Постанова

від 23.12.2024 по справі 496/3202/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 33/813/3007/24

Номер справи місцевого суду: 496/3202/23

Головуючий у першій інстанції Буран В. М.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.12.2024 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 496/3202/24

Номер провадження: 33/813/3007/24

Одеський апеляційний суд у складі:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

за участю секретаря судового засідання - Губара Д.В.,

Особи, які прийняли участь у розгляді справи:

- особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 07 жовтня 2024 року про відмову у відкритті провадження про перегляд за нововиявленими обставинами справи № 496/3202/24 про адміністративне правопорушення,

встановив:

Вищезазначеною постановою суду відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження про перегляд за нововиявленими обставинами справи № 496/3203/23 про адміністративне правопорушення за КУпАП.

Суд першої інстанції мотивував свої висновки тим, що перегляд рішення у даній справі може бути здійснено, виходячи з аналогії закону. До заяви ОСОБА_1 мають бути застосовані положення ст. ст. 459 463 КПК України.

Щодо дотримання строків звернення із вищевказаною заявою мають бути застосовані положення ч. 1 ст. 461 КПК України. Тобто особа мала звернутися із заявою про перегляд судового рішення протягом трьох місяців після того, які вона дізналася або могла дізнатися про зазначені нею обставини.

У заяві про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 посилається на обставини, встановлені рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 16.11.2023 року (справа №496/3264/23). Вказане рішення додане до заяви. Зі змісту вказаного рішення суду вбачається, що ОСОБА_1 приймав участь у судовому засіданні. Разом з тим, з моменту ухвалення вказаного рішення і до звернення із заявою про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами пройшов майже рік (Т. 4, а. с. 70 72).

Згідно матеріалів справи вбачається, що постановою Біляївського районного суду Одеської області від 25.05.2023, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 122-2, частиною першою статті 130, статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддано останнього адміністративному стягненню:

- за статтею 122-2 КУпАП - у виді штрафу на користь держави у розмірі - 9 (дев`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 153 (сто п`ятдесят три) гривень;

- за частиною першою статті 130 КУпАП - у виді штрафу на користь держави у розмірі - 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік;

- за статтею 185 КУпАП - у виді штрафу на користь держави у розмірі - 15 (п`ятнадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 255 (двісті п`ятдесят п`ять) гривень.

На підставі частини другої статті 36 КУпАП призначено ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі - 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Постановою Одеського апеляційного суду від 19.06.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 25.05.2023 повернуто заявнику, з підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та відсутності заяви про його поновлення (Т. 1, а. с. 110).

Постановою Одеського апеляційного суду від 19.07.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 25.05.2023 повернуто особі, яка її подала, з підстав оскарження ухвали суду, яка відсутня в матеріалах справи (Т. 1, а. с. 148).

Постановою Одеського апеляційного суду від 01.09.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 25.05.2023 повернуто особі, яка її подала, з підстав з підстав оскарження ухвали суду, яка відсутня в матеріалах справи (Т. 1, а. с. 215).

Постановою Одеського апеляційного суду від 11.09.2023 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Біляївського районного суду Одеської області від 25.05.2023 відмовлено, з підстав відсутності поважних причин пропуску строку (Т. 2, а. с. 55).

Постановою Одеського апеляційного суду від 29.09.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 25.05.2023 повернуто особі, яка її подала, з підстав того, що постановою апеляційного суду вже було вирішено питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження (Т. 2, а. с. 133).

Постановою Одеського апеляційного суду від 02.11.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 25.05.2023 повернуто особі, яка її подала, з підстав того, що постановою апеляційного суду вже було вирішено питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження (Т. 2, а. с. 211).

Постановою Одеського апеляційного суду від 28.12.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 25.05.2023 повернуто особі, яка її подала, з підстав того, що постановою апеляційного суду вже було вирішено питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження (Т. 3, а. с. 70).

Постановою Одеського апеляційного суду від 25.03.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 25.05.2023 повернуто особі, яка її подала, з підстав того, що постановою апеляційного суду вже було вирішено питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження (Т. 3, а. с. 209).

Постановою Одеського апеляційного суду від 20.05.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 25.05.2023 повернуто особі, яка її подала, з підстав того, що постановою апеляційного суду вже було вирішено питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження (Т. 3, а. с. 209).

У подальшому, 09.08.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд судового рішення по справі № 496/3202/23 за нововиявленими обставинами. Заяву було повернуто заявнику постановою Біляївського районного суду Одеської області від 13.08.2024 року, з підстав того, що діючим КУпАП не передбачено перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду у справі про адміністративні правопорушення (Т. 4, а. с. 24).

26.08.2024 року ОСОБА_1 повторно звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд судового рішення по справі № 496/3202/23 за нововиявленими обставинами. Заяву було повернуто заявнику постановою Біляївського районного суду Одеської області від 27.08.2024 року, з підстав того, що діючим КУпАП не передбачено перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду у справі про адміністративні правопорушення (Т. 4, а. с. 47).

03.10.2024 року ОСОБА_1 втретє звернувся із заявою про перегляд судового рішення по справі № 496/3202/23 за нововиявленими обставинами.

Вищевказаною постановою Біляївського районного суду Одеської області від 07.10.2024 року було відмовлено у відкритті провадження про перегляд за нововиявленими обставинами справи № 496/3202/23 (Т. 4, а. с. 70 - 72).

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить скасувати постанову Біляївського районного суду Одеської області від 25.05.2023 року.

ОСОБА_1 посилається на те, що оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Апелянт посилається на те, що: 1) судом першої інстанції не враховано, що постанову від 25.05.2023 р. було ухвалено судом упереджене рішенні, а саме: - не враховано, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи поліцейськими були грубо порушені норми діючого законодавства (відсутні поняті, не надано можливість скористатися правовою допомогою адвоката, протокол складено на іншу людину за прізвищем « ОСОБА_2 »); 2) рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 16.11.2023 р. (справа 496/3264/23) були скасовані винесені поліцейськими постанови серія БАД №188181 від 09.03.2023 р., серія БАД № 088182 від 09.03.23 р. Провадження у справі за ст. 122 КУпАП закрито; 3) протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №122814 від 09.03.23 р. за ч. 1 ст. 130 КУпАП він не отримував, його не бачив, і відповідно не міг оскаржити. Під час ознайомлення з матеріалами справи ним було виявлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення у сфері забезпечення безпеки руху серії БАД №188183 від 09.03.23 р. зникла і замість неї в матеріалах справи з`явився протокол серії ААД №122814 від 09.03.23 р. за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Судом був прийнятий до уваги сфальсифікований поліцейськими протокол серії ААД №122814 від 09.03.23 р. за ч. 1 ст. 130 КУпАП (Т. 4, а. с. 74 - 92).

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги. Надав додаткові пояснення.

Вивчивши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Апеляційний суд не погоджується з вищевказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Положення ч. 2 ст. 7, ч. 3 ст. 8 КУпАП регламентують, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 287 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 2 КУпАП передбачено, що законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Згідно з статтею 2 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» рішення є обов`язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. При цьому стаття 17 зазначеного Закону визначає, що національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

У зв`язку з цим, та виходячи з практики ЄСПЛ, суд приходить обґрунтованого висновку про неможливість діяти у спосіб, не передбачений процесуальним законом, тобто в даному випадку - здійснити перегляд судового рішення в порядку, не визначеному КУпАП.

У відповідності до рішення ЄСПЛ у справі "Васильєв проти України" (заява N 11370/02) від 21 червня 2007 року, повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинне використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності у здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи. Перегляд справи не повинен розглядатися як замаскована апеляція, а сама лише можливість існування двох точок зору на предмет не є підставою для повторного розгляду справи. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2010 року зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

У рішенні у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року (заява N 23436/03), ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder V. the United Kingdom від 21 лютого 1975 року), не є абсолютним воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги.

Так, Кодексом України про адміністративні правопорушення не визначені порядок і право осіб на перегляд постанови у справі про адміністративні правопорушення за нововиявленими обставинами.

Суд зазначає, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. Практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що хоча ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду у справі про адміністративні правопорушення, разом з тим доводи його заяви зводяться до незгоди з постановою суду першої інстанції, які повинні перевірятися під час оскарження постанови в апеляційному порядку. Апеляційний суд зазначає, що заява ОСОБА_1 не містить в собі нововиявлених обставин, тому що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 16.11.2023 р. (справа 496/3264/23), на яке посилається ОСОБА_1 , були скасовані винесені поліцейськими постанови серія БАД №188181 від 09.03.2023 р., серія БАД № 088182 від 09.03.23 р.. Провадження у справі за ст. 122 КУпАП закрито. Вказані скасовані судом постанови жодного відношення до даної справи не мають.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що постанова Біляївського районного суду Одеської області від 25 травня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами судом апеляційної інстанції.

У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.

Керуючись ст. ст. 8, 62 Конституції України, ст. ст. 7, 252, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Одеський апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 07 жовтня 2024 року про відмову у відкритті провадження про перегляд за нововиявленими обставинами справи № 496/3202/24 про адміністративне правопорушення змінити.

Мотивувальну частину постанови Біляївського районного суду Одеської області від 07 жовтня 2024 року про відмову у відкритті провадження про перегляд за нововиявленими обставинами справи № 496/3202/24 про адміністративне правопорушення викласти в редакції мотивувальної частини даної постанови.

В решті постанову Біляївського районного суду Одеської області від 07 жовтня 2024 року про відмову у відкритті провадження про перегляд за нововиявленими обставинами справи № 496/3202/24 про адміністративне правопорушення залишити без змін

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду: А.П. Заїкін