Постанова

від 20.08.2024 по справі 671/228/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 671/228/24

Провадження № 22-ц/4820/1482/24

Хмельницький апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,

секретар судового засідання Дубова М.В.,

з участю представника апелянта ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Волочиськ-Агро» на рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 08 травня 2024 року, суддя Ніколова С.В., у справі за позовом керівника Волочиської окружної прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Волочиської міської ради Хмельницького району Хмельницької області, до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Волочиськ-Агро», про витребування земельної ділянки,

встановив:

В січні 2024 року керівник Волочиської окружної прокуратури Хмельницької області, який діє в інтересах держави в особі Волочиської міської ради Хмельницького району Хмельницької області, звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «Волочиськ-Агро» про витребування земельної ділянки.

В обґрунтування позову вказав, що наказом ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області №22-1004-СГ від 19 січня 2017 року «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Авратинської сільської ради Волочиського району Хмельницької області та передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6820980300:06:017:0292.

На підставі зазначеного наказу право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку зареєстровано 15 лютого 2017 року.

На підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 01 січня 2017 року та акту приймання-передачі, ОСОБА_2 передала вказану земельну ділянку в оренду ТОВ «Волочиськ-Агро».

Прокурор вказав на неправомірність набуття ОСОБА_2 у власність спірної земельної ділянки, оскільки раніше вона вже використала своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, а саме, на підставі розпорядження Волочиської районної державної адміністрації №663/2003-р від 09 грудня 2003 року вона отримала безоплатно у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2 га, кадастровий номер 6820988300:03:007:0002, що розташована на території Холодецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області, право власності на земельну ділянку зареєстровано 11.03.2020 року.

В порушення вимог ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України, ОСОБА_2 при зверненні до ГУ Держгеокадастру у Хмельницькій області з відповідною заявою не вказала, що раніше використала своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянку для ведення особистого селянського господарства, тому внаслідок незаконної повторної безоплатної приватизації земельна ділянка з кадастровим номером 6820980300:06:017:0292, площею 2 га, неправомірно вибула з державної власності.

Посилаючись на правові позиції Великої Палати Верховного суду просив суд витребувати у відповідачів вищезазначену земельну ділянку на користь Волочиської міської ради.

Рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 08 травня 2024 року позов задоволено. Витребувано у ОСОБА_2 та ТОВ «Волочиськ-Агро» на користь Волочиської міської об`єднаної територіальної громади в особі Волочиської міської ради Хмельницького району Хмельницької області земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6820980300:06:017:0292, призначену для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів Авратинської сільської ради Волочиського району Хмельницької області, (на даний час Волочиська ОТГ Хмельницького району Хмельницької області). Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки земельна ділянка, площею 2 га, кадастровий номер 6820980300:06:017:0292, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, вибула із земель державної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_2 права на повторну безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання, тобто поза волею власника земельної ділянки, тому вона підлягає поверненню на користь Волочиської територіальної громади.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині витребування земельної ділянки у ТОВ «Волочиськ-Агро», останнє подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду в цій частині скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовної вимоги про витребування земельної ділянки у товариства.

На думку апелянта, суд першої інстанції необґрунтовано задовольнив вимогу про витребування земельної ділянки у товариства, як орендаря. Враховуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, витребування земельної ділянки може мати місце лише з незаконного володіння власника землі, ОСОБА_2 , в той час як правових підстав для витребування земельної ділянки у ТОВ «Волочиськ-Агро» у суду першої інстанції не було.

В судовому засіданні представник ТОВ «Волочиськ-Агро» підтримав доводи апеляційної скарги.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи судом повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення учасника справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За змістом апеляційної скарги ТОВ «Волочиськ-Агро» рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про витребування у ОСОБА_2 земельної ділянки не оскаржується, а тому апеляційним судом, відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, не переглядається.

Судом встановлено, що розпорядженням Волочиської районної державної адміністрації від 09 грудня 2003 року №663/2003-р «Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок працівникам соціальної сфери по Холодецькій сільській раді» передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 2 га, з кадастровим номером 6820988300:03:007:0002, що розташована на території Холодецької сільської ради Волочиського району Хмельницької області, та 12 березня 2004 року видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХМ №010738.

Право власності ОСОБА_2 на вищевказану земельну ділянку зареєстровано 11 березня 2020 року, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка №363616430 від 29 січня 2024 року).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 19 січня 2017 року №22-1004-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Авратинської сільської ради Волочиського району Хмельницької області та передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2 га, кадастровий номер 6820980300:06:017:0292.

На підставі договору оренди земельної ділянки б/н від 01 січня 2017 року та акту приймання-передачі від 01 січня 2017 року, ОСОБА_2 передала вказану земельну ділянку в оренду ТОВ «Волочиськ-Агро» строком на 10 років.

Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6820980300:06:017:0292, площею 2 га, зареєстровано 15 лютого 2017 року, а право оренди ТОВ «Волочиськ-Агро» зареєстровано 12 липня 2017 року, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка №363616666 від 29 січня 2024 року).

За змістом статей 15, 16ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Захист порушеного права особи має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача.

Статтею 16ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також можливість їх захистити іншим способом, встановленим договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Ефективним способом захисту права власності (речового права) вважається вимога про витребування земельної ділянки з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України (пункт 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16).

Відповідно до частини 1 статті 388ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений незаконно. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 двічі скористалась правом на безоплатне отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності, що суперечить приписам частини 4 статті 116 ЗК України.

В подальшому, на підставі договору оренди землі від 01 січня 2017 року, ОСОБА_2 передала належну їй на праві власності земельну ділянку з кадастровим номером 6820980300:06:017:0292 в оренду ТОВ «Волочиськ-Агро».

Таким чином, на момент пред`явлення позову, хоча право власності на земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_2 , однак земельна ділянка перебувала у користуванні ТОВ «Волочиськ-Агро».

Частиною першою статті 93ЗК України визначено, що право оренди земельної ділянки це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендар земельної ділянки безумовно є її володільцем, а відтак безпосередньо порушує права дійсного її власника.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду від 19 листопада 2019 року у справі №911/3680/17 власник з дотриманням вимог статті 388ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

Суд першої інстанції встановивши, що ОСОБА_2 , всупереч вимогам статей 116,118,121ЗК України протиправно отримала у власність спірну земельну ділянку, яка вибула з володіння власника не за його волею, дійшов правильного висновку про те, що в даній справі підлягають застосуванню положення статті 388ЦК України про витребування цієї ділянки у ОСОБА_2 на користь Волочиської міської об`єднаної територіальної громади.

Згідно з договором оренди землі від 01 січня 2017 року, ОСОБА_2 передала ТОВ «Волочиськ-Агро» спірну земельну ділянку з кадастровим номером 6820980300:06:017:0292 у платне користування строком на 10 років.

Таким чином, на час пред`явлення позову, хоча право власності на земельну ділянку було зареєстровано за ОСОБА_2 , однак вказана земельна ділянка перебувала у користуванні ТОВ «Волочиськ-Агро». Орендар земельної ділянки є її володільцем, відтак безпосередньо порушує права дійсного її власника.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що за вимогами частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України).

Відповідно до статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Таким чином, розмежування компетенції судів з розгляду спорів здійснюється відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників.

У порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Спори, сторонами в яких є юридичні особи та фізичні особи - підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами.

У справі, що переглядається, суд вирішуючи спір у частині вимог до ТОВ «Волочиськ-Агро» не врахував, що учасником спору є приватна юридична особа. Спір у частині позовних вимог пред`явлених до юридичних осіб є спором про стверджуване порушення цивільного права та законного інтересу позивача як власника землі з боку юридичної особи, зокрема щодо права оренди на нерухоме майно. Отже, з огляду на суб`єктний склад сторін справа в частині наведених вище позовних вимог віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з чим провадження у справі у відповідній частині підлягає закриттю. Вказаний висновок узгоджується із постановами Верховного Суду від 04 травня 2022 року у справі №676/7424/19, від 29 вересня 2022 року у справі №676/7426/19-ц, від 25 жовтня 2023 року у справі №676/1919/20, від 22 травня 2024 року у справі №676/180/20.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 377 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Водночас відповідно до частини 1 статті 256 ЦПК України суд роз`яснює позивачеві, що розгляд справи в частині вищезазначених позовних вимог прокурора віднесений до юрисдикції господарського суду.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на невірне застосування судом норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування судового рішення у справі щодо вимог, пред`явлених до ТОВ «Волочиськ-Агро» із закриттям провадження в цій частині, в решті рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Волочиськ-Агро» задовольнити частково.

Рішення Волочиського районного суду Хмельницької області від 08 травня 2024 року в частині витребування земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 6820980300:06:017:0292, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Волочиськ-Агро» та стягнення з останнього судового збору в сумі 2271 грн., скасувати, провадження у справі в частині вказаних позовних вимог закрити.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Повідомити прокурора, що розгляд цієї справи в частині позовних вимог про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю «Волочиськ-Агро» земельної ділянки площею 2 га, з кадастровим номером 6820980300:06:017:0292, віднесений до юрисдикції господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 21 серпня 2024 року.

Судді: Р.С. Гринчук

А.М. Костенко

Т.В. Спірідонова