Рішення

від 12.08.2024 по справі 914/998/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2024 Справа № 914/998/24

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши по суті у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції, матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Енергопромгруп», м. Львів,до відповідача:Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій», м. Львів,за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:Державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд», м. Київ,про:стягнення 60'750,00 грн боргу, 60'964,10 грн пені, 24'029,36 грн інфляційних втрат та 5'271,36 грн трьох процентів річних.За участю: позивача:Сташко А. І. - адвокат,відповідача:не з`явився.третьої особи:Рева В. В. - представник.Судові процедури.

1.На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Енергопромгруп» до Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» про стягнення 60'750,00 грн боргу, 60'964,10 грн пені, 24'029,36 грн інфляційних втрат та 5'271,36 грн трьох процентів річних.

2.Ухвалою суду від 19.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 14.05.024 та встановлено сторонам строк на подання заяв по суті спору.

3.13 травня 2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх. № 12725/24).

4.Підготовче засідання 14.05.2024 відкладене на 27.05.2024.

5.16 травня 2024 року позивачем подано відповідь на відзив (вх. № 13269/24).

6.Ухвалою суду від 27.05.2024, серед іншого, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, залучено до участі у справі Державне підприємство Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, відкладено підготовче засідання на 01.07.2024.

7.28 травня 2024 року представником позивача подано докази надіслання третій особі позовної заяви та відповіді на відзив (вх. № 14300/24).

8.29 травня 2024 року представником відповідача подано докази надіслання відзиву на позовну заяву третій особі (вх. № 14374/24).

9.19 червня 2024 року представником третьої особи подано пояснення по суті спору (вх. № 16283/24) разом з клопотання про поновлення строку на подання таких пояснень.

10.26 червня 2024 року представником позивача подано додаткові пояснення (вх. № 16749/24).

11.01 липня 2024 року представницею відповідача подано заяву про розгляд справи без її участі (вх. № 16976/24).

12.Підготовче засідання 01.07.2024 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Трускавецького В. П. у період з 01.07.2024 до 12.07.2024. Ухвалою суду від 15.07.2024 призначено підготовче засідання на 23.07.2024.

13.17 липня 2024 року до суду надійшло клопотання представника третьої особи про участь в підготовчому засіданні 23.07.2024 об 11:00 год. по даній справі в режимі відеоконференцій поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 18337/24), яке задоволене ухвалою від 18.07.2024.

14.Ухвалою суду від 23.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.08.2024.

15.26 липня 2024 року до суду надійшло клопотання представника третьої особи про участь в усіх судових засіданнях по даній справі в режимі відеоконференцій поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 18993/24), яке задоволене судом в ухвалі від 29.07.2024.

16.У судовому засіданні 06.08.2024 оголошено перерву до 12.08.2024.

17.У судовому засіданні 12.08.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Аргументи сторін.

18.Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням умов Договору поставки № 02/220421-Пс від 22.04.2021 в частині своєчасної оплати відповідачем товару на суму 60'750,00 грн.

Також, позивач зазначає, що йому з мережі Інтернет стало відомо про припинення відповідача шляхом реорганізації, тому він звертався до такого з вимогою вчинити дії щодо сплати наявної заборгованості, у тому числі зазначивши про її наявність у всіх документах для правонаступника. Однак, така вимога була відхилена відповідачем та мотивована порушенням позивачем порядку звернення з кредиторськими вимогами до юридичної особи, що перебуває в процесі припинення.

Відтак, позивач звернувся до суду з даним позовом, де просить суд стягнути з відповідача 60'750,00 грн боргу, а також 60'964,10 грн пені, 24'029,36 грн інфляційних втрат та 5'271,36 грн трьох процентів річних, нарахованих за порушення строків оплати товару.

19.Відповідач подав відзив на позовну заяву, де просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що позивач пропустив строк для заявлення своїх кредиторських вимог, а також пропустив строк (протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатись про відмову ліквідаційної комісії у задоволені своїх вимог), встановлений ст. 112 Цивільного кодексу України для звернення до суду з вимогами до ліквідаційної комісії.

Відповідач зазначає, що позивач звертався зі своїми вимогами 04.01.2023, після чого протягом 30 днів з дня отримання такої вимоги відповідач мав надати відповідь.

Після спливу строку, встановленого відповідачу на відповідь, а саме 04.02.2024 вважається, що позивач дізнався про відмову ліквідаційної комісії у задоволенні його вимог або ухилення від їх розгляду.

Протягом 30 днів з 04.02.2024 (до 04.03.2023) позивач мав право звернутись до суду із позовом до ліквідаційної комісії, однак своєчасно не вчинив таких дій.

Також відповідач зазначає, що нарахування трьох відсотків річних, інфляційних втрат та пені Договором не передбачені та позивачем не надано чіткого розрахунку таких нарахувань.

Крім того, відповідач вважає, що позивачем обрано не належний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні його позовних вимог.

20.Третя особа скористалася своїм правом на подання пояснень по суті позовних вимог, де вказала, що заперечує проти задоволення позовних вимог. Мотиви таких заперечень аналогічні тим, що викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Додатково третя особа зазначає, що критично ставиться до належності доказу, а саме отримання відповідачем заяви кредитора № 02/01/23 від 02.01.2023, так як навіть при направленні претензії № 2 за вих. № 18/12/23/1 від 18.012.2023 кредитор не зазначає про існування та направлення до відповідача заяви кредитора, а також не зазначає про прийняте відповідачем за фактом її розгляду рішення. Також, в матеріалах справи відсутні будь-які інші належні докази, що підтверджують звернення позивача з вимогою про надання інформації за фактом розгляду заяви кредитора № 02/01/23 від 02.01.2023.

Обставини справи.

21.22 квітня 2021 року між позивачем (далі - Постачальник) та відповідачем (далі - Покупець) було укладено Договір поставки № 02/220421-Пс (далі Договір), згідно з яким:

- Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та своєчасно оплатити продукцію (п. 1.1.);

- Назва, кількість товар, завод-виробник, асортимент, що поставляється на протязі дії Договору, вказуються в Додатках, які є невід`ємною частиною даного Договору. Кількість товару, що поставляється, його асортимент та завод-виробник можуть корегуватись підписанням додаткових угод (п. 2.1.-2.2.);

- Покупець оплачує товар за ціною та на умовах, вказаних в Додатках до даного Договору (п. 3.1.);

- Розрахунки за кожну партію товару здійснюється Покупцем шляхом перерахунку оплати на п/р Постачальника протягом 30 днів з моменту отримання товару (п. 5.1.);

- У випадку порушення умов розрахунку даного Договору, Покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару у відповідний термін товару за кожен день прострочки (п. 7.2.);

- Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині розрахунків до повного виконання (п. 9.1.).

22.Згідно до Специфікації № до Договору сторони погодили поставку портландцементу у кількості 500,00 тон, вартістю 2430,00 за 1 тону.

23.Відповідно до видаткової накладної № 158 від 22.04.2021, підписаної сторонами без зауважень, позивач поставив відповідачу 25 тон товару вартістю 60750,00 грн.

24.З Акту звірки взаєморозрахунків, підписаного сторонами без зауважень, вбачається, що станом на 31.10.2022 перед позивачем у відповідача наявний борг у розмірі 60750,00 грн.

25.02 листопада 2022 року Міністерством оборони України видано Наказ № 344 «Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій», відповідно до якого наказано:

- Припинити юридичну особу державне підприємство Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій», реорганізувавши його шляхом приєднання до державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» (п. 1);

- Визначити державне підприємство Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» правонаступником усіх прав та обов`язків державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» (п. 2);

- Для проведення реорганізації державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» призначити комісію … (п. 4);

- Забезпечити виконання вимог наказу в термін до 01 червня 2023 року (п. 7).

26.У заяві (вимозі кредитора) № 1 від 02.01.2023 позивач просить відповідача здійснити усі необхідні дії щодо сплати заборгованості, у тому числі зазначити таку у всіх документах для правонаступника. Також, позивач просить надати/надавати йому усю необхідну інформацію щодо реорганізації ДП МОУ «ЛЗЗК», що стосується спірної заборгованості.

27.18 грудня 2023 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 2, у якій вимагав сплатити наявний борг.

28.У відповіді № 58 від 09.01.2024 відповідач зазначив, що у зв`язку із порушенням порядку звернення з кредиторськими вимогами до юридичної особи, що перебуває в процесі припинення, вимога позивача відхиляється в повній мірі.

29.Відповідно до листа Управління корпоративного менеджменту Міністерства оборони України № 148 від 12.03.2024 повідомлень про надання на розгляд заяв-вимог кредиторів не надходило.

Позиція суду.

Щодо належності відповідача.

30.Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

31.Статтею 106 ЦК України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

32.Судом встановлено, що 02.11.2022 Міністерством оборони України видано Наказ № 344 «Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій», відповідно до якого наказано:

- Припинити юридичну особу державне підприємство Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій», реорганізувавши його шляхом приєднання до державного підприємства Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» (п. 1);

- Визначити державне підприємство Міністерства оборони України «Укрвійськбуд» правонаступником усіх прав та обов`язків державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» (п. 2);

- Для проведення реорганізації державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» призначити комісію … (п. 4);

- Забезпечити виконання вимог наказу в термін до 01 червня 2023 року (п. 7).

33.Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано ст. 107 ЦК України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

34.Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема у переході майна, прав і обов`язків до правонаступників. Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва безпосередньо пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника.

У разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється.

У вирішенні питань, пов`язаних з таким правонаступництвом, судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов`язків (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2020 у справі № 910/4656/14).

35.Судом встановлено, що на момент прийняття рішення у даному випадку Передавального акту не затверджено.

36.З відомостей щодо ДП МОУ «Львівський завод збірних конструкцій», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вбачається, що така юридична особа перебуває у стані припинення з 04.11.2022 на підставі внесення рішення засновників щодо припинення в результаті реорганізації.

37.У разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються (ч. 8 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань»).

38.У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо ДП МОУ «Укрвійськбуд» відомості про те, що воно є правонаступником ДП МОУ «Львівський завод збірних конструкцій» відсутні.

39.Узагальнюючи, суд констатує, що на момент прийняття даного рішення Передавального акту не затверджено, відомості відносно того, що ДП МОУ «Львівський завод збірних конструкцій» припинено та ДП МОУ «Укрвійськбуд» є правонаступником останнього - в реєстрі відсутні, а відтак, позивачем заявлено вимоги до належного відповідача.

Щодо тверджень відповідача та третьої особи про пропуск позивачем строку для заявлення кредиторських вимог, а також строку для звернення до суду з вимогами до ліквідаційної комісії (протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатись про відмову ліквідаційної комісії у задоволені своїх вимог), встановленого ст. 112 Цивільного кодексу України для звернення до суду з вимогами до ліквідаційної комісії.

40.За змістом частин 1-2 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

41.Пунктом 4 наказу Міністерством оборони України видано Наказ № 344 «Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» від 02.11.2022 наказано: Для проведення реорганізації державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» призначити комісію …

З відомостей щодо ДП МОУ «Львівський завод збірних конструкцій», що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вбачається, що строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється встановлено до 05.01.2023.

42.Як вже зазначалось судом порядок припинення юридичної особи шляхом, зокрема приєднання регламентовано ст. 107 ЦК України.

За приписами ч. 1-4 згаданої статті передбачено, що:

Кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора (ч. 6 ст.107 ЦК України).

43.Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача із заявою (вимогою) кредитора № 1 від 02.01.2023, де просив здійснити усі необхідні дії щодо сплати заборгованості, у тому числі зазначити таку у всіх документах для правонаступника. Відповідач отримав таку заяву 04.01.2023, що підтверджується печаткою, проставленою на першій сторінці відповідної заяви.

44.Однак, позивач стверджує, що відповіді на таку заяву не отримав, доказів протилежного відповідачем не надано.

45.Повторно позивач звернувся до відповідача з претензією № 2, у якій вимагав сплатити наявний борг вже 18.12.2023, тобто після спливу строку встановленого для заявлення вимог кредиторів, а відтак така вимога була відхилена відповідачем.

46.Водночас, суд зазначає, що невключення кредиторських вимог позивача у передавальний акт не змінює та не припиняє його права вимагати виконання зобов`язань за договором.

47.Суд звертає увагу на те, що законом не передбачена можливість та строк оскарження дій комісії з реорганізації щодо відхилення вимог кредитора.

Стаття 112 Цивільного кодексу України, на яку посилається відповідач, вказуючи на пропуск позивачем строку на звернення до суду, стосується оскарження дій ліквідаційної комісії у разі відмови у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду.

У даному ж випадку має місце реорганізація, а не ліквідація юридичної особи, а тому норми ст. 112 ЦК України не застосовуються до правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем.

Щодо суті позовних вимог.

48.З матеріалів справи вбачається, що між позивчаем та відповідачем виникли правовідносини на підставі Договору поставки № 02/220421-Пс від 22 квітня 2021 року.

49.Відповідно до ч. 1-2 чт. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

50.Згідно з частиною 1 статті 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

51.Розрахунки за кожну партію товару здійснюється Покупцем шляхом перерахунку оплати на п/р Постачальника протягом 30 днів з моменту отримання товару (п. 5.1. Договору).

52.При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов`язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. Якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок (ч. 2 та 4 ст. 538 ЦК України).

53.Як встановлено судом у пунктах 23 даного рішення позивач свої зобов`язання за Договором виконав, поставивши 22.04.2021 відповідачу погоджений товар на загальну суму 60750,00 грн згідно з видатковою накладною № 158, підписаною сторонами без зауважень.

54.Обов`язок оплати товару відповідач не виконав, доказів зворотнього до матеріалів справи не надав.

55.Також, у матеріалах справи наявний Акту звірки взаєморозрахунків, підписаний сторонами без зауважень, з якого вбачається, що станом на 31.10.2022 перед позивачем у відповідача наявний борг у розмірі 60750,00 грн.

56.Суд зазначає, що Акт звірки взаємних розрахунків, підписаний уповноваженою особою відповідача (боржника) та підтверджений первинними документами є доказом, що свідчить про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед позивачем боргу з оплати отриманого товару за Договором.

57.З урахуванням зазначеного, вимога позивача позивача про стягнення з відповідача 60750,00 грн підлягає задоволенню.

58. Приписами статей 546, 549 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

59.Згідно з п. 7.2. Договору у випадку порушення умов розрахунку даного Договору, Покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару у відповідний термін товару за кожен день прострочки.

60.Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 60964,10 грн пені, нарахованої за період з 23.05.2021 до 12.04.2024 на суму боргу 60750,00 грн.

61.У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану (ч. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України).

62.Суд констатує, що позивачем не пропущено строк позовної давності встановлений п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для вимог про стягнення пені.

63.Разом з тим, перевіривши надані стороною розрахунки розміру пені суд встановив, що позивачем частково правильно обрано період для нарахування пені.

64.Враховуючи, що поставка товару здійснена 22.04.2021, останній день тридцятиденного строку на оплату товару припадає на 22.05.2021 (вихідний, субота).

Згідно з ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відтак, останнім днем на оплату товару було 24.05.2021. Прострочення строку оплати розпочалось з 25.05.2021.

65.Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

66.Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця (ч. 3 ст. 116 ГПК України).

67.Частиною 7 Перехідних положень ГК України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

68.Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», прийнятою відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який був неодноразово продовжений. Однак постановою Кабінету Міністрів України №651 від 27.06.2023 карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) відмінено з 30.06.2023.

69.Отже, строки нарахування пені, які встановлені у ч. 6 ст. 232 ГК України є продовженими лише до закінчення дії карантину, тобто до 30.06.2023.

70.Отже, право позивача на нарахування пені, передбачене Договором, було продовжене на період дії карантину - до 30.06.2023.

71.Крім того, суд звертає увагу сторін на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07.06.2019 по справі № 910/23911/16, у постанові від 13.09.2019 по справі № 902/669/18, від 12.06.2018 по справі № 910/4164/17, від 22.11.2018 по справі № 903/962/17 про те, що «умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції».

72.Резюмуючи викладене, суд зазначає, що правильним періодом для нарахування пені є з 25.05.2021 до 30.06.2023.

73.Відтак, здійснивши перерахунок заявленого розміру пені, ураховуючи нижезазначені вихідні дані, суд встановив, що загальний розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача дорівнює 43743,33 грн.

74.Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

75.Розглянувши заявлені вимоги позивача про стягнення 24'029,36 грн інфляційних втрат та 5'271,36 грн трьох процентів річних, здійснивши їх перерахунок за період з 25.05.2021 до 12.04.2024, суд встановив, що: фактичний розмір інфляційних втрат є більшим, однак суд не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог, а відтак до стягнення з відповідача підлягають інфляційні втрати у заявленому розмірі; три відсотки річних підлягають до стягнення у розмірі 5'261,38 грн

Судові витрати.

76. Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

77.Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

78.Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позову майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

79.Положеннями статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 1 січня 2024 року для працездатних осіб встановлено прожитковий мінімум на рівні 3028,00 гривень.

80.Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

81.Судом встановлено, що позовна заява подана в електронній формі, відтак, до даного випадку, застосовується вищезазначена норма Закону України, з урахуванням якої судовий збір становить 2422,40 грн. Водночас, позивачем за подання даного позову сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, замість необхідних 2422,40 грн.

82.Відтак, суд керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, покладає сплату судового збору у розмірі 2146,00 грн на відповідача, а також роз`яснює позивачу його право на подання клопотання про повернення з Державного бюджету надмірно сплаченого судового збору у розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 20, 73, 74, 76, 79, 129, 165, 178, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський завод збірних конструкцій» (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 222; ідентифікаційний код 08006864) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнича компанія «Енергопромгруп» (79016, м. Львів, вул. Замкнена, 3/2; ідентифікаційний код 41159948) 60'750,00 грн боргу, 43'743,33 грн пені, 24'029,36 грн інфляційних втрат, 5'261,38 грн трьох процентів річних та 2'146,00 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 20.08.2024.

Суддя Трускавецький В.П.