Ухвала

від 04.11.2024 по справі 922/2687/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 922/2687/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуюча, Краснов Є. В., Мачульський Г. М.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Род-Ник Інвест"

на рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2024 та

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2024

у справі за позовом Харківської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Род-Ник Інвест"

про стягнення 2 439 542,27 грн та розірвання договору,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Род-Ник Інвест"

до Харківської міської ради

про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним,

ВСТАНОВИВ:

30.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальність "Род-Ник Інвест" (далі - ТОВ "Род-Ник Інвест") звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2024.

Верховний Суд ухвалою від 19.08.2024 повернув касаційну скаргу.

12.10.2024 ТОВ "Род-Ник Інвест" повторно звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2024, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення так ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Щодо строку на касаційне оскарження

За положенням статті 288 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

Скаржник до повторно поданої касаційної скарги додає клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2024, в якій просить поновити строк на касаційне оскарження та врахувати такі обставини:

- 23.08.2024 (через підсистему "Електронний суд") скаржник надсилав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, тобто в межах строку передбаченого ГПК України, водночас, касаційна скарга була відправлена лише сторонам у справі;

- нестабільне з`єднання з сервером Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у період з 10:45 год до 16:45 год 23.08.2024 про що скаржника проінформувало Державне підприємство "Інформаційні судові системи";

- 23.09.2024 скаржник направляв до Верховного Суду клопотання про поновлення строку на подання заяви про усунення недоліків касаційної скарги.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також якісну підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.

Отже, можливість поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що обставини значного пропуску позивачем строку на касаційне оскарження не є поважними, адже скаржник не наводить жодних доказів на підтвердження наявності збою у роботі ЄСІТС 23.08.2024.

Верховний Суд звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява № 11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, скаржнику необхідно навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, надавши на їх підтвердження відповідні докази.

Щодо виключних випадків, які є підставою для подання касаційної скарги.

Згідно із частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Скаржник зазначає, що подає касаційну скаргу на підставі виключних випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Обґрунтовуючи пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах:

- від 22.12.2021 у справі № 357/8115/18, від 29.01.2019 у справі № 917/108/18, від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17, від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19, від 13.06.2016 у справі № 6-643цс16 (щодо визначення початку перебігу строку дії договору оренди землі саме з моменту вчинення реєстраційних дій, а також щодо визнання правочину (договору) за відсутності його державної реєстрації невчиненим (неукладеним));

- від 28.02.2020 у справі № 913/169/18 (щодо неможливості переходу права оренди земельної ділянки за відсутності у продавця будівлі, на момент її відчуження, зареєстрованого права оренди земельної ділянки, на якій розташована ця будівля, оскільки виникненням права оренди є момент державної реєстрації цього речового права, а не дата укладення договору оренди);

- від 15.01.2019 у справі № 908/27/18, від 25.02.2020 № 922/510/19 (щодо автоматичного припинення права оренди земельної ділянки попереднього землекористувача з моменту набуття новим власником права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці);

- від 14.07.2021 у справі № 916/878/20, від 26.08.2021 у справі № 911/378/17, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21, від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20 (щодо зменшення розміру штрафних санкцій за наявності достатніх та обґрунтованих підстав для їх зменшення).

Обґрунтовуючи пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду щодо можливості автоматичного переходу права оренди земельної ділянки від особи, що відчужує нерухоме майно, до набувача розташованого на цій земельній ділянці, за умови розірвання договору оренди земельної ділянки в судовому порядку з відчужувачем майна, коли станом на дату винесення рішення вже змінився власник майна розташованого на земельній ділянці і про що позивач та суд були повідомлені.

Водночас колегія суддів звертає увагу, що скаржник не зазначає яку саме щодо якої саме норми права (пункт, частина, стаття), на його думку, відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.

При касаційному оскарженні судових рішень у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити зазначення норми права (пункт, частина, стаття), щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Верховний Суд зазначає, що скаржник не виконав вимог частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України.

При цьому Верховний Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретний випадок, передбачений частиною другою статті 287 ГПК України.

Згідно із частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу, що передбачено абзацом другим частини другої статті 174 ГПК України.

Отже, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно навести інші підстави/обґрунтування для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та належним чином обґрунтувати випадок, передбачений пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Род-Ник Інвест" на рішення Господарського суду Харківської області від 13.05.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 у справі № 922/2687/22 залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити іншому учаснику справи з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України та надати до Верховного Суду докази про таке направлення.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга у справі № 922/2687/22 вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський