Ухвала

від 08.08.2024 по справі 2-1858/2008

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

"08" серпня 2024 р.

Справа №2-1858/2008

Провадження №4-с/489/16/24

УХВАЛА

08 серпня 2024 м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань Ставратій Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

встановив.

15 квітня 2024, ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Косенчука С.І., через підсистему «Електронний суд» звернулася до суду зі скаргою якою просить визнати бездіяльність державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) щодо зняття арешту з нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , накладений постановою державного виконавця Центрального ВДВС ММУЮ Луценко О.М., серія та номер 15518125, виданий 06.05.2009 протиправною; зобов`язати державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) зняти арешт з нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 накладений постановою державного виконавця Центрального ВДВС ММУЮ Луценко О.М., серія та номер 15518125, виданий 06.05.2009. Посилаючись на те, що на її нерухоме майно накладено арешт державним виконавцем Луценко О.М. в рамках виконавчого провадження № 15518125. Станом на сьогоднішній день, відповідно до Автоматизованої системи виконавчого провадження, вказане виконавче провадження № 15518125 завершено. На теперішній час вона не має заборгованості та відповідно відсутні виконавчі провадження. Звернувшись до Центрального ВДВС ПМУМЮ (м. Одеса) з заявою про зняття арешту, їй надано відповідь, відповідно до якої зазначено, що на виконанні Центрального ВДВС перебувало виконавче провадження № 15518125 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1858/2008 виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» боргу у розмірі 311567,60 грн. 06.05.2009 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого листа стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». Та проігноровано її прохання щодо зняття арешту з її нерухомого майна. Фактично заборгованість перед ПАТ КБ «Надра» погашена ТОВ «Агромастер-Плюс» самостійно, та не стягнута органами виконавчої влади. На теперішній час зазначений арешт перешкоджає їй у здійсненні її прав, оскільки вона не може вільно та на власний розсуд розпоряджатися належним їй нерухомим майном.

Від представника Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов відзив на скаргу, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні скарги. Зазначає, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження було встановлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження за № 15518125 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1858 виданого 20.08.2008 Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» в сумі 311567,60 грн. 06 травня 2009 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 15518125 з одночасним накладенням арешту на майно боржника. 08 лютого 2011 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 21.04.1999). виконавчий збір при виконанні виконавчого провадження не стягнуто. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст.. 22 цього Закону. Повернення виконавчого документа стягувачу не передбачає зняття арештів з майна та коштів боржника. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. При виконанні виконавчого провадження № 15518125 державний виконавець діяв у межах наданих повноважень не порушуючи прав та інтересів сторін виконавчого провадження.

13 травня 2024 за ухвалою судді Рум`янцевої Н.О. ініційовано відновити втрачене судове провадження у справі № 2-1858/2008 у зв`язку із знищенням цієї справи на підставі Переліку судових справ і документів, що утворюються в діяльності суду, із зазначенням строків зберігання, затверджених наказом Державної судової адміністрації від 11.02.2010 року №22.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16.05.2024 відкрито провадження по відновленню втраченого судового провадження в зазначеній цивільній справі та витребувано докази.

Ухвалою суду від 26.06.2024,частково відновлено втрачене судове провадження у справі № 2-1858/2008 за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромастер-Плюс», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення суми боргу.

Ухвалою суду від 01.08.2024, поновлено провадження по справі та призначено скаргу до судового розгляду.

Дослідивши матеріали, суд дійшов такого.

Відповідно до ч. 1ст.447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно доЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Положеннями ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

З свідоцтва про право власності на житло від 18.01.1999, вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_2 .

Судом встановлено, що 17 червня 2013 Ленінським районним судом м. Миколаєва ухвалено рішення по справі № 2-1858/2008 (провадження № 2/489/780/13), яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Анромастер-Плюс», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в солідарному порядку, на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» заборгованість по кредиту 292620,79 грн., заборгованість по відсотках 11163,47 грн., пеня за порушення строків платежів по кредиту (перший транш) у розмірі 155,34 грн., пеня за порушення строків платежів по відсоткам (перший транш) у розмірі 6,23 грн., за порушення строків платежів по кредиту (другий транш) у розмірі 20,48 грн., за порушення строків платежів по відсоткам (другий транш) у розмірі 6,46 грн., штраф за порушення строків повернення кредиту та відсотків у сумі 7594,60 грн., а всього 311567,37 грн.

В іншій частині вимог відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромастер-Плюс», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в солідарному порядку, на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» судові витрати: судовий збір 1700,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи 30,00 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 19.11.2009, видано відділу Державної виконавчої служби Високопільського районного управління юстиції Херсонської області дублікат виконавчого листа по справі № 2-1858/2008 р. відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 5 серпня 2008 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агромастер-Плюс», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в солідарному порядку, на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» стягнуто 311567,37 грн. заборгованості за кредитним договором.

Скаржниця зазначає, що на її нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_3 , кА. 65 накладено арешт постановою державного виконавця Центрального ВДВС ММУЮ Луценко О.М. від 06.05.2009 в рамках виконавчого провадження № 15518125, на підтвердження зазначеного до матеріалів скарги долучено копію інформаційної довідки № 5004306016042-13139895746 сформованої 10.02.2024.

14 лютого 2024 ОСОБА_1 звернулася до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з заявою, якою просила зняти арешт з нерухомого майна ( АДРЕСА_1 ) накладений державним виконавцем Центрального ВДВС ММУЮ, серія та номер 15518125, виданий 06.05.2009, видавник: Центральний ВДВС ММУЮ державний виконавець Луценко О.М.

Відповідно до листа Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 19.02.2024 за вих. № 24891, згідно даних АСВП, на виконанні перебувало виконавче провадження № 15518125 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1858 виданого 20.08.2008 Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» в сумі 311567,60 грн.

06 травня 2009 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 15518125 (з накладенням арешту на майно боржника).

08 лютого 2011 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції № 606-ХІV від 01.01.2011).

Докази про сплату заборгованості по виконавчому листу № 2-1858 виданого 20.08.2008 Ленінським районним судом м. Миколаєва, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження відсутні.

Відповідно до ч. 1.2ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»(Закон 606-XIV) в редакції чинній на час відкриття виконавчого провадження, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначеніЗаконом України "Про державну виконавчу службу".

Згідно зі ч. 3ст. 19 вказаного Закону, в заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

За змістом ч. 1 ст. 25 Закону 606-XIV державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як було передбачено п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону «Про виконавче провадження»виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійсненні державним виконавцем відповідно до цього закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов`язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Закон 606-XIV арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Аналогічна зазмістом правовапозиція викладенау постановіВерховного Суду№204/2494/20 від 28 жовтня 2020 року.

Розділ VII ЦПК Українирегламентує судовий контроль за виконанням судових рішень. Відповідно достатті 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Також суд враховує практику ЄСПЛ, відповідно до якої втручання в права, захищені ст.1 Протоколу №1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно відповідати принципу законності і переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є достатньо пропорційними меті, яку намагаються реалізувати.

Принцип законності також передбачає, що положення національного законодавства повинні бути достатньо доступними, точними та передбачуваними у своєму застосуванні.

При цьому, держава зобов`язана надавати судові процедури, які забезпечують необхідні процесуальні гарантії, які дозволяють особам ефективно відстоювати свої права і їх виконання. Відсутність процесуальних гарантій щодо можливості захисту свого права на мирне володіння майном, яке призводить власне до порушення такого права, визнається втручанням у право мирного володіння майном особи.

В даному випадку, як вже зазначалось, арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 було накладено державним виконавцем в межах виконавчого провадження відповідно доЗакону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999р. з метою забезпечення виконання судового рішення по справі про стягнення заборгованості, який в подальшому було повернуто стягувачу на підставіп. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції № 606-ХІV від 01.01.2011).

Відповідно достатті 30 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:

закінчення виконавчого провадження - згідно ізстаттею 49 цього Закону;

повернення виконавчого документа стягувачу - згідно ізстаттею 47 цього Закону;

повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно ізстаттею 48 цього Закону.

Отже, як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

За змістом ч. 1 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999, у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

В своїй постанові від 27 березня 2020 року у справі №817/928/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов до висновку, що арешт з майна боржника підлягав зняттю приповерненні виконавчого документа стягувачупроте цього органами ДВС зроблено не було. Приймаючи вказане рішення, суд врахував, що матеріали виконавчих проваджень, в межах яких було накладено арешти, були знищені, стягувач не надав суду доказів наявності виконавчих проваджень щодо стягнення з боржника виконавчого збору та виконавчих витрат, а на виконанні в органах ДВС відсутні відкриті виконавчі провадження щодо боржника.

На даний момент судові рішення про стягнення боргу з ОСОБА_1 повторно до примусового виконання не пред`являлися, жодних відкритих виконавчих проваджень з їх примусового виконання немає.

Окрім того, матеріали справи не містять доказів щодо наявності виконавчих проваджень про стягнення з боржника виконавчого збору та виконавчих витрат, або на виконанні в органах ДВС перебувають відкриті виконавчі провадження щодо боржника.

Згідно довідки ВАТ КБ «Надра» від 10.10.2013 за вих. № 2232, станом на 10 жовтня 2013 зобов`язання ТОВ «Агромастер-Плюс» по кредиту, згідно договору кредитної лінії № 317/АК/2006-980 від 22.11.2006, перед філією ПАТ КБ «Надра» Херсонське РУ повністю виконанні. Заборгованості по кредиту та відсотками немає.

Державним виконавцем не надано доказів щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору при виконанні виконавчого провадження № 15518125.

Відповідно до п. 1.12. Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна в редакції, що була чинна на час повернення виконавчого документа стягувачу, заяви про реєстрацію (вилучення) обтяження об`єкта нерухомого майна та запити про надання витягу з Реєстру заборон в електронній формі подаються до Реєстратора - державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональних філій.

Органи державної виконавчої служби подають заяви про реєстрацію (вилучення) обтяження об`єкта нерухомого майна та запити про надання витягу з Реєстру заборон в електронній формі, а у разі тимчасової відсутності доступу до підсистеми електронних заяв Реєстру заборон - в паперовій формі до Реєстратора - державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональних філій.

Відповідно до п. 2.1.2 Положення, заява про реєстрацію (вилучення) обтяження об`єкта нерухомого майна (додатки 1-3), що подається: органами державної виконавчої служби - у зв`язку з накладенням ними арешту на об`єкти нерухомого майна (звільненням з-під арешту).

Як передбачено п. 2.2. Положення, органи та посадові особи, зазначені в пункті 2.1.2 цього Положення, надсилають Реєстратору в день накладення (зняття) заборони (арешту) заяву встановленого цим Положенням зразка.

Таким чином, прийнявши постанову ВП № 15518125 від 08.02.2011 про повернення стягувачу виконавчого листа № 2-1858 виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва, державний виконавець повинен був винести постанову про припинення чинності арешту майна боржника ОСОБА_1 та надіслати до реєстратора державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України заяву про зняття заборони (арешту) реєстраційний номер 12174964.

На підставі фактичних обставин справи, судом встановлено, що наявність арешту (обтяження), накладеного нерухоме майно ( АДРЕСА_1 ), що належало ОСОБА_1 , являє собою перешкоду скаржниці в розпорядженні власним майном, беручи до уваги, що скасування арешту даного майна не порушить права інших осіб, суд приходить до висновку про часткове задоволення скарги.

Керуючись ст. ст.258-260,447,448,451 ЦПК України, суд

ухвалив:

скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задовольнити частково.

Зобов`язати державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вжити заходів, щодо вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису:

Тип обтяження: арешт нерухомого майна; номер запису про обтяження: 12174964; дата та час державної реєстрації 08.02.2011 о 14:40:50; державний реєстратор: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Барсков А.В.; обтяжувач: Центральний відділ державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції; особа, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_1 ; вид обтяження: арешт нерухомого майна; підстава виникнення обтяження: постанова державного виконавця Центрального ВДВС ММУЮ серія та номер: 15518125, виданий 06.05.2009 видавник: Центральний ВДВС ММУЮ державний виконавець Луценко О.М.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Повний текст судового рішення складено «20» серпня 2024.

Суддя Н.О. Рум`янцева