Ухвала

від 21.08.2024 по справі 953/24299/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД М.ПОЛТАВИ

Справа №953/24299/21

Провадження № 2/552/291/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.2024 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Кумир О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Граф М» про захист прав споживача та стягнення моральної шкоди за порушення права споживача,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в Київський районний суд м. Харкова з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Граф М» про захист прав споживача та стягнення моральної шкоди за порушення права споживача.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова цивільна справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Граф М» про захист прав споживача та стягнення моральної шкоди за порушення права споживача направлена за підсутністю до Ленінського районного суду м. Харкова.

Згідно розпорядження Голови Верховного Суду № 7/0/9-22 від 14.03.2022 на підставі ст. 147 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» змінено територіальну підсудність судових справ Ленінського районного суду м. Харкова за Київським районним судом м. Полтави.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 25 травня 2023 року прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження.

У судові засідання призначені на 27 липня 2023 року, 05 жовня 2023 року, 04 грудня 2023 року, 25 грудня 2023 року, 24 січня 2024 року, 07 березня 2024 року, 04 квітня 2024 року, 31 травня 2024 року, 09 липня 2024 року, 21 серпня 2024 року позивач та представник позивача не з`явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

У позовній заяві позивачем зазначена адреса для листування: АДРЕСА_1 . Адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження позивача знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Позивач не зареєстрована у підсистемі «Електронний суд».

Також позивачем в позові зазначено дві електронні адреси одна з яки є фактично електронною адресою її представника, який через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку судової повістки до електронного кабінету.

На адресу суду надходили клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою дітей на 04 квітня 2024 року; про відкладення розгляду справи у зв`язку з форс-мажорними обставинами, а семе через евакуацію з міста Харкова на 31 травня 2024 року; про відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю електроенергії у м. Києві на 21.08.2024 року, проте крім довідків про хворобу дітей інших доказів на підтвердження зазначених обставин суду не надано.

Представники позивача ОСОБА_2 викликався в судові засідання на 31 травня 2024 року, 09 липня 2024 року, 21 серпня 2024 року шляхом направлення судової повістки, які ним отримані, що підтверджується зворотніми повідомленнями, які повернулися на адресу суду.

Згідно ч. 5ст. 130 ЦПК Українивручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Таким чином, представник позивача ОСОБА_2 належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Таким чином, 21 серпня 2024 року позивач та/або його представник не з`явились підряд на всі призначені судові засідання, з заявами про розгляд справи за їх відсутності до суду не звертались.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, причина неявки невідома.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Як вбачається з матеріалів справи, судом належним чином повідомлено позивача про час та місце судових засідань, однак у всі судові засідання позивач та її представник не з`явилися, тобто фактично самоусунулася від виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

В пункті 3 частини 1 ст. 257 ЦПК України зазначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, суд, з врахуванням ст.ст. 13, 44 ЦПК України, вважає за необхідне зазначити, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.

З системного аналізу частини 5 статті 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України вбачається те, що законодавець безпосередньо пов`язує участь позивача в судових засіданнях з рухом судового процесу. Дії суду залежать від дій позивача.

Неявка позивача в судове засідання є його волевиявленням, проявом дії принципу диспозитивності.

В цьому контексті повторна неявка належним чином повідомленого позивача є конклюдентними діями, якими робиться заява про залишення позову без розгляду, а також є правовим наслідком нездійснення позивачем права брати участь у судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України).

Таким чином, оскільки позивач та представник позивача, незважаючи на тривалий час перебування справи на розгляді в суді, у судові засідання повторно не прибули, доказів поважності причин неявки суду не надавали, із заявою про розгляд справи за їх відсутності до суду не зверталися, а відтак позовна заява підлягає залишенню без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 131, ч. 5 ст. 223, п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Граф М» про захист прав споживача та стягнення моральної шкоди за порушення права споживача залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу , що згідно ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Ж.В.Кузіна