Ухвала

від 20.08.2024 по справі 140/2773/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/2773/24 пров. № А/857/17645/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Судової - Хомюк Н.М., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Головного управління Національної поліції у Волинській області та Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 червня 2024 року у справі № 140/2773/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити дії.

Судом апеляційної інстанції зареєстровано заяву позивача про відвід колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду у провадженні по справі №140/2773/24, яка обгрунтована тим, що разом з поданням апеляційної скарги, ним було подано клопотання про отримання відомостей чи сплатили відповідачі судовий збір за подання апеляційних скарг, однак не отримав відповіді.

Звертає увагу на те, що в Єдиному реєстрі судових рішень позивач ознайомився з ухвалами суду 2 інстанції про те, що апеляційні скарги ГУНП у Волинській області та Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області залишені без руху в зв`язку з несплатою судового збору.

Вважає, що колегією суддів апеляційного суду було порушено норми процесуального права, бо їй було відомо з 10.07.2024 про відсутність квитанцій про сплату відповідачами судового збору.

Вважає, що ухвали про залишення апеляційних скарг ГУНП у Волинській області та Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області без руху повинні датуватися 10.07.2024, а не 02.08.2024.

Саме в цьому полягає порушення норм процесуального права та принципу рівності всіх перед судом та законом

Зазначає, що внаслідок його втручання і подання клопотання про встановлення наявності квитанції про сплату судового збору у відповідачів, судом 2 інстанції було прийнято протиправне рішення про стягнення судового збору з позивача, що не передбачено Законом.

Обставинами, які викликають сумнів у неупередженості та необ`єктивності судді є те, що ним не розглянуто його клопотання від 16.07.2024 та порушено процесуальні строки, встановлені ст. 296 КАСУ.

Перевіривши доводи, наведенні у заяві про відвід колегії суддів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з огляду на наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичом (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Як вбачається із заяви позивача про відвід колегії суддів підставою для відводу фактично є наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів. При цьому, мотиви для відводу судді, які заявник навів у заяві, фактично зводяться до того, що заявник не погоджується з ухвалою про залишення його апеляційної скарги без руху у зв`язку із несплатою судового збору, а також що апеляційним судом порушено строки постановлення ухвал про залишення апеляційної скарги без руху щодо відповідачів.

Однак, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в силу ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже, з огляду на те, що позивачем заявлено відвід у зв`язку з незгодою із постановленням ухвал про залишення апеляційних скарг без руху, суд апеляційної інстанції вважає, що підстави для відводу колегії суддів відсутні.

Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України

Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 7 цього Закону).

Виходячи із загальних засад здійснення судочинства, визначених положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950, Першого протоколу та протоколів № 2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків (…) має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Веттштайн проти Швейцарії» та у п. 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України».

Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Відповідно до п. п. 103, 104, 105 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волкова О. проти України» від 09.01.2013 (остаточне 27.05.2013), «для того, щоб встановити, чи може суд вважатися «незалежним» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, слід звернути увагу на спосіб призначення його членів і строк їхніх повноважень, існування гарантій проти тиску ззовні та на питання, чи створює орган видимість незалежного. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (1) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (2) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій)…

Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності…».

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зміст заяви про відвід колегії суддів та наведені в її обґрунтування обставини, не містять даних, які б викликали сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів, вказували на їхню заінтересованість в результаті розгляду справи, при здійсненні правосуддя у цій справі.

Враховуючи викладене, в задоволенні заяви про відвід слід відмовити.

Керуючись статтями 31, 36, 37, 39, 40, 321, 325, 328 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Визнати заявлений відвід колегії суддів необґрунтованим.

Питання про вирішення відводу передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Н. М. Судова-Хомюк Т. І. Шинкар