Постанова

від 29.10.2024 по справі 947/30647/20

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-з/813/313/24

Справа № 947/30647/20

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Таварткіладзе О.М.,

суддів: Заїкіна А.П., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» - адвоката Гаспарянц Дмитра Михайловича про ухваленнядодаткової постановищодо розподілусудових витратпо цивільнійсправіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» про визнання договору недійсним,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2020 року ТОВ «Управдом-1» звернулося до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги.

02.04.2021 року до суду від представника ОСОБА_1 , через адвоката Бережного О.В., надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ «Управдом-1» про визнання недійсним договору з організації охорони прибудинкової території та компенсації витрат з її утримання від 28.11.2016 року недійсним, з посиланням на його не підписання та відсутність волевиявлення ОСОБА_1 на укладення цього правочину на визначених в ньому умовах.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2023 року первісний позов було задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» заборгованість за договором №39/Ш.7 про надання послуг з утримання та прибудинкової території від 30.10.2007 року, за період з 01.10.2018 року по 01.10.2020 року у розмірі 18193 (вісімнадцять тисяч сто дев`яносто три) гривні 92 (дев`яносто дві) копійки, а також інфляційні втрати нараховані на вказану суму заборгованості за період з жовтня 2018 року по жовтень 2020 року в сумі 1760 (одна тисяча сімсот шістдесят) гривень 65 (шістдесят п`ять) копійок, та три відсотки річних від простроченої суми за період з 01.10.2018 року по 01.10.2020 року в сумі 1093 (одна тисяча дев`яносто три) гривні 50 (п`ятдесят) копійок, що в цілому складає 21048 (двадцять одна тисяча сорок вісім) гривень 07 (сім) копійок.

У задоволенні решти вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» про визнання договору недійсним відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» у відшкодування витрат зі сплати судового збору 989 (дев`ятсот вісімдесят дев`ять) гривень 41 (сорок одна) копійка, у відшкодування витрат з надання правничої правової допомоги 3294 (три тисячі двісті дев`яносто чотири) гривні 90 (дев`яносто) копійок, що в цілому складає 4284 (чотири тисячі двісті вісімдесят чотири) гривні 31 (тридцять одна) копійка.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2023 року в частині незадоволених первісних позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити ці вимоги у повному обсязі, а також змінити вищевказане судове рішення шляхом виключення з його мотивувальній частини висновків про те, що договір на організацію охорони прибудинкової території та компенсації витрат на її утримання від 28.11.2016 року є неукладеним, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Постановою Одеського апеляційного суду від 18 червня 2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.10.2018 року по 01.10.2020 року у загальній сумі 14 851,41 грн, яка складається з: основної заборгованості 12 837,54 грн; інфляційних втрат 1 242,30 грн; 3% річних 771,57 грн; стягнення заборгованості за послуги охорони прибудинкової території та компенсації витрат з її утримання за період з 01.10.2018 року по 01.10.2020 року у загальному розмірі 8 815,38 грн, яка складається з: основної заборгованості 7 620,00 грн; інфляційних втрат 737,40 грн; 3% річних 457,98 грн скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги задоволено повністю.

20 червня 2024 року, за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС Електронний суд, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» - адвокат Гаспарянц Д.М. звернувся до Одеського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат.

Заява про ухвалення додаткового рішення мотивована тим, що 26.12.2023 року між ТОВ «Управдом-1» та адвокатом Гаспарянц Дмитром Михайловичем було укладено договір про надання правничої допомоги № 26/12/23, згідно із п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Адвокат зобов`язується надати Клієнту правову допомогу у вигляді надання передбачених Договором послуг у цивільній справі № 947/30647/20, під час розгляду справи в Одеському апеляційному суді, а Клієнт зобов`язується оплатити та прийняти надані Адвокатом послуги на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до платіжного доручення від 28.12.2023 року № 2257 ТОВ «Управдом-1» оплатило Адвокату юридичні послуги за Договором. 17.07.2024 року між ТОВ «Управдом-1» та Адвокатом складено відповідний Акт приймання-передачі юридичних послуг за договором про надання правової допомоги № 26/12/23 від 26.12.2023 року. Як вбачається зі змісту Акта згідно із Договором Адвокатом були надані такі послуги як складання апеляційної скарги на рішення Київського районного суду м. Одеси від 07.12.2023 року у справі № 947/30647/20 та участь у судовому засіданні в Одеському апеляційному суді, що відбулося 18.07.2024 року, з розгляду апеляційної скарги на рішення Київського районного суду м. Одеси від 07.12.2023 року у справі № 947/30647/20. Таким чином, сума у розмірі 7000 грн, що підлягає сплаті за Договором, є доведеною, повністю відповідає складності справи, кваліфікації і досвіду Адвоката, є розумною, адекватною та враховує витрачений Адвокатом час на надання правничої допомоги за Договором.

Крім того, підлягає зміні розподіл судових витрат, понесених ТОВ «Управдом-1» з оплати витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи № 947/30647/20 в Київському районному суді м. Одеси, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управдом-1» судові витрати з оплати витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн під час розгляду справи № 947/30647/20 у Київському районному суді м. Одеси та судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2102 грн.

До відповідної заяви заявником додано копію ордеру серії ВН № 1321191 від 10.01.2024 року, копію договору про надання правової допомоги № 26/12/23 від 26.12.2023 року, копію акту приймання-передачі юридичних послуг від 19 липня 2023 року за договором про надання правової допомоги № 26/12/23 від 26.12.2023 року, платіжна інструкція від 28.12.2023 року № 2257 та документи на підтвердження надіслання заяви з додатками учасникам справи.

Заперечень від інших учасників справи щодо ухвалення додаткового рішення у справі до Одеського апеляційного суду не надходило.

Згідно положень ч. 3 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки розгляд апеляційної скарги на рішення здійснювався з викликом учасників справи у судове засідання, то з метою додержання процесуальних прав сторін розгляд цієї заяви проводиться з повідомленням учасників справи.

Будучи в розумінні ст. ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 29.10.2024 року на 15:30 год. учасники справине з`явилися, про причини неявки апеляційний суд в установленому порядку не повідомили, належної ініціативи взяти участь у розгляді справи в режимі відео-конференції не виявили та заяв про відкладення судового засідання не подавали.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи зазначене, колегія суддів не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, колегія суддів приходить до наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Серед основних засад цивільного судочинства визначено, зокрема принципи верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності та відшкодування судовихвитрат сторони,на користьякої ухваленесудове рішення (ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

За приписами ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені статтями 76-80, 89 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до змісту ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Відповідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Крім того, в ч. 1 ст. 58 ЦПК України закріплено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Судові витрати складаються з судовогозбору тавитрат,пов`язаних зрозглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

За приписами ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ст. 141 ЦПК України, що закріплює вимоги щодо розподілу судових витрат між сторонами, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Апеляційний суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки:

1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21);

2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу (пункти 28, 29);

3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44).

У постанові Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 520/8662/19 зазначено, що сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, у тому числі і після судових дебатів, але виключно за сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зауважила, що приписи частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.

У постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі № 161/5317/18 (провадження № 61-3454св22) містяться висновки про те, що аналіз норм статті 126, 137, 141 ЦПК України вказує на те, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, тобто крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів на підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.

Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2023 року по справі № 390/1648/20 звертає увагу, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

З матеріалів справи вбачаються наступні обставини.

У жовтні 2020 року ТОВ «Управдом-1» звернулося до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги, в якому просило суд:

- стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором від 30.10.2007 року № 39/Ш.7 про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.10.2018 року по 01.10.2020 року у загальній сумі 21 048,07 грн, яка складається з: основна заборгованість 18 193,92 грн; інфляційні втрати 1 760,65 грн; 3% річних 1 093,50 грн;

- стягнути з ОСОБА_1 заборгованість з оплати послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.10.2018 року по 01.10.2020 року у загальній сумі 14 851,41 грн, яка складається з: основна заборгованість 12 837,54 грн; інфляційні втрати 1 242,30 грн; 3% річних 771,57 грн;

- стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором з організації охорони прибудинкової території та компенсації витрат з її утримання від 28.11.2016 року за період з 01.10.2018 року по 01.10.2020 року у загальному розмірі 8 815,38 грн, яка складається з: основна заборгованість 7 620,00 грн; інфляційні втрати 737,40 грн; 3% річних 457,98 грн.

Згідно ордеру серії ОД №537271 від 22.10.2020 року адвокат Гаспарянц Д.М. надавав правничу (правову) допомогу ТОВ «Управдом-1» у Київського районного суду м. Одеси на підставі договору про надання правової допомоги № 01/09/20 від 01 вересня 2020 року (т. 2 а/с 126).

В подальшому адвокат Гаспарянц Д.М. брав участь у судових засіданнях: 12.04.2021 року, 17.05.2021 року, 17.06.2021 року, 16.08.2021 року, 09.11.2021 року, 23.06.2022 року, 15.11.2022 року, 19.10.2023 року, 30.11.2023 року та 07.12.2023 року.

Крім того, в судовому засіданні 07 грудня 2023 року представником ТОВ «Управдом-1» - адвокатом Гаспарянц Д.М. до судових дебатів заявлено про відшкодування витрат понесених позивачем за первісним позовом на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн та подано відповідну заяву (т. 2 а/с 127-153).

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2023 року первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» заборгованість за договором № 39/Ш.7 про надання послуг з утримання та прибудинкової території від 30.10.2007 року, за період з 01.10.2018 року по 01.10.2020 року у розмірі 18 193,92 грн, а також інфляційні втрати нараховані на вказану суму заборгованості за період з жовтня 2018 року по жовтень 2020 року в сумі 1760,65 грн, та три відсотки річних від простроченої суми за період з 01.10.2018 року по 01.10.2020 року в сумі 1093,50 грн, що в цілому складає 21 048,07 грн. У задоволенні решти вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» відмолено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» про визнання договору недійсним відмовлено.

Здійснено розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» подало апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2023 року. Крім іншого, в апеляційній скарзі скаржник просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управдом-1» судові витрати зі сплати судового збору та витрат на правову допомогу адвоката.

До апеляційної скарги адвокат додав ордер серії ВН № 1321191 від 10.01.2024 року, що підтверджує повноваження адвоката Гаспарянц Д.М. на представництво інтересів ТОВ «Управдом-1» в Одеському апеляційному суді на підставі договору про надання правової допомоги № 26/12/23 від 26.12.2023 року.

18.06.2024 року адвокат Гаспарянц Д.М., як представник ТОВ «Управдом-1» взяв участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, що тривало близько 35 хвилин.

Постановою Одеського апеляційного суду від 18 червня 2024 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.10.2018 року по 01.10.2020 року у загальній сумі 14 851,41 грн, яка складається з: основної заборгованості 12 837,54 грн; інфляційних втрат 1 242,30 грн; 3% річних 771,57 грн; стягнення заборгованості за послуги охорони прибудинкової території та компенсації витрат з її утримання за період з 01.10.2018 року по 01.10.2020 року у загальному розмірі 8 815,38 грн, яка складається з: основної заборгованості 7 620,00 грн; інфляційних втрат 737,40 грн; 3% річних 457,98 грн скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги задоволено повністю.

20 червня 2024 року, за допомогою підсистеми (модуля) ЄСІТС Електронний суд, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» - адвокат Гаспарянц Д.М. звернувся до Одеського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат, в якій адвокат просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управдом-1» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4515 грн та змінити розподіл судових витрат, понесених ТОВ «Управдом-1» в суді першої інстанції.

Згідно наданих адвокатом доказів вбачається наступне.

Так, 26.12.2023 року між ТОВ «Управдом-1» та адвокатом Гаспарянц Дмитром Михайловичем було укладено договір про надання правничої допомоги № 26/12/23, згідно із п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Адвокат зобов`язується надати Клієнту правову допомогу у вигляді надання передбачених Договором послуг у цивільній справі № 947/30647/20, під час розгляду справи в Одеському апеляційному суді, а Клієнт зобов`язується оплатити та прийняти надані Адвокатом послуги на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору за цим Договором Адвокат надає Клієнту наступні юридичні послуги:

- ознайомлення з матеріалами цивільної справи № 947/30647/20, зняття фотокопій з них та їх дослідження (за необхідності);

- складання та подання до Одеського апеляційного суду апеляційної скарги на рішення Київського районного суду м. Одеси від 07.12.2023 року у справі № 947/30647/20;

- представництво інтересів Клієнта у суді та участь у судових засіданнях з усіма правами, наданими Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України та Кодексом адміністративного судочинства України позивачеві, відповідачеві, третій особі;

- вчинення інших дій, необхідних для надання юридичних послуг, передбачених цим Договором та чинним законодавством України.

Згідно із п. 4.1. Договору за надані послуги за цим Договором Клієнт сплачує Адвокату гонорар у сумі 7000 грн, впродовж 90 календарних днів після підписання Сторонами цього Договору.

Згідно із п. 3.4. Договору Сторони зобов`язані скласти Акт приймання-передачі юридичних послуг, який готується Адвокатом у 2 примірниках, підписується та надається Клієнту для підписання (т. 2 а/с 241-243).

Відповідно до платіжного доручення від 28.12.2023 року № 2257 ТОВ «Управдом-1» оплатило Адвокату юридичні послуги за Договором у розмірі 7 000 грн (т. 2 а/с 240).

17.07.2024 року між ТОВ «Управдом-1» та Адвокатом складено та підписано Акт приймання-передачі юридичних послуг за договором про надання правової допомоги № 26/12/23 від 26.12.2023 року. Як вбачається зі змісту п. 1 Акта Адвокатом були надані наступні юридичні послуги:

- складання апеляційної скарги на рішення Київського районного суду м. Одеси від 07.12.2023 року у справі № 947/30647/20, сума 5000 грн;

- участь у судовому засіданні в Одеському апеляційному суді, що відбулося 18.07.2024 року, з розгляду апеляційної скарги на рішення Київського районного суду м. Одеси від 07.12.2023 року у справі № 947/30647/20, сума 2000 грн.

Послуги надані в обсязі, у строк та на умовах, передбачених Договором.

Таким чином, загальна сума, що підлягає сплаті за Договором, складає 7000 грн (т. 2 а/с 245).

При розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат апеляційний суд виходить з наступного.

Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти.

Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відтак, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції та її переглядом у судах апеляційної та касаційної інстанцій, має здійснити той суд, який ухвалює остаточне рішення у справі, враховуючи загальні правила розподілу судових витрат.

Аналогічної позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515цс19) та постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19).

Вбачається, що постановою суду апеляційної інстанції скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове судове рішення, а отже у відповідності до ч. 13 ст. 141 ЦПК України у апеляційного суду наявні повноваження щодо розподілу судових витрат.

Під час ухвалення постанови Одеського апеляційного суду від 18 червня 2024 року судом не вирішувалось питання щодо стягнення на користь ТОВ «Управдом-1» судових витрат, понесених останнім під час розгляду справи.

Між тим, встановлено, що ТОВ «Управдом-1» звернулося з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, відповідно до якої апеляційним судом відкрито апеляційне провадження та здійснювався розгляд, що вказує на понесення ТОВ ««Управдом-1» судових витрат на стадії перегляду справи в апеляційному суді.

Разом з тим, вбачається, що за результатом перегляду справи, апеляційним судом ухвалено судове рішення, яким, зокрема, апеляційну скаргу ТОВ «Управдом-1» задоволено частково та рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з оплати послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.10.2018 року по 01.10.2020 року у загальній сумі 14 851,41 грн, яка складається з: основної заборгованості 12 837,54 грн; інфляційних втрат 1 242,30 грн; 3% річних 771,57 грн; стягнення заборгованості за послуги охорони прибудинкової території та компенсації витрат з її утримання за період з 01.10.2018 року по 01.10.2020 року у загальному розмірі 8 815,38 грн, яка складається з: основної заборгованості 7 620,00 грн; інфляційних втрат 737,40 грн; 3% річних 457,98 грн скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги задоволено повністю.

Отже, апеляційний суд робить висновок, що мета подачі апеляційної скарги ТОВ «Управдом-1»на рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 грудня 2023 року по даній справі досягнута, а отже ТОВ «Управдом-1»має право на компенсацію судових витрат в порядку ст. 141 ЦПК України.

Так, матеріалами справи встановлено, що при поданні позову ТОВ «Управдом-1» додано платіжне доручення № 1356 від 06.10.2020 року про сплату судового збору у розмірі 2102 грн (т. 1 а/с 19).

Порядок сплати, розмір судового збору визначається у відповідності з Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з позовом у 2020 році про стягнення заборгованості у сумі 44714,86 грн.

В ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 грн.

Таким чином, ТОВ «Управдом-1» за подачу позову сплатив судовий збір у встановленому законом розмірі, виходячи з 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги для вимоги майнового характеру.

Апеляційна скарга на рішення Київського районногосуду м.Одеси від07грудня 2023рокуподана та підписана представником ТОВ «Управдом-1» - адвокатом Гаспарянц Дмитром Михайловичем.

При поданні апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду скаржником додано платіжну інструкцію № 2264 від 10.01.2024 року про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4515 грн (т. 2 а/с 220).

Апеляційним судом здійснено перевірку зарахування вказаних коштів до спеціального фонду державного бюджету України, в ході якої встановлено зарахування даного судового збору на казначейський рахунок, що підтверджується відповідною випискою (т. 2 а/с 221).

Підпунктом 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З апеляційної скарги вбачається, що скаржник просив скасувати рішення в частині незадоволених первісних позовних вимог, а саме стягнення заборгованості у розмірі 23666,79 грн.

Згідно ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Враховуючи викладене, судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частинні 52,9% незадоволених первісних позовних вимог та становить 1 667,93 грн, виходячи з (2102 x 1,5) x 52,9%.

Отже, ТОВ «Управдом-1»при поданні апеляційної скарги надміру сплачено судовий збір у розмірі 2 847,07 грн (4515 - 1 667,93).

Згідно із частиною другою та п`ятою статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 3 вересня 2013 року.

У частині п`ятій Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 3 вересня 2013 року зазначено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Враховуючи викладене, апеляційний суд роз`яснює ТОВ «Управдом-1», що для повернення надміру сплачено судовий збір у розмірі 2 847,07 грн необхідно звернутись до суду із заявою про повернення надміру сплаченого судового збору, форму якої затверджено Порядком.

З огляду на викладене та ураховуючи, що за результатом апеляційного провадження первісний позов ТОВ «Управдом-1» задоволено, то на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управдом-1»підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 3 769,93 грн (2102 + 1 667,93).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Управдом-1»є позивачем за первісним позовом у справі та під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій користувалося послугами адвоката Гаспарянц Д.М.

У ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем досягнуто мети подання апеляційної скарги, зокрема рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким задоволено первісний позов.

20 червня 2024 року, через підсистему (модуля) ЄСІТС Електронний суд, від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» - адвоката Гаспарянц Д.М. до апеляційного суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, а саме судового збору та витрат на правничу допомогу, а також подано докази таких витрат, тобто в строк, що передбачений ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

За таких обставин, наявні підстави для стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача витрат на правничу допомогу.

Не маючи повноважень втручатися у відносини між адвокатом та клієнтом щодо визначення гонорару адвоката за надані ним послуги, суд лише здійснює оцінку дійсності, обґрунтованості, розумності і співмірності такого гонорару вчиненій адвокатом роботі під час судового провадження у справі з урахуванням складності та значення справи, за умови подання іншою стороною клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Апеляційний суд вважає, що надані стороною позивача за первісним витрати докази на підтвердження витрат, зокрема на професійну правничу допомогу в суді першої інстанцій у розмірі 7000 грн, підтверджують дійсність, обґрунтованість і співмірність понесених судових витрат відповідно складності справи, значення розгляду справи для сторін, наданим адвокатом обсягом послуг, а також відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Зокрема, матеріалами справи підтверджено, що справа з підстав розгляду спору по суті перебувала у провадженні суду першої інстанції з жовтня 2020 року по грудень 2023 року (більше 3-х років), під час якого представником позивача за первісним позовом у справі подавалися процесуальні документи, зокрема позовна заява, відзив на зустрічний позов, заява про застосування позовної давності, відповідь на відзив на позовну заяву, а також взято участь у 10-х судових засіданнях, а саме: 12.04.2021 року, 17.05.2021 року, 17.06.2021 року, 16.08.2021 року, 09.11.2021 року, 23.06.2022 року, 15.11.2022 року, 19.10.2023 року, 30.11.2023 року та 07.12.2023 року.

Слід зазначити, що представником позивача під час розгляду справи не вчинялись дії, що могли призвести до затягування розгляду справи або надання тверджень та заперечень щодо певних обставин, без надання відповідних доказів на підтвердження своєї позиції.

При цьому приймаючи до уваги критерії розумності і співмірності судових витрат, апеляційний суд зазначає, що вказані стороною позивача за первісним витрати до стягнення з відповідача, зокрема напрофесійну правничудопомогу всуді апеляційноїінстанцій урозмірі 7000грн, є такими, що в повній мірі не відповідають критерію реальності наданих адвокатських послуг та розумності їхнього розміру.

З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга у справі подана та підписана адвокатом Гаспарянц Д.М.від імені ТОВ «Управдом-1», який представляв інтереси товариства в суді першої інстанції у цій справі і є обізнаним із законодавством, яким врегульовуються спірні правовідносини та судовою практикою, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг зусиль адвоката в межах повторного вивчення обставин справи, законодавства, яким врегульовані спірні відносини та судової практики, яка склалась при розгляді аналогічних чи близьких за змістом справ.

Між тим справа в суді апеляційної інстанції була розглянута в першому судовому засіданні, що відбулося 18.06.2024 року і в якому приймав участь адвокат Гаспарянц Д.М., як представник ТОВ «Управдом-1». Судове засідання з урахуванням часу перебування колегії суддів у нарадчій кімнаті тривало близько 35 хвилин.

Тому, апеляційний суд, не погоджується із наведеним представником ТОВ «Управдом-1»розміром відшкодування витрат на правову допомогу адвоката, понесених позивачем у суді апеляційної інстанції у сумі 7000 гривень та вважає за необхідне зменшити їх розмір до 5000 гривень.

Ураховуючи те, що вивчення документів, формування правової позиції по даній справі, а також, підготовка апеляційної скарги, не вимагали великого обсягу аналітичної й технічної роботи, приймаючи до уваги співмірність суми із складністю справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також кінцевий результат розгляду справи, апеляційний суд вважає справедливим стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Управдом-1» витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем у судах першої та апеляційної інстанцій, у розмірі 12 000 гривень.

За таких підстав, колегія суддів, з огляду на подані стороною позивача за первісним позовом у справі докази на підтвердження витрат, понесених останнім у зв`язку з розглядом справи, застосувавши принцип співмірності відповідно до статті 137 ЦПК України, а також фактичний об`єм виконаної роботи та її складність, доходить висновку про часткове задоволення заяви ТОВ «Управдом-1» про стягнення судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 3 769,93 грн та витрат на правничу допомогу, зокрема за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій у розмірі 12 000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 133, 141, 270 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» - адвоката Гаспарянц Дмитра Михайловича про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» (ЄДРПОУ: 35502629) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2102 гривень та апеляційної скарги у розмірі 1667,93 гривень, що у сумі становить 3 769 (три тисячі сімсот шістдесят дев`ять) гривень 93 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом-1» (ЄДРПОУ: 35502629) витрати на професійну правничу допомогу, понесені в судах першої інстанції у розмірі 7000 гривень та апеляційної інстанцій у розмірі 5000 гривень, що у сумі становить 12 000 (дванадцять тисяч) гривень.

В іншій частині заяви відмовити.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту додаткової постанови.

Повний текст постанови складено: 07.11.2024 року.

Головуючий О.М. Таварткіладзе

Судді: А.П. Заїкін

С.О. Погорєлова