Ухвала

від 20.08.2024 по справі 824/46/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №824/46/24

Провадження 22-вк/824/51/2024 Головуючий суддя: Кафідова О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Кафідової О.В.,

за участю секретаря Смолко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві заяву представника заяви представника стягувача TOTALGAZ INDUSTRIE srl адвоката Мережко Оксани Олегівни про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 лютого 2024 року у справі №41/2023 за позовом TOTALGAZ INDUSTRIE srl (Румунія) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж» про стягнення коштів та відшкодування витрат на оплату гонорару адвокатів та арбітражного збору, а також за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж» до TOTALGAZINDUSTRIEsrl про відшкодування коштів та відшкодування витрат на оплату арбітражного збору,-

в с т а н о в и в:

23 квітня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшла заява представника заяви представника стягувача TOTALGAZ INDUSTRIE srl адвоката Мережко Оксани Олегівни про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 лютого 2024 року.

В обґрунтування вимог заяви зазначав, що 28 лютого 2024 року колегією суддів Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України була розглянута справа №41/2023 за позовом TOTALGAZ INDUSTRIE srl (Румунія) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж» про стягнення 275 448, 59 євро та відшкодування витрат на оплату гонорару адвоката та арбітражного збору, а також по зустрічному позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж» до TOTALGAZ INDUSTRIE srl (Румунія) про стягнення 362 064, 51 євро та стягнення витрат на сплату арбітражного збору та ухвалено рішення.

Даним рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 лютого 2024 року у справі №41/2023 вирішено: «Визнати такими, що підлягають задоволенню вимоги TOTALGAZ INDUSTRIE srl по первісному позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж» 225 229,00 євро заборгованості по оплаті обладнання, 21 547,94 євро - 3% річних, 28 671,65 євро втрат від інфляції, 3 659,89 відшкодування витрат на оплату гонорару адвокатів і 10434,63 євро на відшкодування витрат з оплати арбітражного збору, а всього 289 543,11 євро.

Визнати такою, що підлягає задоволенню вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗМОНТАЖ» по зустрічному позову про стягнення з TOTALGAZ INDUSTRIE srl 42 842,66 євро штрафних санкцій і 11 061,24 євро відшкодуванню витрат на оплату арбітражного збору, а всього 53 903,90 евро. В іншій частині зустрічного позову - відновити.

Провести залік визнаних належних задоволенню вимог по первісному позову та зустрічному позову, за результатами якого:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗМОНТАЖ» на користь TOTALGAZ INDUSTRIE srl 225 229,21 євро заборгованості по оплаті обладнання і 10 410,21 євро - 3% річних, а всього 235 639,21 євро (двісті тридцять п`ять тисяч шістсот тридцять дев`ять євро 21 євроцент).

Покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗМОНТАЖ» витрати по оплаті арбітражного збору по зустрічному позову в сумі 624,02 євро.»

Заявник зазначає, що укладений сторонами договір на поставку обладнання № 080317-1/08.03.2017 в розділі 10 «Вирішення спорів», в редакції Додаткової угоди № 3 від 10 липня 2018 року, містить наступні домовленості: «Усі спори, що вникають з цього Договору вирішуються за взаємною згодою «Сторін», а в разі неможливості досягнути згоди всі спори, розбіжності чи вимоги, що випливають з даного Договору або у зв`язку з ним, у тому числі, ті що стосуються його укладення, тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України відповідно до його Регламенту. Місце проведення засідання Арбітражного суду - м. Київ. Мова арбітражного розгляду - російська».

Вказане рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України набрало законної сили. Станом на день подання цієї заяви, арбітражне рішення боржником не виконано.

З урахуванням викладеного, компанія TOTALGAZ INDUSTRIE srl (Румунія) просила визнати і надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 лютого 2024 року у справі № 241/2023.

06 червня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшли заперечення від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж» Хом`яка Віктора Петровича в яких представник зазначав, що відповідно до пункту 8.1 Договору №080317-1/08.03.2017, що викладені у редакції Додаткової угоди від 10 липня 2018 року №3, сторони передбачали, що у разі порушення умов договору, сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України, а у пункту 11.3 цього Договору, також викладеному у редакції Додаткової угоди від 10 липня 2018 року №3 сторони передбачили, що питання, які не врегульовані договором, вирішуються відповідно до чинного законодавства України.

Вказує на те, що відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Щодо принципу «концентрації всіх спорів у межах справи про банкрутство неодноразово висловлювався Верховний Суд у своїх постановах від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 28.01.2020 у справі N? 50/311-б.

Зазначає, що відносно TOTALGAZ INDUSTRIE srl була відкрита справа про банкрутство Цивільною постановою суду Ясси № 54 від 12.08.2020 року, справа № 3516/99/2020 року. Дані обставини не заперечуються позивачем та підтверджуються поданими ним документами під час арбітражного розгляду.

Враховуючи, що провадження про банкрутство відносно TOTALGAZ INDUSTRIE srl відкрито в Румунії, а справа де стороною є боржник не може розглядатись окремо від справи про банкрутство відповідно до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства у Господарського суду відсутня процесуальна можливість передати дану справу до суду, який розглядає справу про банкрутство TOTALGAZ INDUSTRIE srl.

Поряд з тим, іноземна процедура банкрутства відносно TOTALGAZ INDUSTRIE srl не визнана господарським судом України в порядку, що передбачений розділом VIII Кодексу України з процедур банкрутства, що виключає можливість судової допомоги та здійснення співпраці у зв`язку з іноземною процедурою банкрутства відносно TOTALGAZ INDUSTRIE srl.

Вважає, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України у справі №41/2023 порушує публічний порядок України та даний спір відповідно до законодавства України, з огляду на його предмет не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу.

В судове засідання з`явився представник стягувача TOTALGAZ INDUSTRIEsrl адвокат Зорін Олексій В`ячеславович, який підтримав доводи заяви та просив її задовольнити.

Представник ТОВ «Нафтогазмонтаж» Шкробтак Василь Іванович 19 серпня 2024 року подав до Київського апеляційного суду заяву про розгляд без участі, а тому суд апеляційної інстанції вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності не з`явившихся сторін.

Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., пояснення учасників справи, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про те, що заява представника заяви представника стягувача TOTALGAZ INDUSTRIE srl адвоката Мережко Оксани Олегівни про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 лютого 2024 року у справі №41/2023 підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 08 березня 2017 року між TOTALGAZ INDUSTRIE srl (Румунія)та ТОВ «Нафтогазмонтаж» було укладено договір на поставку обладнання № 080317-1/08.03.2017, відповідно до умов якого TOTALGAZ INDUSTRIE srl (Румунія) зобов`язалося поставити ТОВ «Нафтогазмонтаж» комплект установки висушування газу (УОГ) на УППГ «Віжомля», а ТОВ «Нафтогазмонтаж» зобов`язалося прийняти товар та заплатити за нього обумовлену суму.

Відповідно до розділу 10 зазначеного договору сторони погодили, що всі спори, які виникають з цього договору виникають з даного договору, вирішуються за взаємною згодою сторін, а у разі неможливості досягнути згоди- за допомогою звернення до компетентної судової інстанції України із застосуванням норм матеріального права України.

Додатковою угодою № 3 від 10 грудня 2018 року до договору на поставку обладнання № 080317-1/08.03.2017 TOTALGAZ INDUSTRIE srl (Румунія) та ТОВ «Нафтогазмонтаж» було внесено зміни до розділу 10 вказаного договору та викладено його в наступній редакції: «Усі спори, які виникають з цього договору, вирішуються за взаємною згодою сторін, а в разі неможливості досягнути згоди всі спори, розбіжності чи вимоги, що випливають з цього договору або у зв`язку з ним, у тому числі ті, що стосуються його укладення, тлумачення, виконання, порушення, припинення або недійсності, підлягають вирішенню в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України відповідно до його Регламенту. Місце проведення засідання арбітражного суду - м. Київ. Мова арбітражного розгляду - російська.

Рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 лютого 2024 року у справі № 41/2023, визнано такими, що підлягають задоволенню вимоги TOTALGAZ INDUSTRIE srl за первісним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж» 225 229,00 євро заборгованості з оплати обладнання, 21 547,94 євро - 3% річних, 28 671,65 євро інфляційних втрат, 3 659,89 євро на відшкодування витрат на оплату гонорару адвокатів і 10 434,63 євро на відшкодування витрат на оплату арбітражного збору, а всього 289 543,11 євро.

Визнано такими, що підлягають задоволенню вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗМОНТАЖ» за зустрічним позовом про стягнення з TOTALGAZ INDUSTRIE srl 42 842,66 євро штрафних санкцій і 11 061,24 євро відшкодуванню витрат на оплату арбітражного збору, а всього 53 903,90 євро.

В іншій частині зустрічного позову - відмовлено.

Проведено зарахування визнаних такими, що підлягають задоволенню, вимог за первісним позовом та зустрічним позовом за результатами якого:

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗМОНТАЖ» на користь TOTALGAZ INDUSTRIE srl 225 229,00 євро заборгованості з оплати обладнання та 10 410,21 євро - 3% річних, а всього 235 639,21 євро (двісті тридцять п`ять тисяч шістсот тридцять дев`ять євро 21 євроцент).

Покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗМОНТАЖ» витрати з оплати арбітражного збору за зустрічним позовом в сумі 624,02 євро.

Статтею 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Згідно вимог ч.1 ст.82 Закону України «Про міжнародне приватне право» визнання та виконання рішень, визначених у ст.81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Порядок розгляду і вирішення заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначені у Главі 3 Розділу ІХ ЦПК України «Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів в Україні, надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів».

Статтею 51 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованої Постановою Верховної Ради України 10.11.1994 року, передбачено, що її дія розповсюджується на питання визнання і виконання рішень, винесених на території інших договірних сторін, зокрема, рішення установ юстиції по цивільних і сімейних справах, включаючи затверджені судом мирові угоди по таких справах і нотаріальні акти у відношенні грошових зобов`язань (далі - рішень); що випливають з договірних та інших цивільно-правових відносин між господарюючими суб`єктами, з їх відносин з державними та іншими органами, а також виконання рішень за ними.

Відповідно до ч.1 ст.474 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо його визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

У разі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше (ч.2 ст.474 ЦПК України).

За правилами ч.1 ст.482 ЦПК України надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється судом у порядку, встановленому цією главою, з особливостями, передбаченими цією статтею.

Крім того, визнання та виконання арбітражних рішень регулюється також Конвенцією про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року (Нью-Йорк), яка набрала чинності для України з 08 січня 1961 року.

Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року встановлює, що кожна Договірна Держава визнає арбітражні рішення як обов`язкові і приводить їх до виконання згідно з процесуальними нормами тієї території, де запитується визнання і приведення у виконання цих рішень, на умовах, викладених у нижченаведених статтях Конвенції.

Статтею 4 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року передбачено, що для визнання і приведення у виконання рішення іноземного арбітражного суду сторона, яка просить про таке визнання і виконання, при подачі відповідного прохання надає: a) належним чином засвідчений оригінал арбітражного рішення або належним чином завірену копію такого; б) оригінал арбітражної угоди або її належним чином засвідчену копію. Якщо арбітражне рішення або угода викладені не офіційною мовою тієї країни, де порушене клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, також надається переклад цих документів на офіційну мову. Переклад засвідчується офіційним чи присяжним перекладачем чи дипломатичною або консульською установою.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 лютого 2024 року у справі № 41/2023 представник стягувача TOTALGAZ INDUSTRIE srl дотримався визначеного у ст.475 ЦПК України трирічного строку на подання заяви про визнання і надання дозволу на виконання вказаного рішення.

З матеріалів справи також вбачається, що до заяви стягувачем долучено документи у відповідності до переліку, визначеного ст.4 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, що узгоджуються з положеннями ст.476 ЦПК України та ст.36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», а саме: належним чином засвідчена копія рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 лютого 2024 року; нотаріально засвідчені копії договорів.

Відповідно до ст.54 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованої Постановою Верховної Ради України 10.11.1994 року, клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішень, передбачених у статті 51, розглядаються судами Договірної Сторони, на території якої повинне бути здійснене примусове виконання.

Суд, що розглядає клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішення, обмежується встановленням того, що умови, передбачені цією Конвенцією, дотримані. У випадку, якщо умови дотримані, суд виносить рішення про примусове виконання.

Порядок примусового виконання визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої повинне бути здійснене примусове виконання.

Таким чином, при зверненні до суду із заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 лютого 2024 року заявником було дотримано вимоги процесуального закону України щодо строків звернення із заявою та вимог Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року і ЦПК України щодо переліку документів, які повинні подаватися одночасно з такою заявою.

Конвенція про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, презюмуючи обов`язковість арбітражного рішення, передбачає вичерпний, що не підлягає розширеному тлумаченню, перелік підстав, за яких компетентний суд може відмовити у визнанні та виконанні арбітражного рішення.

Згідно зі ст.5 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 10 червня 1958 року, у визнанні і приведенні у виконання арбітражного рішення може бути відмовлено на прохання тієї сторони, проти якої воно спрямовано, лише у разі, якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем порушеного клопотання про визнання і приведення рішення у виконання докази того, що:

a) сторони в арбітражній угоді, за принципами застосовуваного до них закону, в будь-якій мірі були недієздатними або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а за відсутності вказівки про таке підпорядкування, згідно із законом країни, де рішення було винесено, або;

б) сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших причин не могла подати свої пояснення, або;

c) вказане рішення винесено у спорі, не передбаченому або не підпадаючому під дію положень арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, або містить висновки з питань, що виходять за межі арбітражної угоди або арбітражного застереження в договорі, з тим, однак, що у разі, якщо висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або застереженням, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою або застереженням, то та частина арбітражного рішення, яка містить висновки з питань, охоплених арбітражною угодою або арбітражним застереженням в договорі, може бути визнана і виконана, або;

д) склад арбітражного органу або арбітражний процес не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї країни, де мав місце арбітраж, або;

е) рішення ще не стало остаточним для сторін або було скасовано або призупинено його виконання компетентною владою країни, де воно було винесено, або країни, закон якої застосовувався.

У визнанні та приведенні у виконання арбітражного рішення може бути також відмовлено, якщо компетентна влада країни, в якій порушується клопотання про визнання і приведення у виконання рішення, дійде висновку, що: a) об`єкт спору не може бути предметом арбітражного розгляду за законами цієї країни, або б) визнання і приведення у виконання цього рішення суперечать публічному порядку цієї країни.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.

Статтею 478 ЦПК України та ст.36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» передбачено, що суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо:

1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що:

а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або

б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або

в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте, якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або

г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або

ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або

2) якщо суд визнає, що:

а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або

б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Відповідно до вищенаведених правових норм обов`язок доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача.

Судом встановлено, що арбітражне застереження в контракті не визнане недійсним, рішення не суперечить арбітражному застереженню в контракті, склад міжнародного комерційного арбітражу відповідав угоді між сторонами, рішення вже стало обов`язковим для сторін, не було скасовано та його виконання не зупинено судом.

Судом також не визнано, що відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу, або визнання і виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

Відповідно до ч.1 ст.479 ЦПК України за результатими розгляду заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу суд постановляє ухвалу про визнання і надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу або про відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.

Якщо в рішенні міжнародного комерційного арбітражу суму стягнення зазначено в іноземній валюті або валютах, який розглядає це клопотання, вказує в своїй ухвалі суму стягнення у валюті, зазначеній в рішенні міжнародного комерційного арбітражу, а за заявою стягувача суд визначає суму стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали (ч.6 ст.479 ЦПК України).

Оскільки рішенням міжнародного комерційного арбітражу суму стягнення зазначено в іноземній валюті та стягувач не звертався із заявою про визначення суми стягнення в національній валюті України за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали, то суд зазначає в ухвалі суму стягнення у валюті, вказаній у рішенні міжнародного комерційного арбітражу.

З огляду на те, що судом не встановлено підстав для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 лютого 2024 року у справі №41/2023 , заява представника заяви представника стягувача TOTALGAZ INDUSTRIE srl адвоката Мережко Оксани Олегівни про визнання та надання дозволу на виконання даного рішення підлягає задоволенню.

Відповідно, слід видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 лютого 2024 року у справі №41/2023 .

На підставі статті 141 ЦПК України з боржника на користь TOTALGAZ INDUSTRIE srl підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого заявником судового збору за подання до суду заяви у розмірі 1 514,00 грн.

Керуючись ст.ст.141, 474, 477, 479, 482 ЦПК України суд,-

у х в а л и в:

Заяву представника стягувача TOTALGAZ INDUSTRIE srl адвоката Мережко Оксани Олегівни про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 лютого 2024 року у справі №41/2023 за позовом TOTALGAZ INDUSTRIE srl (Румунія) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж» про стягнення коштів та відшкодування витрат на оплату гонорару адвокатів та арбітражного збору, а також за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж» до TOTALGAZ INDUSTRIE srl про відшкодування коштів та відшкодування витрат на оплату арбітражного збору задовольнити.

Визнати та надати дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 лютого 2024 року у справі № 41/2023.

Видати виконавчий лист на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 28 лютого 2024 року у справі № 41/2023 , яким вирішено:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж» (Україна, 08133, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Молодіжна, буд. 14, офіс 22, ідентифікаційний код 31462406) на користь TOTALGAZ INDUSTRIE srl (700545 Romania, Iasi, Sos. Pacurari Nr. 128, numar de ordine in Registrul Comertului: J22/3277/1994, cod unic de inregistrare: 6658553) 225 229,00 євро заборгованості з оплати Обладнання, та 10 410,21 євро- 3% річних, а всього 235 639,21 євро (двісті тридцять п`ять тисяч шістсот тридцять девять євро та двадцять один євроцент).

Покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж» витрати з оплати арбітражного збору за Зустрічним позовом у сумі 624,02 євро»

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазмонтаж» (Україна, 08133, Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Молодіжна, буд. 14, офіс 22, ідентифікаційний код 31462406) на користь TOTALGAZ INDUSTRIE srl (700545 Romania, Iasi, Sos. Pacurari Nr. 128, numar de ordine in Registrul Comertului: J22/3277/1994, cod unic de inregistrare: 6658553) витрати по сплаті судового збору у сумі 1 514,00 грн.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Київський апеляційний суд.

Ухвала, якщо вона не буде оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 20 серпня 2024 року.

Суддя