж законодавство України, визнається в Україні з метою імпорту або експорту такої продукції у разі, якщо він виданий органом іноземної сертифікації, внесеним до Переліку органів іноземної сертифікації.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону № 2496 для внесення органу іноземної сертифікації до Переліку органів іноземної сертифікації імпортер або експортер подає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, заяву у довільній формі про внесення органу іноземної сертифікації до Переліку органів іноземної сертифікації.

Частина 4 ст. 29 Закону № 2496 визначає, що ведення Переліку органів іноземної сертифікації здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної аграрної політики.

Частиною 1 Розділу Х "Перехідні положення" Закону № 2496 визначено, що протягом шести місяців з дня введення в дію цього Закону підприємства, установи, організації чи їхні підрозділи, які на день введення його в дію здійснювали свою діяльність на території України як органи з оцінки відповідності відповідно до Закону України "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини" або як органи сертифікації відповідно до норм та стандартів, визнаних в іноземних державах або міжнародних організаціях (далі - суб`єкти), підлягають включенню до Реєстру органів сертифікації на підставі їх заяви. Такі суб`єкти виключаються з Реєстру органів сертифікації у разі порушення ними вимог цього Закону, крім вимог положень частин першої - третьої статті 28 цього Закону. Виключення суб`єктів з Реєстру органів сертифікації з підстав їх невідповідності вимогам частин першої - третьої статті 28 цього Закону допускається після закінчення шестимісячного терміну, протягом якого зазначені суб`єкти підлягали включенню до Реєстру органів сертифікації.

З матеріалів справи судом встановлено, що органом сертифікації Відповідача була Фірма STC, право на проведення сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції відповідно до вимог законодавства іншого, ніж законодавство України якої підтверджується Сертифікатом про акредитацію LATAK-S1-218-26-2004 строком дії до 22.04.2023, який виданий Latvijas Nacionala akreditacijas biroja (Латвійське національне бюро акредитації) та включення на підставі Наказу Держпродспоживслужби України № 670 від 09.10.2020, (https://dpss.gov.ua/bezpechnist-harchovih-produktiv-ta-veterinarna-medicina/perelik-organiv-inozemnoyi-sertifikaciyi) станом на дату видачі Відповідачу Сертифікату органічного землеробства №05-096-2022/03 від 20.01.2023 до "Переліку органів іноземної сертифікації", отже, в силу вищенаведених норм Закону № 2496 є іноземним органом сертифікації.

Отже, Сертифікат органічного землеробства №05-096-2022/03 від 20.01.2023, виданий Фірмою STC повністю у відповідності до вимог Закону № 2496.

На підставі Наказу Держпродспоживслужби України № 670 від 09.10.2020 № 282 від 24.04.2023 Фірма STC була виключена з "Переліку органів іноземної сертифікації".

Таким чином, суд погоджується із ствердженням Позивача, що на момент укладення та виконання договору від 04.05.2023 не мав органу сертифікації, передбаченого Законом № 2496, а тому не міг вважатись оператором органічного виробництва.

При цьому, суд звертає увагу на те, що ч. 2 Розділу Х "Перехідні положення" Закону № 2496 встановлює, що: 1) до 01.07.2024 суб`єкти господарювання, які не є операторами відповідно до цього Закону, мають право реалізовувати сільськогосподарську продукцію як органічну… за умови наявності чинного сертифіката, що засвідчує виробництво та/або обіг органічної продукції згідно із законодавством іншим, ніж законодавство України, виданого органом іноземної сертифікації; 2) до 01.04.2024 виробниками органічної сільськогосподарської продукції для цілей Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" вважаються оператори та суб`єкти господарювання, зазначені в підпункті 1 цього пункту.

З урахуванням наведеного, суд не погоджується з ствердженням Позивача, що насіння соняшника, яке було предметом поставки за Договором від 04.05.2023 не може вважтись "Органічним продуктом" у зв`язку із тим, що Фірма STC на час виникнення спірних правовідносин не була органом сертифікації Відповідача, і тому що Відповідач не був оператором органічного виробництва.

На час виникнення спірних правовідносин (як на момент укладення Договору від 04.05.2023, так і на момент фактичної поставки соняшнику) в силу вищенаведених приписів Закону № 2496, Відповідач був виробником органічної сільськогосподарської продукції, мав чинний Сертифікат органічного землеробства №05-096-2022/03 від 20.01.2023 і, як наслідок, мав всі законні права реалізовувати насіння соняшника як "Органічну продукцію", при цьому на переконання суду, саме Позивач був зобов`язаний пересвідчитись, що насіння соняшнику, партія № S2000/2, врожаю 2022 відповідає заявленим вимогам якості, у спосіб, передбачений договором та чинним законодавством України. Проте, як встановлено судом, Позивач цього не зробив.

У будь-якому випадку, посилання Позивача на те, що відсутність Фірми STC у Переліку органів іноземної сертифікації, є підтвердженням факту невиконання Відповідачем умов Договору від 04.05.2023 щодо надання чинних документів на підтвердження відповідності якості та статусу "Органічного продукту" відповідно до п.4.6 Договору, спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що Позивачем не наведено належних та допустимих доказів того, що поставлений Відповідачем за Договором від 04.05.2023 соняшник не відповідає вимогам що ставляться до органічного продукту, у зв`язку з чим, суд вважає, що Відповідачем умови Договору від 04.05.2023 не порушені, а тому відсутні підстави для стягнення з Відповідача різниці у вартості між органічним та неорганічним соняшником.

Щодо вимоги Позивача про стягнення з Відповідача відшкодування вартості випробувальних робіт суд зазначає наступне.

У відповідності до абзацу третього статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

Оскільки судом встановлено, що Відповідачем не порушені умови Договору від 04.05.2023 щодо якості поставленого соняшнику в частині його відповідності "Органічному продукту" і як наслідок, відсутність порушення з боку Відповідача зобов`язань за означеним договором, отже підстави для відшкодування вартості випробувальних робіт також відсутні.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд також звертає увагу, що із внесенням 17.10.2019 змін до ГПК України його статтю 79 викладено у новій редакції, чим фактично впроваджено в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Одночасно статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Верховний Суд, в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

З урахуванням неведеного, суд вважає недопустимими доказами посилання Позивача на результати відбору проб, висновки лабораторних досліджень, проведених щодо макухи, отриманої від ТОВ "Красногірський олійний завод", що насіння соняшнику, що досліджувалось ТОВ "Красногірський олійний завод" є тотожним насінню придбаному Позивачем у Відповідача, оскільки Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що зазначені події мають будь-яке відношення до Договору від 04.05.2023, укладеного між Позивачем та Відповідачем.

Також суд відхиляє як неналежне посилання Позивача на використання Відповідачем для вирощування спірної партії насіння соняшнику протруєного посівного матеріалу, оскільки як вбачається з дозволу на використання насіння №14 від 31.05.2022, наданого Відповідачу Фірмою STC, він був наданий на використання сортів соняшника Розета, Бакарді та Коломбі, проте, у дозволі не визначено, а Позивач не навів належних доказів того, що ці сорти є неорганічними.

Так само у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що для отримання дозволу на використання насіння в органічному виробництві, Відповідач надавав своєму органу сертифікації Фірмі STC копії сертифікатів, що засвідчують посівні якості насіння від 04.02.2022 року №153103, від 11.02.2022 року №4736/1 та від 08.02.2022 року №154173 з відміткою, що насіння не протруєне, без ГМО (наявні у матеріалах справи копії зазначених сертифікатів не містять доказів їх посвідчення Відповідачем).

Окрім того, ані Позивачем, ані Третьою особою позивача суду не надані належні докази електронного листування з Фірмою STC (зокрема, паперові копії електронних доказів), з якого суд мав можливість беззаперечно встановити, що надані Позивачем копії сертифікатів, що засвідчують посівні якості насіння від 04.02.2022 року №153103, від 11.02.2022 року №4736/1 та від 08.02.2022 року №154173 отримані саме від Фірми STC. Також судом не приймається до уваги в якості належного доказу наданий Позивачем документ під назвою "Дослідження залишків виявлено у 2 лотах макухи соняшникової виробництва ТОВ "Красногірський ОЛ Л ФАБРИКА (KrOF) ", оскільки він складений особисто Позивачем, в ньому відображена особиста точка зору на хід спірних правовідносин та вибірково викладені цитати з електронного листування з Третіми особами по справі на власний розсуд.

Із наявних у матеріалах справи оригіналів сертифікатів, що засвідчують посівні якості насіння від 04.02.2022 року №153103, від 11.02.2022 року №4736/1 та від 08.02.2022 року №154173 вбачається, що вони видані ТОВ "Сингента" на насіння соняшнику сортів СИ Розета КЛ, Коломбі та СИ Бакарді КЛП, яке було протруєно MAXIM 025 FS+APRON XL 350 ES+Cruiser 350FS, проте, Позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що ці сорти є тотожними сортам, визначеним у дозволі на використання насіння №14 від 31.05.2022, виданому Фірмою STC, а також те чи взагалі MAXIM 025 FS+APRON XL 350 ES+Cruiser 350FS є забороненими в органічному виробництві речовинами.

Матеріали справи не містять також належних та допустимих доказів того, що Відповідач мав будь-які стосунки із ТОВ "Сингента" з приводу придбання протруєного насіння.

Судом відхиляється посилання Позивача в якості підтвердження використання Відповідачем при вирощуванні органічного соняшника заборонених в органічному виробництві препаратів "Каптора Плюс в.р.", "Карате Зеон 5% мк.с (5л)", "Каптора 4,8% р.к (20л)." та Коннект 11,25% к.с. (5л)" придбаних Відповідачем у ТОВ "АГРІ ГРУП" як неналежне, зроблене лише на припущеннях, оскільки належних та допустимих доказів використання Відповідачем зазначених речових матеріали справи не містять.

Також судом відхиляються як неналежні, посилання Позивача на Витяг з протоколу № 20230815/1 від 15.08.2023 Апеляційного комітету, викладені Позивачем, у оскільки у зазначеному витязі зазначена не повна інформація, зокрема, не можливо встановити які учасники брали участь у засіданні Апеляційного комітету.

Не приймаються судом в якості належних посилання Позивача на те, що Відповідачем в органічному виробництві використовувались специфічні гібриди насіння, призначених для використання в системі Clearfield (Клеарфілд), оскільки доказів такого використання Позивачем не надано.

Судом також відхиляються арґументи Позивача щодо неможливості знаходження у Відповідача посівного матеріалу насіння соняшнику врожаю 2021, виходячи з наданих власних розрахунків та припущень, що наявність на складі Відповідача станом на 20.10.2021 органічного соняшнику не свідчить та не підтверджує посів цього насіння у 2022 році та його відповідність показникам органічного продукту (з урахуванням відсутності також інших доказів на підтвердження цього), оскільки у матеріалах справи наявні докази, надані Відповідачем, що спростовують припущення Позивача.

Також суд критично ставиться до заперечень Позивача проти врахування наданого Відповідачем звіту про збирання та зберігання на складі врожаю від 20.10.2021, оборотно-сальдової відомості по рахунку 27 в якості підтвердження використання Відповідачем власного насіння соняшнику для посівної кампанії 2022 та того факту, що такий соняшник був органічним, а також в якості підтвердження проведення Відповідачем посівної кампанії у 2022, під час якої було посіяне насіння соняшнику органічного, посилання на облікові листи Трактористів-машиністів, оскільки в силу приписів ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів)…що мають значення для вирішення справи.

Судом не приймаються в якості належних, докази надані Третьою особою позивача, оскільки відповідно до приписів ст.10 ГПК України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою, проте, ТОВ "Органік Стандарт" надало суду частину доказів, викладених англійською мовою без належно посвідченого перекладу їх на українську мову.

При прийнятті рішення судом враховано, що Позивачем надавались докази, які містили в собі недостовірну інформацію, як то Акти відбору проб, в яких в якості представника Відповідача зазначались водії транспортних засобів, що перевозили соняшник органічний і які, як зазначено в актах, діяли на підставі довіреностей, виданих Відповідачем (проти чого Відповідач категорично заперечував, а Позивач копій довіреностей суду не надав), про виправлення у звітах по відбору проб, щодо предмета відбору з макухи на насіння соняшнику, при цьому у подальшому тексті із зазначенням, що відбір проводився переробленого продукту, тощо.

Інші доводи та арґументи позивача не спростовують висновків до яких дійшов суд під час розгляду цієї справи.

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім доказам, доводам та арґументам учасників справи, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Суд також бере до уваги позицію ЄСПЛ, зазначену у п.58. рішення ЄСПЛ у справі "Серявін та інші проти України" в якому зазначено, що згідно усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навивши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вище зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

З урахуванням наведеного, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у сукупності із встановленими у справі обставинами, суд приходить до висновку що позовні вимоги ТОВ "Укролія" не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, не доведені належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.

В силу приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Позивача.

Керуючись ст. 2, 13, 76, 79, 86, 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову відмовити повністю.

2. Судові витрати по справі № 916/128/24 покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укролія" (вул. Шовковична, № 42-44, оф. 304, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 31577685).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.241 ГПК України.

Повний текст рішення складено 16 серпня 2024 р.

Суддя О.В. Цісельський