Рішення

від 09.08.2024 по справі 922/1380/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.08.2024м. ХарківСправа № 922/1380/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Почуєвій А.А.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова, м.Харків, в інтересах держави, в особі Міністерства культури та інформаційної політики України, м.Київ до Харківської державної академії дизайну і мистецтв, м.Харків , Фізичної особи-підприємця Бараннікова Олега Михайловича, м.Харків про визнання недійсним договору та стягнення 133 500,00грн. за участю представників:

від прокуратури: Ковальова І.І.

від позивача: Тимкович І.О.

від першого відповідача: Ус В.В.

від другого відповідача: Мартіна Л.Г.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Київської окружної прокуратури міста Харкова (надалі - прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України (надалі - позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської державної академії дизайну і мистецтв (надалі - перший відповідач) та Фізичної особи-підприємця Бараннікова Олега Михайловича (надалі - другий відповідач), в якому просить:

- Визнати недійсним договір про закупівлю № 89 від 14.10.2022, укладений Харківською державною академією дизайну і мистецтв та Фізичною особою-підприємцем Баранніковим Олегом Михайловичем;

- Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бараннікова Олега Михайловича (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Харківської державної академії дизайну і мистецтв (код ЄДРПОУ 02071145) одержані за договором про закупівлю №89 від 14Л0.2022 кошти в розмірі 133500,00грн., а з Харківської державної академії дизайну і мистецтв одержані нею за рішенням суду кошти в розмірі 133500,00грн. стягнути в дохід держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України (код ЄДРПОУ 43220275).

На підтвердження позовних вимог прокурор посилається на те, що договір про закупівлю, укладений 14.10.2022 між ХДАДМ та ФОП Баранніковим О.М., підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу другого відповідача, на підставі ст.ст.203, 215 ЦK України. Правовим наслідком недійсності цього правочину відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК, ст. 208 ГК України є стягнення з ФОП Бараннікова О.М. на користь ХДАДМ коштів в розмірі 133500,00грн, та одночасне стягнення з дургого відповідача одержаних ним за рішенням суду коштів в розмірі 133500 грн. в дохід держави.

Ухвалою від 29.04.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.05.2024.

16 травня 2024 року від Харківської державної академії дизайну і мистецтв надійшов відзив на позовну заяву, в якому перший відповідач з вимогами прокурора не погодився, просив у задоволенні позову відмовити.

Даний відзив прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

22 травня 2024 року від прокурора надійшла відповідь на відзиві першого відповідача, в якому він з доводами останнього не погодився та наполягав на правомірності заявлених позовних вимог.

У підготовчому засіданні 22.05.2024 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та про відкладення підготовчого засідання на 19.06.2024.

10 червня 2024 року від Фізичної особи-підприємця Бараннікова Олега Михайловича надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти задоволення позову прокурора, посилаючись на його необґрунтованість. У відзиві також було заявлено клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву з моменту ознайомлення з матеріалами справи.

19 червня 2024 року від прокурора надійшла відповідь на відзив другого відповідача, в якій прокурор послався на безпідставність заперечень ФОП Бараннікова О.М. проти позову.

У підготовчому засіданні 19.06.2024 суд задовольнив клопотання другого відповідача про поновлення строку на подання відзиву, а також усне клопотання прокурора про поновлення строку на подання відповіді на відзив, виходячи з наступного.

Статтею 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно з п.3 ч.1 ст.129 Конституції України є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 5 статті 236 ГПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Статтею 182 ГПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Таким чином, одним з основних завдань підготовчого провадження у господарській справі є надання сторонам можливості подати всі наявні у них докази та викласти свої доводи та заперечення щодо суті спору.

Враховуючи викладене, а також з огляду на поважність повідомлених другим відповідачем та прокурором причин пропуску строку на подання відзиву та відповіді на відзив, суд визнав за можливе поновити пропущений процесуальний строк на подання відзиву та відповіді на відзив.

У зв`язку з цим, відзив другого відповідача та відповідь прокурора на вказаний відзив були прийняті та долучені до справи.

У підготовчому засіданні 19.06.2024 було оголошено перерву до 17.07.2024

24 червня 2024 року від другого відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому він навів додаткові доводи на обґрунтування своєї правової позиції по суті спору.

Дане заперечення прийнято судом та долучено до матеріалів справи.

25 червня 2024 року від другого відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21 та оприлюднення повного тексту постанови.

У зв`язку із технічними проблемами в роботі "Підсистеми відеоконференцзв`язку" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи підготовче засідання, призначене на 17.07.2024, не відбулося та було відкладено судом за відповідною ухвалою на 19.07.2024.

18 липня 2024 року від прокурора надійшли пояснення надійшли пояснення, в яких він у тому числі заперечив проти зупинення провадження у даній справі.

Ухвалою від 19.07.2024 відмовлено в задоволенні заяви другого відповідача про зупинення провадження у справі, а також закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 26.07.2024.

У судовому засіданні 26.07.2024 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про відкладення судового засідання на 09.08.2024.

Суд зазначає, що 09.08.2024 від прокурора надійшло клопотання про повернення справи на стадію підготовчого провадження у зв`язку із необхідністю зупинити провадження та про зупинення провадження у справі. Однак у судовому засіданні 09.08.2024 прокурор повідомила, що вказане клопотання було подано помилково, а тому просила його не розглядати. У зв`язку з чим, дане клопотання залишено судом без розгляду.

У судовому засіданні 09.08.2024 прокурор підтримала доводи, викладені в позовній заяві та відповідях на відзиви відповідачів, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача просила суд прийняти законне та обґрунтоване рішення щодо позовних вимог прокурора.

Представник першого відповідача у даному судовому засіданні проти вимог позивача заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник другого відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на обставини, що були викладені у відзиві та запереченні на відповідь на відзив.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

Харківською державною академією дизайну і мистецтв у 2022 році проведено закупівлю будівельних матеріалів для проведення господарської діяльності, а саме: плит OSB 10мм 1,25*2,50м у кількості 150 штук без використання електронної системи (номер закупівлі: UA-2022-10-24-000722-а).

За результатами закупівлі між Харківською державною академією дизайну і мистецтв, як замовником, та ФОП Баранніковим Олегом Миколайовичем, як постачальником, укладено договір №89 від 14.10.2022 (надалі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується передати у власність товари Замовникові, зазначені в Договорі, а Замовник - прийняти і оплатити придбання будівельних матеріалів для проведення господарської діяльності (плита OSB 10мм 1,25*2,50м), згідно специфікації (додаток №1 до договору). ДК 021:2015 - 44170000-2 "Плити, листи, стрічки та фольга, пов`язані з конструкційними матеріалами".

Відповідно до п. 1.3 Договору вказана закупівля проведена без застосування порядку проведення спрощений закупівель та/або електронного каталогу, відповідно до пп. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 "Деякі питання здійснення оборонних і публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану".

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна Договору складає 133500,00грн., у т.ч. ПДВ не передбачено.

Сторонами Договору також узгоджено та підписано Специфікацію (Додаток №1 до Договору), згідно з якою вартість одиниці товару складає 890,00грн. без ПДВ. Загальна вартість товару за Специфікацією (150 штук товару) визначена у розмірі 133500 грн., у т.ч. ПДВ не передбачено.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що ро рахунки проводяться шляхом оплати Замовником видаткової накладної на товар згідно ст. 46 та 49 Бюджетного кодексу України протягом 30 календарних днів.

Згідно з п. 5.1. Договору, строк передачі товару - до 21.11.2022.

На виконання умов даного Договору другий відповідач за видатковою накладною №Б-0000005 від 19.10.2022 передав першому відповідачу товар - плити OSB 10мм 1,25* 2,50м у кількості 150 штук на загальну суму 133500,00грн.

Отриманий за Договором товар був оплачений першим відповідачем на користь ФОП Бараннікова О.М. у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №570 від 21.10.2022 на суму 133500,00грн.

Таким чином, Договір №89 від 14.10.2022 був виконаний сторонами у повному обсязі.

Звертаючись з даним позовом, прокурор вказує, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023222010000002 призначено та проведено товарознавчу та судово-економічну експертизи.

Як слідує з висновку судово-товарознавчої експертизи № 8984 від 11.07.2023, проведеної Національним науковим центром "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", ринкова вартість, на території України (без урахування регіону), плит OSB-3 Кроно 10мм х 1,25х2,50 м, у кількості 150 одиниць, на 14.10.2022 складала: 64333,50грн., без урахування вартості доставки, тобто 428,89 грн. за одиницю товару.

Висновком судово-економічної експертизи № 22573 від 19.10.2023, проведеної Національним науковим центром "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", встановлено, що сума сплачених коштів за договором №89 від 14.10.2022 не відповідає ринковій вартості плит OSB 10мм 1,25*2,50м у кількості 150 штук, визначеній у висновку експерта № 8984 від 11.07.2023 за результатами проведення товарознавчої експертизи. Розбіжність між ринковою вартістю плит OSB 10мм 1,25*2,50м у кількості 150 штук та їх вартістю відповідно до договору №89 від 14.10.2022 складає 69166,50 грн. Виходячи з ринкової вартості плит OSB 10мм 1,25*2,50м у кількості 150 штук за договором № 89 від 14.10.2022 сплачено на 69166,50грн. більше.

Також у матеріалах справи наявні видаткові накладні №МОА-151363 від 13.10.2022 та №МОА-150225 від 28.09.2022, відповідно до яких ФОП Баранніков О.М, придав плити OSB Кроно 10 мм х 1,25 х 2,50м в загальній кількості 150шт. у ТОВ "Атлант" (код ЄДРПОУ 41988858) за 71549,40грн.

У зв`язку з цим, прокурор зазначає, що ФОП Баранніков О.М. як постачальник за договором про закупівлю №89 від 14.10.2022 діяв недобросовісно, свідомо завищуючи ціну товару, тобто на момент укладення цього правочину діяв з наміром, що суперечить інтересам держави в частині максимальної економії та ефективності витрачання бюджетних коштів.

Посилаючись на те, що договір про закупівлю, укладений 14.10.2022 між Харківською державною академією дизайну і мистецтв та ФОП Баранніковим О.М., є таким, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам з умислу другого відповідача, прокурор у своєму позові просить на підставі ч.1 ст.203, ст.215 ЦK України визнати даний Договір недійсним, а також застосувати правовий наслідок недійсності цього правочину відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК, ст. 208 ГК України стягнувши з ФОП Бараннікова О.М. на користь Харківської державної академії дизайну і мистецтв одержані за договором про закупівлю №89 від 14Л0.2022 кошти в розмірі 133500,00грн., а з Харківської державної академії дизайну і мистецтв одержані нею за рішенням суду кошти в розмірі 133500,00грн. стягнути в дохід держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Щодо наявності у прокурора права на звернення з даним позовом.

Відповідно дост.131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За змістом рішення КС України від 08.04.1999 року №3-рп/9 під поняттям "орган, уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у ч.2 ст.2 ГПК України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади; під представництвом прокуратурою України інтересів держави в господарському суді за замістом ст.131-1 Конституції України та ст.45 ЦПК України треба розуміти правовідносини, в яких прокурор, реалізуючи визначені Конституцією та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави, які включають подання прокурором до суду загальної юрисдикції позовної заяви, його участь у розгляді справи за позовною заявою, а також у розгляді судом будь-якої іншої справи за ініціативою прокурора чи за визначенням суду, якщо це необхідно для захисту інтересів держави.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Прокурор зазначає, що правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а укладення договору №89 від 14.10.2022, на підставі яких державні кошти надмірно витрачені, такому суспільному інтересу не відповідає. У даному випадку порушенням інтересів держави є те, що під час укладення і виконання договору №89 від 14.10.2022, поставлення товару за завищеними цінами порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, максимальної ефективності та економії, передбачені ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", що призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів.

Слід зауважити, що бюджетні кошти у даному випадку були витрачені на придбання будівельних матеріалів, необхідних для відновлення освітньої інфраструктури, пошкодженої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. Таким чином, надмірне витрачання бюджетних коштів на закупівлю товарів для потреб відновлення явно не відповідає інтересам держави.

Звернення прокурора до суду у даній справі спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час витрачання бюджетних коштів.

Також прокурор зауважує, що звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (п. 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18). Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (п. 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, провадження № 12-194гс19).

У розумінні частини 1 статті 22 БК України Міністерство культури та інформаційної політики України є головним розпорядником бюджетних коштів у сфері культури та розпорядником вищого рівня по відношенню до Харківської державної академії дизайну і мистецтв, а також є його засновником та органом управління. Отже, дане міністерство є органом державної влади, уповноваженим на захист інтересів держави у спірних правовідносинах.

З метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді у даній справі окружною прокуратурою на адресу МКІП України направлено лист від 23.02.2024 в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Згідно відповіді МКІП України від 19.03.2024, Міністерство розглянуло лист прокуратури щодо факту можливої розтрати бюджетних коштів, виділених на закупівлю будівельних матеріалів ХДАДМ. Враховуючи отримання Міністерством листа ХДАДМ щодо готовності Академії звернутись до суду із позовом про визнання недійсним договору від 14.10.2022 № 89, укладеного між ФОП Баранніковим О.М. та Академією, МКІП України не заперечує щодо пред`явлення позову органами прокуратури.

Однак, ані ХДАДМ, ані Міністерством станом на час пред`явлення позову прокурора самостійно відповідна позовна заява до суду не подавалась.

З урахуванням викладеного, а також відповіді Міністерства від 19.03.2024, нездійснення позивачем захисту інтересів держави у спірних правовідносинах є достатньою правовою підставою для подання позову безпосередньо прокурором.

Таким чином, звернення прокурора з даним позовом повністю узгоджується з вимогами процесуального законодавства.

Щодо суті заявлених прокурором позовних вимог.

Законом України "Про публічні закупівлі" встановлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

До принципів здійснення публічних закупівель відносяться, зокрема: максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням (пункти 2, 3, 5, 6 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі").

Замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом (ч. 5 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Всі учасники цивільних правовідносин повинні здійснювати суб`єктивні цивільні права з дотриманням принципів розумності і добросовісності. Добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною.

Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 12.01.2022 у справі № 910/429/20. від 17.02.2021 у справі №911/698/21.

Договір про закупівлю №89 від 14.10.2022 за своїм змістом є договором поставки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст.ст. 691, 712 ЦК України ціна товару є істотною умовою договору поставки.

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Зокрема, частиною 1 статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, інтересам, держави і суспільства, його моральним засадам.

З приписів частини 3 статті 228 ЦК України вбачається, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

При цьому, якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Аналогічна норма закріплена у частині 1 статті 208 ГК України.

Суд зазначає, що необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є наявність наміру хоча б у однієї з сторін щодо настання відповідних наслідків.

Ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов`язковим доказом вини.

Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладено і в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/1421/16. від 15.02.2018 у справі № 911/1023/17. від 17.04.2018 у справі №910/1424/16. від 31.05.2018 у справі № 911/639/17. від 09.07.2019 у справі №911/1113/18, від 10,06.2021 у справі № 910/114/19. від 15.12.2021 у справі №910/6271/17 від 13.01.2022 у справі № 908/3736/15 тощо.

Матеріали справи підтверджують істотне завищення ціни товару, поставленого за Договором №89 від 14.10.2022.

Так, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 8984 від 11.07.2023 ринкова вартість, на території України (без урахування регіону), плит OSB-3 Кроно 10мм х 1,25х2,50 м, у кількості 150 одиниць, на 14.10.2022 складала: 64333,50грн., без урахування вартості доставки, тобто 428,89 грн. за одиницю товару.

Висновком судово-економічної експертизи № 22573 від 19.10.2023 встановлено, що розбіжність між ринковою вартістю плит OSB 10мм 1,25*2,50м у кількості 150 штук та їх вартістю відповідно до договору №89 від 14.10.2022 складає 69166,50 грн.

Отже, Харківською державною академією дизайну і мистецтв за договором №89 від 14.10.2022 було сплачено грошові кошти на 69166,50грн., тобто більш ніж вдвічі більше, ніж була на той момент ринкова вартість аналогічних плит OSB 10мм 1,25*2,50м.

Висновки вищевказаних експертиз також підтверджуються і тією обставиною, що безпосередньо перед укладенням договору про закупівлю від 14.10.2022 другий відповідач придбав товар (плит OSB Кроно 10 мм х 1,25 х 2,50м в загальній кількості 150шт.) у ТОВ "Атлант" (код ЄДРПОУ 41988858) за ціною, фактично вдвічі меншою, аніж та, за якою він поставив цей товар Харківській державній академії дизайну і мистецтв.

Так ФОП Баранніков О.М. придбав вказаний товар за видатковими накладними №МОА-151363 від 13.10.2022 та №МОА-150225 від 28.09.2022 за ціною 71549,40грн., а поставив першому відповідачу за 133500,00грн. Різниця складає 61950,60грн. або 46,4% від суми закупівлі за Договором №89 від 14.10.2022.

Вищевказані обставини та докази на їх підтвердження свідчать, що ФОП Баранніков О.М., як постачальник за договором про закупівлю № 89 від 14.10.2022, діяв недобросовісно, свідомо завищуючи ціну товару, тобто на момент укладення цього правочину діяв з наміром, що суперечить інтересам держави в частині максимальної економії та ефективності витрачання бюджетних коштів.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що договір про закупівлю, укладений 14.10.2022 між ХДАДМ та ФОП Баранніковим О.М., підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ст. 215, ч.3 ст.228 ЦК України, як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, його моральним засадам за наявністю відповідного умислу у другого відповідача.

Як правомірно зазначає прокурор у своєму позові, правовим наслідком недійсності цього правочину відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК, ст. 208 ГК України є стягнення з ФОП Бараннікова O.M. на користь Харківської державної академії дизайну і мистецтв грошових коштів в розмірі 133500,00грн. та одночасне стягнення з другого відповідача одержаних ним за рішенням суду коштів в розмірі 133500,00грн. в дохід держави.

При цьому, суд враховує, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Міністерство культури та інформаційної політики України є засновником Харківської державної академії дизайну і мистецтв.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 БК України, головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Служба безпеки України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників;

Згідно з п. 7 ч. 5 ст. 22 БК України, головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Міністерство культури та інформаційної політики України як центральний орган виконавчої влади, згідно ст.ст. 1, 6 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах культури, державної мовної політики, популяризації України у світі, державного іномовлення, інформаційного суверенітету України та інформаційної безпеки, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сферах відновлення та збереження національної пам`яті, мистецтв, охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.

Як передбачено ст. 28 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", міністерства звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Закону України "Про вищу освіту", фінансування державних закладів вищої освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету на умовах державного замовлення на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, з дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів, публічності та прозорості у прийнятті рішень.

Відповідно до пп. 3-4 п. 5 Положення про Міністерство культури та інформаційної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2019 № 885, МКІП організовує планово-фінансову роботу в апараті даного Міністерства, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку; забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів.

Таким чином, у розумінні статті 22 Бюджетного кодексу України Міністерство культури та інформаційної політики України є головним розпорядником бюджетних коштів у сфері культури та розпорядником вищого рівня по відношенню до Харківської державної академії дизайну і мистецтв, а також як її засновник та орган управління здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю академії.

Крім того, ч.3 ст.228 ЦК України прямо зазначається, що одержане за недійсним правочином стягується в дохід держави.

Згідно з ч. 1 ст. 167 ЦК України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

У випадках і в порядку, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, від імені держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад за спеціальними дорученнями можуть виступати фізичні та юридичні особи, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування (ст. 173 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11 (підпункти 6.21, 6.22), від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 (підпункти 4.19, 4.20), від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 26), від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18 (пункт 35), від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункт 8.5), від 23.11.2021 у справі № З 59/3373/16-ц (пункт 80), від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 (пункт 75), від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 (підпункт 8.16) і № 922/1830/19 (підпункт 7.1), від 21.06.2023 № 905/1907/21 (підпункт 8.5).

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК України вимога про визнання, оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так й іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Такий висновок наведений у п. 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19.

Оскільки укладення договору про закупівлю від 14.10.2022 із завищеною ціною суперечить інтересам держави і суспільства, саме Міністерство культури та інформаційної політики України, як головний розпорядник бюджетних коштів у сфері культури та засновник Харківської державної академії дизайну і мистецтв, у даному випадку є органом, уповноваженим на захист інтересів держави у спірних правовідносинах, у тому числі шляхом стягнення в судовому порядку коштів, отриманих за договором, в дохід держави.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги прокурора є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідачів проти позовних вимог спростовуються вищевикладеним, а також наступним.

Перший у відповідач у своєму відзиві зазначив, що цінова політика ринку м.Харкова щодо вищезазначеного товару булав сформована на підставі вивчення ринку та детального аналізу актуальних цінових пропозицій через інтернет, також звернення до постачальників з якими ХДАДМ працювало в довоєнний час, і дзвінків по телефону до постачальників ("Атлант", "Стройка", "Новаторбуд", ФОП Третяк, ФОП Баранніков, ТОВ "Торгівельна фірма Перспектива"). За одиницю OSB плити, з умовою оплати після заключення договору і доставки товару на склад, ціна за одиницю варіювала у межах від 450 грн. до 1000 грн. Ті комерційні пропозиції, які були за самою низькою ціною, а це у магазинів "Атлант", "Стройка", "Новаторбуд", не могли розглядатись як найвигідніші, тому що ці суб`єкти господарювання не мали змоги укласти договір та провести доставку на склад без попередньої повної оплати. Тому Харківською державною академією дизайну і мистецтв, було прийняте рішення про закупівлю пліт OSB плит за ціною 890 грн. за одиницю, у кількості 150 шт. у Фізичної особи-підприємця Бараннікова Олега Михайловича.

Суд не може прийняти вказані доводи до уваги, оскільки твердження про те, що всі пропозиції з кращою, ніж у ФОП Бараннікова О.М. ціною, були без доставки на склад та без попередньої повної оплати, жодними доказами не підтверджені.

Посилання першого відповідача на те, що придбання будівельних матеріалів для проведення господарської діяльності (плита OSB 10мм 1,25* 2,50м) проводилась за кошти спеціального фонду Харківської державної академії дизайну і мистецтв, які були зароблені у результаті господарчої діяльності академії, судом відхиляються, оскільки вказані кошти також є державними коштами та на їх використання поширюється відповідний правовий режим, передбачений Законом України "Про публічні закупівлі".

Стосовно доводів відповідача про те, що підставою укладення спірного договору стала критична ситуація, за якої у Харківської державної академії дизайну і мистецтв не було іншого вибору, окрім як укласти даний договір та використати плити OSB для зменшення руйнівних природних факторів на майно (приміщення) академії, яке зазнало пошкоджень внаслідок російської збройної агресії, суд звертає увагу, що позовні вимоги прокурора обґрунтовані тим, що у даному випадку лише ФОП Баранніков О.М. за договором про закупівлю №89 від 14.10.2022 діяв недобросовісно, свідомо та істотно завищуючи ціну товару, тобто на момент укладення цього правочину діяв з наміром, що суперечить інтересам держави в частині максимальної економії та ефективності витрачання публічних коштів.

Щодо доводів другого відповідача суд зазначає наступне.

Наслідки недійсності правочину, передбачені ч.3 ст.328 ЦК України за своєю суттю не є адміністративно-господарськими санкціями, які повинні застосовуватись у межах строків, визначених ст.250 ГК України, про що зазначено в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної плати Касаційного господарського суду від 25.10.2019 у справі №911/1107/18.

Зокрема, відповідно до п. 27 вищезазначеної постанови правові наслідки визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, не є адміністративно-господарськими санкціями, які згідно з ч. 1 ст. 238 ГК України застосовуються за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, та до них не може бути застосовано положення ч. 1 ст. 250 ГК України щодо річного строку застосування адміністративно-господарських санкцій.

Отже, до спірних правовідносин у справі застосовуються загальні строки позовної давності. Згідно із ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Оспорюваний договір про закупівлю укладений 14.10.2022. Прокурор звернувся до суду з відповідним позовом у квітні 2024 року. За таких обставин, прокурором не пропущено загальний строк позовної давності.

Суд також не погоджується з доводами другого відповідача про те, що прокурором обрано неефективний спосіб захисту.

Так, у даній справі вимоги прокурора спрямовані на реальний захист інтересів держави від допущених порушень при закупівлі товару (плит OSB), а саме: продажу товару за свідомо завищеними цінами, внаслідок чого у держави виникло право на односторонню реституцію - повернення відповідачем отриманих коштів без компенсації (у т.ч. без повернення переданого за договором майна в натурі) та їх подальше стягнення в дохід держави, як це передбачено ч. 3 ст. 228 ЦК України. Відтак, обраний прокурором спосіб захисту права є ефективним та прямо передбачений нормами ч. 3 ст. 228 ЦК України, ч. 1 ст. 208 ГК України.

Стосовно посилань другого відповідача на те, що прокурор не довів завищення вартості товару за договором та можливості придбати товар за нижчою ціною з урахуванням умов післяоплати та доставки замовнику, слід зауважити наступне.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У даній справі прокурор надав суду висновки судово-товарознавчої та судово-економічно експертиз, які підтверджують істотне (фактично вдвічі) завищення ціни товару за договором №89 від 14.10.2022. Натомість, відповідачі жодних доказів, які б могли спростувати ці експертні висновки, не надали.

Суд зауважує, що за твердженням першого відповідача, рішення про укладення Договору приймалося після ретельного вивчення існуючих пропозицій на ринку. Проте, в межах даної справи відповідачами не надано суду будь-яких доказів (як-от: комерційних пропозицій інших суб`єктів господарювання, листування, рекламних оголошень, що містили б оферту щодо укладення договору поставки плит OSB, тощо), які б пропонували кращу ціну, ніж ФОП Баранніков О.М., та одночасно передбачали умови щодо обов`язкової попередньої оплати та доставки на склад.

Суд відхиляє посилання другого відповідача на постанову про закриття кримінального провадження №42023222010000002, винесену Слідчим СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області 19.04.2024, на підставі п. 2 ч.1 ст. 284 КПК України (у зв`язку з відсутністю в діянні складу злочину), оскільки відповідно до статті 75 ГПК України вона не має преюдиційного значення для господарського суду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів.

Керуючись статтями 129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір про закупівлю № 89 від 14.10.2022, укладений між Харківською державною академією дизайну і мистецтв (61002, м.Харків, вул.Мистецтв, буд.8, код 02071145) та Фізичною особою-підприємцем Баранніковим Олегом Михайловичем ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бараннікова Олега Михайловича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Харківської державної академії дизайну і мистецтв (61002, м.Харків, вул.Мистецтв, буд.8, код 02071145) одержані за договором про закупівлю №89 від 14.10.2022 кошти в розмірі 133 500,00грн., а з Харківської державної академії дизайну і мистецтв (61002, м.Харків, вул.Мистецтв, буд.8, код 02071145) одержані нею за рішенням суду кошти в розмірі 133 500,00грн. стягнути в дохід держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України (01601, м.Київ, вул.Франка Івана (Шевченківський р-н), буд.19, код 43220275).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бараннікова Олега Михайловича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м.Харків, вул.Богдана Хмельницького, буд.4, код 02910108) 3028,00грн. судового збору.

Стягнути з Харківської державної академії дизайну і мистецтв (61002, м.Харків, вул.Мистецтв, буд.8, код 02071145) на користь Харківської обласної прокуратури (61001, м.Харків, вул.Богдана Хмельницького, буд.4, код 02910108) 3028,00грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено "19" серпня 2024 р.

СуддяМ.В. Калантай