Рішення

від 01.08.2024 по справі 183/2951/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/2951/24

№ 2/183/2242/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2024 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Новомосковськ водоканал» Новомосковської міської ради» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

в с т а н о в и в :

29 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Новомосковськ водоканал» Новомосковської міської ради» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

1.Стислий виклад позиції позивача

На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалася на те, що з 24.07.2014 року вона працювала на посаді заступника головного бухгалтера по роботі з абонентами Комунального підприємства «Новомосковськ водоканал» Новомосковської міської ради».

Наказом від 31.10.2018 року № 284-К вона була звільнена з роботи у зв`язку із скороченням чисельності штату працівників (п.1 ст. 40 КЗпП України).

Згідно рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.03.2020 року, справа № 183/7542/18 її було поновлено на роботі.

На виконання рішення суду, 05 березня 2020 року Комунальним підприємством «Новомосковськ водоканал» Новомосковської міської ради» видано наказ № 49-К про поновлення її на роботі.

Наказом Комунального підприємства «Новомосковськ водоканал» Новомосковської міської ради» від 21.08.2020 за № 151-К її було звільнено з посади заступника головного бухгалтера по роботі з абонентами у зв`язку зі скороченням штату працівників.

В порушення вимог законодавства, відповідач не здійснив їй належні до виплати суми заробітної плати, суми компенсації за основну та додаткову відпустки, вихідну допомогу при звільненні.

06 листопада 2023 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області ухвалене рішення у цивільній справі № 183/9918/23, відповідно до якого, з Комунального підприємства «Новомосковськ водоканал» Новомосковської міської ради» на її користь стягнуто 50915,24 грн. сум, належних при звільненні.

У відповідності до постанови Дніпровського апеляційного суду від 21.03.2024 р. рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.11. 2023 року у цивільній справі № 183/9918/23 залишено без змін.

Згідно ст.117КЗпП України,1.У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. 2. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановленийчастиною першоюцієї статті.

У позові ОСОБА_1 зазначила, що враховуючи встановлений рішення суду факт невиплати їй заробітної плати у день звільнення 21.08.2020, відповідач повинен виплатити їй середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, але не більше ніж за шість місяців, тобто, за період з 22.08.2020 р. по 21.02.2021 р.

У відповідності до рішення суду від 06.11. 2023 року у цивільній справі № 183/9918/23, визначена її середньоденна заробітна плата 935,33 грн.

Для розрахунку суми стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, враховуються положення ст. 117 КЗпП України (при затримці розрахунку при звільненні працівникові виплачується його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців), та розрахунок проводиться за період з 22.08.202 по 21.02.2021 р., що становить 125 робочих днів.

Враховуючи наведене, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить 116916,25 грн. (935,33 грн. х 125 р.дн.)

У зв`язку з наведеним, у позовній заяві ОСОБА_1 , посилаючись на вимоги ст.ст. 116117 КЗпП України, просила суд:

-стягнути з Комунального підприємства «Новомосковськ водоканал» Новомосковської міської ради» на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 116916,25 грн.;

-стягнути з Комунального підприємства «Новомосковськ водоканал» Новомосковської міської ради» на її користь понесені нею судові витрати у справі.

2.Стислий виклад позиції та заперечень відповідача.

Відповідач Комунальне підприємство «Новомосковськ водоканал» Новомосковської міської ради» не звертався до суду з відзивом на позов.

3. Рух справи та процесуальні дії у справі.

29 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Новомосковськ водоканал» Новомосковської міської ради» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Ухвалою суду від 03 квітня 2024 року відкрите провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

4.Судовий розгляд

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позов у повному обсязі, посилалася на підстави та обставини, викладені у позовній заяві, просила суд задовольнити вимоги.

Представник відповідача Комунального підприємства «Новомосковськ водоканал» Новомосковської міської ради» в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи..

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, уразі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи те,що відповідачбув належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, позивач не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи, судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

5.Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що Наказом від 31.10.2018 року № 284-К ОСОБА_1 була звільнена з посади заступника головного бухгалтера по роботі з абонентами Комунального підприємства «Новомосковськ водоканал» Новомосковської міської ради» у зв`язку із скороченням чисельності штату працівників (п.1 ст. 40 КЗпП України).

На підставі рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.03.2020 року, справа № 183/7542/18 ОСОБА_1 було поновлено на роботі.

Встановлено, що на виконання рішення суду, 05 березня 2020 року Комунальним підприємством «Новомосковськ водоканал» Новомосковської міської ради» видано наказ № 49-К про поновлення ОСОБА_1 на роботі.

Наказом Комунального підприємства «Новомосковськ водоканал» Новомосковської міської ради» від 21.08.2020 за № 151-К ОСОБА_1 звільнено з посади заступника головного бухгалтера по роботі з абонентами у зв`язку зі скороченням штату працівників. (п.1 ст. 40 КЗпП України).

Встановлено, що 06 листопада 2023 року Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області ухвалене рішення у цивільній справі № 183/9918/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Новомосковськ водоканал» про стягнення заробітної плати, відпускних, компенсацій за невикористані щорічні основну та додаткову відпустки, вихідної допомоги, згідно рішення суду, позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені, з Комунального підприємства «Новомосковськ водоканал» Новомосковської міської ради» на користь ОСОБА_1 стягнуто 50915,24 грн. сум, належних при звільненні.

У відповідності до постанови Дніпровського апеляційного суду від 21.03.2024 р. рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.11. 2023 року у цивільній справі № 183/9918/23 залишено без змін.

Рішенням суду від 06.11.2023 у справі № 183/9918/23 встановлено, що при звільненні, з вини Комунального підприємства «Новомосковськ водоканал» Новомосковської міської ради», у визначений законодавством строк, позивачу ОСОБА_1 не була проведена виплата всіх сум, що належать їй від підприємства при звільненні.

Крім того, зазначеним рішенням суду визначена середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 935,33 грн.

6.Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

6.1 Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно дост.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідност.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

6.2 Частиною першою статті 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені встатті 116цього Кодексу.

Відповідно достатті 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановленостаттею 117КЗпП України,згідно зприписами якої1.У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначеністаттею 116цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. 2. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановленийчастиною першоюцієї статті.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першоюстатті 117 КЗпП Україниобов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні, факт проведення з ним остаточного розрахунку та встановлення вини.

Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахункуз працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу,за весьчас затримкипо деньфактичного розрахунку)за своєюправовою природоює спеціальнимвидом відповідальностіроботодавця,який нараховуєтьсяу розмірісереднього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

7.Висновки суду.

Згідно приписів ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.11.2023 у справі № 183/9918/23 встановлений факт невиплати Комунальним підприємством «Новомосковськ водоканал» Новомосковської міської ради» всіх належних сум при звільненні ОСОБА_1 , також, встановлено вину підприємства, зазначені обставини не підлягають доведенню, оскільки обставини встановлені рішенням суд у справі, у якій беруть участь ті самі особи, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, наведеним рішенням суду встановлена середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 935,33 грн., у зв`язку з чим, зазначена обставина також не підлягає доказуванню.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до переконання. що наявні підстави для стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

При розрахунку суми стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, судом враховуються положення ст. 117 КЗпП України, відповідно до якої, при затримці розрахунку при звільненні працівникові виплачується його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, у зв`язку з чим, розрахунок проводиться за шість місяців, у період з 22.08.202 по 21.02.2021 р., що становить 125 робочих днів.

Враховуючи наведене, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, які належить стягнути з відповідача на користь позивача становить 116916,25 грн. (935,33 грн. х 125 р.дн.)

Таким чином, аналізуючи надані позивачем докази, встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

8.Судові витрати

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом задоволено позовні вимоги позивача, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273-279, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Новомосковськ водоканал» Новомосковської міської ради» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Новомосковськ водоканал» Новомосковської міської ради» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні 116916,25 грн. (сто шістнадцять тисяч дев`ятсот шістнадцять грн.. 25 коп.).

Стягнути з Комунального підприємства «Новомосковськ водоканал» Новомосковської міської ради» на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім грн.. 96 коп.).

Учасники справи:

-позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

-відповідач: Комунальне підприємство «Новомосковськ водоканал» Новомосковської міської ради», ЄДРПОУ 36615515, місцезнаходження за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Г.Зелінського, будинок 10.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне судове рішення складене 06 серпня 2024 року.

Суддя Д.І. Городецький