Постанова

від 15.08.2024 по справі 5/530-03

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 5/530-03 (902/1285/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

третьої особи-1 - не з`явився,

третьої особи-2 - не з`явився,

третьої особи-3 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2024 (колегія суддів у складі: Тимошенко О.М. - головуючий, Юрчук М.І., Крейбух О.Г.)

та рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.12.2023 (колегія суддів у складі: Димбовський В.В. - головуючий, Кочергіна В.О., Музика М.В.)

у справі №5/530-03(902/1285/23)

за позовом ОСОБА_1

до Відкритого акціонерного товариства "Жмеринський завод "Сектор" в особі арбітражного керуючого Сокольвака Михайла Васильовича

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; 2) Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України"; 3) Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

про визнання втраченою системи реєстру власників іменних цінних паперів Відкритого акціонерного товариства "Жмеринський завод "Сектор" та зобов`язання здійснити дії щодо відновлення реєстру власників іменних цінних паперів

в межах справи №5/530-03

про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Жмеринський завод "Сектор"

ВСТАНОВИВ:

Хід розгляду справи

1. У провадженні Господарського суду Хмельницької області перебуває справа №5/530-03 за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства "Жмеринський завод "Сектор" (далі - ВАТ "Жмеринський завод "Сектор").

2. Постановою Господарського суду Вінницької області від 23.01.2004 визнано банкрутом ВАТ "Жмеринський завод "Сектор", відкрито його ліквідаційну процедуру та ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Лещенка А.М.; зобов`язано ліквідатора виконати вимоги ст.ст. 23-34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Стислий виклад позовних вимог

3. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Хмельницької області з позовом до ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" про визнання втраченою системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Жмеринського заводу "Сектор" та зобов`язання ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" здійснити дії щодо відновлення реєстру власників іменних цінних паперів.

4. Позовні вимоги мотивовані тим, що під час здійснення ліквідаційної процедури ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" було прийнято розпорядження Вінницьким територіальним управлінням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.01.2009 №1-ВІ-С (далі - Розпорядження №1-ВІ-С), яким скасовано реєстрацію випуску акцій товариства. ОСОБА_1 є акціонером ВАТ "Жмеринський завод "Сектор", про що містяться відомості в реєстрі акціонерів. З Єдиного державного реєстру судових рішень (постанова Верховного Суду від 12.07.2023 у справі №5/530-03) позивачу стало відомо, що бюджетні та цільові фонди зобов`язані повернути в ліквідаційну процедуру ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" значні кошти, які були отримані ними незаконно. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) у відповідну чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу товариства. Також відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонер має право на отримання у разі ліквідації товариства частину його майна або вартості частини майна товариства. Однак, на даний момент ліквідаційна процедура не завершена, а реєстр власників іменних цінних паперів відсутній. Вказане позбавляє права позивача як акціонера на отримання коштів за результатами ліквідаційної процедури товариства.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

5. Управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області, розглянувши звернення ОСОБА_2 від 27.08.2008, листом повідомило останнього про те, що згідно з матеріалами кримінальної справи №06060243, яка розслідується СУ УМВС України у Вінницькій області, а саме згідно з вилученими документами слідує, що: відповідно до реєстру акціонерів ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" станом на 20.01.2007 Управління житлово-комунального господарства виконкому Жмеринської міської ради володіло 74265 акцій ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" загальною вартістю 263623 грн, відсоток у статутному фонді складав 4,042%; відповідно до вилученого реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" станом на 20.01.2007 статутний фонд товариства складав 6521989 грн; згідно з вилученим реєстром власників іменних цінних паперів ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" станом на 20.01.2007 таких власників зареєстровано 920.

6. У матеріалах справи наявні заяви №0280 ОСОБА_1 та №0276 ОСОБА_3 на придбання акцій на сертифікованому аукціоні громадянином України - Вінницький регіональний центр сертифікаційних аукціонів (без підпису заявника). Також у матеріалах справи наявна заява №0072 ОСОБА_2 на придбання акцій на сертифікованому аукціоні громадянином України - Вінницький регіональний центр сертифікаційних аукціонів (з підписом заявника 30.10.1995).

7. Згідно з сертифікатом №167 в ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" зі статутним фондом 64301 грн ОСОБА_1 належать прості іменні акції номінальною вартістю 0,35 грн в кількості 30 шт. на загальну суму 10,50 грн (свідоцтво про реєстрацію акцій №18-1-95 від 20.02.1995, сертифікат виданий 12.02.1997).

8. У матеріалах справи наявна виписка із особового рахунку реєстру акціонерів, видана 08.09.2006, згідно з якою ЗАТ КБ "ПриватБанк" реєстратор емітента ВАТ "Жмеринський завод "Сектор", зареєстрована особа - ОСОБА_2 , кількість ЦП - 383, доля в СФ 0,208%, номінальна вартість 13596,50 грн.

9. Відповідно до постанови начальника відділу СУ УМВС України у Вінницькій області від 19.10.2008 про визнання цивільним позивачем, розглянувши матеріали кримінальної справи №006060243, ОСОБА_1 визнано цивільним позивачем у справі.

10. У листі №526/02 від 27.05.2009 Вінницьке територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку повідомило, що порядок скасування реєстрацій випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій регламентуються документами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а саме: Положенням про порядок реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 №221 (із змінами та доповненнями), застосовується у разі припинення акціонерного товариства шляхом реорганізації під час якої залишається хоча б одне акціонерне товариство (далі - Положення №221); Порядком скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 30.12.1998 №222 (у редакції рішення ДКЦПФР від 14.07.2005 №398) застосовується у разі припинення акціонерного товариства шляхом реорганізації під час якої не залишається жодного акціонерного товариства та під час ліквідації (далі - Порядок №222); Рішенням Комісії від 16.05.2005 №240 "Про передачу повноважень територіальним управлінням ДКЦПФР щодо скасування реєстрації випусків акцій акціонерних товариств, які виключені з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств) у зв`язку з їх ліквідацією" застосовується у разі якщо акціонерне товариство припинено шляхом ліквідації, але не здійснило скасування реєстрації випусків акцій відповідно до Порядку №222 (у редакції рішення ДКЦПФР від 14.07.05 №398) (далі - Рішення №240). Вищезгаданими нормативними документами не передбачено процедури, порядку та можливості відновлення скасованої реєстрації випуску акцій, свідоцтва про випуск акцій, яке втратило чинність, а також відновлення обігу акцій у випадку, якщо товариство припинило своє існування та було виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств) у зв`язку з його ліквідацією. Додатково повідомлено, що на підставі листа Головного управління статистики про виключення з ЄДРПОУ випуск акцій ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" (код ЄДРПОУ 14311442) скасовано Розпорядженням №1-ВІ-С.

11. Розпорядженням №1-ВІ-С постановлено скасувати реєстрацію випуску акцій ВАТ "Жмеринський завод "Сектор"; свідоцтво №506/1/01 від 16.10.2001, видане Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, постановлено вважати таким, що втратило чинність.

12. 29.04.2009 державний реєстратор виконавчого комітету Жмеринської міської ради повідомив листом ВАТ "Жмеринський завод "Сектор", що 28.04.2009 в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на підставі ухвали Господарського суду Вінницької області від 16.04.2009 у справі №5/530-03 внесено рішення про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи - ВАТ "Жмеринський завод "Сектор".

Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

13. Рішенням Господарського суду Господарського суду Хмельницької області від 06.12.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

14. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду 05.04.2024 рішення Господарського Хмельницької області від 06.12.2023 залишено без змін.

15. Судові рішення мотивовано тим, що відновлення обігу акцій можливе лише на стадії зупинення їх обігу у разі прийняття рішення про відміну рішення про ліквідацію акціонерного товариства та відновлення його діяльності. Натомість у справі №5/530-03 про банкрутство ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" здійснюється ліквідаційна процедура, а господарська діяльність боржника припинена з припиненням повноважень акціонерів. Окрім цього, позивач просить визнати втраченою систему реєстру власників іменних цінних паперів, однак згідно з Розпорядженням №1-ВІ-С реєстр втрачений не був, а відбулось скасування реєстрації випуску акцій ВАТ "Жмеринський завод "Сектор". Вищевказане розпорядження ДКЦПФР є чинним та не скасоване. З огляду на перебування ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" в ліквідаційній процедурі та з врахуванням інших обставин, визнання втраченою системи реєстру власників іменних цінних паперів боржника в ліквідаційній процедурі в межах справи про банкрутство не призведе до відновлення фінансово-господарської діяльності та функціонування підприємства та не призведе до забезпечення можливості позивачем користуватися і розпоряджатися своїми акціями, а тому не порушує корпоративні права акціонерів такого підприємства, у тому числі і позивача.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржниці

16. ОСОБА_1 (далі - скаржниця) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій з урахуванням заяви про усунення недоліків, просить скасувати в повному обсязі рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.12.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2024 як такі, що поставлені із порушеннями норм матеріального та процесуального права.

17. У касаційній скарзі скаржниця вказує обставини, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

18. Скаржниця зазначає, що під час розгляду справи застосовано надмірний формалізм, порушено порядок оцінки та дослідження доказів і вказує, що господарські суди попередніх інстанцій не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 02.06.2021 у справі №904/7905/16, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 03.03.2020 у справі №910/7976/17, від 03.03.2020 у справі №904/7905/16, від 03.03.2020 у справі №916/3600/15, від 26.05.2020 у справі №922/3796/16, від 04.08.2020 у справі №04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі №904/4262/17, від 22.04.2021 у справі №908/794/19(905/1646/17) щодо фраудаторності правочину та застосування ст. 20 Закону про банкрутство, ст. 42 КузПБ; не враховано висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 07.12.2018 у справі №910/7547/17, від 20.01.2021 у справі №910/8992/19(910/20867/17) щодо застосування ст.ст. 3, 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

19. Скаржниця вважає, що господарські суди не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 13.03.2024 у справі №910/14968/22(910/9066/23)), від 08.12.2020 у справі №905/2488/15, від 25.01.2023 у справі №5015/4934/11 щодо застосування ст.ст. 9, 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

20. На думку скаржниці, суди також не врахували висновок Верховного Суду щодо процесуальної дієздатності та правоздатності юридичних осіб, зокрема, застосування ст. 44 ГПК України, ст.ст. 80, 86, 91, 92, 96 ЦК України, викладений у постановах від 29.05.2024 у справі №135/1283/22, від 08.05.2024 у справі №440/467/17, від 23.04.2024 у справі №915/220/13-г(915/1465/21), від 22.04.2024 у справі №135/969/22, від 22.04.2024 у справі №511/1915/20, від 17.04.2024 у справі №146/1278/22, від 17.04.2024 у справі №761/20966/19, від 10.04.2024 у справі №135/205/23, від 10.04.2024 у справі №758/5622/22, від 10.04.2024 у справі №135/203/23, від 08.04.2024 у справі №320/3189/21, від 04.04.2024 у справі №160/25399/21, від 28.03.2024 у справі №818/529/16, від 27.03.2024 у справі №910/61/22, від 25.03.2024 у справі №757/19322/22-ц, від 20.03.2024 у справі №936/970/22, від 20.03.2024 у справі №473/3884/21, від 19.03.2024 у справі №902/207/22(902/487/23), від 13.03.2024 у справі №906/91/20, від 13.03.2024 у справі №547/693/20, від 13.03.2024 у справі №757/2349/17-ц, від 11.03.2024 у справі №911/231/22, від 06.03.2024 у справі №295/6062/22, від 06.03.2024 у справі №463/6835/22, від 22.02.2024 у справі №915/1723/21, від 21.02.2024 у справі №583/3306/17, від 15.02.2024 у справі №757/287/21-ц, від 07.02.2024 у справі №906/1241/22, від 07.02.2024 у справі №444/181/17, від 01.02.2024 у справі №916/3389/22, від 31.01.2024 у справі №760/3868/22, від 31.01.2024 у справі №918/479/23, від 24.01.2024 у справі №905/370/20, від 18.01.2024 у справі №910/11619/14, від 17.01.2024 у справі №520/11067/18, від 10.01.2024 у справі №921/39/23, від 10.01.2024 у справі №298/1398/21, від 22.12.2023 у справі №369/12059/20, від 22.12.2023 у справі №308/9488/21, від 13.12.2023 у справі №296/4222/21, від 12.12.2023 у справі №906/564/19, від 11.12.2023 у справі №504/4099/16-ц, від 05.12.2023 у справі №924/92/33, від 22.11.2023 у справі №161/15374/22, від 22.11.2023 у справі №273/1405/22, від 08.11.2023 у справі №761/0732/19, від 08.11.2023 у справі №621/31/22, від 08.11.2023 у справі №16/137б/83б/22б(910/12422/20), від 02.11.2023 у справі №199/4275/19, від 18.10.2023 у справі №160/19656/21, від 12.10.2023 у справі №580/4020/21, від 11.10.2023 у справі №902/21/21, від 05.10.2023 у справі №911/233/22, від 27.09.2023 у справі №761/11117/20, від 19.09.2023 у справі №910/21326/21, від 13.09.2023 у справі №757/55440/18-ц, від 06.09.2023 у справі №906/452/22, від 06.09.2023 у справі №456/1569/19, від 23.08.2023 у справі №909/466/19, від 17.08.2023 у справі №824/45/23, від 07.08.2023 у справі №759/6758/21, від 27.07.2023 у справі №163/2880/21, від 12.07.2023 у справі №910/13536/21, від 12.07.2023 у справі №331/147/22, від 11.07.2023 у справі №876/29/33, від 05.07.2023 у справі №547/641/20, від 05.07.2023 у справі №547/663/20, від 27.06.2023 у справі №916/97/21, від 26.06.2023 у справі №306/119/21, від 21.06.2023 у справі №547/692/20, від 21.06.2023 у справі №910/506/22, від 08.06.2023 у справі №22-з/824/316/2023, від 23.05.2023 у справі №925/1749/21, від 10.05.2023 у справі №761/22937/18, від 10.05.2023 у справі №522/24078/14-ц, від 08.05.2023 у справі №387/692/20, від 26.04.2023 у справі №454/4356/21, від 25.04.2023 у справі №465/3716/18, від 20.04.2023 у справі №911/40/22, від 05.04.2023 у справі №906/43/22(906/459/22), від 04.04.2023 у справі №906/43/22(906/343/22), від 04.04.2023 у справі №924/1351/20(924/1175/21), від 29.03.2023 у справі №592/5841/22, від 29.03.2023 у справі №760/2206/20, від 29.03.2023 у справі №910/14105/21, від 14.03.2023 у справі №904/1774/21, від 08.03.2023 у справі №464/4338/21, від 08.03.2023 у справі №752/22483/20, від 01.03.2023 у справі №565/1559/21, від 16.02.2023 у справі №910/2958/20, від 09.02.2023 у справі №640/13346/20, від 08.02.2023 у справі №523/1352/15-ц, від 07.02.2023 у справі №909/207/20, від 02.02.2023 у справі №5023/1668/12, від 01.02.2023 у справі №148/1165/16-ц, від 25.01.2023 у справі №754/3162/21, від 25.01.2023 у справі №454/2124/18, від 18.01.2023 у справі №607/12833/19, від 18.01.2023 у справі №761/28797/19, від 12.01.2023 у справі №750/733/20.

21. Також скаржниця зазначає про неврахування господарськими судами висновку Верховного Суду щодо визначення норми права де "юридична особа набуває та здійснює права", який викладений у постановах від 09.05.2024 у справі №916/4263/23, від 12.07.2023 у справі №461/1980/17, від 24.05.2023 у справі №200/22167/17, від 16.02.2022 у справі №904/8907/16(904/6301/20), від 13.05.2021 у справі №390/403/16-ц, від 18.12.2019 у справі №372/777/16-ц, від 11.12.2019 у справі №367/3487/15-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 14.08.2019 у справі №359/5258/15-ц, від 26.06.2019 у справі №522/14452/15-ц, від 17.04.2019 у справі №363/3096/15-ц, від 17.04.2019 у справі №373/2991/14-ц, від 28.02.2019 у справі №904/4669/18, від 16.01.2019 у справі №367/6773/16-ц, від 16.01.2019 у справі №367/3615/15-ц, від 17.10.2018 у справі №2-6533/11, від 13.06.2018 у справі №343/1400/15-ц, від 16.05.2018 у справі №157/938/14, від 27.02.2018 у справі №5017/3724/2012, від 08.02.2018 у справі №343/1398/15-ц, від 08.02.2018 у справі №367/4665/15-ц, від 09.05.2024 у справі №916/4263/23, від 13.03.2024 у справі №910/14968/22(910/9066/23); не врахували висновку Верховного Суду щодо застосування ст.ст. 1, 4, 6, 8 Закону України "Про депозитарну систему України", ст. 194 ЦК України, викладеного у постановах від 24.06.2020 у справі №588/1274/16-ц, від 14.03.2023 у справі №917/1746/20, від 10.12.2021 у справі №826/15325/17, від 12.12.2019 у справі №912/646/19, від 06.11.2019 у справі №431/5461/16-ц, від 31.05.2022 у справі №924/1354/20, від 20.05.2021 у справі №917/136/20, від 15.06.2021 у справі №917/140/20, від 06.12.2021 у справі №910/10105/19, від 01.12.2021 у справі №917/139/20, від 10.10.2018 у справі №910/9938/17, від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 24.10.2023 у справі №902/975/21, від 12.07.2023 у справі №902/1076/21, від 04.02.2021 у справі №910/1744/19.

22. Скаржниця вказує, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи не було враховано висновок Верховного Суду про те, що першочергове припинення випуску та обігу цінних паперів в процесі банкрутства суб`єктів господарювання можливе лише у визначений спосіб, який може бути визначений Законами України, викладений у постановах від 13.05.2021 у справі №914/386/19, від 22.04.2021 у справі №826/12032/17, від 22.04.2021 у справі №826/1244/18.

23. Також скаржниця аргументує, що судами при розгляді справи не було враховано висновки, викладені у рішеннях Конституційного Суду України від 13.12.2000 у справі №14-рп/2000, від 05.06.2019 у справі №3-р(І)/2019, від 01.12.2004 у справі №18-рн-2004, від 11.11.2004 у справі №16-рн/2004, від 05.10.2005 у справі №6-рн/2005, від 16.10.2008 у справі №24-рн/2008, від 21.07.2021 у справі №3-р(ІІ)/2021, від 20.10.2011 у справі №1-31/2011, від 20.03.2002 у справі №5-рн /2002, від 30.01.2003 у справі №3-рн/2003, від 14.07.2020 у справі №8-р/2020.

24. Скаржниця посилається на те, що судами не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.02.2024 у справі №917/1286/22, від 09.11.2023 у справі №910/6379/22, від 30.08.2023 у справі №910/15741/20, від 24.05.2023 у справі №921/229/22, від 17.05.2023 у справі №912/2985/21, від 01.06.2022 у справі №640/7870/189, від 17.06.2021 у справі №17-14-01/1494(925/460/20) про те, що право власності не є абсолютним, тобто може бути обмежене, однак втручання у це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу пропорційності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства; при обмеженні права власності в інтересах суспільства пропорційними можуть вважатися такі заходи, які є менш обтяжливими для прав і свобод приватних осіб з-поміж усіх доступних для застосування заходів.

25. Скаржниця посилається на те, що оскаржувані судові рішення не відповідають нормам Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо здійснення правосуддя в Україні на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд; рішення господарських судів постановлені без належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

26. Крім того, скаржниця вважає, що оскаржувані судові рішення були постановлені в межах спрощеного позовного провадження, а не в межах загального позовного провадження, що є порушенням приписів ст.ст. 19, 124 Конституції України та вимог ГПК України.

27. Додатково скаржниця подала до Верховного Суду клопотання про передачу даної справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду "для винесення правової постанови Великої Палати, на підставі якої можливо сформувати єдину судову та правозахисну позицію для судів України із таких питань, що надані в цій касаційній скарзі, та з метою подальшого застосування такої постанови Великої Палати в практиці судів, із урахувань при цьому вимог ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус судів".

28. Також 14.08.2024 до Верховного Суду через систему "Електронний суд" від скаржниці надійшли додаткові пояснення по справі та заява про розгляд справи без її участі.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

29. До Верховного Суду від Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України" (далі - ПАТ "НДУ") надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ПАТ "НДУ" просить розгляд клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та касаційної скарги ОСОБА_1 здійснювати на власний розсуд Верховного Суду.

30. У відзиві зазначено, що здійснення емітентом процедури переведення іменних цінних паперів у бездокументарну форму існування без відновлення інформації про власників іменних цінних паперів цього випуску (реєстру власників іменних цінних паперів) можливе виключно у разі наявності або у ПАТ "НДУ", або в Уповноваженій установі, або в Емітента (або відновлення емітентом реєстру власників іменних цінних паперів), документів системи реєстру власників іменних цінних паперів. Згідно з абзацом 11 ст. 1 Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" система реєстру власників іменних цінних паперів (система реєстру) - сукупність даних, що забезпечує ідентифікацію зареєстрованих у цій системі власників, номінальних утримувачів та емітента, а також іменних цінних паперів, зареєстрованих на їх ім`я, облік усіх змін інформації щодо вищевказаних осіб та цінних паперів, одержання та надання інформації цим особам і складання реєстру власників іменних цінних паперів. Документи системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" ПАТ "НДУ" не передавались, знерухомлені цінні папери документарної форми випуску, емітентом яких є ВАТ "Жмеринський завод "Сектор", в системі депозитарного обліку ПАТ "НДУ" не обліковуються.

Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду

31. Частина 5 ст. 302 ГПК України передбачає, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

32. За змістом наведеної норми права, для передачі справи на розгляд до Великої Палати Верховного Суду необхідна наявність виключної правової проблеми з врахуванням кількісного та якісного показників.

33. Тобто, по-перше, правова проблема має існувати не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з врахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; мають існувати обставини, з яких вбачається, що відсутня стала судова практика у відповідних питаннях, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, відсутні процесуальні механізми вирішення такого питання тощо; по-друге, вирішення виключної правової проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

34. З точки зору якісного критерію про виключність правової проблеми можуть свідчити такі обставини: з касаційної скарги вбачається, що судами була допущена явна й груба помилка у застосуванні норм процесуального та матеріального права, в тому числі свавільне розпорядження повноваженнями, й перегляд справи Великою Палатою Верховного Суду потрібен з метою унеможливлення її повторення у подальшій судовій діяльності; норми матеріального чи процесуального права були застосовані судами першої чи апеляційної інстанцій таким чином, що постає питання щодо дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між приватними та публічними інтересами; наявні колізії в нормах матеріального права, що викликає необхідність у застосуванні аналогії закону чи права, або постає питання щодо дотримання принципу верховенства права.

35. При цьому справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і зустрічається у невизначеній кількості справ у разі, якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні відмінні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів. Разом з тим не є виключною правовою проблемою правове питання, відповідь на яке є настільки ясною і чіткою, що вона може бути знайдена без будь-яких проблем.

36. Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відповідно до положень ч. 5 ст. 302 ГПК України, суд, керуючись внутрішнім переконанням, у кожному конкретному випадку, з урахуванням порушеного питання оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо існування проблеми у застосуванні відповідної норми права, а також оцінює, чи необхідна така передача для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права. При цьому наявність виключної правової проблеми надає касаційному суду право та, відповідно, не покладає на нього обов`язку передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

37. За оцінкою Верховного Суду, заявлене скаржницею клопотання не містить належного обґрунтування того, що справа містить виключну правову проблему за кількісним та якісним критерієм, зокрема скаржник не посилається на практику судів у конкретних справах для підтвердження існування різних відмінних позицій застосування зазначених норм права, на неправильне застосування яких він посилається у касаційній скарзі, а його міркування ґрунтуються лише на припущенні.

38. Наведені скаржницею у клопотанні питання можуть бути вирішені Верховним Судом під час розгляду її касаційної скарги, у зв`язку з чим Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання скаржниці про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

39. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду позовних вимог про визнання втраченою системи реєстру власників іменних цінних паперів акціонерного товариства та зобов`язання здійснити дії щодо відновлення реєстру власників іменних цінних паперів.

40. Господарські суди встановили, що відповідно до сертифікату №167 в ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" Резнік Раїсі Тимофіївні належали прості іменні акції номінальною вартістю 0,35 грн в кількості 30 шт. на загальну суму 10,50 грн. Постановою Господарського суду Вінницької області від 23.01.2004 визнано банкрутом ВАТ "Жмеринський завод "Сектор", відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Лещенка А.М., зобов`язано ліквідатора виконати вимоги ст.ст. 23-34 Закону про банкрутство.

41. Господарські суди правильно зазначили, що процедура банкрутства пов`язана з певними обмеженнями, які визначалися на дату відкриття провадження у справі про банкрутство ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" Законом про банкрутство.

42. Частиною 2 ст. 23 Закону про банкрутство (тут і далі в редакції, чинній на дату винесення постанови Господарського суду Вінницької області від 23.01.2004) визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

43. Отже, повноваження органів управління ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" були припинені з 23.01.2004.

44. Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута.

45. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про цінні папери і фондову біржу" (в редакції, чинній на дату визнання банкрутом ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" - 23.01.2004) цінні папери - грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам. Цінні папери можуть бути іменними або на пред`явника. Іменні цінні папери, якщо інше не передбачено цим Законом або в них спеціально не вказано, що вони не підлягають передачі, передаються шляхом повного індосаменту (передавальним записом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи).

46. 23.02.2006 прийнято Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок", згідно з ч. 3 ст. 3 якого цінні папери за формою існування поділяються на бездокументарні цінні папери та документарні цінні папери.

47. Бездокументарним цінним папером є обліковий запис на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів. Документарним цінним папером є паперовий або електронний документ, оформлений у визначеній законодавством формі, що містить найменування виду цінного папера, а також визначені законодавством реквізити.

48. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (в редакції, чинній на дату визнання банкрутом ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" та на дату винесення Розпорядження №1-ВІ-С) реєстр власників іменних цінних паперів - складений реєстратором на певну дату список власників іменних цінних паперів та номінальних утримувачів.

49. Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 №514-VI передбачено, що корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

50. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 №514-VI (далі - Закон №514-VI) акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства. Усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі.

51. Аналогічне поняття акції міститься також у ч. 1 ст. 22 Закону України "Про акціонерні товариства" від 27.07.2022 №2465-IX (далі - Закон №2465-IX).

52. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону №514-VI кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на участь в управлінні акціонерним товариством. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 27 Закону №2465-IX.

53. Частиною 1 ст. 32 Закону №514-VI передбачено, що загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 159 Закону №2465-IX.

54. Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону №514-VI у загальних зборах акціонерного товариства можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. Також ч. 1 ст. 41 Закону №2465-IX визначено, що у загальних зборах можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь, або їх представники. У загальних зборах акціонерів за запрошенням особи, яка скликає загальні збори, також можуть брати участь інші особи.

55. Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (Закон від 10.12.1997 в редакції станом на дату визнання банкрутом ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" - 23.01.2004) права на участь в управлінні, одержання доходу тощо, які випливають з іменних цінних паперів, можуть бути реалізовані з моменту внесення змін до реєстру власників іменних цінних паперів. Право власності на цінні папери на пред`явника, випущені в документарній формі, переходить до нового власника з моменту передачі (поставки) цінних паперів. Підтвердженням права власності на цінні папери є сертифікат, а в разі знерухомлення цінних паперів чи їх емісії в бездокументарній формі - виписка з рахунку у цінних паперах, яку зберігач зобов`язаний надавати власнику цінних паперів.

56. Законом України "Про депозитарну систему України" від 06.07.2012 (зі змінами) визначено правові засади функціонування депозитарної системи України, встановлено порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів.

57. Частинами 9, 14 ст. 1 Закону України "Про депозитарну систему України" від 06.07.2012 передбачено зобов`язання емітента за цінними паперами власного випуску, а саме обов`язок емітента здійснити певні дії на користь особи, що має права на цінні папери такого випуску, зміст та обсяг яких визначені чинним законодавством та/або рішенням емітента, або утриматися від певних дій та визначено, що права за цінними паперами - права, що виникають із зобов`язання емітента за розміщеними ним цінними паперами (право на участь у загальних зборах акціонерів, право на отримання доходу, інші права, визначені законом та/або рішенням емітента).

58. За абз. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про депозитарну систему України" від 06.07.2012 набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються, зокрема, шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку.

59. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону України "Про депозитарну систему України" від 06.07.2012 в установлених законодавством випадках реалізація прав за емісійними цінними паперами здійснюється на підставі реєстру власників іменних цінних паперів. Складення реєстру власників іменних цінних паперів здійснює Центральний депозитарій, а у випадку, встановленому цим Законом, - Національний банк України.

60. Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону України "Про депозитарну систему України" від 06.07.2012 порядок складення реєстру власників іменних цінних паперів, у тому числі порядок взаємодії депозитарних установ з номінальним утримувачем та Центральним депозитарієм щодо складення такого реєстру, визначається цим Законом та нормативно-правовими актами Комісії.

61. Відповідно до ст.1 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.1996 №448/96-ВР (зі змінами) система реєстру власників іменних цінних паперів (система реєстру) - сукупність даних, що забезпечує ідентифікацію зареєстрованих у цій системі власників, номінальних утримувачів та емітента, а також іменних цінних паперів, зареєстрованих на їх ім`я, облік усіх змін інформації щодо вищевказаних осіб та цінних паперів, одержання та надання інформації цим особам і складання реєстру власників іменних цінних паперів.

62. Порядок дій емітента та професійних учасників депозитарної системи України щодо забезпечення існування у бездокументарній формі іменних цінних паперів, випуски яких не були переведені у таку форму в установленому законодавством порядку до набрання чинності Законом, встановлений Положенням про порядок забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі, затвердженого рішенням Комісії від 22.01.2014 №47 (далі - Положення №47).

63. Послідовність дій емітента, Центрального депозитарію цінних паперів, власників іменних цінних паперів та депозитарних установ щодо відновлення реєстру власників іменних цінних паперів у разі наявності судового рішення щодо встановлення факту втрати системи реєстру власників іменних цінних паперів певного випуску, з метою забезпечення надалі існування іменних цінних паперів цього випуску в бездокументарній формі після прийняття відповідного рішення емітентом встановлена Порядком забезпечення інтересів власників іменних цінних паперів у разі відсутності документів системи реєстру власників іменних цінних паперів певного випуску, затвердженого рішенням Комісії від 24.06.2014 №805 (далі - Порядок №805).

64. Згідно з п. 1 розділу II Положення №47 визначено, що емітент для забезпечення існування іменних цінних паперів певного випуску у бездокументарній формі, якщо документи системи реєстру не були передані емітенту реєстратором і не знаходяться у нього на зберіганні як в уповноваженого на зберігання, до дати прийняття відповідного рішення щодо цього випуску повинен здійснити дії щодо з`ясування інформації стосовно наявності документів системи реєстру у:

- Центральному депозитарії цінних паперів (далі - Центральний депозитарій);

- депозитарній установі, яка остання до набрання чинності Законом здійснювала ведення реєстру власників іменних цінних паперів цього випуску, як в уповноваженого на зберігання (Уповноважена установа) відповідно до Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 №1000 (втратило чинність згідно з рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 24.06.2014 №808). У випадку відсутності документів системи реєстру цього випуску у емітента, або в Центральному депозитарії, або в Уповноваженій установі, емітент до прийняття уповноваженим органом рішення про забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі повинен здійснити дії щодо відновлення інформації про власників іменних цінних паперів цього випуску (реєстру власників іменних цінних паперів).

65. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону №514-VI дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів. Виплата дивідендів власникам акцій одного типу та класу має відбуватися пропорційно до кількості належних їм цінних паперів, а умови виплати дивідендів (зокрема щодо строків, способу та суми дивідендів) мають бути однакові для всіх власників акцій одного типу та класу. Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами. Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати емісії яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку. Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.

66. Враховуючи те, що акціонер може реалізувати своє право на участь в управлінні товариства за умови наявності реєстру власників цінних паперів, до якого включений такий акціонер, відсутність системи реєстру власників цінних паперів унеможливлює проведення загальних зборів акціонерів емітента і відповідно прийняття рішень, що стосуються діяльності та управління відповідача.

67. Однак, ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" перебуває в процедурі ліквідації, під час якої загальні збори акціонерів емітента не проводяться та прийняття рішень не відбувається, оскільки припинені органи управління боржника відповідно до постанови Господарського суду Вінницької області від 23.01.2004, а повноваження керівника здійснюються уповноваженою на це особою - ліквідатором боржника.

68. Господарські суди врахували, що Розпорядженням №1-ВІ-С Вінницького теруправління ДКЦПФР постановлено скасувати реєстрацію випуску акцій ВАТ "Жмеринський завод "Сектор"; свідоцтво №506/1/01 від 16.10.2001, видане Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, постановлено вважати таким, що втратило чинність. При цьому, у листі №526/02 від 27.05.2009 Вінницьке територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку повідомило, що підзаконними нормативними актами не передбачено процедури, порядку та можливості відновлення скасованої реєстрації випуску акцій, свідоцтва про випуск акцій, яке втратило чинність, а також відновлення обігу акцій у випадку, якщо товариство припинило своє існування та було виключено з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств) у зв`язку з його ліквідацією.

69. Додатково судом встановлено, що 29.04.2009 державний реєстратор виконавчого комітету Жмеринської міської ради повідомив листом ВАТ "Жмеринський завод "Сектор", що 28.04.2009 в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на підставі ухвали Господарського суду Вінницької області від 16.04.2009 у справі №5/530-03 внесено рішення про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи - ВАТ "Жмеринський завод "Сектор".

70. Порядком скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затверджений рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 №222, в редакції станом на дату винесення постанови Господарського суду Вінницької області від 23.01.2004, який застосовується у разі припинення акціонерного товариства шляхом ліквідації, не передбачено можливості відновлення обігу акцій акціонерного товариства у разі скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій у зв`язку з ліквідацією товариства.

71. Відновлення обігу акцій можливе лише на стадії зупинення їх обігу у разі прийняття рішення про відміну рішення про ліквідацію акціонерного товариства та відновлення його діяльності здійснюється процедура відновлення обігу акцій (п. 2 розділу ІІ Порядку).

72. Вищенаведені обставини встановлені постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.11.2016 в межах справи про банкрутство №5/530-03 за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Жмеринці та Жмеринському районі Вінницької області до ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" про визнання банкрутом, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2017 у справі №5/530-03.

73. Враховуючи, що випуск акцій ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" скасовано Розпорядженням Вінницького територіального управління ДКЦПФР №1-ВІ-С, відновлення обігу акцій не вбачається можливим в процедурі банкрутства у зв`язку з відсутністю у чинному законодавстві процедури здійснення такої дії.

74. При цьому відповідно до змісту вказаного Розпорядження №1-ВІ-С реєстр втрачений не був, а відбулося скасування реєстрації випуску акцій ВАТ "Жмеринський завод "Сектор". Відповідне Розпорядження №1-ВІ-С є чинним та не скасоване.

75. У зв`язку з викладеним, Верховний Суд погоджується з висновками обох судових інстанцій, що позовна вимога про визнання втраченою системи реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Жмеринського заводу "Сектор" та зобов`язання ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" здійснити дії щодо відновлення реєстру власників іменних цінних паперів не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки система реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Жмеринського заводу "Сектор" втрачена не була.

76. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що посилання скаржниці на ряд рішень Конституційного Суду України, в яких в тому числі йдеться про те, що відповідно до Конституції України та загальновизнаних принципів і норм міжнародного права визнання, дотримання і захист права власності є обов`язком держави, а кожен, хто не є власником, не має права створювати перешкод власнику у здійсненні належного йому права, а також вчиняти будь-які інші дії, спрямовані на порушення або обмеження правомочностей власника щодо володіння, користування та розпорядження майном; права володіння, користування та розпорядження власністю є рівними для всіх осіб (власників), є безпідставними.

77. Так, в даному випадку господарські суди встановили, що стосовно ВАТ "Жмеринського заводу "Сектор" відкрито справу про банкрутство та відносно цього товариства триває ліквідаційна процедура майже протягом 20-ти років і будь-яких даних про наявність активів банкрута для погашення всіх вимог кредиторів не встановлено.

78. Згідно з ч. 7 ст. 64 КУзПБ вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.

79. У цьому зв`язку Верховний Суд вважає, що загальні посилання скаржниці на рішення Конституційного Суду України щодо непорушності права власності на майно не спростовують того факту, що товариство в якому позивачка є акціонером знаходиться в ліквідаційній процедурі, і господарські суди встановили факт недостатності активів банкрута для погашення вимог кредиторів, в тому числі і скаржниці, яка відноситься до 5 черги задоволення вимог кредиторів. При цьому такі обставини не можуть свідчити про порушення права власності позивачки на майно.

80. Згідно з ст. 61 КУзПБ, положення якої кореспондуються з нормами ст. 25 Закону про банкрутство, ліквідатор з дня свого призначення, окрім іншого, здійснює дії щодо скасування реєстрації випуску акцій, передбачені законодавством, якщо організаційно-правовою формою юридичної особи-банкрута є акціонерне товариство.

81. Як зазначено вище, такі дії ліквідатором вже були вчинені. Закон не визначає проміжку часу, коли такі дії мають бути вчинені, однак враховуючи викладену у вищевказаних статтях послідовність дій ліквідатора, останні вчиняються на завершальній стадії. Враховуючи обставини тривалої ліквідаційної процедури ВАТ "Жмеринський завод "Сектор", відсутність будь-якої перспективи погашення вимог кредиторів, як і можливої перспективи отримання акціонерами повернення внесків, відновлення реєстру акціонерів за поданим позовом є недоцільним та призводить до затягування процедури і понесення додаткових витрат.

82. Відповідно є правильним висновок господарських судів про те, що з огляду на перебування ВАТ "Жмеринського заводу "Сектор" в ліквідаційній процедурі та вищенаведені обставини, визнання втраченою системи реєстру власників іменних цінних паперів боржника в ліквідаційній процедурі в межах справи про банкрутство не призведе до відновлення фінансово-господарської діяльності та функціонування підприємства, не призведе до забезпечення можливості позивачем користуватися і розпоряджатися своїми акціями ВАТ "Жмеринський завод "Сектор", тобто не відновить прав позивачки.

83. Щодо доводів скаржниці про порушення ст.ст. 19, 124 Конституції України та вимог ГПК України у зв`язку з помилковим розглядом судом у порядку спрощеного позовного провадження цієї справи, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження, Верховний Суд зазначає таке.

84. Відповідно до наявних матеріалів справи, господарський суд, відкриваючи провадження у справі, в ухвалі від 10.11.2023 зазначив про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання.

85. Частиною 1 ст. 2 КУзПБ унормовано, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

86. Верховний Суд зауважує, що процесуальні норми КУзПБ є спеціальними до загальних норм ГПК України, тож у випадку їх колізії перевага надається спеціальній нормі (змістовне правило подолання колізій норм права).

87. Відповідно до абзаців 4 та 5 ч. 2 ст. 7 КУзПБ заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження. Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

88. Оскільки матеріалами справи не підтверджено звернення позивачки із відповідним клопотанням (про розгляд справи у порядку загального позовного провадження), а розгляд такого спору у порядку спрощеного позовного провадження передбачений спеціальними нормами ст. 7 КУзПБ (що визначає порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник), Верховний Суд вважає неприйнятними доводи скаржника щодо порушення місцевим господарським судом ст.ст. 19, 124 Конституції України та вимог ГПК України.

89. Щодо посилання скаржниці на ряд постанов Верховного Суду, які на думку скаржниці, не враховані господарськими судами попередніх інстанцій, Верховний Суд зазначає таке.

90. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржницею і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

91. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

92. При цьому самою скаржницею у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначаються підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, покладається на скаржницю.

93. Отже, відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

94. Щодо застосування норми права без урахування висновку про застосування якої, викладеного у постанові Верховного Суду, слід звернути увагу на те, що наявність самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі недостатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

95. Отже, підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше, ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі. Така правова позиція є сталою і послідовною та викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.04.2023 у справі №910/12405/21, від 21.03.2023 у справі №908/125/18, від 19.04.2023 у справі №921/64/22, від 06.06.2023 у справі №914/217/22, від 09.04.2024 у справі №910/6316/23.

96. У постанові від 25.06.2024 у справі №917/838/23 Верховний Суд зазначив, що: "при встановленні доцільності посилання на постанову Верховного Суду кожен правовий висновок суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин. У такому випадку правовий висновок розглядається "невідірвано" від самого судового рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних норм права".

97. Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення (підхід в частині оцінювання спірних правовідносин на предмет подібності, який застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №199/8324/19).

98. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.

99. Позивачка вказала низку постанов Верховного Суду (пункти 18-24 цієї постанови), в яких зазначені правові висновки, не враховані, на її думку, судами попередніх інстанцій.

100. Здійснивши аналіз постанов Верховного Суду, висновки яких, на думку скаржниці, не враховані судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про те, що застосування цими судами норм процесуального права в оскаржуваних судових рішеннях не суперечить жодному з вказаних скаржницею висновків суду касаційної інстанції, оскільки вони не є подібними зі справою, що є предметом перегляду, враховуючи відмінні фактичні обставини та правове регулювання спірних правовідносин, зокрема специфіку розгляду справ про банкрутство.

101. Отже, за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України, скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд можливе, якщо має місце одночасно декілька умов: скаржник у касаційній скарзі посилається на порушення норм процесуального права; ці порушення унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд не дослідив зібрані у справі докази; підтвердилась обґрунтованість підстав касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

102. Враховуючи положення п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України та те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження судових рішень у цій справі, передбачена п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, не підтвердилась після відкриття касаційного провадження, доводи скаржниці про неповне дослідження судами зібраних у справі доказів є недостатніми і відхиляються судом касаційної інстанції.

103. З огляду на викладене, доводи касаційної скарги про неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних рішень, як і аргументи про неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування таких норм, не знайшли свого підтвердження за під час касаційного перегляду справи.

104. У контексті вказаної практики Верховний Суд вважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

105. Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

106. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, - без змін.

Судові витрати

107. У зв`язку з тим, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2024 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.12.2023 у справі №5/530-03(902/1285/23) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Картере

Судді С. Жуков

В. Пєсков