Ухвала

від 19.08.2024 по справі 947/30647/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 серпня 2024 року

м. Київ

справа № 947/30647/20

провадження № 61-11369ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Бережний Олександр Володимирович, на рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2023 рокута постанову Одеського апеляційного суду від 18 червня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» (далі - ТОВ «Управдом-1») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги, в якому просило суд:

- стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором від 30 жовтня 2007 року № 39/Ш.7 про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 жовтня 2018 року по 01 жовтня 2020 року у загальній сумі - 21 048,07 грн, яка складається з: основна заборгованість - 18 193,92 грн; інфляційні втрати - 1 760,65 грн; 3% річних - 1 093,50 грн;

- стягнути з ОСОБА_1 заборгованість з оплати послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01 жовтня 2018 року по 01 жовтня 2020 року у загальній сумі - 14 851,41 грн, яка складається з: основна заборгованість - 12 837,54 грн; інфляційні втрати - 1 242,30 грн; 3% річних - 771,57 грн;

- стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором з організації охорони прибудинкової території та компенсації витрат з її утримання від 28 листопада 2016 року за період з 01 жовтня 2018 року по 01 жовтня 2020 року у загальному розмірі - 8 815,38 грн, яка складається з: основна заборгованість - 7 620,00 грн; інфляційні втрати - 737,40 грн; 3% річних - 457,98 грн.

У квітні 2021 року ОСОБА_1 подала до суду зустрічний позов до ТОВ «Управдом-1» про визнання недійсним договору з організації охорони прибудинкової території та компенсації витрат з її утримання від 28 листопада 2016 року.

Київський районний суд м. Одеси рішенням від 07 грудня 2023 року задовольнив первісний позов.

Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управдом-1» заборгованість за договором № 39/Ш.7 про надання послуг з утримання та прибудинкової території від 30 жовтня 2007 року, за період з 01 жовтня 2018 року по 01 жовтня 2020 року у розмірі 18 193,92 грн, а також інфляційні втрати, нараховані на вказану суму заборгованості за період з жовтня 2018 року по жовтень 2020 року, в сумі 1 760,65 грн та три відсотки річних від простроченої суми за період з 01 жовтня 2018 року по 01 жовтня 2020 року в сумі 1 093,50 грн, що разом складає 21 048,07 грн.

Відмовив у задоволенні решти вимог ТОВ «Управдом-1».

Відмовив у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Управдом-1» про визнання договору недійсним.

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з таким рішенням суду, ТОВ «Управдом-1» подало апеляційну скаргу,

Одеський апеляційний суд постановою від 18 червня 2024 року задовольнив частково апеляційну скаргу ТОВ «Управдом-1».

Скасував рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Управдом-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01 жовтня 2018 року по 01 жовтня 2020 року у загальній сумі - 14 851,41 грн, яка складається з: основна заборгованість - 12 837,54 грн; інфляційні втрати - 1 242,30 грн; 3% річних - 771,57 грн; та заборгованість за послуги охорони прибудинкової території та компенсації витрат з її утримання за період з 01 жовтня 2018 року по 01 жовтня 2020 року у загальному розмірі - 8 815,38 грн, яка складається з: основна заборгованість - 7 620,00 грн; інфляційні втрати - 737,40 грн; 3% річних - 457,98 грн та ухвалив в цій частині нове судове рішення, яким позов ТОВ «Управдом-1» задовольнив.

Стягнув з ОСОБА_1 заборгованість з оплати послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01 жовтня 2018 року по 01 жовтня 2020 року у загальній сумі - 14 851,41 грн, яка складається з: основна заборгованість - 12 837,54 грн; інфляційні втрати - 1 242,30 грн; 3% річних - 771,57 грн.

Стягнув з ОСОБА_1 заборгованість за послуги охорони прибудинкової території та компенсації витрат з її утримання за період 01 жовтня 2018 року по 01 жовтня 2020 року у загальному розмірі - 8 815,38 грн, яка складається з: основна заборгованість - 7 620,00 грн; інфляційні втрати - 737,40 грн; 3% річних - 457,98 грн.

В іншій частині рішення суду залишив без змін.

07 лютого 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бережний О. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2023 рокута постанову Одеського апеляційного суду від 18 червня 2024 року, сформовану в системі «Електронний суд».

Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких підстав.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Предметом спору у цій справі є вимога майнового характеру (первісний позов) про стягнення заборгованості у загальній сумі 44 714,86 грн, що станом на 01 січня 2024 року не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 80 = 242 240,00грн), та вимога немайнового характеру про визнання договору недійсним (зустрічний позов), яка не представляє складності у зв`язку зі сталістю законодавства та судової практики.

Згідно зі змістом статті 274 ЦПК України ця справа не відноситься до тієї категорії справ, що не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, чи визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе, користуючись власними повноваженнями, визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» про визнання договору недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Бережний Олександр Володимирович, на рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2023 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 червня 2024 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

М. Ю. Тітов