Постанова

від 07.10.2024 по справі 496/3202/23

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/3202/23

Провадження № 3-в/496/26/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2024 року суддя Біляївський районний суд Одеської області Буран В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами справи № 496/3203/23 про адмінистративне правопорушення за КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до Біляївського районного суду Одеської області з заявою про перегляд справи за новоявленими обставинами.

Загальний виклад обставин заявником є важким для сприйняття їх іншою людиною, але аналіз змісту заяви дає підстави вважати, що заявник просить переглянути за нововиявленими обставинами постанову у справі № 496/3202/23 про притягнення заявника до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-2, 130 ч. 1, ст. 185 КУпАП від 25 січня 2023 р.

Діючий КУпАП не передбачає перегляд постанов за наслідками розгляду справ за нововиявленими обставинами на відміну від інших кодексів які регулюють певні правовідносини.

Отже, відсутність можливості перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у КУпАП звужує заявнику доступ до правосуддя.

Відповідно до ст. Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 2 КУпАП передбачено, що законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Згідно з статтею 2 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення є обов`язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. При цьому стаття 17 зазначеного Закону визначає, що національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй пред`явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).

У свою чергу, поняття «кримінальна процедура», що міститься у тексті ст. 4 Протоколу № 7, повинна тлумачитися у світлі загальних принципів, які стосуються відповідних понять «кримінальне обвинувачення» і «покарання» у статтях 6 і 7 ЄКПЛ відповідно («Хаарвіг проти Норвегії», 2007 р.; «Розенквіст проти Швеції», 2004 р.; «Ма нассон проти Швеції», 2003 р.; «Гектан проти Франції», 2002 р.; «Маліж проти Франції», 1998 р.; «Нільссон проти Швеції», 2005 р. та ін.). При застосуванні ст. 4 Протоколу № 7 важливим є те, що відповідно до усталеної прецедентної практики ЄСПЛ існують три критерія, -«критерії Енгеля», які повинні враховуватися при визначенні того, було чи не було у справі висунуте «кримінальне обвинувачення». Першим критерієм є правова кваліфікація правопорушення відповідно до національного права, другим - сам характер правопорушення, а третім - ступінь суворості покарання, яке може бути застосоване до винної особи. Другий і третій критерії є альтернативними і не повинні обов`язково застосовуватися у сукупності. Це, однак, не виключає застосування кумулятивного підходу, коли окремий аналіз кожного критерію не дозволяє зробити однозначний висновок про існування кримінального обвинувачення.

Так відносно ОСОБА_1 складено протоколи за ст.ст. 122-2, 130 ч. 1, ст. 185 КУпАП

Європейський Суд розглядав сферу, визначену у деяких правових системах як «адміністративна», і встановив, що вона включає в себе деякі правопорушення, що мають кримінально-правовий характер, але надто дрібні, щоб регулюватися нормами кримінального права і процесу (Постанова Європейського Суду зі справи «Палаоро проти Австрії» (Palaoro v. Austria) від 23 жовтня 1995 р., §§ 33-35, Series A, № 329-B).

За даних обставин суть порушення, яке має значення для справи, сформульовано у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному працівниками поліції, які є несудовим органом і переданому в суд. Саме цей документ встановлює, в чому полягає суть правопорушення, тоді як суд, покликаний винести постанову, має лише обмежені повноваження щодо встановлення наявності / відсутності вини у скоєному.

Таким чином, в даному випадку кваліфікація відповідно до внутрішнього законодавства не має вирішального значення для цілей статті 6 Конвенції та для визначення того, було чи не було у справі висунуте «кримінальне обвинувачення», і природа даного порушення є більш важливим фактором. (Постанова Європейського Суду у справі «Кемпбелл і Фелл проти Сполученого Королівства» (Campbell and Fell v. United Kingdom) від 28 червня 1984 р., § 71, Series A, № 80, Постанова Європейського Суду у справі «Вебер проти Швейцарії» (Weber v. Switzerland) від 22 травня 1990 р., § 32, Series A, № 177, та Постанова Європейського Суду у справі «Менешева проти Російської Федерації» (Menesheva v. Russia), скарга № 59261/001, §§ 96-98, ECHR 2006-III).

Щодо другого та третього критеріїв, слід зазначити наступне.

Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою складено протокол про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 на момент правозастосування передбачала стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., та позбавлення права керування строком на 1 рік, або.

За загальним правилом у випадку, якщо певний акт носія публічної влади, вчинений у безпосередньому зв`язку з певним кримінальним діянням, не містить елементу покарання як такого, суд не визнає факту кримінального обвинувачення. Якщо ж елемент покарання наявний, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення має природу кримінального злочину.

В даному випадку, що в свою чергу узгоджується з практикою ЄСПЛ, штраф не є покликаний бути грошовою компенсацією шкоди, але має каральний і стримуючий характер, що також є ознакою кримінальних покарань. (Постанова Європейського Суду у справі «Каспаров та інші проти Російської Федерації», § 43, Постанова Європейського Суду у справі «Нємцов проти Російської Федерації» (Nemtsov v. Russia) від 31 липня 2014 року, скарга № 1774/111, § 83, Постанова Великої Палати Європейського Суду по справі «Юссила проти Фінляндії» (Jussila v. Finland), скарга № 73053/01, § 38, ECHR 2006 - XIV).

За вказаних обставин, враховуючи стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (Рішення ЄСПЛ у справі «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), суд приходить до висновку, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП має місце висунення «кримінального обвинувачення».

Зважаючи на викладене, перегляд рішення у даній справі про адміністративне правопорушення може бути здійснено за аналогією закону відповідно до положень КПК України.

Отже, до заяви ОСОБА_1 мають застосовуватись вимоги зазначені у статті 459-463 КПК України.

Обставини, які зазначає у заяві ОСОБА_1 за строками для звернення підпадають під дію частини 1 ст. 461 КПК України, тобто особа мала звернутись до суду з заявою протягом 3 місяців після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини.

До заяви ОСОБА_1 надав копію рішення Біляївського районного суду Одеської області від 16 листопада 2023 року у справі № 496/3264/23 за позовом ОСОБА_1 до ВП № 1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області про скасування рішень суб`єкта владних повноважень у справах про його притягнення до адміністративної відповідальності та закриття проваджень. З змісту рішення вбачається, що він приймав участь у судовому засіданні, але з моменту його ухвалення пройшов майже рік. Інших обставин, які можуть вважатись нововиявленими у розумінні ст. 459 КПК України, заявник не зазначає.

З огляду на зазначене та керуючись ст.2 КУпАП, ст. 459-462 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження про перегляд за нововиявленими обставинами справи № 496/3203/23 про адмінистративне правопорушення за КУпАП.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 10 днів з дня отримання повного тексту ухвали.

Суддя В.М. Буран