Ухвала

від 15.08.2024 по справі 947/16980/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1150/24

Справа № 947/16980/24 1-кс/947/8963/24

Головуючий упершій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючий суддя ОСОБА_2 ,

судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар судового засідання ОСОБА_5 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника власника майна ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08 липня 2024 року про арешт майна в рамках кримінального провадження №72023161000000040, внесеному до ЄРДР 19.12.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, -

установив:

Зміст оскаржуваного судового рішення.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання детектива Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_9 , яке погодженого прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , та накладено арешт на майно виявлене та вилучене у ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: товарно транспортні накладні, перевізник ТОВ "Так Бізтех", замовник, вантажовідправник ТОВ "Сангрейс", вантажоодержувач ТОВ "Вінницька Птахофабрика" всього на 41 арк.; товарно транспортні накладні, перевізник ТОВ "Н-Вектор" 43435133, замовник, вантажовідправник ТОВ "Сангрейс", вантажоодержувач ТОВ "Вінницька Птахофабрика" всього на 18 арк.; банківські картки у загальній кількості 17 шт., (перелік яких зазначено у резолютивній частині оскарженої ухвали); мобільний телефон Iphone xs, imei 35 НОМЕР_1 , чорного кольору.

Рішення слідчого судді мотивоване тим, що вилучене майно у ході обшуку відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки може містити докази, які входять до предмету досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконна, необґрунтована, невмотивована та такою, що підлягає скасуванню, виходячи з того, що:

- клопотання подано неналежним суб`єктом, оскільки з клопотання про арешт майна третьої особи має право звернутися виключно прокурор;

- власник майна немає ніякого процесуального статусу в рамках вказаного кримінального провадження;

- сторона обвинувачення у клопотанні не навела жодного належного, допустимого та достовірного доказу, що вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України, та може бути використане, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час вказаного кримінального провадження. Так, з ухвали слідчого судді не зрозуміло, яке значення для кримінального провадження має банківські картки та яка саме інформація, що має доказове значення у кримінальному провадженні, міститься на вилученому мобільному телефоні.

На підставі наведеного, апелянт просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвали, якою відмовити у задоволені клопотання слідчого про арешт майна.

Позиції учасників судового розгляду.

Представник власника майна підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Мотиви апеляційного суду.

Приписами ч. 1 ст. 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Відповідно до ч. 1 ст.404КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності.

За вимогами ст.16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до приписів ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

При цьому, ч. 2 вказаної норми встановлює, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається із матеріалів справи, підрозділом детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72023161000000040 від 19.12.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.

Детектив у клопотанні зазначає про те, що у ході досудового розслідування встановлено, що службовими особами ТОВ «Дунайська Логістична Група» (код ЄДРПОУ 44727731) у період грудня 2023 року під час здійснення експортних операцій, шляхом невідображення безкоштовно одержаної сільськогосподарської продукції в бухгалтерській звітності підприємства ухилилось від сплати податку на прибуток підприємства на загальну суму 7 258 112,13 грн.

Окрім того, відповідно до висновку аналітичного дослідження УІАУР ТУ БЕБ в Одеській області №18/0/23.13-02-29-24 від 21.03.2024 встановлено, що службові особи ТОВ «ДУНАЙСЬКА ЛОГІСТИЧНА ГРУПА» (код ЄДРПОУ 44727731) у період 2023 року шляхом невідображення в податковій звітності підприємства безоплатно отриманої сільськогосподарської продукції ухилились від сплати податків на загальну суму 19 631 339 грн.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що ТОВ «Дунайська Логістична Група» у 2023 році мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Сангрейс» (код ЄДРПОУ 42454066), які полягали у реалізації сільськогосподарської продукції «пшениця» урожаю 2021 року у кількості 7 498,22 тони.

Допитано у якості свідка директора ТОВ «Сангрейс» ОСОБА_8 , який в ході допиту повідомив, що згідно договору №01/11-23ПП від 02.11.2023 було реалізовано в адресу ТОВ «Дунайська Логістична Група» сільськогосподарську продукцію «пшениця» врожаю 2021 року у кількості 7 498,22 тони, зберігання сільгосппродукції здійснювалось у складських приміщеннях на території Чернігівської та Житомирської областей у тому числі у фізичної особи ОСОБА_10 . Перевезення сільськогосподарської продукції «пшениця» врожаю 2021 року в адресу ТОВ «Дунайська Логістична Група» здійснювалось підприємством ТОВ «Так Бізтех» (код ЄДРПОУ 44362564) згідно договору від 02.10.2023 №51.

Так, в ході досудового розслідування допитано у якості свідка ОСОБА_10 , який в ході допиту повідомив, що ніяких послуг зі зберігання сільськогосподарської продукції для ТОВ «Сангрейс» не здійснював, та ніяких договорів не укладав.

Окрім того, в ході здійснення досудового розслідування встановлено, що директора ТОВ «Так Бізтех» ОСОБА_11 згідно вироку від 11.03.2024 справа №757/8939/24-к визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205-1 КК України.

Також в ході досудового розслідування директору ТОВ «Сангрейс» вручено вимогу щодо надання копій документів по взаємовідносинам з ТОВ «Дунайська Логістична Група», на виконання запиту посадовими особами підприємства надано копії документів щодо зберігання, транспортування, протокол контрольних випробувань ДП «Чернігівстандартметрологія» №1325 та інші документи.

У ході проведення аналізу наданих ТОВ «Сангрейс» документів встановлено, що протокол контрольних випробувань №1325 не видавався ТОВ «Сангрейс» а було надано іншій юридичній особі, згідно відповіді ДП «Чернігівстандартметрологія» від 27.03.2024 №449/14-07.

Окрім того, згідно наданих ТОВ «Сангрейс» товарно-транспортних накладних, на підставі яких здійснювалось перевезення сільськогосподарської продукції зі складського приміщення, розташованого у м. Кропивницький до місця розвантаження розташованого у м. Одеса, та зі співставленням з інформацією яка міститься в інформаційній підсистемі «Геопортал-Гарпун» встановлено, що автотранспортні засоби, якими перевозились ТМЦ перебували в інших регіонах України, а не в тих місцях, які зазначені в ТТН.

В ході досудового розслідування встановлено, що директор ТОВ «Сангрейс» (код ЄДРПОУ 42454066) ОСОБА_8 і.п.н. НОМЕР_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси 13.06.2024, за вказаною адресою проведено обшук, за результатами якого виявлено та вилучено:

1. товарно транспортні накладні, перевізник ТОВ "Так Бізтех", замовник, вантажовідправник ТОВ "Сангрейс", вантажоодержувач ТОВ "Вінницька Птахофабрика" всього на 41 арк.

2.товарно транспортні накладні, перевізник ТОВ "Н-Вектор" 43435133, замовник, вантажовідправник ТОВ "Сангрейс", вантажоодержувач ТОВ "Вінницька Птахофабрика" всього на 18 арк.

3.банківські картки у загальній кількості 17 шт. з наступними номерами:

- Картка банку ПУМБ НОМЕР_3 Instant 04/27 без ідентифікації особи;

- Картка банку Ukrgasbank НОМЕР_4 Yevhenii Malaha TOV Sanhreis 12/26;

- Картка банку Ukrgasbank НОМЕР_5 без ідентифікації особи;

- Картка банку Ukrgasbank НОМЕР_6 без ідентифікації особи;

- Картка банку Ukrgasbank НОМЕР_7 Yevhenii Malaha FOP Zamsha Olena 08/25;

- Картка банку Приватбанк Золота для виплат НОМЕР_8 Gold KDV 12/27 без ідентифікації особи;

- Картка банку Sense Bank НОМЕР_9 Vladlen Adamets 05/27;

- Картка банку Sense Bank НОМЕР_10 Maksym Shvediuk 04/27;

- Картка банку ПУМБ НОМЕР_11 Instant 04/27 без ідентифікації особи;

- Картка банку Ukrgasbank НОМЕР_12 Heorhii Koretskyi FH Sapfir K 05/27;

- Картка банку MTB НОМЕР_13 Yevhenii Malaha UAN 04/27;

- Картка банку А-Банк НОМЕР_14 без ідентифікації особи;

- Картка банку Приватбанк Ключ до рахунку НОМЕР_15 business 02/28;

- Картка банку MTB НОМЕР_16 Yevhenii Malaha UAN 04/27;

- Картка банку Sense Bank НОМЕР_17 Karina Adamets 04/27;

- Картка банку ПУМБ 4314 1402 0986 6000 Instant 04/27 без ідентифікації особи;

- Картка банку Sense Bank 5351 9650 0055 4012 Vladyslav Kharko 04/27.

4. мобільний телефон IРhone xs imei 35 НОМЕР_1 чорного кольору, на дисплеї якого містяться тріщини та сколи.

У подальшому, детективом у даному кримінальному провадженні прийнято процесуальне рішення та у порядку ст. 110 КПК України винесено постанову про визнання вилученого майна речовим доказом.

Згідно із ч. 3 у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення,зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числіпредмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3,4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Повертаючись до обставин справи, апеляційний суд звертає увагу, що позиція сторони обвинувачення щодо необхідності арешту майна має ґрунтуватись на відповідних доказах, на підставі яких в силу частини першої статті 84 КПК України слідчий суддя встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Згідно з вимогами ст.84КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отриманні у передбаченомуКПК Українипорядку.

Положеннями частини першої статті 94 КПК України на слідчого суддю покладається обов`язок оцінки кожного доказу з точки зору, в тому числі допустимості, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Апеляційний суд звертає увагу, що на даному етапі не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності, допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

У свою чергу, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси задоволено клопотання надано дозвіл на проведення обшуку за приміщення розташованого за адресою:

АДРЕСА_1 , зокрема, з метою виявлення і вилучення документів з реквізитами ТОВ «Сангрейс» (код ЄДРПОУ 42454066); платіжних карток та інших платіжних документів, а також засобів доступу до банківських рахунків, які використовувалися в злочинній схемі; засобів мобільного зв`язку. Тому, ураховуючи дискреційне право слідчого вирішувати чи вилучати виявлене під час обшуку майно, а також те, що ухвалою слідчої судді прямо надано дозвіл на відшукання вказаного майна, то слідчий суддя мав повне право на прийняття рішення щодо арешту вилученого майна.

Вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна, апеляційний суд враховує також і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, оцінюючи пропорційність, апеляційний суд виходить з того, що досягти легітимної мети за допомогою інших заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, ніж арешт майна, не можливо, застосовані слідчим суддею суду першої інстанції обмеження стосовно вказаного майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

З огляду на фактичні обставини справи, які наразі встановленні органом досудового розслідування, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що виявлене та вилучене майно, має доказове значення та є достатні підстави вважати, що його збереження необхідно для здійснення належного досудового розслідування вказаного кримінального провадження.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, обумовлений метою проведення досудового розслідування, його межі у часі окреслені строками, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.

Разом з цим, у подальшому власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому буде повернуто згідно положень ст. 174 КПК України.

Що стосується посилань апелянта на те, що клопотання про накладення арешту на майно було подано неуповноваженим суб`єктом, колегія суддів такі доводи вважає вочевидь помилковими з огляду на таке.

Так, дійсно, ч. 2 ст. 64-2 КПК України передбачено, що права та обов`язки у третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

Разом із тим, ч. 1 ст. 171 КПК України встановлює, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутисяпрокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - такожцивільний позивач.

Виходячи із наведених положень, вбачається наявність конкуренції загальної (ч. 2 ст. 64-2 КПК України) та спеціальної норм права (ч. 1 ст. 171 КПК України).

У кримінальній юриспруденції вироблено такі ознаки конкуренції загальної і спеціальної норм, а також правила її вирішення: (1) конкуренція загальної і спеціальної правових норм виникає в разі існування двох або більше правових норм, які одночасно регулюють одне й те ж саме питання, що є предметом їх правового регулювання, та відповідно претендують на одночасне застосування; (2) конкуруючі норми не суперечать одна одній, між ними наявний взаємозамінний зв`язок, який має характер підпорядкування за об`ємом: загальна норма охоплює визначене коло ознак предмета правового регулювання, а спеціальна - лише частину цього кола, окремі різновиди випадків, передбачених загальною нормою; (3) загальна норма ширша за обсягом, а спеціальна норма повніша за змістом; (4) із декількох норм, які вступають у конкуренцію, застосуванню підлягає лише одна з них, яка обирається за правилами подолання конкуренції - при конкуренції загальної та спеціальної норм застосовується лише спеціальна норма за принципом lex speciale derogat generale [спеціальний закон виключає (у даній справі) дію загального]. Такого підходу дотримується і суд касаційної інстанції (ухвала Верховного Суду від 29.07.2020 у справі №640/18653/17.

За таких обставин апеляційний суд констатує, що положення ст. 171 КПК України є спеціальними відносно положень ст. 64-2 КПК України та, враховуючи наявне неоднозначне застосування вимог закону в даному випадку, колегія суддів наголошує на тому, що клопотання детектива про арешт майна в рамках вказаного кримінального провадження, погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , що свідчить про відсутність будь-яких істотних порушень органом досудового розслідування вимог закону при складенні та погодженні клопотання про арешт майна.

Приписами п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України передбачено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Керуючись ст.ст. 24, 98, 170-173, 370, 404, 405, 407, 409, 411, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08 липня 2024 року про арешт майна в рамках кримінального провадження №72023161000000040, внесеному до ЄРДР 19.12.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4