Ухвала

від 19.08.2024 по справі 922/2687/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/2687/22

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Рогач Л. І.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Род-Ник Інвест"

на рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2024 та

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2024

у справі за позовом Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Род-Ник Інвест"

про стягнення 2 439 542,27 грн та розірвання договору,

за зустрічний позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Род-Ник Інвест"

до Харківської міської ради

про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним,

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Род-Ник Інвест" (далі - ТОВ "Род-Ник Інвест") про стягнення 2 439 542,27 грн, з яких 952 268,39 грн - заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,2472 га з кадастровим номером 6310138200:06:095:0001 на вул. Плитковій, 4 Б у м. Харкові (далі - земельна ділянка) відповідно до договору оренди землі від 28.12.2019 № 34958858 за період з 23.06.2021 до 28.02.2022, 1 487 273,88 грн - неустойка у зв`язку з неналежним виконанням умов договору оренди землі від 28.12.2019 № 34958858 та про розірвання договору оренди землі від 28.12.2019 № 34958858 (далі - договір оренди землі від 28.12.2019).

Позовна заява Харківської міської ради обґрунтована тим, що земельна ділянка протягом тривалого строку використовується відповідачем без належної сплати орендної плати. Оскільки земельна ділянка за період з 23.06.2021 дотепер використовується відповідачем без внесення орендної плати у встановленому розмірі, тому, на думку позивача, згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України Харківська міська рада має право припинити орендні правовідносини шляхом розірвання договору оренди землі від 28.12.2019. При цьому позивач вважав, що договір оренди землі від 28.12.2019 станом на дату подання цього позову є чинним, проте у зв`язку із порушенням відповідачем своїх обов`язків просить суд достроково його розірвати.

ТОВ "Род-Ник Інвест" звернулося до суду із зустрічним позовом у цій справі до Харківської міської ради про визнання укладеним договору оренди земельної ділянки між Харківською міською радою та ТОВ "Род-Ник Інвест" строком на 5 років від дати винесення (набрання чинності) рішення у цій справі на тих самих умовах, які були викладені в договорі оренди між Харківською міською радою та Спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПОГАЗ" (далі - СП ТОВ "ЕКСПОГАЗ").

Позовна заява ТОВ "Род-Ник Інвест" обґрунтована тим, що позивачу за зустрічним позовом належить на праві власності нежитлова будівля літ. "А-1" загальною площею 56,5 м2 на підставі договору купівлі-продажу від 23.06.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАЗТРОН-УКРАЇНА" (продавець) та ТОВ "Род-Ник Інвест" (покупець). Під час набуття права власності на цей об`єкт відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, як стверджував позивач за зустрічним позовом, право оренди земельної ділянки було зареєстровано за СП ТОВ "ЕКСПОГАЗ" на підставі договору оренди. На думку ТОВ "Род-Ник Інвест", закон пов`язує момент набуття права власності на нерухомість новим власником із моментом припинення землекористувачем права користування земельною ділянкою під нерухомістю, проте Харківською міською радою не внесено даних про припинення права користування за СП ТОВ "ЕКСПОГАЗ". Позивач за зустрічним позовом наголошував, що первісний позивач своєю бездіяльністю перешкоджає здійсненню господарської діяльності ТОВ "Род-Ник-Інвест", оскільки ТОВ "Род-Ник-Інвест" зверталося до Харківської міської ради з вимогою надати в користування (оренду) земельну ділянку, проте договір не був укладений.

Господарський суд Харківської області рішенням від 25.04.2023 у задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовив повністю.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 25.07.2023 зазначене судове рішення залишив без змін.

Верховний Суд постановою від 21.11.2023 касаційну скаргу Харківської міської ради задовольнив частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 25.04.2023 скасував в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог Харківської міської ради про стягнення з ТОВ "Род-Ник Інвест" 2 439 542,27 грн та в цій частині передав справу на новий розгляд до Господарського суду Харківської області. В іншій частині рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.

Після повернення матеріалів справи до суду першої інстанції, Харківська міська рада подала заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 3770), в якій просила суд стягнути з ТОВ "Род-Ник Інвест" 417 229,62 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 23.06.2021 по 28.02.2022, а також 417 229,62 грн неустойки у зв`язку з неналежним виконанням умов договору оренди від 28.12.2019.

Господарський суд Харківської області рішенням від 13.05.2024 позовні вимоги Харківської міської ради задовольнив частково. Стягнув з ТОВ "Род-Ник Інвест" на користь Харківської міської ради 413 731,24 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за договором оренди землі від 29.12.2019 та суму неустойки в розмірі 417 229,62 грн, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 12 464,41 грн. Видав наказ після набрання рішенням законної сили. В іншій частині позову в сумі 3 498,38 грн відмовив.

Суд виходив з того, що:

- розрахунок Харківської міської ради є арифметично невірним, оскільки вона помилково включила в цей період 18.10.2021 (день набрання законної сили рішенням у справі № 922/636/21, яким договір оренди землі від 28.12.2019 з СП ТОВ "Експогаз" розірвано), оскільки станом на 18.10.2021 договір вже був розірваним, отже вірним є розрахунок заборгованості з 23.06.2021 по 17.10.2021, що і стало підставою для часткового задоволення позовних вимог про стягнення з ТОВ "Род-Ник Інвест" заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за договором оренди від 29.12.2019 в сумі 413 731,24 грн;

- ТОВ "Род-Ник Інвест" не зверталося з клопотанням про зменшення неустойки, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовної вимоги у відповідній частині, а саме: неустойки (штрафу) у розмірі 417 229,62 грн.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 10.07.2024 апеляційну скаргу ТОВ "Род-Ник Інвест" залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

30.07.2024 ТОВ "Род-Ник Інвест" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2024.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Щодо вимог касаційної скарги.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.

Верховний Суд також зазначає, що повноваження суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги урегульовані статтею 308 ГПК України.

Так, за змістом частини першої цієї статті суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1- 6 частини першої цієї статті.

Аналіз положень статті 308 ГПК України дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.

ТОВ "Род-Ник Інвест" у касаційній скарзі просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог Харківської міської ради щодо стягнення 413 731,24 грн заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 23.06.2021 по 18.10.2021, стягнення неустойки в сумі 417 229,62 грн та направити справу на новий розгляд в частині вирішення питання стягнення неустойки. Або скасувати судове рішення частково та ухвалити нове, яким відмовити у стягненні неустойки за неукладеним договором оренди землі і залишити стягнення плати за користування земельною ділянкою в сумі 413 731,24 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що касаційна скарга не містить однозначної інформації про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних судових рішень.

Оскільки скаржник чітко не визначив вимоги касаційної скарги, Верховний Суд звертає увагу скаржника на необхідність уточнити/конкретизувати вимоги касаційної скарги щодо оскарження судових рішень у даній справі в частині повноважень, які суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних судових рішень у відповідності до вимог статті 308 ГПК України.

Щодо доказів про сплату судового збору.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За положенням підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому частиною третьою статті 4 цього Закону унормовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року встановлений у розмірі 2 481,00 грн.

Згідно із підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Враховуючи викладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у цій справі, складає:

- 19 943,06 грн ((417 229,62 грн + 413 731,24 грн) x 1,5 % x 200 % х 0,8) у разі скасування судових рішень в повному обсязі;

- 9 929,55 грн (413 731,24 грн x 1,5 % x 200 % х 0,8) у разі скасування судових рішень в частині відмови у стягненні неустойки за неукладеним договором оренди землі.

До касаційної скарги ТОВ "Род-Ник Інвест" додало платіжну інструкцію від 16.07.2024 № 7861 про сплату судового збору в сумі 12750,00 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що у разі подання касаційної скарги з вимогою про скасування судових рішень в повному обсязі, скаржнику необхідно доплатити судовий збір в сумі 7 193,06 грн та надати відповідний доказ.

Щодо виключних випадків, які є підставою для подання касаційної скарги.

Згідно із частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Скаржник зазначає, що подає касаційну скаргу на підставі виключних випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Обґрунтовуючи пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах:

- від 22.12.2021 у справі № 357/8115/18, від 29.01.2019 у справі № 917/108/18, від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17, від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19, від 13.06.2016 у справі № 6-643цс16 (щодо визначення початку перебігу строку дії договору оренди землі саме з моменту вчинення реєстраційних дій, а також щодо визнання правочину (договору) за відсутності його державної реєстрації невчиненим (неукладеним));

- від 28.02.2020 у справі № 913/169/18 (щодо неможливості переходу права оренди земельної ділянки за відсутності у продавця будівлі, на момент її відчуження, зареєстрованого права оренди земельної ділянки, на якій розташована ця будівля, оскільки виникненням права оренди є момент державної реєстрації цього речового права, а не дата укладення договору оренди);

- від 15.01.2019 у справі № 908/27/18, від 25.02.2020 № 922/510/19 (щодо автоматичного припинення права оренди земельної ділянки попереднього землекористувача з моменту набуття новим власником права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці);

- від 14.07.2021 у справі № 916/878/20, від 26.08.2021 у справі № 911/378/17, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21, від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20 (щодо зменшення розміру штрафних санкцій за наявності достатніх та обґрунтованих підстав для їх зменшення).

Обґрунтовуючи пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду щодо можливості автоматичного переходу права оренди земельної ділянки від особи, що відчужує нерухоме майно, до набувача розташованого на цій земельній ділянці, за умови розірвання договору оренди земельної ділянки в судовому порядку з відчужувачем майна, коли станом на дату винесення рішення вже змінився власник майна розташованого на земельній ділянці і про що позивач та суд були повідомлені.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що скаржник не зазначає яку саме норму права порушили суди попередніх інстанцій щодо якої, на його думку, відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.

При касаційному оскарженні судових рішень у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити зазначення норми права (пункту, частини, статті Кодексу або Закону), щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Верховний Суд зазначає, що скаржник не виконав вимог частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретний випадок, передбачений частиною другою статті 287 ГПК України.

Згідно із частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу, що передбачено абзацом другим частини другої статті 174 ГПК України.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно уточнити/конкретизувати вимоги касаційної скарги щодо оскарження судових рішень у цій справі в частині повноважень, які суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних судових рішень у відповідності до вимог статті 308 ГПК України; належним чином обґрунтувати випадок, передбачений пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України; надати до Верховного Суду доказ про доплату судового збору в сумі 7 193,06 грн, у разі подання касаційної скарги з вимогою про скасування судових рішень в повному обсязі, який має бути перерахований за такими реквізитами:

- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;

- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".

Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга, та судове рішення (з датою), що оскаржується.

Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Род-Ник Інвест" на рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 у справі № 922/2687/22 залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити іншому учаснику справи з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України та надати до Верховного Суду докази про таке направлення.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга у справі № 922/2687/22 вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. Рогач