Ухвала

від 22.08.2024 по справі 205/1329/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

22.08.2024 Єдиний унікальний номер 205/1329/22

Єдиний унікальний номер № 205/1329/22

Провадження № 6/205/610/24

УХВАЛА

22 серпня 2024 року м. Дніпро

Ленінський районний суд міста Дніпропетровська у складі: головуючого судді Басової Н.В., за участю секретаря судового засідання Саруханової К.А., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» про поворот виконання рішення суду,

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2024 року представник АТ «Українська залізниця» звернувся до суду з заявою, в якій просив суд стягнути в порядку повороту виконання рішення суду з ОСОБА_1 на користь АТ «Українська залізниця» грошові кошти у розмірі 40 235,70 грн., безпідставно стягнуті на її користь постановою Дніпровського апеляційного суду від 23.03.2023 року у цивільній справі № 2051328/21 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення, поновлення на робочому місці, стягнення заробітної плати за час вимушеного простою.

Заява обґрунтована тим, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.08.2022 року у задоволені позову ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення, поновлення на робочому місці, стягнення заробітної плати за час вимушеного простою відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23.03.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.08.2022 року скасовано, та ухвалено нове, яким позов задоволено частково. Визнано незаконним наказ № 1953 від 08.12.2021 року Структурного підрозділу «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» про відсторонення ОСОБА_1 від роботи 09.12.2021 року. Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботи за період з 09.12.2021 року по 28.02.2022 року в розмірі 35273,70 грн., з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць в розмірі 11903,48 грн з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів, стягнуто судові витрати у розмірі 4962,00 грн. Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.04.2024 року касаційну скаргу АТ «Українська залізниця» задоволено. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 23.03.2023 року скасовано, залишено без змін заочне рішення Ленінського районного суд м. Дніпропетровська від 23.08.2022 року. В той же час, постанову Дніпровського апеляційного суду від 23.03.2023 року АТ «Українська залізниця» виконано добровільно, а саме платіжними інструкціями від 24.04.2024 року № 227643, 227644, 227642 на користь ОСОБА_1 добровільно сплачено судовий збір 893.16+74.43, +3994.41 = 4962.00 грн. платіжною інструкцією від 25.04.2024 року № 228078 сплачено на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час відсторонення від роботи в сумі 28395,33 грн. Виплативши ОСОБА_2 вищезазначені кошти у загальній сумі 33357,33 грн на виконання податкового законодавства України АТ «Українська залізниця» платіжною інструкцією від 25.04.2023 року № 228124 здійснило виплату ПДФО від середньої заробітної плати ОСОБА_1 в сумі 6349,26 грн, а платіжною інструкцією № 228132 від 25.04.2024 року здійснило виплату військового збору з середньої заробітної плати ОСОБА_1 в сумі 529,11 грн. Таким чином, загальна сума щодо порядку повороту виконання рішення суду підлягає стягненню з ОСОБА_1 40235,70 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 05.06.2024 року прийнято заяву АТ «Українська залізниця» про поворот виконання рішення суду до розгляду.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 13.06.2024 року у задоволенні клопотання представника АТ «Українська залізниця» про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

14.06.2024 року до суду надійшли письмові заперечення ОСОБА_1 , в якій вона зазначила, що у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових відносин, поворот виконання не допускається.

В письмових запереченнях, які надійшли до суду через поштову кореспонденцію Всеукраїнська професійна спілка «Спілка залізничників України» просила врахувати письмові заперечення та відмовити відповідачу по справі у задоволені заяви, оскільки питання про поворот виконання рішення суду в даному випадку належить до підсудності Верховного Суду.

Представник АТ «Українська залізниця» в судовому засіданні вимоги заяви підтримав та просив задовольнити.

ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, та заяву про поворот виконання рішення суду, заслухавши учасників справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.08.2022 року у задоволені позову ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення, поновлення на робочому місці, стягнення заробітної плати за час вимушеного простою відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23.03.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, заочне рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.08.2022 року скасовано, та ухвалено нове, яким позов задоволено частково. Визнано незаконним наказ № 1953 від 08.12.2021 року Структурного підрозділу «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» про відсторонення ОСОБА_1 від роботи 09.12.2021 року. Стягнуто з АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час незаконного відсторонення від роботи за період з 09.12.2021 року по 28.02.2022 року в розмірі 35273,70 грн., з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів. У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду в частині присудження виплати заробітної плати в межах суми платежу за один місяць в розмірі 11903,48 грн. з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів, стягнуто судові витрати у розмірі 4962,00 грн.

Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.04.2024 року касаційну скаргу АТ «Українська залізниця» задоволено. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 23.03.2023 року скасовано, залишено без змін заочне рішення Ленінського районного суд м. Дніпропетровська від 23.08.2022 року.

Платіжними інструкціями від 24.04.2024 року № 227643, 227644, 227642 АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 добровільно сплачено судовий збір 893.16+74.43, +3994.41 = 4962.00 грн.

Платіжною інструкцією від 25.04.2024 року № 228078 АТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 сплачено середній заробіток за час відсторонення від роботи в сумі 28395,33 грн.

Платіжною інструкцією від 25.04.2023 року № 228124 АТ «Українська залізниця» здійснила виплату ПДФО від середньої заробітної плати ОСОБА_1 в сумі 6349,26 грн., а платіжною інструкцією № 228132 від 25.04.2024 року здійснило виплату військового збору з середньої заробітної плати ОСОБА_1 в сумі 529,11 грн.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він відмовляє в позові повністю.

Відповідно до ч. 6 ст. 444 ЦПК України до заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

На підставіч.ч.9,10ст.444ЦПК України,якщо питанняпро поворотвиконання рішенняне буловирішено судомвідповідно дочастин першої-третьої цієїстатті,заява відповідачапро поворотвиконання рішеннярозглядається судом,який розглядавсправу яксуд першоїінстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

Судом касаційної інстанції питання про поворот виконання рішення не було вирішено.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 зазначив, що поворот виконання рішення це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна, оскільки правова підстава для набуття майна відпала.

Поворот виконання це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.

Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі.

Застосовуючи поворот виконання рішення суду, суд повинен зобов`язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.

Поворот виконання рішення це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

Поворот виконання рішення це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Отже, інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Частиною 2 статті 445 ЦПК України передбачено, що у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

У вказаних випадках поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду даної справи було визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи, та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Поворот виконання рішення у вказаній справі стосується, зокрема, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, а тому має здійснюватися з урахуванням особливостей встановлених положеннями ст. 445 ЦПК України.

Процесуальним законодавством визначено необхідність встановлення обов`язкових умов, за яких можливо допустити поворот виконання судового рішення про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме: повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів.

Передумовою для задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у такій справі є встановлення, що судове рішення, яке скасовано, було обґрунтовано на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Таким чином, самої лише обставини щодо скасування судового рішення щодо визнання незаконним та скасування наказу та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є недостатньо.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.08.2022 року не ґрунтувалось на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

У свою чергу, постанова суду скасована судом касаційної інстанції не з підстав повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів, а з причин невідповідності вимогам ст. 263 (законність і обґрунтованість судового рішення) ЦПК України.

Заява про поворот виконання рішення та матеріали справи також не містять будь-яких доказів чи відомостей, які подавались позивачем і в подальшому були визнані завідомо неправдивими чи підробленими.

Судом встановлено,що АТ«Українська залізниця»в ходівиконання постановиДніпровського апеляційного суду від 23.03.2023 року, поворот якого просить допустити заявник, виплачено кошти у сумі 35273,70 грн. в якості середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, який викладений в постанові від 08.02.2022 року в справі № 755/12623/19, середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Такий висновок підтверджується також змістом ч. 2 ст. 235 КЗпП України, якою визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу входить до структури заробітної плати, оскільки фактично є заробітною платою.

Так, відповідно до статті 239 КЗпП України, яка регламентує обмеження повороту виконання рішень по трудових спорах, у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Крім цього, статтею 445 ЦПК України визначені особливості повороту виконання в окремих категоріях справ.

Таким чином, сам по собі факт скасування постанови суду у вказаній справі, яким стягнуті спірні кошти у вигляді середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не є підставою для прийняття рішення про поворот виконання рішення суду.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 444-445 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника Акціонерного товариства «Українська залізниця» про поворот виконання рішення суду по справі № 205/1329/22 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в п`ятнадцятиденний строк з дня складення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. В разі, якщо ухвала була постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, то вона набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Н.В.Басова

.