Постанова

від 13.08.2024 по справі 914/2533/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2024 р. Справа № 914/2533/21

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,

Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників:

від позивача - Микита Т.В.

від відповідача-1 (скаржника) - Гай О.О.

від відповідачів-2,3 - не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Малого підприємства "Сніжинка" від 24 квітня 2024 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 25 березня 2024 року (повний текст підписано 05.04.2024), суддя Манюк П.Т.

у справі № 914/2533/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницьке виробниче підприємство "Джерело", м. Львів

до відповідача-1 Малого підприємства "Сніжинка", м. Львів

до відповідача-2 Яворівської міської ради Львівської області в особі начальника Відділу державної реєстрації Яворівської міської ради Савостіна Юрія Сергійовича, м. Яворів, Львівська область

до відповідача-3 Львівського обласного підприємства "Агротехобмін" Товариство з обмеженою відповідальністю, м. Львів

про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і припинення права власності; визнання недійсними пов`язаних з предметом спору правочинів

в с т а н о в и в :

03 вересня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідницьке виробниче підприємство «Джерело» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідачів: Малого підприємства «Сніжинка» та Яворівської міської ради Львівської області в особі начальника Відділу державної реєстрації Яворівської міської ради Савостіна Юрія Сергійовича про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і припинення права власності; визнання недійсними пов`язаних з предметом спору правочинів: договорів купівлі-продажу від 09.01.2000 та від 10.04.2003, укладених між Львівським обласним підприємством «Агротехобмін» ТзОВ та Малим підприємством «Сніжинка», а також свідоцтва від 27.02.2004 №74, виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу (з урахуванням заяви від 17.12.2021 року).

Ухвалою суду від 16 жовтня 2023 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Львівське обласне підприємство «Агротехобмін» Товариство з обмеженою відповідальністю.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25 березня 2024 року у справі №914/2533/21 закрито провадження у справі в частині скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.07.2021 №59561803 та про припинення права власності Малого підприємства «Сніжинка» на єдиний майновий комплекс, у зв`язку з відсутністю предмета спору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду в частині закриття провадження у справі мотивоване тим, що запис про державну реєстрацію №59561803 від 30.07.2021, вчинений державним реєстратором Яворівської міської ради Львівської області Савостіном Юрієм Сергійовичем, скасовано наказом Міністерства юстиції України від 01.10.2021 №3491/5 (чинним на час розгляду справи) та на виконання вищевказаного наказу Департаментом державної реєстрації Міністерства юстиції України 04.10.2021 року було проведено державну реєстрацію припинення права власності на єдиний майновий комплекс по вул. Городоцькій, 371 у місті Львові та закрито відповідний розділ щодо даного об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Щодо вимог позивача про визнання недійсними пов`язаних з предметом спору правочинів: договорів купівлі-продажу від 09.01.2000 та від 10.04.2003, укладених між Львівським обласним підприємством «Агротехобмін» ТзОВ та Малим підприємством «Сніжинка», суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем не надано оригіналів договорів (правочинів), що зумовило неможливість проведення почеркознавчої експертизи у справі, не спростування сумнівів позивача щодо підроблення підписів в оспорюваних правочинах, а саме підпису директора МП «Сніжинка» ОСОБА_1, свідчить про відсутність доказів, які б достеменно свідчили про укладення відповідачем-3 та відповідачем-1 спірних договорів. Суд вважав наявними достатньо підстав для визнання встановленими обставин непідписання директором МП «Сніжинка» ОСОБА_1. спірних правочинів, відтак, дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для визнання недійсними правочинів, пов`язаних з предметом спору (договорів купівлі-продажу від 09.01.2000 та від 10.04.2003, укладених між Львівським обласним підприємством «Агротехобмін» ТзОВ та Малим підприємством «Сніжинка»), як первинну підставу набуття права власності відповідачем 1 - МП «Сніжинка» на єдиний майновий комплекс за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 371, оскільки вони не підписані директором МП «Сніжинка» ОСОБА_1., а правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним, отже в цій частині суд відмовив у задоволенні позовних вимог.

Щодо вимог позивача про визнання недійсним свідоцтва від 27.02.2004 №74, виданого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу на підставі дублікату акту про прилюдні торги, затвердженого 18.08.2000 року начальником відділу Державної виконавчої служби Залізничного районного управління юстиції у м. Львові, яким посвідчено, що МП «Сніжинка» належить на праві власності споруда складу металів, що є одноповерховою окремо стоячою будівлею, виконаною в конструкціях металевого каркасу, розміром в плані 35 на 15 м, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 371, загальною площею 525 кв.м., що раніше належала Львівському обласному підприємству «Агротехобмін», суд зазначив, що вказані вимоги позивачем не обґрунтовані та належними доказами не доведені, відтак у їх задоволенні в цій частині відмовив за безпідставністю.

Частково не погоджуючись з мотивувальною частиною рішення суду першої інстанції, відповідач-1 - Мале підприємство «Сніжинка» звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду Львівської області від 25 березня 2024 року у справі №914/2533/21, виключивши з мотивувальної частини рішення висновок суду про неукладеність правочинів: договору купівлі-продажу під`їзної дороги від 09.01.2000, укладеного між Львівським обласним підприємством «Агротехобмін» ТзОВ та Малим підприємством «Сніжинка», за яким ЛОП «Агротехобмін» ТзОВ продало, а МП «Сніжинка» купило під`їзну бетонну дорогу з колією, по вул. Городоцькій, 371, у м. Львові; договору купівлі-продажу від 10.04.2003, укладеного між Львівським обласним підприємством «Агротехобмін» ТзОВ та Малим підприємством «Сніжинка», за яким ЛОП «Агротехобмін» ТзОВ продало, а МП «Сніжинка» купило приміщення вагової (вагон-домік) загальною площею 66,0 кв.м., що знаходиться на по вул. Городоцькій, 371, у м.Львові; договору купівлі-продажу від 10.04.2003р., укладеного між Львівським обласним підприємством «Агротехобмін» ТзОВ та Малим підприємством «Сніжинка», за яким ЛОП «Агротехобмін» ТзОВ продало, а МП «Сніжинка» купило приміщення складу (металевий склад) загальною площею 122,1 кв.м., що знаходиться по вул.Городоцькій, 371, у м. Львові. У решті рішення першої інстанції апелянт просить залишити без змін.

Зокрема, зазначає, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про неукладеність спірних договорів (не підписання таких директором МП «Сніжинка» ОСОБА_1.), оскільки господарським судом у судовому засіданні 14 листопада 2022 року оглядалися оригінали спірних договорів, які МП «Сніжинка» надало суду для огляду. Поряд з тим, наголошує на неможливості повторного надання оригіналів таких договорів на вимогу суду першої інстанції (з метою проведення судової експертизи), у зв`язку з їх втратою, що підтверджує довідкою, виданою відділом поліції №1 ЛРУ №2 ГУ НП у Львівській області №8645/38/05-22 від 19 грудня 2022 року. Крім цього, зазначає, що спірні правочини у подальшому були схвалені та виконані сторонами, відтак, такі не можуть вважатися неукладеними. Також вважає, що позивачем не доведено порушення його прав чи законних інтересів у цьому спорі.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду не надходив.

Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 ГПК України).

Представник відповідача-1 (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив такі задоволити в повному обсязі: змінити рішення Господарського суду Львівської області від 25 березня 2024 року у справі №914/2533/21, виключивши з мотивувальної частини рішення висновок суду про неукладеність правочинів: договорів купівлі-продажу від 09.01.2000 та від 10.04.2003, укладених між Львівським обласним підприємством «Агротехобмін» ТзОВ та Малим підприємством «Сніжинка», з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники відповідачів-2,3 в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Від відповідача-2 до суду надійшов лист про розгляд справи за відсутності його представника.

Оскільки явка представників відповідачів-2,3 в судове засідання не визнавалася обов`язковою, враховуючи клопотання відповідача-2, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1 (скаржника), розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 19.07.2021 державним реєстратором Яворівської міської ради Савостіним Юрієм Сергійовичем (відповідачем 2) прийнято рішення №№59346717, 59347076 та проведено державну реєстрацію права приватної власності за Малим підприємством "Сніжинка" на приміщення вагової (вагон-домік) літ. "Д-1", приміщення складу (металевий склад) літ. "Ж-1" на підставі договорів купівлі продажу від 10.04.2003, укладених між Львівським обласним підприємством "Агротехобмін" ТзОВ та Малим підприємством "Сніжинка".

27.07.2021 року Малим підприємством "Сніжинка" подано заяву до державного реєстратора для проведення державної реєстрації об`єднання об`єктів нерухомого майна в єдиний майновий комплекс на підставі висновку Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" від 26.07.2021 № юр2/262 щодо технічної можливості об`єднання об`єктів нерухомого майна, зокрема приміщення вагової (вагон-домік) літ. "Д-1", приміщення складу (металевий склад) літ. "Ж-1" та споруду складу металів літ. "Г-1", зареєстрованого на праві приватної власності за МП "Сніжинка" державним реєстратором Живко М.О. на підставі Свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, виданого 07.02.2004 року Дякович М.М., приватним нотаріусом.

30.07.2021 року Державним реєстратором Яворівської міської ради Савостіним Юрієм Сергійовичем прийнято рішення №№ 59561803, 59562156 про проведення державної реєстрації вищевказаних об`єктів у єдиний майновий комплекс.

Вважаючи реєстраційні дії незаконними, Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідницьке виробниче підприємство "Джерело" 16.08.2021 року подано скаргу до Міністерства юстиції України про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.07.2021 №59561803.

За результатом розгляду скарги Міністерством юстиції України 01.10.2021 року прийнято наказ №3491/5 про скасування рішень про державну реєстрацію № 59346717, №59347076 від 19.07.2021 р. та від 30.07.2021 №59561803, №59562156, прийнятих державним реєстратором Яворівської міської ради Львівської області Савостіним Юрієм Сергійовичем.

На виконання вищевказаного наказу Департаментом державної реєстрації Міністерства юстиції України (м.Київ) 04.10.2021 року проведено державну реєстрацію припинення права власності на єдиний майновий комплекс по вулиці Городоцькій, 371 у місті Львові та закрито відповідний розділ щодо даного об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Разом з тим, на думку позивача, представлені МП "Сніжинка" правочини, які стали підставою для здійснення відповідачем 2 - державним реєстратором Савостіним Ю.С. державної реєстрації права приватної власності за Малим підприємством "Сніжинка" на приміщення вагової (вагон-домік) літ. "Д-1" та приміщення складу (металевий склад) літ. "Ж-1" та під`їзну бетонну дорогу з колією, що знаходяться за адресою: місто Львів, вулиця Городоцька, 371, виготовлено зацікавленими особами, шляхом підробки підписів керівника МП "Сніжинка", у зв`язку з чим, останній звернувся на підставі ч.3 ст. 184 та ч.3 ст. 237 ГПК України до суду першої інстанції із заявою про визнання недійсними правочинів пов`язаних з предметом спору, на які відповідач-1 посилається, як на первинну підставу набуття права власності останнього на складові об`єкти єдиного майнового комплексу за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 371. Відтак, позивач просив суд:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу під`їзної дороги від 09.01.2000, укладений між Львівським обласним підприємством "Агротехобмін" ТзОВ та Малим підприємством "Сніжинка", за яким ЛОП "Агротехобмін" ТзОВ продало, а МП "Сніжинка" купило під`їзну бетонну дорогу з колією, яка введена в експлуатацію в 1990 році на вул. Городоцька, 371 у м. Львові;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 10.04.2003, укладений між Львівським обласним підприємством "Агротехобмін" ТзОВ та Малим підприємством "Сніжинка", за яким ЛОП "Агротехобмін" ТзОВ продало, а МП "Сніжинка" купило приміщення вагової (вагон-домік) загальною площею 66,0 кв.м., що знаходиться на вул. Городоцькій, 371 у м. Львові;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 10.04.2003, укладений між Львівським обласним підприємством "Агротехобмін" ТзОВ та Малим підприємством "Сніжинка", за яким ЛОП "Агротехобмін" ТзОВ продало, а МП "Сніжинка" купило приміщення складу (металевий склад) загальною площею 122,1 кв.м., що знаходиться по вул. Городоцькій, 371 ум. Львові;

- визнати недійсним свідоцтво від 27.02.2004 №74, видане приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу на підставі дублікату акту про прилюдні торги, затвердженого 18.08.2000 року начальником відділу Державної виконавчої служби Залізничного районного управління юстиції у м. Львові, яким посвідчено, що МП "Сніжинка" належить на праві власності споруда складу металів, що є одноповерховою окремо стоячою будівлею, виконаною в конструкціях металевого каркасу, розміром в плані 35 на 15 м, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 371, загальною площею 525 кв.м., що раніше належала Львівському обласному підприємству "Агротехобмін".

Обґрунтовуючи ці вимоги, позивач зазначає про те, що об`єкт нерухомого майна - єдиний майновий комплекс, у складі: споруди склад металів літ. "Г-1", приміщення вагової (вагон-домік) літ. "Д-1", приміщення складу (металевий склад) літ. "Ж-1", бетонна площадка I площею 3 982,7 кв.м. з козловими кранами (розмірами 100*25), залізнична колія III довжиною 186,1 кв.м, вага автомобільна (ВПТА-60) - IV, право власності на який було зареєстровано за МП "Сніжинка", порушує право позивача на вільне користування та розпорядження земельної ділянкою, яка належить йому на праві власності, оскільки такі об`єкти нерухомого майна розташовані на земельній ділянці позивача, за адресою: Львівська область, с. Холодновідка, вул. Кільцева, 5г.

Відповідачем 1 надано висновок судової земельно-технічної експертизи від 19.04.2023 № 7, згідно з яким - ангар, капітальна будівля , вага автомобільна ВПТА-60-ІV та площадка з козловим краном, що згідно з експлікацією будівель та споруд позначені на плані території земельних ділянок на території м. Львова по вул. Городоцька, 371 (367) з нанесеною адміністративною межею м. Львова, що виготовлений МК НВП "Рейтинг" літерами: літ. 1 - ангар, літ.7 - капітальна будівля, літ.10 - вага автомобільна ВПТ A-60-IV, літ.11 - площадка з козловим краном розташовані на частині земельної ділянки, що надана у постійне користування Львівському обласному підприємству "Агротехобмін" згідно з актом на право постійного користування землею серії ЛВ 30512002 від 06.09.1994 та перебуває в адміністративних межах м. Львова та на яку накладається земельна ділянка з кадастровим номером 4623683700:02:001:0526, яка належить ТзОВ "Наукове дослідне виробниче підприємство "Джерело".

У справі №914/1679/18 за позовом Малого підприємства "Сніжинка" до Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-дослідне підприємство Джерело", з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Львівська міська рада та Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівське обласне підприємство Агротехобмін" про визнання недійсним рішення Лапаївської сільської ради №256 від 06.05.2010 та визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.06.2010, МП "Сніжинка" оспорювало право власності позивача на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: Львівська область, с. Холодновідка, вул. Кільцева, 5г. Порушення своїх прав МП "Сніжинка" мотивувало тим, що спірна земельна ділянка знаходиться під будівлями, які належать на праві власності МП "Сніжинка", що призводить до порушення прав МП "Сніжинка" як власника єдиного майнового комплексу, реєстраційний номер 2421363246101, що розташований за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 371, до складу якого входять наступні об`єкти: споруда складу металів літ. Г-1, приміщення вагової (вагон-домік) літ. Д-1, приміщення складу (металевий склад) літ. Ж-1, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.07.2021 № 268256492, що є тими самими об`єктами нерухомого майна, які є об`єктом розгляду у даній справі.

Наведені обставини встановлені в рішенні Господарського суду Львівської області від 19.09.2022 року у справі №914/1679/18 та свідчать, що спірні об`єкти розміщені на земельній ділянці, належній позивачу на праві власності.

Прийнявши до розгляду заяву позивача про визнання недійсними правочинів пов`язаних з предметом спору, судом першої інстанції витребувано у відповідача 1 оригінали вищевказаних документів для огляду. В судовому засіданні 14.11.2022 судом та представником позивача були оглянуті оригінали вказаних документів, про що зазначено в протоколі судового засідання.

Після огляду представлених відповідачем 1 оригіналів документів, позивачем 28.11.2022 подано клопотання про призначення почеркознавчої експертизи з метою встановлення того чи виконано на оспорюваних договорах від імені МП "Сніжинка" підпис директора ОСОБА_1, чи іншої особи?

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.02.2023р. витребувано в МП "Сніжинка" оригінали:

- договору купівлі-продажу під`їзної дороги від 09.01.2000, укладеного між Львівським обласним підприємством "Агротехобмін" ТзОВ та Малим підприємством "Сніжинка", за яким ЛОП "Агротехобмін" ТзОВ продало, а МП "Сніжинка" купило під`їзну бетонну дорогу з колією, яка була введена в експлуатацію в 1990 році по вул. Городоцькій, 371, у м. Львові, та акт прийому передачі придбаного майна від 14 січня 2000р.;

- договору купівлі-продажу від 10.04.2003, укладеного між Львівським обласним підприємством "Агротехобмін" ТзОВ та Малим підприємством "Сніжинка", за яким ЛОП "Агротехобмін" ТзОВ продало, а МП "Сніжинка" купило приміщення вагової (вагон-домік) загальною площею 66,0 кв.м., що знаходиться на по вул. Городоцькій, 371, у м. Львові та акт прийому-передачі від 10 квітня 2003р.;

- договору купівлі-продажу від 10.04.2003, укладеного між Львівським обласним підприємством "Агротехобмін" ТзОВ та Малим підприємством "Сніжинка", за яким ЛОП "Агротехобмін" ТзОВ продало, а МП "Сніжинка" купило приміщення складу (металевий склад) загальною площею 122,1 кв.м., що знаходиться по вул. Городоцькій, 371, у м. Львові та акт прийому передачі від 10 квітня 2003р.

Однак, МП "Сніжинка" ухвалу суду не виконало, документів витребуваних судом надано не було. Через канцелярію суду представник відповідача 1 подав повідомлення про об`єктивну неможливість виконати вимоги ухвали суду від 06.02.2023 про надання оригіналів документів, оскільки оригінали таких керівник малого підприємства "Сніжинка" Гудак І.С. втратив, що підтверджується довідкою виданою відділом поліції № 1 Львівського районного управління № 2 ГУ НП у Львівській області від 19.12.2022 № 8645/38/05-22

Оскільки МП "Сніжинка" втрачено оригінали оспорюваних правочинів, з метою розгляду питання про призначення у даній справі почеркознавчої експертизи судом першої інстанції витребувано такі у ЛОП "Агротехобмін" ТОВ, проте останнім ухвалу суду виконано не було, витребувані докази суду не надано.

З огляду на положення п.п. 1.2.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, проведення експертного дослідження проводиться лише за наявності оригіналу документу, відтак проведення експертного дослідження дійсності підписів (за відсутності об`єкта дослідження), є неможливим, тому у задоволенні відповідного клопотання позивача місцевий господарський суд відмовив.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з приписами статті 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 81 ГПК України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Як унормовано приписами частини другої статті 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з приписами частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Судом встановлено, що відповідачем 1 (МП "Сніжинка") на вимогу суду не надано оригіналів оспорюваних документів (договорів купівлі-продажу). Обставини за яких такі документи не можуть бути надані (втрата документів директором, за відсутності належних доказів такої втрати) не можуть вважатися поважними, а відтак відповідачем не спростовано сумнів позивача щодо дійсності поданих МП "Сніжинка" договорів, а саме, що такі від імені МП "Сніжинка" вчинені його директором ОСОБА_1.

З огляду на викладене, враховуючи що відповідачем 1 не надано оригіналів договорів (правочинів), що зумовило неможливість проведення почеркознавчої експертизи у справі, не спростування сумнівів позивача щодо підроблення підписів в оспорюваних правочинах, а саме підпису директора МП "Сніжинка" ОСОБА_1, свідчить про відсутність доказів, які б достеменно свідчили про укладення відповідачем 3 та відповідачем 1 спірних договорів.

Статтею 91 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Таким чином, законодавцем було прийнято вказану норму з тією метою, щоб суд міг приймати свої рішення виключно стосовного достовірних доказів, які б не створювали хибне уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

За таких умов, спростування сумнівів позивача, що подані документи не є підробленими, покладається на відповідачів 1 та 3 відповідно до ч. 2 ст. 74 ГПК України.

Позивачем ставляться під сумнів оспорювані договори купівлі-продажу нерухомого майна, оскільки у межах судової справи № 914/194/17 за позовом ТОВ "НДВП "Джерело" до Малого підприємства "Сніжинка", Публічного акціонерного товариства "Укрінком" про визнання недійсним (нікчемним) договору від 25.04.2006 року відчуження об`єктів нерухомого майна по договору фінансового лізингу та скасування запису № 14570938, внесеного 19.05.2016 року державним реєстратором, приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дякович Мирославою Михайлівною про державну реєстрацію за МП "Сніжинка" права власності на об`єкт нерухомого майна - будівлю арочного складу, загальною площею 475,9 кв.м., за адресою: Львівська область, м.Львів, вул. Городоцька, буд.371, встановлено, що оспорювані у тій справі правочини, посадовими особами МП "Сніжинка" а саме директором ОСОБА_1 не вчинялися, що було підтверджено висновками експертиз, які були проведені в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 15.05.2018 за № 12018140130000765 та в межах кримінально провадження внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань 12.02.2018 № 12018140060000791.

За наслідками проведених експертних досліджень судовим експертом зроблено висновок, що колишній керівник малого підприємства "Сніжинка" ОСОБА_1 не підписував документів, що були предметом дослідження у відповідній судовій справі.

Зважаючи на те, що під час державної реєстрації права власності МП "Сніжинка" на об`єкти нерухомого майна згідно з правочинами, які оспорюються у даній справі, не було надано інформації про раніше зареєстровані права власності на вказані об`єкти нерухомого майна, позивач має достатньо обґрунтовані сумніви щодо їх дійсності та вважає, що представлені МП "Сніжинка" договори виготовлено зацікавленими особами, шляхом підробки підписів, візуально не схожих з оригіналами підпису директора МП "Сніжинка" ОСОБА_1 на документах що містяться у матеріалах кримінального провадження від 12.02.2018 №12018140060000791, з метою їх використання в подальшому для реєстрації права власності на майно без достатніх для цього правових підстав.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки відповідачами 1 та 3 не надано оригіналів оспорюваних договорів, відповідно останніми не було виконано покладені на них господарським процесуальним законодавством обов`язки, а відтак не було спростовано сумнівів позивача щодо їх достовірності та належності.

Згідно ст. 92 ГПК України оригінали письмових доказів зберігаються у суді в матеріалах справи. За заявою особи, яка надала суду оригінал письмового доказу, суд повертає оригінал доказу цій особі після його дослідження, якщо це можливо без шкоди для розгляду справи, або після набрання судовим рішенням законної сили. У матеріалах справи залишається засвідчена суддею копія письмового доказу або витяг з нього.

Згідно ч. 3 ст. 210 ГПК України письмові, речові і електронні докази оглядаються у судовому засіданні, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом, і пред`являються учасникам справи за їх клопотанням, а в разі необхідності - також свідкам, експертам, спеціалістам.

Таким чином, огляд та ознайомлення з доказами здійснюється судом під час розгляду справи по суті, а саме під час дослідження доказів.

Оригінали оспорюваних договорів були представлені суду першої інстанції відповідачем 1 під час підготовчого засідання 14.11.2022, однак, як вбачається з матеріалів справи, судом не досліджувалися, в матеріалах справи відсутня засвідчена суддею копія відповідних письмових доказів. При цьому, як зазначає суд першої інстанції, саме представник відповідача 1 відмовився залишити в матеріалах справи оригінали оспорюваних документів, так як зазначив що такі можуть бути втрачені судом.

Покликання відповідача 1 на те, що ним в підготовчому засіданні було надано оригінали оспорюваних документів для огляду, не свідчить про виконання останнім процесуального обов`язку щодо надання оригіналу доказу, який викликає сумнів у позивача.

За таких обставин, оскільки оригінали оспорюваних документів не досліджувалися судом, відповідачі 1 та 3 не спростували сумнівів позивача щодо відповідності підпису директора МП "Сніжинка" на оспорюваних договорах.

У своїх запереченнях відповідач стверджував, що оскаржувані договори укладено та підписано посадовою особою - директором МП "Сніжинка" ОСОБА_1. Разом з цим відповідачем не надано суду жодних інших доказів на підтвердження своїх доводів.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції про наявність достатньо підстав для визнання встановленими обставин непідписання директором МП "Сніжинка" ОСОБА_1:

- договору купівлі-продажу під`їзної дороги від 09.01.2000, укладеного між Львівським обласним підприємством "Агротехобмін" ТзОВ та Малим підприємством "Сніжинка", за яким ЛОП "Агротехобмін" ТзОВ продало, а МП "Сніжинка" купило під`їзну бетонну дорогу з колією, по вул. Городоцькій, 371, у м. Львові,;

- договору купівлі-продажу від 10.04.2003, укладеного між Львівським обласним підприємством "Агротехобмін" ТзОВ та Малим підприємством "Сніжинка", за яким ЛОП "Агротехобмін" ТзОВ продало, а МП "Сніжинка" купило приміщення вагової (вагон-домік) загальною площею 66,0 кв.м., що знаходиться на по вул. Городоцькій, 371, у м. Львові;

- договору купівлі-продажу від 10.04.2003, укладеного між Львівським обласним підприємством "Агротехобмін" ТзОВ та Малим підприємством "Сніжинка", за яким ЛОП "Агротехобмін" ТзОВ продало, а МП "Сніжинка" купило приміщення складу (металевий склад) загальною площею 122,1 кв.м., що знаходиться по вул. Городоцькій, 371, у м. Львові.

Згідно із частиною 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення, правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною 3 статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За частиною 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною 1 статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина 1 статті 638 ЦК України).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Згідно ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стаття 79 ГПК України визначає, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо відсутності правових підстав для визнання недійсними правочинів, пов`язаних з предметом спору (договорів купівлі-продажу від 09.01.2000 та від 10.04.2003, укладених між Львівським обласним підприємством "Агротехобмін" ТзОВ та Малим підприємством "Сніжинка"), на які відповідач-1 посилається, як на первинну підставу набуття ним права власності на єдиний майновий комплекс за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 371, оскільки такі правочини не підписані директором МП "Сніжинка" ОСОБА_1, а правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним.

Доводи скаржника щодо незгоди з мотивувальною частиною рішення суду в цій частині є безпідставними, оскільки ним не доведено протилежного. Оригінали спірних договорів суду надані не були ні відповідачем-1 , ні відповідачем-3, які є сторонами таких правочинів.

Щодо тверджень апелянта про те, що позивачем не доведено порушення його прав у цьому спорі, колегія суддів такі відхиляє, оскільки, як встановлено судом вище, об`єкти, що були предметом спірних правочинів, розміщені на земельній ділянці, належній позивачу на праві власності.

Відтак, доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є безпідставними.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідач-1 оскаржив рішення місцевого господарського суду лише в частині висновку суду про неукладеність договорів; в решті просив рішення залишити без змін. Позивач рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та закриття провадження у справі в частині вимог до апеляційного суду не оскаржував.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (ч.1 ст.275 ГПК України).

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 25 березня 2024 року у справі №914/2533/21 залишити без змін, а апеляційну скаргу Малого підприємства «Сніжинка» - без задоволення.

Матеріали справи №914/2533/21 повернути до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 19 серпня 2024 року

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.