Ухвала

від 19.07.2024 по справі 2-2865/11

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 2-2865/11

4-с/296/15/24

У Х В А Л А

Іменем України

19 липня 2024 рокум. Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира в складі:

головуючого судді Маслак В.П.,

при секретарі судового засідання Годлюк А.В.,

за участі стягувача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомир Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Васильківської Ольги Василівни, стягувач ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 08.04.2024р. звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира зі скаргою про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомир Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Васильківської О.В. в якій просить:

- визнати неправомірною в межах предмету скарги бездіяльність головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Васильківської О.В. щодо накладення арешту на картковий банківський рахунок НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_2 для зарахування заробітної плати;

- зобов`язати головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Васильківську О.В. скасувати арешт грошових коштів, які є заробітною платою, на банківському картковому рахунку НОМЕР_1 , відкритого АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_2 для зарахування заробітної плати;

- визнати неправомірною в межах предмету скарги бездіяльність головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Васильківської О.В. щодо незастосування вимог законодавства ч. 5 ст.183 Сімейного кодексу України щодо застосування максимального розміру стягнення аліментів за період з грудня 2020 по лютий 2024;

- зобов`язати головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Васильківську О.В. здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів за період з грудня 2022 по лютий 2024 із застосуванням вимог ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України.

Скаржник в обґрунтування своїх вимог зазначає, що 07.10.2011р. державним виконавцем Корольовського відділу ДВС Житомирського МУЮ Яриновською В.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 29155262 на підставі виконавчого листа Корольовського районного суду м. Житомира № 2-2865 від 30.09.2011р.

В подальшому 19.02.2024р. головним державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Васильківською О.В. винесено постанову у виконавчому провадженні ВП № 29155262 якою накладено арешт на банківський рахунок ОСОБА_2 НОМЕР_1 в АТ КБ «ПриватБанк» та кошти, які перебувають на ньому.

ОСОБА_2 22.02.2024 на ім`я начальника Корольовського ВДВС у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було подано заяву про зняття арешту з коштів, у зв`язку з тим, що даний рахунок є рахунком, на який зараховується заробітна плата (дохід), отриманий як військовослужбовцем у військовій частині НОМЕР_2 .

У відповіді від 05.03.2024 наданій Корольовським ВДВС у м. Житомирі зазначено, що державним виконавцем не накладається арешт на кошти, що містяться на рахунках боржників, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Головним державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Васильківською О.В. 07.03.2024 винесено постанову у виконавчому провадженні ВП № 29155262 про визначення поточного рахунку фізичної особи боржника у банку для здійснення видаткових операцій.

Також, на підставі постанови від 19.03.2024р. у виконавчому провадженні ВП № 29155262 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, здійснюється щомісячне відрахування із доходів останнього на користь ОСОБА_1 починаючи з 01.03.2024 року у розмірі 1/2 частини доходу, з яких: 1/3 частина доходу (але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку)- чергові платежі до повноліття дитини та 1/6 частина доходу - на погашення боргу у сумі 784142,90 грн.

Заборгованість зі сплати аліментів розрахована головним державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Васильківською О.В. невірно та з порушенням вимог ч.5 ст. 183 Сімейного кодексу України.

З огляду на вищезазначене та у зв`язку з тим, що рахунок на який накладено арешт є рахунком зі спеціальним режимом використання, основним призначенням якого є отримання заробітної плати, а розрахунок щодо сплати аліментів розраховано невірно, ОСОБА_2 просить вимоги скарги задовольнити.

Ухвалою суду від 09.04.2024р. скаргу ОСОБА_2 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

В судове засідання ОСОБА_2 та його представник не з`явились, були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи. В судовому засіданні 10.05.2024р. представник скаржника ОСОБА_3 вимоги скарги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явилась. В запереченнях від 02.05.2024р. вказала, що доказів на підтвердження належності рахунку ОСОБА_2 до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання відсутні. Щодо перерахунку заборгованості зі сплати аліментів за період з грудня 2022р. по лютий 2024р. представник ВДВС зазначає, що на виконанні перебуває виконавчий лист, а не судовий наказ, а отже підстави для перерахунку відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України відсутні. Просила в задоволенні скарги відмовити в повному обсязі.

Стягувач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення вимог скарги ОСОБА_2 .

Заслухавши думку стягувача, дослідивши заперечення державного виконавця та матеріали справи, вирішуючи питання на предмет задоволення скарги, суд враховує наступне.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 16.09.2011р. у справі № 2-2865/11 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 від усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 04.07.2011 року і до досягнення сином повноліття.

На виконання судового рішення 28.09.2011р. видано виконавчий лист.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем Яриновською В.О. на підставі виконавчого листа № 2-2865 виданого 30.09.2011р. винесено постанову про відкриття провадження ВП № 29155262 (а.с. 10 зворотня сторона).

Відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 19.02.2024р ВП № 29155262, винесеної головним державним виконавцем Васильківською О.В., накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику (а.с. 11).

Вбачається, що на рахунок ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ) відкритий у АТ КБ «Приват Банк» накладено арешт на підставі постанови про арешт коштів ВП № 29155262, що підтверджується листами АТ КБ «Приват Банк» від 20.05.2024р. та 22.05.2024р. (а.с. 87, 91).

Представник боржника - адвокат Давиденко Н.В. 22.02.2024 звернулася до начальника Корольовського ВДВС у м.Житомирі із заявою про зняття арешту з банківського рахунку НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) в АТ "ПриватБанк", на який зараховується заробітна плата ОСОБА_2 , на підтвердження чого долучила довідку АТ КБ «Приват Банк» від 22.02.2024р. (а.с. 12, 13).

Листом начальника Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Карплюк С. від 04.03.2024 адвоката Давиденко Н.В. повідомлено, що державним виконавцем не накладається арешт на кошти, що містяться на рахунках боржників, накладення арешту та / або звернення стягнення на які заборонено законом (а.с. 17).

Також судом встановлено, що дохід нарахований у військовій частині НОМЕР_2 (заробітна плата) ОСОБА_2 зараховується на картковий рахунок, відкритий в АТ КБ «Приват Банк», що підтверджується довідкою від 06.03.2024р. № 813/5266 (а.с. 18).

На рахунок ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ), відкритий в АТ КБ «Приват Банк», за період з 01.01.2023р. по 18.04.2024р. зараховувалась виключно заробітна плата, яка надходила з військової частина НОМЕР_2 , що підтверджується виписками про рух коштів (а.с. 48-50).

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною першою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

При цьому, ч.ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» чітко визначають порядок звернення стягнення на майно боржника та обмеження щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, у випадках визначених Законами зазначеними у частині другій цієї статті та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Згідно з положеннями ст.68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату боржника звертається у разі відсутності в нього коштів на рахунках, відсутності чи недостатності майна для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Про звернення стягнення на заробітну плату боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату.

Розмір відрахувань із заробітної плати визначений нормами ст.70 Закону України «Про виконавче провадження» та ч.ч.1, 2 ст.128 КЗпП України. Так, загальний розмір усіх відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством України 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівникові (стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням).

Встановлення відрахувань у певному відсотковому визначенні від заробітної плати боржника покликане гарантувати людині право на своєчасне, у передбачені законом строки, одержання винагороди за працю, що становить одне з основних трудових прав людини, тому й законодавець обмежив розмір будь - яких утримань із заробітної плати, і таке обмеження є законодавчо встановленою забороною на накладення арешту на заробітну плату, що виплачена боржнику після таких утримань, або частину заробітної плати, що перевищує граничну межу таких відрахувань.

Накладення арешту на кошти, що складають заробітну плату боржника після здійснення утримань із неї за виконавчими документами та понад встановлений законом розмір для відрахувань із заробітної плати, є надмірним тягарем для боржника та порушенням його прав на одержання винагороди за працю та достойні умови життя.

Таким чином, не може бути накладений арешт на кошти що складають заробітну плату боржника після фактичного здійснення утримань із неї за виконавчими документами та на усі кошти заробітної плати боржника поза межами дозволених законом розмірів відрахувань із такої заробітної плати, а якщо такий арешт накладений, то він має бути знятий. При цьому на кошти, що знаходяться на рахунках та які не є коштами, що складають заробітну плату, таке обмеження не розповсюджується.

Зняття арешту з коштів, що складають заробітну плату, здійснюється виконавцем відповідно до ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із заробітної плати, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до частини другої вищевказаної статті.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (абзац другий частини другої статті 59 Закону).

Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому, передбачене абз.2 ч.2 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до п.п.1 ч.4 ст.59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.

Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв`язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків. Однак це не виключає зобов`язання банку при виконанні приписів державного та/або приватного виконавця окремо від боржника повідомити виконавця про неможливість накладення арешту на грошові кошти боржника у зв`язку з забороною встановленою законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника-фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника та є заробітною платою боржника, виконавцю не вдалося виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 у справі №756/8815/20.

Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

Відповідна правова позиція міститься і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №905/361/19.

Отже, залишення арешту на банківському картковому рахунку НОМЕР_1 , відкритого АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_2 , унеможливлює отримання ОСОБА_2 коштів заробітної плати, як єдиного джерела доходу та порушує його право на отримання винагороди за працю.

Враховуючи вищенаведене, суд задовольняє вимогу скаржника щодо зобов`язання головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Васильківську О.В. скасувати арешт грошових коштів, які є заробітною платою, на банківському картковому рахунку НОМЕР_1 , відкритого АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_2 для зарахування заробітної плати.

Разом з тим, враховуючи обов`язок банку, який виконує постанову виконавця про арешт коштів боржника, визначити статус коштів і рахунка, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, - повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути постанову без виконання, суд не вбачає підстав для визнання неправомірними дії державного виконавця в частині накладення арешту на банківський рахунок НОМЕР_1 , відкритий АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_2 .

Відносно вимог скаржника щодо визнання неправомірною бездіяльність головного державного виконавця Васильківської О.В. щодо незастосування вимог ч. 5 ст. 183 СК України в частині максимального розміру стягнення аліментів за період з грудня 2020 по лютий 2024 та зобов`язання останньої здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів за вказаний період, суд враховує наступне.

З матеріалів справи встановлено, що справа № 2-2865/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, розглядалась в порядку позовного провадження з ухваленням 16.09.2011р. заочного рішення, яким вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 від усіх видів доходів щомісячно, починаючи з 04.07.2011 року і до досягнення сином повноліття.

В подальшому судом 28.09.2011р. видано виконавчий лист, на підставі якого відкрито виконавче провадження ВП № 29155262 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 (а.с. 10 - зворотня сторона).

Згідно ч. 5 ст. 183 Сімейного кодексу України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до вищезазначених приписів ст. 183 Сімейного кодексу України, максимальний розмір аліментів законодавством визначено лише в разі, якщо їх стягнення здійснюється за судовим наказом.

Враховуючи вищенаведене, та оскільки розгляд справи № 2-2865/11 здійснювався в порядку позовного провадження з ухваленням 16.09.2011р. заочного рішення, суд не вбачає підстав для застосування вимог ч.5 ст. 183 СК України до розрахунку заборгованості скаржника зі сплати аліментів та зобов`язання державного виконавця здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів за період з грудня 2022 по лютий 2024.

Відтак, скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 447 451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Зобов`язати головного державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомир Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Васильківську Ольгу Василівну скасувати арешт грошових коштів, які є заробітною платою, на картковому рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_2 для зарахування заробітної плати.

В решті вимог скарги відмовити.

Ухвала можу бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя В. П. Маслак