Справа № 496/3202/23
Провадження № 3-в/496/18/24
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2024 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Біляївського районного суду Одеської області від 25 травня 2023 року у справі відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-2, 185, ч.1 ст.130, Кодексу України про адміністративні правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 25 травня 2023 року по справі № 496/3202/23, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, 130 ч. 1, 185 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення:
- за ст.122-2 КУпАП - у виді штрафу на користь держави у розмірі 9 (дев`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п`ятдесят три) грн;
-за ч.1ст.130КУпАП - у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік;
- за ст.185 КУпАП - у виді штрафу на користь держави у розмірі 15 (п`ятнадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 (двісті п`ятдесят п`ять) грн.
На підставі ч.2 ст.36 КУпАП на ОСОБА_1 накладено остаточне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Не погодившись з постановою Біляївського районного суду Одеської області, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою судді Одеського апеляційного суду Заїкіна А.П. від 19 червня 2023 року апеляційна скарга ОСОБА_1 повернута йому з підстав того, що була подана з пропуском строку на апеляційне оскарження і апелянт у скарзі не порушив питання про поновлення цього строку.
30 червня 2023 року ОСОБА_1 вдруге подав апеляційну скаргу на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 25 травня 2023 року.
Постановою судді Одеського апеляційного суду Громіка Р.Д. від 19 липня 2023 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була повернута оскільки її вимоги були неконкретизовані та суперечили положенням чинного законодавства.
Після цього ОСОБА_1 ще шість разів подавав апеляційні скарги на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 25 травня 2023 року, які також були повернуті йому постановами апеляційного суду від 01 вересня 2023 року, від 11 вересня 2023 року, від 29 вересня 2023 року, від 02 листопада 2023 року, від 28 грудня 2023 року та від 25 березня 2024 року.
29 квітня 2024 року ОСОБА_1 в черговий раз подав апеляційну скаргу на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 25 травня 2023 року, яка вже неодноразово була предметом апеляційного розгляду і стосовно якої вже приймалися рішення судом апеляційної інстанції, що набрали законної сили і не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
Постановою апеляційного суду від 20 травня 2024 року апеляційна скарга була повернута ОСОБА_1 з підстав того, що апеляційним судом вже приймались рішення стосовно апеляційного перегляду постанови Біляївського районного суду Одеської області від 25 травня 2023 року і рішення апеляційного суду набрали законної сили і не підлягають оскарженню в касаційному порядку. Крім того на переконання судді -доповідача, ОСОБА_1 шляхом подачі нескінченної кількості апеляційних скарг свідомо зловживає своїми процесуальними правами і затягує строк звернення постанови суду до виконання.
12 серпня 2024 року до Біляївського районного суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд справи № 496/3202/23 за нововиявленими обставинами.
У якості підстав для перегляду за нововиявленими обставинами постанови Біляївського районного суду Одеської області від 25 травня 2023 року зазначає, що постанови серії БАД № 188181 від 09 березня 2023 року та серії БАД № 088182 від 09 березня 2023 року відносно ОСОБА_1 скасовано рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 16 листопада 2023 року.
З огляду на викладене вважає, що постанова Біляївського районного суду Одеської області від 25 травня 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-2, 185, ч. 1 ст. 130 КУпАП є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закриттю за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. ст. 122-2, 185, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Біляївського районного суду Одеської області від 25 травня 2023 року за нововиявленими обставинами, суд приходить до наступних висновків.
Так, Кодексом України про адміністративні правопорушення не визначені порядок і право осіб на перегляд постанови у справі про адміністративні правопорушення за нововиявленими обставинами.
Відповідно дост.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.
Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення -КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.
Згідно зіст.7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до положень ст.294КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Правом на апеляційне оскарження постанови Біляївського районного суду Одеської області від 25 травня 2023 року ОСОБА_1 скористався.
Главою 24-1 КУпАП також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом. Проте, навіть у цьому випадку, згідно з положеннями ст.297-4 КУпАП, заява про перегляд такої постанови подається до Верховного Суду.
Водночас, судові рішення міжнародних судових установ не містяться в даній адміністративній справі.
Статтею 459 КПК України передбачено перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами, але це стосується лише вироків та ухвал, які ухвалені або постановлені у кримінальних провадженнях, а діюча норма КПК України не розповсюджується на судові рішення, ухвалені в порядку КУпАП.
Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення, у тому числі за нововиявленими обставинами, чинним законодавством не передбачено.
Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ суд не наділений.
Отже нормами КПК України не передбачено можливості перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень у справах про адміністративні правопорушення.
Із такою позицією погоджується і Верховний Суд, що вбачається із ухвали від 15 жовтня 2019 року, справа №51-4998ска19.
За таких обставин підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами із застосуванням аналогії закону чи аналогії права не вбачається. Застосування аналогії права в даному випадку є неприйнятним, оскільки це порушувало б загальні принципи судочинства, зокрема принцип правової визначеності.
Також суд враховує, що нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. При цьому, неподання стороною або особою, яка бере участь у справі, доказу, який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду в прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони: 1) існували на час розгляду справи; 2) ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; 3) вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні, що переглядається.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи тощо) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Натомість, в своїй заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, не зрозуміло на які саме нововиявлені обставини посилається заявник. Посилання на порушення з боку працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1ст.130КУпАП та на незаконне і необґрунтоване рішення суду першої інстанції не є нововиявленими обставинами, а було обґрунтуванням викладеним в численних апеляційних скаргах ОСОБА_1 .
Відповідно дост.19 Закону України «Про міжнародні договори України»,ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
У рішенні у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року (заява №23436/03) ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року), не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги.
У зв`язку з цим, та виходячи з практики ЄСПЛ, суд приходить до висновку про неможливість діяти у спосіб, не передбачений процесуальним законом, тобто, в даному випадку - здійснити перегляд судового рішення в порядку, не визначеному КУпАП.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що постанова Біляївського районного суду Одеської області від 25 травня 2023 року, не може бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами. Оскільки у КУпАП відсутні норми, що регулюють порядок перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень ухвалених в справах про адміністративні правопорушення, заяву необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись ст.ст.7, 294, главою 24-1КУпАП, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Біляївського районного суду Одеської області від 25 травня 2023 року у справі відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-2, 185, ч.1 ст.130, Кодексу України про адміністративні правопорушення - повернути особі, яка її подала.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Портна
Суд | Біляївський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 19.08.2024 |
Оприлюднено | 21.08.2024 |
Номер документу | 121075831 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Категорія | Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами |
Адмінправопорушення
Біляївський районний суд Одеської області
Портна О. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні