Ухвала

від 22.10.2024 по справі 922/1380/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

22 жовтня 2024 року м. Харків Справа № 922/1380/24

Східний апеляційний господарський суд у складі судді Пуль О.А.;

розглянувши заяву (вх.№13352) представника Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Тимкович І.О., про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за апеляційною скаргою (вх.№2141Х/2) фізичної особи-підприємця Бараннікова Олега Михайловича на рішення Господарського суду Харківської області від 09.08.2024 у справі №922/1380/24 (повний текст рішення складено та підписано 19.08.2024 суддею Калантай М.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області)

за позовом керівника Київської окружної прокуратури міста Харкова, м.Харків, в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України, м.Київ,

до 1)Харківської державної академії дизайну і мистецтв, м.Харків,

2) фізичної особи-підприємця Бараннікова Олега Михайловича, м.Харків,

про визнання недійсним договору та стягнення 133500,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Бараннікова Олега Михайловича на рішення Господарського суду Харківської області від 09.08.2024 у справі №922/1380/24. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 24.10.2024 о 11:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду.

17.10.2024 від представника Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Тимкович І.О., надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 24.10.2024 о 11:30 год. та у всіх інших судових засіданнях у справі 922/1380/24 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Розглянувши зазначену заяву, суд дійшов висновку про повернення її заявникові без розгляду, з огляду на таке.

Відповідно до частини 7 статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасникам судового процесу на підставі судового рішення забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у порядку, встановленому законом.

Згідно з частинами 1-5 ст.197 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи, його представник має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду за умови наявності в суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. У заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала. В ухвалі про участь учасника справи, його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду зазначається суд, який має забезпечити її проведення. Копія такої ухвали негайно, але не пізніше наступного дня з дня її постановлення, надсилається учаснику справи чи його представнику відповідно та суду, який має забезпечити проведення відеоконференції. Учасник справи, його представник бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі відсутності в учасника справи, його представника засобів електронної ідентифікації, передбачених абзацом першим цієї частини, ідентифікація такої особи здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.

Частиною 2 статтею 170 Господарського процесуального кодексу України серед вимог до форми та змісту письмової заяви, клопотання передбачено їх підписання заявником чи його представником, а частиною 4 цієї статті процесуальним наслідком встановлення судом недодержання такої вимоги визначено повернення заяви чи клопотання заявнику без розгляду.

Відповідно до частин 1, 4 статті 56 Господарського процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Частиною 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з підпунктом 11 пункту 16-1 Розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01.01.2017; у судах апеляційної інстанції - з 01.01.2018; у судах першої інстанції - з 01.01.2019. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 01.01.2020 (абзац другий пункту 11).

Пунктом 11 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України врегульовані питання представництва. Про «самопредставництво» в Конституції України не йдеться, воно передбачене лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.

Отже, процесуальне законодавство розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».

Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Отже, діяти від імені Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у цій справі можуть: представник - адвокат, повноваження якого мають підтверджуватись документами, визначеними в частині 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України, або в порядку самопредставництва - керівник чи інша уповноважена особа, відповідно до документів, визначених у частині 4 статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). Зокрема, такий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 911/933/19, від 28.04.2020 у справі № 910/10553/18, від 09.06.2020 у справі № 904/92/20, від 17.09.2020 у справі №910/3850/19, від 08.12.2020 у справі № 905/2488/15.

Суд звертає увагу, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (частина перша статті 7 Закону №755-IV). Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина 3 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань»).

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 , а також в постановах Верховного Суду від 06.11.23 у справі № 149/289/21, від 08.01.2024 у справі №910/12070/22 зазначено, що наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема підтвердити обсяг цих повноважень.

Судом встановлено, що заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції від імені позивача підписано ОСОБА_1 .

На підтвердження повноважень Тимкович І.О. до заяви надано в електронному вигляді: довіреність у порядку передоручення від 12.09.2024, відповідно до якої ОСОБА_2 уповноважив у порядку передоручення ОСОБА_1 представляти інтереси Міністерства культури та стратегічних комунікацій України в судах України, в тому числі в апеляційній інстанції; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, станом на 12.09.2024, в якому ОСОБА_2 є керівником Міністерства культури та стратегічних комунікацій України; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, станом на 10.10.2024, в якому ОСОБА_2 є керівником Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, а Тимкович І.О.-представником з правом представляти Міністерство культури та стратегічних комунікацій України в судах України, з правами, що надані учаснику справи без окремого доручення керівника.

Натомість до заяви не додано та в матеріалах справи відсутні визначені, як частиною 4 статті 56 Господарського процесуального кодексу України документи на підтвердження повноважень Тимкович І.О. діяти в порядку самопредставництва, так і визначені частиною 4 ст.60 цього Кодексу документи на підтвердження її повноважень діяти в якості представника зазначеного органу. Крім цього, ОСОБА_1 не є керівником Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

З огляду на наведене, відсутні підстави вважати, що заява про участь представника Міністерства культури та стратегічних комунікацій України у судовому засіданні, яке призначене на 24.10.2024 об 11:30 год., у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, підписано особою, яка має право її підписувати, що відповідно до частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України має процесуальним наслідком повернення заяви без розгляду.

Керуючись ст.170, 197, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву (вх.№13352) представника Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Тимкович І.О., про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, яке відбудеться 24.10.2024 об 11:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О.А. Пуль