Ухвала

від 22.08.2024 по справі 140/2773/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 серпня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/2773/24 пров. № А/857/17645/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Курильця А. Р., Пліша М. А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі №140/2773/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

У провадженні Восьмого апеляційного адміністративного суду перебуває справа №140/2773/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області, Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області про визнання протиправним та скасування акту, зобов`язання вчинити дії.

ОСОБА_1 подав до суду апеляційної інстанції заяву про відвід колегії суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №140/2773/24, яка мотивована тим, що із апеляційною скаргою ним було подано клопотання про отримання відомостей про оплату відповідачами судового збору за подання апеляційних скарг, однак не отримав відповіді. Зазначає, що в ЄДРСР він ознайомився з ухвалами суду апеляційної інстанції про залишення апеляційних скарг ГУНП у Волинській області та Ліквідаційної комісії УМВС України у Волинській області без руху у зв`язку з несплатою судового збору. Таким чином вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, оскільки про відсутність квитанцій про сплату відповідачами судового збору суду було відомо 10 липня 2024 року, а відтак ухвали про залишення апеляційних скарг без руху повинні бути датовані 10 липня 2024 року, а не 02 серпня 2024 року.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2024 року визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід. Для вирішення питання відводу заяву ОСОБА_1 передано іншому складу колегії суддів, у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 серпня 2024 року для вирішення питання про відвід, визначено склад колегії суддів: головуюча-суддя Мікула О. І., судді: Курилець А. Р., Пліш М. А.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні заяви про відвід колегії суддів у справі №140/2773/24 необхідно відмовити виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

При цьому необхідно зазначити, що суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Відповідно до ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Загальна декларація з прав людини (ст.10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч.1 ст.14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ Другий показник. Об`єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).

Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду.

Зокрема, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі Веттштайн проти Швейцарії та у п.50 рішення Європейського суду з прав людини у справі Білуха проти України.

З вищенаведеного вбачається, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості або об`єктивності, необхідно довести наявність відповідних вищезазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо). При цьому, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами.

Як вбачається зі змісту заяви позивача, підставою для відводу складу колегії суддів є наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів. При цьому, мотиви для відводу судді, які заявник навів у заяві, фактично зводяться до того, що заявник не погоджується з ухвалою про залишення його апеляційної скарги без руху у зв`язку із несплатою судового збору, а також те, що апеляційним судом порушено строки постановлення ухвал про залишення апеляційної скарги без руху щодо відповідачів, що відповідає пункту 2,4 частини 1 статті 36 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що позивачем заявлено відвід у зв`язку з незгодою із постановленням ухвал про залишення апеляційних скарг без руху, при цьому підстави стверджувати про наявність достатніх підстав для відводу колегії суддів за п.2,4 ч.1 ст.36 КАС України колегія суддів не вбачає.

Щодо покликань заявника як на підставу для відводу часовий проміжок прийняття ухвал про залишення апеляційних скарг без руху, то колегія суддів такі відхиляє, оскільки вони є лише припущеннями заявника, у зв`язку з чим поданий відвід у цій частині є безпідставним та необгрунтованим.

Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що зміст заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів та наведені в її обґрунтування обставини не містять даних, які б викликали сумнів у неупередженості або об`єктивності колегії суддів у справі №140/2773/24, вказували на їх заінтересованість у результаті розгляду справи під час здійснення правосуддя, тому у задоволенні заяви про відвід колегії суддів за п.2,4 ч.1 ст.36 КАС України необхідно відмовити.

Керуючись ст.36, 39, 40, 236, 243, 248, 311, 321 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів у справі №140/2773/24 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. А. Пліш