Ухвала

від 16.08.2024 по справі 755/8496/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/8496/24

Провадження №: 2-з/755/266/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану його представником - адвокатом Тонконогом В.В. в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт Таун», про поділ спільного майна, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт Таун», про поділ спільного майна.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 червня 2024 року відкрито провадження в даній цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

15 серпня 2024 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Тонконогом В.В. через систему «Електронний суд» подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої представник позивача просить суд: заборонити ТОВ «Компанія з управління активами «ВАЛПРИМ», що діє від свого імені та за рахунок активів ПЗНВІФ «Комфорт Таун» укладати основний договір з ОСОБА_2 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , житловий комплекс «Комфорт Таун», передавати майно чи виконувати щодо нього інші зобов`язання до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №755/8496/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ТОВ «Компанія з управління активами «ВАЛПРИМ», що діє від свого імені та за рахунок активів ПЗНВІФ «Комфорт Таун», про поділ майнових прав подружжя.

Заява обґрунтована тим, що в рамках попереднього договору було сплачено всю суму купівельної ціни станом на 24 січня 2024 року, тобто відповідач та третя сторона можуть здійснити підписання основного договору та зареєструвати право власності на майно тільки за відповідачем, що в подальшому змінить предмет судового розгляду та призведе до ускладнення ефективного захисту прав позивача, адже у разі поділу майнових прав позивачу доведеться повторно подавати позовну заяву про поділ майна подружжя і докладати значних зусиль та витрат для відновлення своїх прав.

В підготовчому засіданні 15 серпня 2024 року позивач та його представник підтримали заяву про забезпечення позову з викладених у ній підстав, відповідач та її представник не заперечували проти задоволення заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 серпня 2024 року, постановленою без видалення до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, розгляд заяви про забезпечення позову було відкладено, з метою перевірки зарахування до Державного бюджету сплаченого 14.08.2024, о 22:18 судового збору за цією заявою.

15 серпня 2024 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Тонконогом В.В. через систему «Електронний суд» подані доповнення до заяви про забезпечення позову з додатками, в яких зазначено, що квартира, майнові права на яку є предметом судового розгляду, не зареєстрована за відповідачем та не перебуває під обтяженням. Вказані доповнення зареєстровані за вхідним номером від 16 серпня 2024 року.

Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Згідно ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви, долучені до неї докази, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи унеможливлення виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

В п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз`яснено: особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовим обмеженням заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.4 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Проте, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони укладення основного договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , житловий комплекс «Комфорт Таун», позивач посилається на те, що відповідач зможе зареєструвати право власності на майно тільки за собою, що в подальшому змінить предмет судового розгляду та призведе до ускладнення ефективного захисту прав позивача, адже у разі поділу майнових прав позивачу доведеться повторно подавати позовну заяву про поділ майна подружжя і докладати значних зусиль та витрат для відновлення своїх прав.

Разом із тим, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про визнання за позивачем 1/2 частки майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 , не лише тому що номери квартир в позовній заяві та заяві про забезпечення позову є різними, а й тому, що за доводами заяви всю суму купівельної ціни сплачено ще 24 січня 2024 року і з цього часу реєстрація права власності на квартиру за відповідачем здійснена не була, отже наведені в заяві наслідки є припущеннями, та достеменно не підтверджують ризики на які посилається позивач.

Крім того, згідно положень ч. 1 ст. 267 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже забезпечення позову шляхом заборони укладання основного договору купівлі-продажу квартири суперечитиме одній із загальних засад цивільного законодавства - свободі договору.

Що стосується вимог заяви про забезпечення позову шляхом заборони передавати майно чи виконувати щодо нього інші зобов`язання, в цій частині вимог заява не містить жодного обґрунтування, а за поданими документами не вбачається що незабезпечення позову у такий спосіб призведе до неможливості виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150, 153, 260 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: